омп'ютерн≥ науки > –инок програмного забезпеченн¤

≤нформац≥йним фундаментом сучасних автоматизованих банк≥вських систем дл¤ багатопроф≥льних банк≥в з розвиненою структурою ф≥л≥ал≥в Ї банки баз даних ≥з структурою даних в баз≥, ¤ка забезпечуЇ над≥йне збер≥ганн¤, а також швидкий доступ до р≥зноман≥тних часових показник≥в на множин≥ обТЇкт≥в (документ≥в, рахунках, кл≥Їнтах ф≥л≥алах ≥ њх групах) з можливост¤ми њх анал≥зу та прогнозу. ƒл¤ цього вимагаютьс¤ багатовим≥рн≥ структури даних. ѕо¤ва нових структур ≥ вид≥в (мультимед≥йн≥ та ≥нш≥) даних вимагають пост≥йного вдосконаленн¤ технолог≥њ супроводу баз даних. –озвиток теор≥њ ≥ практики створенн¤ та використанн¤ баз даних приводить до ширшого пон¤тт¤ Ц сховище даних. ÷е може бути централ≥зована база даних, ¤ка обТЇднуЇ ≥нформац≥ю ≥з р≥зноман≥тних джерел та систем, що даЇ змогу використовувати з≥бран≥ дан≥ прикладними програмами к≥нцевих користувач≥в. ™дине ≥нформац≥йне середовище, створене на основ≥ технолог≥њ ≥нформац≥йних сховищ, служитиме основою дл¤ виконанн¤ р≥зноман≥тних анал≥тичних ≥ управл≥нських прикладних програм. ƒо них можна в≥днести оц≥нку кредитних ≥ страхових ризик≥в, прогноз тенденц≥й на ф≥нансових ринках, ви¤вленн¤ мах≥нац≥й з кредитними картками та багато ≥ншого.  онцепц≥¤ сховища даних означаЇ побудову такого ≥нформац≥йного середовища, ¤ке дозволить зд≥йснювати зб≥р, трансформац≥ю ≥ управл≥нн¤ даними з р≥зноман≥тних джерел з метою виробленн¤ р≥шень дл¤ управл≥нн¤ банком, створюЇ нов≥ можливост≥ дл¤ зростанн¤ прибутку. « часом переваги ≥нформац≥йних сховищ стають все очевидн≥шими, зб≥льшилось њх число та обс¤ги даних, що в них збер≥гаютьс¤. ќсновною вимогою кл≥Їнта до сховища Ї можлив≥сть дл¤ к≥нцевих користувач≥в вести роботу в д≥алоз≥ по повному набору б≥знес Ц даних ≥ отримувати в≥дпов≥д≥ в прийн¤тн≥ пром≥жки часу. ќбс¤ги даних повинн≥ мус¤ть бути достатн≥ми дл¤ п≥дтримки б≥знесу. –азом з тим ≥нформац≥йне сховище повинне в≥дпов≥дати вимогам ст≥йкоњ продуктивност≥ в умовах росту обс¤г≥в ≥нформац≥њ. ƒл¤ забезпеченн¤ продуктивност≥ ≥ керованост≥ сховища можуть використовуватис¤ р≥зноман≥тн≥ програмн≥ продукти та ≥нструменти, ¤к≥ дозвол¤ють автоматизувати обробку ≥нформац≥њ ≥ надають можлив≥сть розгл¤дати банк≥вський б≥знес в р≥зних аспектах, що виправдаЇ будь-¤к≥ витрати, повТ¤зан≥ з розробкою системи.

÷ентр ваги ≥нформац≥йного забезпеченн¤ сучасноњ автоматизованоњ банк≥вськоњ системи припадаЇ на повноту в≥дображенн¤ специф≥ки предметноњ д≥л¤нки банк≥вського б≥знесу. –≥вень розвитку ц≥Їњ специф≥ки найб≥льш наочно про¤вл¤Їтьс¤ в словнику ≥нформац≥йноњ модел≥. якщо користувацький ≥нтерфейс в систем≥ (меню, екранн≥ форми, зв≥ти ≥, так дал≥) охоплюЇ предметну сферу найповн≥ше (по к≥лькост≥ ≥ обс¤гах пон¤ть, обТЇкт≥в, процес≥в), то це св≥дчить про близьк≥сть автоматизованоњ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ до реальних задач банку. Ўирокий словник профес≥йних терм≥н≥в, ¤к≥ в≥дтворюють дану д≥л¤нку д≥¤льност≥, що призначений дл¤ сп≥лкуванн¤ з користувачем (користувацький ≥нтерфейс), характерний дл¤ автоматизованоњ банк≥вськоњ системами високого р≥вн¤ ≥ допомагаЇ спец≥ал≥стам банку та керуючому приймати стратег≥чн≥ ≥ тактичн≥ р≥шенн¤. ≤нформац≥йна модель, ¤ка лежить в основ≥ автоматизованоњ ≥нформац≥йноњ технолог≥њ, повинна в≥дображати р≥зноман≥тн≥сть пон¤ть, њх призначенн¤, взаЇмозвТ¤зки, давати опис характерних особливостей, ¤к≥ використовуютьс¤ в банк≥вськ≥й предметн≥й д≥л¤нц≥. ƒо них в≥днос¤тьс¤ так≥ пон¤тт¤, ¤к документ, операц≥¤, кл≥Їнт, ф≥нансовий ≥нструмент, рахунок ≥ план рахунк≥в, банк≥вський продукт (послуга), користувач. ƒл¤ цих ц≥лей розробл¤Їтьс¤ стандарт на опис базових пон¤ть (особливостей), ¤к≥ включають список рекв≥зит≥в та операц≥й (алгоритм≥в) по кожному пон¤ттю, а також форму опису б≥знес - процес≥в, ¤к функц≥ональних моделей банку. —тандарт м≥стить формал≥зований опис вс≥х д≥й (алгоритм≥в), ¤к≥ зустр≥чаютьс¤ у випадку представленн¤ кл≥Їнтам послуг, у зовн≥шн≥й та внутр≥шн≥й робот≥ банку.

ќдним з нових напр¤м≥в в створенн≥ автоматизованих банк≥вських систем Ї обТЇктно-ор≥Їнтований п≥дх≥д в ≥нформац≥йних технолог≥¤х. ÷ей п≥дх≥д базуЇтьс¤ на обТЇднанн≥ даних ≥ процедур в рамках пон¤тт¤ УобТЇктФ на в≥дм≥ну в≥д розповсюдженого структурного п≥дходу, в ¤кому дан≥ ≥ процедури визначаютьс¤ ≥ реал≥зуютьс¤ окремо.

¬ажливою новизною сучасних банк≥вських систем Ї п≥дходи до проектуванн¤ ≥нформац≥йного забезпеченн¤, ¤ке дозвол¤Ї спец≥ал≥стам банку самост≥йно модиф≥кувати ≥ доповнювати словник ≥нформац≥йноњ модел≥ в терм≥нах банк≥вських продукт≥в чи послуг, ¤к≥ надаютьс¤ кл≥Їнтам. —еред множин пон¤ть, наприклад, первинним вважаЇтьс¤ документ (догов≥р, за¤вка, ордер, розпор¤дженн¤ та ≥нш≥). ƒокумент породжуЇ посл≥довн≥сть д≥й, ¤к≥ повинн≥ бути виконан≥ дл¤ його виконанн¤, тобто операц≥њ. ѕор¤д з простими можуть створюватис¤ ≥ складн≥ операц≥њ, формуватис¤ нов≥ послуги Ц д≥њ, ¤к≥ необх≥дно виконати ≥ в≥добразити њх посл≥довн≥сть.

ƒл¤ розширенн¤ предметноњ д≥л¤нки баз даних використовуютьс¤ гнучк≥ класиф≥катори. ¬они дозвол¤ють присвоювати обТЇктам нов≥ ознаки (атрибути) ≥ доповнювати бази даних нестандартними властивост¤ми обТЇкт≥в. Ќаприклад, додатково можуть бути введен≥ адреси податковоњ ≥нспекц≥њ, дан≥ про закордонний паспорт, групи банк≥в, кл≥Їнт≥в, операц≥й.  р≥м того, гнучк≥ класиф≥катори дозвол¤ють орган≥зувати потр≥бн≥ групуванн¤ обСЇкт≥в, зручно використовувати њх п≥д час формуванн¤ зв≥т≥в, пошуку ≥ перенос≥ ≥нформац≥њ.

“ехн≥чне забезпеченн¤ автоматизованих банк≥вських систем.

Ќа р≥вн≥ техн≥чного забезпеченн¤ банк≥вськ≥ технолог≥њ повинн≥ будуватис¤ зг≥дно сучасних вимогах до арх≥тектури апаратних засоб≥в. “ому вони повинн≥ передбачати використанн¤ р≥зноман≥тних телекомун≥кац≥йних засоб≥в звТ¤зку, багатомашинних комплекс≥в, арх≥тектури кл≥Їнт Ц сервер, використанн¤ локальних, рег≥ональних ≥ глобальних швидк≥сних мереж, ун≥ф≥кац≥ю апаратних засоб≥в.

 ≥льк≥сть та склад техн≥чних засоб≥в, що використовуютьс¤, визначаЇтьс¤ ≥нтенсивн≥стю ≥ обс¤гами ≥нформац≥йних поток≥в, режимами роботи ≥ часовими особливост¤ми реал≥зац≥њ функц≥й банк≥вськоњ системи. «ростанн¤ складу ≥ обс¤г≥в банк≥вських послуг, числа ф≥л≥ал≥в, кл≥Їнт≥в ≥ звТ¤зк≥в примушуЇ банки купл¤ти та встановлювати потужн≥ш≥ компТютери ≥ краще розвинене техн≥чне забезпеченн¤. Ўироко поширен≥ мережн≥ банк≥вськ≥ технолог≥њ. ћережний парк стаЇ все р≥зноман≥тн≥шим. ѕотр≥бно в≥дм≥тити також ≥ прискорений розвиток засоб≥в м≥жбанк≥вськоњ телекомун≥кац≥њ.

ќсновою сучасного п≥дходу техн≥чних р≥шень в побудов≥ ≥нформац≥йних технолог≥й банк≥в Ї арх≥тектура Укл≥Їнт - серверФ. ¬она передбачаЇ орган≥зац≥ю техн≥чного забезпеченн¤ ≥ розпод≥л обробки ≥нформац≥њ м≥ж двома компонентами, ¤к≥ в≥дпов≥дно називають кл≥Їнтом (робочою станц≥Їю) ≥ сервером. ќбидв≥ частини виконуютьс¤ на р≥зних по потужност≥ компТютерах, обТЇднаних мережею. ” цьому випадку кл≥Їнт посилаЇ серверу запити, а сервер њх обслуговуЇ. “ака технолог≥¤ реал≥зована на профес≥йних системах керуванн¤ базами даних, ¤к≥ мають спец≥альну мову структурованих запит≥в.

ќдним з вар≥ант≥в реал≥зац≥њ технолог≥њ Укл≥Їнт - серверФ Ї њњ трьохр≥внева арх≥тектура. ¬ мереж≥ повинн≥ бути присутн≥ не менше трьох компТютер≥в: кл≥Їнтська частина (робоча станц≥¤), сервер прикладних процес≥в та сервер бази даних. ¬ кл≥Їнтськ≥й частин≥ орган≥зуЇтьс¤ взаЇмод≥¤ з користувачем (користувацький ≥нтерфейс). —ервер прикладних процес≥в проводить б≥знес - процедури дл¤ кл≥Їнтськоњ частини. —ервер бази даних обслуговуЇ б≥знес Ц процедури, ¤к≥ в≥д≥грають роль кл≥Їнт≥в. √нучк≥сть такоњ арх≥тектури пол¤гаЇ в незалежному використанн≥ ≥ зам≥н≥ обчислювальних ≥ програмних ресурс≥в на вс≥х трьох р≥вн¤х.

ƒл¤ п≥двищенн¤ над≥йност≥, ст≥йкост≥ до в≥дмов техн≥чних р≥шень в банк≥вських автоматизованих системах практикуЇтьс¤ об'Їднанн¤ сервер≥в в групи (кластери). ¬ такому випадку ресурси ≥ навантаженн¤ розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж серверами (вузлами системи) так, що користувач не знаЇ, з ¤ким конкретно сервером в≥н працюЇ в даний момент, а використанн¤ техн≥чних засоб≥в в цьому випадку ви¤вл¤Їтьс¤ найефективн≥шим.

“елекомун≥кац≥йна арх≥тектура в автоматизованих технолог≥¤х банк≥в визначаЇ наб≥р та структури п≥дсистем техн≥чного забезпеченн¤, ¤к≥ повинн≥ забезпечувати р≥зноман≥тн≥ типи взаЇмод≥њ дл¤ вс≥х прикладних пакет≥в (модул≥в) автоматизованоњ банк≥вськоњ системи. ћожливост≥ арх≥тектури узгоджуютьс¤ з вимогами роботи банку, ¤к≥ визначаютьс¤ його б≥знес Ц процесами. ѕередбачаЇтьс¤ взаЇмод≥¤ банку ≥з зовн≥шн≥ми ф≥нансовими та ≥нформац≥йними структурами, з розрахунково-кл≥ринговими палатами та центрами, б≥ржами, в≥ддаленими кл≥Їнтами та ≥ншими банками. “елекомун≥кац≥йне забезпеченн¤ б≥знес Ц процес≥в створюЇтьс¤ з врахуванн¤м обслуговуванн¤ своЇњ корпоративноњ мереж≥ ≥ доступу в будь-¤к≥ ≥нш≥ локальн≥ чи глобальн≥ мереж≥. „ерез в≥дсутн≥сть стандарт≥в на прикладне забезпеченн¤ звТ¤зок ≥з зовн≥шн≥ми орган≥зац≥¤ми (наприклад, автоматизованими робочими м≥сц¤ми ≥нших орган≥зац≥й) зд≥йснюЇтьс¤ через шлюзи, ¤к≥ забезпечують вих≥д на л≥н≥њ комун≥кац≥й пошти чи телексу.

 орпоративн≥ мереж≥ того чи ≥ншого банку в≥д≥грають роль транспортноњ основи, на ¤к≥й будуЇтьс¤ вс¤ телекомун≥кац≥йна арх≥тектура. ¬ дан≥й д≥л¤нц≥ реал≥зуЇтьс¤ множина р≥шень дл¤ л≥н≥й будь-¤коњ ¤кост≥, враховуючи захист транспортного р≥вн¤ та керуванн¤ ним. –еал≥зац≥¤ функц≥онально повного набору банк≥вських телекомун≥кац≥й дозвол¤Ї створювати Їдиний ≥нформац≥йний прост≥р. —ьогодн≥ ц≥лком реально можна провести ≥нтеграц≥ю в≥дд≥лень, ф≥л≥ал≥в з вс≥ма прикладними пакетами банк≥вських послуг, щоб забезпечити доставку послуг в будь-¤ке м≥сце вимоги ≥ в будь-¤кий час в режим≥ OFF-LINE (регламентованому звТ¤зку) чи ON-LINE (безпосередньому звТ¤зку). “аким чином телекомун≥кац≥йн≥ системи дозвол¤ють вир≥шувати найважлив≥ш≥ задач≥ автоматизац≥њ Ц в≥д чисто техн≥чних (наприклад, забезпеченн¤ оптимальноњ продуктивност≥ ≥ прозорост≥ взаЇмод≥њ б≥знес Ц процес≥в) до функц≥ональних на найвищому р≥вн≥ банк≥вського обслуговуванн¤.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: –инок програмного забезпеченн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (4380 прочитано)