омп'ютерн≥ науки > –инок програмного забезпеченн¤

5. ѕрийн¤тт¤ р≥шенн¤. ќц≥нити ¤ке ≥з розгл¤нутого програмного забезпеченн¤ найповн≥ше задовольн¤Ї вимогам покупц¤ ≥ при цьому маЇ нижчу ц≥ну ≥ прийн¤ти р≥шенн¤ про придбанн¤.

6. ќбговоренн¤ ≥ п≥дписанн¤ контракту. Ќе ≥снуЇ Їдиного стандарту на контракт на куп≥влю або оренду програмного забезпеченн¤. ѕроте, незважаючи на те, що кожний постачальник програмного забезпеченн¤ пропонуЇ покупцю св≥й вар≥ант контракту, основн≥ умови ≥ положенн¤ њх однотипов≥ ≥ визначаютьс¤, ¤к постачальником, так ≥ покупцем. Ќижче перераховуютьс¤ загальновизнан≥ положенн¤ контракту.

‘ункц≥ональн≥ можливост≥, спец≥альн≥ й ≥нш≥ властивост≥ ≥ можливост≥ програмного забезпеченн¤ повинн≥ бути ч≥тко специф≥кован≥. ÷е можна зробити, наприклад, посиланн¤м у контракт≥ на повний комплект документац≥њ.

” контракт≥ специф≥куЇтьс¤ предмет постачанн¤, ¤к-от: детальний перел≥к складових частин програмного забезпеченн¤, у ¤к≥й форм≥ воно поставл¤Їтьс¤ (вих≥дний або об'Їктний код), специф≥кац≥¤ повного комплекту документац≥њ.

ћоже бути визначений гарант≥йний пер≥од з моменту встановленн¤ програмного забезпеченн¤, прот¤гом ¤кого постачальник зд≥йснюЇ обслуговуванн¤ ≥ допомогу покупцю в освоЇнн≥ роботи безплатно або на п≥льгових умовах.

Ќавчанн¤, обслуговуванн¤ та встановленн¤ програмного забезпеченн¤, запропонован≥ постачальником, повинн≥ бути ч≥тко визначен≥ з вказ≥вкою њхньоњ вартост≥.

ѕовинн≥ бути визначен≥: методика та максимальний терм≥н виправленн¤ помилок у програмах ≥ документац≥њ в п≥сл¤гарант≥йний пер≥од.

¬иправленн¤ помилок у програмному забезпеченн≥ в п≥сл¤гарант≥йний пер≥од постачальник програмного забезпеченн¤ зд≥йснюЇ за власний рахунок.

ƒл¤ перших користувач≥в програмного забезпеченн¤ може бути орган≥зована постачальником додаткова допомога в освоЇнн≥ (наприклад, тривал≥ший гарант≥йний пер≥од, безкоштовна експлуатац≥¤ в початковий пер≥од та ≥ншу допомогу).

 ористувач може мати право модиф≥кувати програмне забезпеченн¤. ” цьому випадку постачальник не зобов'¤заний зд≥йснювати обслуговуванн¤ модиф≥кованого програмного забезпеченн¤.

” випадку банкрутства або припиненн¤ своЇњ д≥¤льност≥ з ≥ншоњ причини постачальник повинен гарантувати користувачу наданн¤ ус≥х вих≥дних матер≥ал≥в про програмне забезпеченн¤ дл¤ того, щоб користувач м≥г самост≥йно п≥дтримувати роботу програмного забезпеченн¤. ¬ цьому випадку в контракт≥ повинн≥ бути обговорен≥ комерц≥йн≥ й ≥нш≥ умови наданн¤ таких матер≥ал≥в.

ѕостачальник повинен гарантувати патентну чистоту програмного забезпеченн¤.

 ористувач повинен гарантувати постачальнику збер≥ганн¤ права власност≥ постачальника на програмне забезпеченн¤, тобто не коп≥ювати, не передавати, не продавати ≥ т.д. програмне забезпеченн¤ трет≥й сторон≥ без дозволу постачальника.

 ористувач повинен мати право прот¤гом гарант≥йного пер≥оду роз≥рвати контракт ≥ повернути програмне забезпеченн¤ без додаткових витрат дл¤ себе в тому випадку, ¤кщо воно не в≥дпов≥даЇ специф≥кац≥њ ≥ не виконуЇ або виконуЇ, але нев≥рно, описан≥ функц≥њ.

якщо програмне забезпеченн¤ орендуЇтьс¤ на певний строк, тод≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ цього терм≥ну користувач повинен або повернути вс≥ коп≥њ програмного забезпеченн¤ ≥ документац≥њ постачальнику, або повернути вс≥ коп≥њ документац≥њ ≥ знищити програми.

” контракт≥ повинн≥ бути визначен≥ процедура ≥ критер≥њ прийманн¤ програмного забезпеченн¤ користувачем.

ѕлатеж≥ повинн≥ зд≥йснюватис¤ пропорц≥йно частинам програмного забезпеченн¤, що поставл¤ютьс¤, наданому серв≥су, а також п≥сл¤ того, ¤к користувач переконавс¤ в правильн≥й працездатност≥ продукту в≥дпов≥дно до специф≥кац≥њ його властивостей ≥ функц≥й.

” контракт≥ повинен бути визначений штраф, ¤к дл¤ постачальника, так ≥ дл¤ користувача у випадку порушенн¤ уз¤тих ними зобов'¤зань або положень контракту.

÷≥на на програмне забезпеченн¤ формуЇтьс¤ з врахуванн¤м багатьох чинник≥в: витрат на розробку, р≥вн¤ конкуренц≥њ на ринку, р≥вн¤ попиту ринку на даний клас продукт≥в, в≥дпов≥дност≥ характеристик пакету вимогам ринку, досв≥ду ≥ попул¤рност≥ розробника ≥ продавц¤ на ринку. “ому визначенн¤ реальноњ ц≥ни програмного забезпеченн¤ на ринку потребуЇ врахуванн¤ вс≥х цих характеристик, причому окрем≥ з цих чинник≥в можна реально оц≥нити т≥льки п≥д час маркетингу продукту на ринку. « цього випливаЇ, що до початку продаж, програмне забезпеченн¤ повинне бути продемонстрованим потенц≥йним кл≥Їнтам ≥, ¤к правило, в≥дтестоване кл≥Їнтами, ≥ т≥льки п≥сл¤ цього можна приймати р≥шенн¤ про його продаж.

¬становленн¤ програмного забезпеченн¤ на ≈ќћ ≥ досл≥дна експлуатац≥¤. јнал≥з результат≥в досл≥дноњ експлуатац≥њ та пор≥вн¤нн¤ отриманих результат≥в з оч≥куваними. якщо ¤к≥-небудь функц≥њ програмного забезпеченн¤ або ¤к≥-небудь зобов'¤занн¤ постачальника не виконуютьс¤, повинн≥ бути почат≥ в≥дпов≥дн≥ д≥њ, ¤к≥ покупець повинен обумовити в контракт≥.

≤нформац≥йна ≥нфраструктура в банк≥вськ≥й справ≥.

ѕринципи побудови автоматизованих банк≥вських систем.

¬ ”крањн≥ автоматизац≥¤ банк≥вських технолог≥й в нових ринкових умовах почала проводитис¤ з початку 1990Цих рок≥в, коли зТ¤вилис¤ перш≥ комерц≥йн≥ банки. ¬≥дразу ж на ринку програмного забезпеченн¤ дл¤ банк≥вськоњ справи засоб≥в зТ¤вилос¤ р¤д заруб≥жних та в≥тчизн¤них ф≥рм-розробник≥в, що його заповнили. –озвиток процесу автоматизац≥њ обумовив по¤ву р≥зноман≥тних автоматизованих банк≥вських систем, що по¤снюЇтьс¤ не т≥льки великою к≥льк≥стю ф≥рм-розробник≥в, але ≥ широким спектром функц≥й, ¤к≥ банки виконують, р≥зноман≥тн≥стю структур ≥ розм≥р≥в банк≥вськоњ справи.

—творенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ автоматизованих банк≥вських технолог≥й базуЇтьс¤ на системотехн≥чних принципах, ¤к≥ в≥дображають найважлив≥ш≥ положенн¤ теоретичноњ бази, ¤ка охоплюЇ р¤д сум≥жних наукових дисципл≥н ≥ напр¤м≥в, таких, ¤к економ≥чна к≥бернетика, теор≥¤ систем, теор≥¤ ≥нформац≥њ, економ≥ко-математичне моделюванн¤ банк≥вських ситуац≥й ≥ процес≥в, анал≥з ≥ прийн¤тт¤ р≥шень.

Ѕанк≥вськ≥ технолог≥њ, ¤к ≥нструментар≥й п≥дтримки ≥ розвитку банк≥вськоњ справи, створюютьс¤ на основ≥ таких базових принцип≥в:

комплексний п≥дх≥д в охопленн≥ широкого спектру банк≥вських функц≥й з њх повною ≥нтеграц≥Їю;

модульний принцип побудови, ¤кий дозвол¤Ї легко настроювати конф≥гурац≥ю систем п≥д конкретне замовленн¤ з можливим нарощуванн¤м;

в≥дкрит≥сть зад≥¤них технолог≥й, ¤к≥ здатн≥ взаЇмод≥¤ти з р≥зноман≥тними зовн≥шн≥ми системами (системами телекомун≥кац≥й, ф≥нансового анал≥зу та ≥ншими), та забезпечувати виб≥р програмно-техн≥чноњ платформи ≥ сум≥сн≥сть на ≥нш≥ апаратн≥ засоби;

гнучк≥сть налагодженн¤ модул≥в банк≥вськоњ системи ≥ њх адаптац≥¤ до потреб ≥ умов д≥¤льност≥ конкретного банку;

масштабован≥сть, ¤ка передбачаЇ розширенн¤ ≥ вдосконаленн¤ функц≥ональних модул≥в системи в ход≥ розвитку б≥знес - процес≥в (наприклад, п≥дтримка роботи ф≥л≥ал≥в ≥ в≥дд≥лень банку, поглибленн¤ анал≥зу, тощо);

багатокористувацький доступ до даних в реальному час≥ та реал≥зац≥¤ функц≥й в Їдиному ≥нформац≥йному простор≥;

моделюванн¤ банку ≥ його б≥знес Ц процес≥в, можлив≥сть алгоритм≥чних надбудов б≥знес Ц процес≥в;

неперервний розвиток ≥ вдосконаленн¤ системи на основ≥ њњ ре≥нженер≥нг б≥знес Ц процес≥в.

≤нформац≥йна ≥нфраструктура автоматизованоњ банк≥вськоњ системи.

—творенн¤ та виб≥р банк≥вських ≥нформац≥йних систем базуЇтьс¤ на плануванн≥ вс≥х систем, що повТ¤зан≥ з функц≥онуванн¤м повноњ ≥нфраструктури банку, побудованоњ на ≥нформац≥йних технолог≥¤х. ѕ≥д ≥нформац≥йною ≥нфраструктурою автоматизованоњ банк≥вськоњ системи (јЅ—) розум≥ють сукупн≥сть, сп≥вв≥дношенн¤ ≥ зм≥стовне наповненн¤ окремих складових процес≥в д≥¤льност≥ банку на основ≥ автоматизац≥њ банк≥вських технолог≥й. ¬ ≥нфраструктур≥, кр≥м концептуальних складових, вид≥л¤ють п≥дтримуюч≥ ≥ функц≥ональн≥ п≥дсистеми. ƒо п≥дтримуючих п≥дсистем в≥днос¤ть ≥нформац≥йне забезпеченн¤, техн≥чне оснащенн¤, системи звТ¤зку ≥ комун≥кац≥й, програмн≥ засоби, системи безпеки, захисту ≥ над≥йност≥. ‘ункц≥ональн≥ п≥дсистеми реал≥зують банк≥вськ≥ послуги, б≥знес Ц процеси та будь-¤к≥ комплекси задач з сфери зм≥стовноњ чи предметноњ спр¤мованост≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥.  р≥м цього створенн¤ автоматизованих банк≥вських технолог≥й пор¤д ≥з загальносистемними (системотехн≥чними) принципами вимагаЇ врахуванн¤ особливостей структури, специф≥ки ≥ обс¤г≥в банк≥вськоњ д≥¤льност≥. ÷е в≥дноситьс¤ до п≥дтримки взаЇмод≥њ вс≥х п≥дрозд≥л≥в банку, ¤ка вимагаЇ створенн¤ багатор≥вневих ≥ багатосекц≥йних систем (головний банк, його в≥дд≥ли, ф≥л≥али, обм≥нн≥ пункти, зовн≥шн≥ структури) ≥з складними ≥нформац≥йними звТ¤зками пр¤мих ≥ зворотних напр¤мк≥в. ’арактерною особлив≥стю банк≥вських технолог≥й Ї р≥зноман≥тн≥сть ≥ складн≥сть вид≥в забезпеченн¤ автоматизац≥њ д≥¤льност≥ банку.

ќсобливост≥ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ автоматизованих банк≥вських систем.

≤нформац≥йне забезпеченн¤, його орган≥зац≥¤ визначаютьс¤ складом обТЇкт≥в конкретноњ предметноњ д≥л¤нки, задач, даних ≥ сукупн≥стю ≥нформац≥йних потреб вс≥х користувач≥в автоматизованоњ банк≥вськоњ системи. ѕозамашинне ≥ внутр≥шньомашинне ≥нформац≥йне забезпеченн¤ м≥стить повний наб≥р показник≥в, документ≥в, класиф≥катор≥в, файл≥в, баз даних, баз знань та метод≥в њх використанн¤ в банк≥вськ≥й робот≥, а також способи представленн¤, нагромадженн¤, збереженн¤, перетворенн¤, передач≥ ≥нформац≥њ, прийн¤т≥ в конкретн≥й систем≥ дл¤ задоволенн¤ будь-¤ких ≥нформац≥йних потреб вс≥х категор≥й користувач≥в в задан≥й форм≥ в потр≥бний час. ќсновним напр¤мком орган≥зац≥њ внутр≥шньомашинного ≥нформац≥йного забезпеченн¤ Ї технолог≥¤ баз ≥ банк≥в даних. Ќайважлив≥шими вимогами до баз даних Ї забезпеченн¤ багатьох користувач≥в можливост¤ми роботи з даними в реальному масштаб≥ часу; п≥дтриманн¤ можливостей обм≥ну ≥нформац≥Їю, ¤к≥ включають експорт-≥мпорт даних в р≥зних форматах та безпеку збер≥ганн¤ ≥ передач≥ банк≥вськоњ ≥нформац≥њ, збереженн¤ ц≥л≥сност≥ ≥нформац≥њ у випадку в≥дмови апаратури.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: –инок програмного забезпеченн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-22 (4380 прочитано)