ультура > ”крањнська культура та ≥стор≥¤ ѕридн≥стров'¤

с. ћолот≥в. —≥льська церква, ¤ка ¤ка стоњть на висок≥й гор≥ в кол≥ дерев дуже добре дивитьс¤ з ƒн≥стра. «а словами ћиколи ∆арких вона сконцентрувала в соб≥ найулюблен≥ш≥ елементи украњнськоњ храмовоњ арх≥тектури. ћ≥сцев≥ жител≥ дуже пишаютьс¤ своЇю церквою, вони розпов≥дали також, що в к≥нц≥ 1938 року ≥ на початку 1939 патр≥отична молодь √аличини йшла через  арпати, щоб боротис¤ за незалежну  арпатську ”крањну. “≥льки з околиць ћолотова п≥шло близько 50 хлопц≥в. „астина з них загинула у боротьб≥ з угорським в≥йськом, ¤ке окупувало  арпатську ”крањну зразу п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥.

смт. ∆уравно. ∆уравно в≥доме в ≥стор≥њ ”крањни тим, що тут у 1676 роц≥ п≥сл¤ довгих боњв в околиц¤х м≥ста ѕольща ≥ “урц≥¤ уклали мирну угоду, ¤ка зупинила турецьку експанс≥ю, жертвою ¤коњ чотири роки до того став  амТ¤нець-ѕод≥льський. ” двохсоту р≥чницю памТ¤ть тоњ значущоњ под≥њ в ∆уравно був встановлений памТ¤тник у форм≥ камТ¤ноњ колони на високому постамент≥, ¤кий збер≥гс¤ ≥ дос≥.  р≥м цього памТ¤тника привертаЇ на себе увагу ≥ високий будинок ратуш≥ з неодм≥нною вежею, а також церква досить ориг≥нальноњ арх≥тектури. « середини минулого стол≥тт¤ русини в ∆уравно були под≥лен≥ на дв≥ громади - украњнську ≥ москвоф≥льську. ћосквоф≥л≥в ф≥нансово п≥дтримував царський ур¤д –ос≥њ, принайм≥ так казав один з м≥севих м≥сцевих жител≥в. ƒл¤ прикладу, за вх≥д до украњнськоњ читальн≥ треба було платити грош≥, тод≥ ¤к до москвоф≥л≥в вх≥д був в≥льний. ћ≥ж украњнц¤ми ≥ УкацапамиФ часто трапл¤лис¤ б≥йки, нав≥ть п≥д час —лужби Ѕожоњ. Ѕув випадок, коли УкацапиФ пор≥зали у церкв≥ синьо-жовт≥ фани. ћожливо, ворожнеча штучно розпалювалас¤ ≥ польською владою. ћосквоф≥ли дуже зрад≥ли по¤в≥ б≥льшовик≥в у 1939 роц≥, зустр≥чали њх з червоним прапором, а коли вс≥м видавали паспорти, просили записувати њх УруськимиФ, що дивувало нав≥ть нових ур¤довц≥в. ѕ≥сл¤ вивезенн¤ б≥лшовиками на —иб≥р к≥лькох с≥мей Укацап≥вФ на —иб≥р вони швидко вил≥кувалис¤ в≥д свого москвоф≥льства ≥ забули св≥й г≥мн У«а –усь св¤туюФ.

с. ¬ойнил≥в. “ут народивс¤ в≥домий л≥тературний критик ћикола ™вшан (справжнЇ пр≥звище ‘едюшка - 1889-1919). ¬иступав проти народництва в л≥тератур≥, спов≥дував новаторство ≥ мистецьк≥ пошуки. ¬≥дпов≥дно до своњх погл¤д≥в в певн≥й м≥р≥ протиставив “арасов≥ Ўевченков≥ ѕантелеймона  ул≥ша, вважаючи його поез≥ю б≥льш тривкою. ¬оював в лавах ”крањнськоњ √алицькоњ јрм≥њ ≥ помер в≥д тифу у ¬≥нниц≥.

с.  озар≥. Ћюди кажуть, що в сел≥ Ї родини татарського походженн¤, але свою мову забули, мають т≥льки татарськ≥ пр≥звища (ћаман та ≥нш≥). ÷е нащадки тих татар, ¤к≥ зруйнували колись в ц≥й м≥сцевост≥ м≥сто «олоте яблучко. ўе тут Ї легенда, под≥бн≥ ¤к≥й зустр≥чаютьс¤ в багатьох селах. —уть њњ в тому, що людина, ¤ка руйнувала церкву або хрест, п≥зн≥ше зазнавала великих нещасть у житт≥ або вмирала неприродною смертю.

с. Ўевченкове (колись —в. —тан≥слав). ÷еркву ѕантелеймона на висок≥й гор≥ в сел≥ можна п≥знати здалеку. ¬итончена р≥зьба по б≥лому каменю кап≥телей ≥ портал≥в ц≥Їњ арх≥тектурноњ робл¤ть њњ витвором високого мистецтва. Ќапис на церкв≥ 1194 р. говорить про час њњ спорудженн¤.  олись в сел≥ була духовна сем≥нар≥¤, в ¤к≥й вчивс¤ кардинал Ћюбач≥вський. ¬≥н вже в часи незалежност≥ прињзджав з в≥зитом в ц≥ м≥сц¤. ¬ сел≥, вздовж нього, досл≥дники на в≥др≥зку, прот¤жн≥стю 3 к≥лометри знайшли фундаменти 5 храм≥в.  олись село було польським, чи б≥льша половина жител≥в в ньому були пол¤ки.

м. √алич.  н¤же м≥сто, столиц¤ галицьких кн¤з≥в з 1141 до 1241 рр. …ого центр був у тепер≥шньому с.  рилос≥, на ш≥сть к≥лометр≥в п≥вденн≥ше в≥д сучасного √алича. ƒавн¤ столиц¤ займала територ≥ю близько 40 кв. к≥лометр≥в, ≥ сучасне с. Ўевченкове теж було в њњ межах. ѕ≥сл¤ знищенн¤ столиц≥ татарами в 1241 р. нове м≥сто постало на м≥сц≥ кн¤жоњ пристан≥ при впад≥нн≥ в ƒн≥стер Ћукви. ƒл¤ оборони в≥д татар в 14-му стол≥тт≥ тут був побудований старостинський замок, ¤кий к≥лька раз≥в перебудовуавс¤. —першу в≥н був побудований ≥з земл≥ та дерева, але мури, ¤к≥ частково збереглис¤, поставлен≥ в середин≥ 17-го стол≥тт¤ ≥тал≥йськими ≥нженерами. як ви¤вилос¤, вс¤ система оборонних споруд була нездалою, тому турки в 1676 роц≥ п≥сл¤ облоги здобули замок ≥ частково зруйнували його башти, ¤к≥ через сто рок≥в були роз≥бран≥ на будматер≥али. “епер в≥д нього лишилис¤ жалюг≥дн≥ рештки. Ќа недавн≥й юв≥лей м≥ста планували добудувати замок, але пот≥м розпочат≥ роботи було закинуто ≥ в≥н так ≥ залишивс¤ в розваленому стан≥. ¬ доброму стан≥ знаходитьс¤ церква –≥здва ’ристового з 13-14 ст. Ѕ≥л¤ нењ стоњть хрест в памТ¤ть жертвам “алергофа.

с.  рилос. —ело - колишн≥й центр кн¤жого √алича, розтошований на гор≥ м≥ж Ћуквою та ћозолевим потоком.  н¤ж≥ палати були розташован≥ у м≥сцевост≥, ¤ка тепер називаЇтьс¤ У«олотий т≥кФ. Ќедалеко в≥д цього м≥сц¤ Ї так звана " н¤жа криниц¤. ¬ода в н≥й дуже смачна. ¬≥д старих час≥в збереглис¤ висок≥ вали, п≥двалини ”спенського собору, п≥зн≥ше побудована ”спенська церква. ÷ерква була реставрована в 1937 р. зусилл¤ми Ќ“Ў, розписи в церкв≥ робив в≥домий льв≥вський мал¤р јнт≥н ћанастиський. “ут ≥ п≥сл¤ татарського нањзду в 1241 р. залишавс¤ ос≥док галицьких Їп≥скоп≥в, а де¤кий час ≥ митрополит≥в. ¬≥д цього ≥ походить назва села. ¬ його околиц¤х було близько дес¤ти монастир≥в - —в¤тих —тефана, ≤лл≥, ≤вана, ёр≥¤, монастир грецьких монах≥в в урочищ≥ √речище, монастир дом≥н≥канц≥в на пол¤н≥ ƒанил≥вськ≥й та ≥нш≥. ¬ сел≥ створено запов≥дник У н¤жий √аличФ. “акож створено музей п≥д в≥дкритим небом Ц хати п≥д стр≥хою.

с. —ок≥л. ” долин≥ п≥д ставом колись тут зТ¤вивс¤ образ, н≥би його в≥днесли до  рилоса. “ут теж був монастир. ÷ерква тепер греко-католицька, ¤к ≥ б≥льш≥сть у ѕридн≥стровТњ. «адл¤ цього в сел≥ було проведено референдум. ≤н≥ц≥атори були впевнен≥, що ус≥ проголосують за греко-католицьку церкву. “а всеж менш≥сть (близько 30 чолов≥к православних) проголосувало проти. ÷е було неспод≥ванкою.  олись в сел≥ був великий сад.

с. —≥лець. ƒратчук ≤ван написав книжку про село. —трук ¬асиль побудував капличку. ™ музей села. «асноване село в середин≥ 15 стол≥тт¤. Ќазва села, за переказами походить в≥д слова с≥льце, оск≥льки в цих кра¤х ≥шов гостинець з ¬олодимира ≥ √алича на  ињвщину ≥ часто купц≥ попадали в зас≥дки. —≥льце Ц зас≥дка.

с. “¤з≥в. —ело засноване в 1232 роц≥. Ћюди вважають, що назва його походить в≥д ≥мен¤ кн¤з¤ чи бо¤рина “¤жа. “ут проходив гостинець з √алича. ÷ерква побудови1928 року, ¤к ≥ багато ≥нших, в ра¤нськ≥ часи була закрита. ” сел≥ етнограф≥чний музей. ¬ б≥бл≥отец≥ села Ї вир≥зки ≥ альбоми з ≥стор≥њ села. « села походить ƒорошенко ярослав, голова сп≥лки письменник≥в ≤вано-‘ранк≥вщини.

м. ≤вано-‘ранк≥вськ (до 1962 р. —тан≥слав≥в). ћ≥сто розташоване м≥ж Ќадв≥рн¤нською ≥ —олотвинською Ѕистриц¤ми, за 15 км в≥д ƒн≥стра. ѕ≥сл¤ Ћьвова —тан≥слав≥в бул другим важлив≥шим осередком украњнського житт¤ в √аличин≥, хоча украњнського населенн¤ тут було не б≥льше 20%. ÷е був центр греко-католицькоњ Їпарх≥њ ≥ тут д≥¤ли √реко- атолицька ƒуховна сем≥нар≥¤ та Ѕогословський л≥цей.  р≥м того, тут були ще три украњнськ≥ г≥мназ≥њ. ”крањнське культурне та сусп≥льно-пол≥тичне житт¤ буквально вирувало.  р≥м Уѕросв≥тиФ в м≥ст≥ д≥¤ло под≥бне до нењ товариство У—калаФ, ¤ке мало б≥льш рел≥г≥йне спр¤муванн¤. Ѕули також мистецьк≥, економ≥чн≥, профсоюзн≥, ф≥зкультурн≥, харитатитвн≥ та ≥нш≥ товариства. « м≥ського аматорського театрального гуртка розвинувс¤ профес≥йний “еатр ≥м. “об≥левича. ¬ —тан≥славов≥ працювало багато украњнських д≥¤ч≥в, серед ¤ких митрополит (тод≥ ще Їпископ) јндрей Ўептицький (1865-1944), адвокат, п≥зн≥ший в≥це-президент ”Ќ–ади «”Ќ– Ћев Ѕачинський (1872-1930), композитор ≥ диригент ƒенис —≥чинський (1865-1909), лексикограф, автор украњнського правопису так званоњ Ужелех≥вкиФ ™вген ∆елех≥вський (1844-1885), актор ≥ режисер ћикола Ѕенцаль (1891-1938). « памТ¤ток арх≥тектури заслукговуЇ на увагу бароккова греко-католицька церква з двома вежами.

смт. ™зуп≥ль. –озташований на берез≥ Ѕистриц≥ недалеко в≥д впад≥нн¤ њњ в ƒн≥стер. Ќа цьому м≥сц≥ з давн≥х давен були поселенн¤ людей. ¬ кн¤ж≥ часи це було м≥сто-фортец¤. ѕ≥зн≥ше, в 16-17 ст тут був побудований замок, тепер на його м≥сц≥ стоњть дом≥н≥канський костел, в ¤кому розташувалис¤ в≥йськов≥. ™ також дан≥, що тут був також оборонний дом≥н≥канський монастир, фундований яковом ѕотоцьким.

с. ћариноп≥ль. ѕ≥д час одного нањзду татар ¤кийсь польський воЇвода (каетан) т≥кав в≥д них на свому кон≥-румаков≥. ¬≥н переплинув ƒн≥стер, але к≥нь н≥¤к не м≥г вскочити на стр≥мкий берег. ¬оЇвода вигукнув: У™зус-ћар≥¤!Ф ≥ к≥нь вин≥с його на берег. Ќа под¤ку Ѕогов≥ воЇвода заснував на обох берегах ƒн≥стра м≥ста ™зуп≥ль ≥ ћариноп≥ль (ћар≥амп≥ль).

с. ”ст¤ «елене. ÷ерква в сел≥ не дуже стара, суд¤чи за арх≥тектурою, к≥нц¤ девТ¤тнадц¤того стол≥тт¤, а от дзв≥нниц¤ поруч нењ походить щонайменше з с≥мнадц¤того, а може нав≥ть ≥ з ш≥стнадц¤того. ¬она складена з камен¤, а не з цегли, ¤к робили п≥зн≥ше, ≥ ст≥ни њњ мають нахил досередини, що Ї ¤вною ознакою давнини. ¬ сел≥ був також костел. «а оц≥нкою ћиколи ∆арких - це, безсумн≥вно, першокласний витв≥р стародавнього мистецтва. Ќадмогильна плита в костел≥ з датою -1614 р≥к св≥дчить, що в≥н побудований в на початку с≥мнадц¤того або в к≥нц≥ ш≥стнадц¤того стол≥тт¤. ѕ≥зн≥ше костел був перебудований в стил≥ п≥знього бароко - всередин≥ костелу збер≥глас¤ соковита барокова р≥зьба, а також рештки фарбуванн¤. Ќа рогах фасаду сто¤ть пТ¤ть скульптурних ф≥гур, ¤к≥ довершують ≥мпозантний вигл¤д костелу

м. “исмениц¤. ѕерша згадка про м≥сто 1144 року, за ≥ншими даними - з1062. Ќазва м≥ста, можливо, походить в≥д тисових л≥с≥в, ¤к≥ тут росли. «а другою верс≥Їю м≥сто заснував ¤кийсь “исмен. ¬ центральн≥й частин≥ було пТ¤ть церков, але вона була повн≥стю зруйнована разом з ≥стричними памТ¤тками п≥сл¤ в≥йни м≥сцевими владами. « “исмениц≥ походить  ость Ћевицький (1859-1941), адвокат ≥ публ≥цист, найвизначн≥ший пол≥тичний д≥¤ч √аличини к≥нц¤ 19-го ≥ початку 20-го ст. ¬≥н був сп≥взасновником ≥ головою ”крањнськоњ Ќац≥онально-ƒемократичноњ ѕарт≥њ, головою ”крањнського парл¤ментського клюбу у ¬≥дн≥, а у листопад≥ 1918 р. став першим головою ур¤ду «”Ќ–. ¬ м≥ст≥ працюЇ музей ≥стор≥њ “исмениц≥ (директор √аврилюк —тепан ¬асильович).

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ”крањнська культура та ≥стор≥¤ ѕридн≥стров'¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (2751 прочитано)