омп'ютерн≥ науки > –инок програмного забезпеченн¤
–инок програмного забезпеченн¤—тор≥нка: 1/6
«м≥ст. 1. Ўтучний ≥нтелект. 2. –инок програмного забезпеченн¤. 3. ≤нформац≥йна ≥нфраструктура в банк≥вськ≥й справ≥. –инок програмного забезпеченн¤. ≤стор≥¤ формуванн¤ ринку програмноњ продукц≥њ. ¬≥дправною точкою ≥стор≥њ розвитку ринку програмного забезпеченн¤ можна вважати 1969 р≥к, коли ф≥рма IBM почала продавати своЇ програмне забезпеченн¤, ¤к самост≥йний товар окремо в≥д устаткуванн¤ (≈ќћ). ≤ розробники, ≥ постачальники програмного забезпеченн¤ дл¤ ринку, ≥ користувач≥ (покупц≥) дуже швидко оц≥нили прибутков≥сть продажу готового програмного забезпеченн¤, ¤к товару, й ефективн≥сть його використанн¤. –инкова система господарюванн¤ (ринкова економ≥ка ≥ механ≥зми стимулюванн¤ творчого потенц≥алу розробник≥в програмного забезпеченн¤, наприклад, приватна власн≥сть ≥ розумна система оподатковуванн¤) дозволила дуже швидко сформувати ≥ наситити ринок програмного забезпеченн¤. ѕо оц≥нках спец≥ал≥ст≥в у даний час на ринку Ї дес¤тки тис¤ч програм ≥ програмних систем дл¤ найр≥зноман≥тних напр¤мк≥в застосуванн¤. ќсобливо розширивс¤ ринок програмного забезпеченн¤ з по¤вою персональних компТютер≥в, коли користувачами програмного забезпеченн¤ стають не т≥льки орган≥зац≥њ, але ≥ спец≥ал≥сти будь-¤коњ профес≥њ (вчен≥, роб≥тники в галуз¤х медицини, торг≥вл≥, мистецтва, л≥тератури, ф≥нансово-бухгалтерськ≥ роб≥тники та ≥нш≥). ∆орстка конкуренц≥¤ на ринку програмного забезпеченн¤ потребуЇ, ¤к правило, великих витрат на експорт програмного забезпеченн¤ на цей ринок. омерц≥йно обгрунтована розробка програмного забезпеченн¤ ≥ його маркетинг на ринку можливий у тому випадку, ¤кщо програми Ї товаром дл¤ даного ринку. ѕеретворенн¤ програм у Упрограмний товарУ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом доробки цих програм п≥д вимоги ринку, а також подальшим забезпеченн¤м орган≥зац≥йних, техн≥чних ≥ комерц≥йних умов по маркетингу, експлуатац≥њ, п≥дтримц≥ ≥ розвитку цього пакету (товару) на ринку. ¬≥дносно низька ц≥на на програмне забезпеченн¤ дл¤ персональних компТютер≥в та ≥ншоњ електронноњ техн≥ки дозвол¤Ї багатьом користувачам купувати його без детального тестуванн¤ та отриманн¤ необх≥дного обслуговуванн¤ з боку постачальника. ÷е Ї основною причиною по¤ви постачальник≥в програмного забезпеченн¤, що приймають замовленн¤ на постачанн¤ й орган≥зують це постачанн¤ поштою (електронною поштою). Ќа сьогодн≥ через глобальн≥ компТютерн≥ мереж≥ не т≥льки зд≥йснюЇтьс¤ продаж, але й орган≥зуЇтьс¤ демонстрац≥¤ програмного забезпеченн¤, ознайомленн¤ користувача з документац≥Їю, а також наданн¤ потенц≥йному покупцю ≥нформац≥њ про переваги ≥ недол≥ки в пор≥вн¤нн≥ з аналог≥чними пакетами. ѕо¤ва нових покол≥нь ≥ нових тип≥в операц≥йних систем викликаЇ потребу, ¤к у адаптац≥њ ≥снуючих верс≥й перерахованих вище пакет≥в, так ≥ в розробц≥ нових пакет≥в, що в≥дбивають актуальн≥ потреби сусп≥льства в сфер≥ опрацюванн¤ даних. “ак, наприклад, Ї значний попит на пакети оц≥нки й опрацюванн¤ ≥нформац≥њ в галуз≥ еколог≥њ, пакети практичного застосуванн¤ ≥ розробки експертних систем ≥ баз знань ≥з р≥зних сфер житт¤ сусп≥льства. ≤ндустр≥¤ обслуговуванн¤ населенн¤ (банки, страхов≥ компан≥њ, торгов≥ ф≥рми й ≥нш≥) вкладають кошти в розробку програмного забезпеченн¤ дл¤ автоматичних в≥дпов≥дач≥в. ¬се б≥льше уваги прид≥л¤Їтьс¤ питанн¤м обслуговуванн¤ вдома. ќбТЇднуютьс¤ можливост≥ обчислювальних мереж, банк≥в даних ≥ програмного забезпеченн¤ обслуговуванн¤, ¤к≥ дозвол¤ють кожному громад¤нину крањни, не виход¤чи з дому, зв'¤затис¤ через персональний компТютер ≥ одержати потр≥бну йому ≥нформац≥ю з банк≥в даних (наприклад, про на¤вн≥сть певного товару, його ¤кост≥, замовити цей товар, тощо). ƒержави ™вропейського сп≥втовариства з 1992 року ввели в д≥ю стандарт електронного обм≥ну даними м≥ж промисловими ≥ торг≥вельними ф≥рмами (EDIFACT). ÷ей стандарт ≥ зв'¤зане з ним нове програмного забезпеченн¤ дозвол¤ть проводити практично вс≥ торгов≥ операц≥њ на р≥вн≥ обм≥ну через ≈ќћ, оминаючи пошту. –инок програмного забезпеченн¤ на сьогодн≥ в основному обмежуЇтьс¤ приведенн¤м номенклатури програмних засоб≥в, ¤к≥ пропонуютьс¤ на украњнському ринку, ≥ перерахуванн¤м зразк≥в запропонованоњ продукц≥њ з категор≥њ Упрограмне забезпеченн¤ дл¤ д≥ловодстваУ, ¤ка може задовольнити конкретн≥ потреби д≥ловоњ людини. —еред в≥тчизн¤них розробник≥в програмного забезпеченн¤ вид≥л¤ютьс¤ так≥ орган≥зац≥њ, ¤к ƒонецький ≥нститут штучного ≥нтелекту, кињвськ≥ ф≥рми —» ќћ —ќ‘“, УЋ≥гаУ, ћ“, IDM, У≤≈-–есурсУ, У≤нфо–есурсУ, У≤нформац≥йн≥ технолог≥њУ та льв≥вська УјЅ —истемаУ. ќчевидно, що в≥тчизн¤н≥ розробники не мають тих ф≥нансових можливостей, ¤кими волод≥ють дл¤ прикладу ф≥рми Microsoft чи 1C. ќгл¤д орган≥зац≥й-розробник≥в програмного забезпеченн¤. “радиц≥йними постачальниками програмного забезпеченн¤ залишаютьс¤: виробники ≈ќћ, незалежн≥ ф≥рми-розробники програмного забезпеченн¤, ф≥рми-видавц≥ програмного забезпеченн¤, ¤к товару, ф≥рми-посередники (агенти), постачальники систем Уп≥д ключУ, розробники програмного забезпеченн¤ Удл¤ себеУ. « по¤вою персональних компТютер≥в виникли нов≥ форми постачанн¤ програмного забезпеченн¤, так зване постачанн¤ поштою ≥ склади програмного забезпеченн¤. Ѕ≥льш≥сть системного програмного забезпеченн¤ ≥ систем розробки програм поставл¤ютьс¤ виробниками компТютер≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤ в першу чергу тим, що програмне забезпеченн¤ стало нев≥д'Їмною частиною ≈ќћ, ≥ в≥д р≥вн¤ њњ оснащеност≥ сучасним програмним забезпеченн¤м ≥стотно залежить ≥ усп≥х продаж компТютер≥в. ” б≥льшост≥ випадк≥в виробники компТютер≥в сам≥ не Ї розробниками програмного забезпеченн¤, що поставл¤Їтьс¤ ними. ¬елик≥ витрати на розробку ¤к≥сного ≥ сучасного програмного забезпеченн¤ змушуЇ виробник≥в компТютер≥в замовл¤ти його розробку в спец≥ал≥зованих ф≥рмах-розробниках. ÷е виг≥дно ≥ виробникам компТютер≥в ≥ ф≥рмам-розробникам програмного забезпеченн¤ - так≥ форми кооперац≥њ в розробц≥ ≥ постачанн≥ програмного забезпеченн¤ стали поширеними. ѕроте ≥снують незалежн≥ ф≥рми, що спец≥ал≥зуютьс¤ на розробц≥ т≥льки програмного забезпеченн¤. Ѕагато з таких ф≥рм концентрують свою д≥¤льн≥сть на розробц≥ програмного забезпеченн¤, що задовольн¤Ї вимогам конкретного користувача по попередньо укладеним ≥з цим користувачем контрактом. ѕроте досв≥д показуЇ, що величезний прибуток можна одержати, розробл¤ючи, так зван≥ пакети Умасового користуванн¤У, тобто пакети, варт≥сть розробки ¤ких буде компенсуватис¤ за рахунок њхнього продаж≥ багатьом користувачам нав≥ть по ц≥н≥ на 90-95% менше ц≥ни, ¤ку б користувач заплатив у випадку замовленн¤ под≥бного пакету безпосередньо дл¤ себе. Ќаприклад, оф≥сний пакет Microsoft Office. ‘≥рми-видавц≥ в≥д≥грають дуже ≥стотну роль у загальному процес≥ торг≥вл≥ програмного забезпеченн¤. ќсновна функц≥¤ таких ф≥рм пол¤гаЇ у виконанн≥ вс≥х роб≥т ≥з маркетингу ≥ продажу програмного забезпеченн¤, ¤ке вони одержують в≥д розробника. ѕо аналог≥њ з роботою книжкових видавництв так≥ ф≥рми, н≥би то видають (готують) одержане в≥д розробник≥в програмне забезпеченн¤ дл¤ ринку у вигл¤д≥ продукту (товару). ” цьому випадку вони виконують вс≥ роботи в≥д моменту придбанн¤ прав в≥д розробника на маркетинг його програмного забезпеченн¤, ≥ до моменту постачанн¤ вже готового дл¤ продажу програмного забезпеченн¤ м≥сцевому агенту. ƒуже часто в рол≥ ф≥рм-видавц≥в програмного забезпеченн¤ виступають виробники ≈ќћ, ф≥рми-розробники ≥ ф≥рми-посередники. ‘≥рми-посередники виконують функц≥њ посередник≥в м≥ж розробником (або ф≥рмою-видавцем) пакету ≥ користувачем. ‘≥рми - посередники продають також на м≥сцевому ринку пакети, розроблен≥ в ≥нш≥й крањн≥. ƒ≥¤льн≥сть посередник≥в пол¤гаЇ в адаптац≥њ пакету до нац≥ональних вимог, його продаж≥, постачанн≥ кл≥Їнтам ≥ обслуговуванн≥. ‘≥рми-постачальники систем Уп≥д ключУ купують ≈ќћ ≥ перифер≥ю, розробл¤ють необх≥дне програмне забезпеченн¤ ≥ поставл¤ють користувачу повну систему. “акий п≥дх≥д дозвол¤Ї залучати на ринок недосв≥дчених користувач≥в. ” цьому випадку дл¤ користувача дуже важливим Ї правильний виб≥р постачальника, ¤кий би розробив систему Уп≥д ключУ, що ц≥лком в≥дпов≥даЇ його вимогам. Ќа початкових етапах використанн¤ обчислювальноњ техн≥ки багато користувач≥в дл¤ вир≥шенн¤ власних проблем розробл¤ли програмного забезпеченн¤, в основному прикладне, власними силами. ≤ хоча на сьогодн≥ ситуац≥¤ зм≥нилас¤, ≥ на ринку можна знайти пакет ≥з будь-¤коњ галуз≥ д≥¤льност≥, потреба в розробц≥ власного програмного забезпеченн¤ залишаЇтьс¤ також актуальною. ÷е пов'¤зано з тим, що практично будь-¤кий прикладний пакет загального призначенн¤ потребуЇ настроюванн¤ з врахуванн¤м специф≥ки д≥¤льност≥ конкретного користувача. ≤ таке настроюванн¤ ≥нтерфейсу зд≥йснюють, ¤к правило, сам≥ користувач≥. “≥льки значн≥ ф≥рми й орган≥зац≥њ розвинутих крањн дозвол¤ють соб≥ вкладати кошти в розробку прикладного програмного забезпеченн¤ власними силами. —кладн≥сть ≥ велика варт≥сть розробки сучасного програмного забезпеченн¤, а також деф≥цит квал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в в сфер≥ програмуванн¤ зм≥щують тенденц≥ю у напр¤мку придбанн¤ ≥ використанн¤ програмного забезпеченн¤ в≥д ф≥рм розробник≥в, що гарантують високий р≥вень в≥длагодженост≥ ≥ продуктивност≥ свого програмного забезпеченн¤. ¬≥дпов≥дно до оц≥нок середини 90-х рок≥в обс¤г продаж ф≥рм, що спец≥ал≥зуютьс¤ на розробц≥ програмного забезпеченн¤, буде щор≥чно зб≥льшуватис¤ в межах в≥д 20 до 25%. –инок програмного забезпеченн¤ великих ≈ќћ (mainframe) багато в чому в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ринку персональних комп'ютер≥в. ѕридбанн¤ програмного забезпеченн¤ дл¤ великих обчислювальних систем Ї в≥дпов≥дальн≥шою задачею дл¤ користувача, н≥ж придбанн¤ дл¤ персональних компТютер≥в. –инок великих ≈ќћ характеризуЇтьс¤ в≥дносно невеличкою к≥льк≥стю продаж конкретного пакету, але за значно вищу ц≥ну, н≥ж пакети дл¤ персональних компТютер≥в. ѕостачанн¤ широко використовуваних пакет≥в програм обчислюютьс¤ сотн¤ми, ≥ набагато р≥дше тис¤чами установок. ÷≥на зм≥нюЇтьс¤ в≥д дес¤тк≥в тис¤ч до сотень тис¤ч долар≥в. –инок традиц≥йних пакет≥в на к≥нець тис¤чол≥тт¤ стаб≥л≥зувавс¤ ≥ под≥лений м≥ж значними ≥ в≥домими на ринку постачальниками. –≥чний оборот окремих ф≥рм, що спец≥ал≥зуютьс¤ на програмному забезпеченню, дос¤гаЇ дек≥лькох млрд. долар≥в. Ѕагато традиц≥йних пакет≥в програм (операц≥йн≥ системи, бази даних, телекомун≥кац≥йн≥ мон≥тори, комп≥л¤тори, системи керуванн¤ б≥бл≥отеками ≥ файлами, CASE-системи ≥ багато утил≥т по оц≥нц≥ ефективност≥ функц≥онуванн¤ систем) стали свого роду стандартами на ринку. “ому нав≥ть по¤ва на ринку нового ефективн≥шого пакету в≥д нев≥домого постачальника робить малоймов≥рним те, що його супроводжуватиме необх≥дний комерц≥йний усп≥х. ѕо¤ва персональних компТютер≥в значно розширила ринок програмного забезпеченн¤, що дало поштовх розвитку нових клас≥в програмного забезпеченн¤. ѕослугами програмного забезпеченн¤ тепер користуютьс¤ сотн≥ м≥льйон≥в спец≥ал≥ст≥в ≥ орган≥зац≥й ≥з р≥зних галузей знань. –озмањт≥сть арх≥тектур ≈ќћ, розходженн¤ в ≥деолог≥¤х операц≥йних систем ≥ структурах даних змушуЇ багатьох виробник≥в ≈ќћ ≥ програмного забезпеченн¤ розробл¤ти нов≥ арх≥тектури ≥ пакети системного ≥ прикладного програмного забезпеченн¤, що дозвол¤ють сп≥льне використанн¤ програмного забезпеченн¤ р≥зних виробник≥в ≥ ≥деолог≥й. ѕрикладами можуть служити системи UNIX, SAA, DAA. ≤, ¤к насл≥док, прикладне програмуванн¤ ор≥ЇнтуЇтьс¤ на ц≥ ≥деолог≥њ. ўе актуальн≥шою стала проблема розпод≥леного опрацюванн¤ даних ≥ доступу до великих баз даних. ” результат≥ на ринку з'¤вл¤ютьс¤ все нов≥ та нов≥ пакети дл¤ роботи в локальних мережах, дл¤ передач≥ й опрацюванн¤ ≥нформац≥њ, отриманоњ через л≥н≥њ зв'¤зку. Ќа ринку проводитьс¤ маркетинг дес¤тк≥в тис¤ч програм дл¤ персональних компТютер≥в, призначених дл¤ задоволенн¤ потреб р≥зноман≥тних клас≥в користувач≥в в≥д елементарного текстового опрацюванн¤ до серйозних експертних систем. ÷≥ни на пакети дл¤ персональних компТютер≥в зм≥нюютьс¤ в≥д дек≥лькох дес¤тк≥в долар≥в до дек≥лька тис¤ч долар≥в. –инок програмного забезпеченн¤ персональних компТютер≥в розвиваЇтьс¤ швидкими темпами, не в≥дстаючи за швидк≥стю впровадженн¤ ≈ќћ у нов≥ галуз≥ знань ≥ б≥знесу. ¬арто зауважити, що де¤ке програмне забезпеченн¤ дл¤ персональних компТютер≥в вже стало свого роду стандартами на ринку (наприклад, ≥нтегрован≥ пакети, пакети текстовоњ обробки, електронн≥ таблиц≥, рел¤ц≥йн≥ бази даних, локальн≥ мереж≥ дл¤ операц≥йних систем). ” так≥й ситуац≥њ новому постачальнику аналог≥чних пакет≥в на ринку важко розраховувати на усп≥х.
Ќазва: –инок програмного забезпеченн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (4380 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
