Ћ≥тература св≥това > ƒавньо≥рландський епос
—ага "’вороба ухул≥на" займаЇ дуже важливе м≥сце в цикл≥, бо збагачуЇ поетичну б≥ограф≥ю геро¤ двома важливими рисами. ƒл¤ еп≥чного геро¤ найвищим подвигом Ї проникненн¤ у потойб≥чний св≥т та витриманн¤ з честю випробувань, що випадуть на його долю. ѕод≥бно √≥льгамешу та ќд≥ссею (≥ багатьом ≥ншим геро¤м) ухул≥н теж в≥дв≥дуЇ потойб≥чний св≥т. ѕроте, на в≥дм≥ну в≥д них, в≥н отримуЇ туди запрошенн¤ в≥д самих божественних ≥стот, що не можуть об≥йтись без допомоги земного геро¤. ухул≥н бТЇтьс¤ з безсмертними ≥ перемагаЇ њх. “акож цей героњчний мотив повТ¤заний тут з мотивами палкого коханн¤, улюблена в ≥рландському епос≥ тема - коханн¤ м≥ж смертним та с≥дою. « ус≥х саг про ухул≥на, сага "—мерть ухул≥на" особлива. як за героњчним пафосом, так ≥ за силою враженн¤. “раг≥зм тут подв≥йний - ухул≥н гине частково в≥д покладених на нього заборон - "гейс≥в", ¤к≥ в≥н вимушений порушити, а частково в≥д власноњ благородност≥. —воњми подвигами ухул≥н нажив багато ворог≥в, ¤к≥, зрештою, вир≥шують його знищити сп≥льними зусилл¤ми. ќчолюЇ це коннахтська королева ћедб. ¬она обираЇ момент, коли вс≥ улади хвор≥ на маг≥чну хворобу, ≥ не в змоз≥ битис¤. “аким чином ухул≥н в ¤кост≥ захисника крањни мусить прийн¤ти б≥й з ворогами сам. ”лади в≥дчувають, що битва буде дл¤ нього останньою, ≥ намагаютьс¤ його утримати. ѕроте в≥н не в змоз≥ бачити розоренн¤ р≥дного краю. ѕ≥сл¤ де¤ких вагань в≥н вир≥шуЇ покластис¤ на пораду Ќ≥ам, дружини онала. “од≥ вороги використовують маг≥ю, вони створюють привид Ќ≥ам, що переконуЇ його вињхати на в≥йну. ќбраз ухул≥на «овн≥шн≥сть ≥ характер ухул≥на насичен≥ м≥фолог≥чними рисами. ¬≥н волод≥Ї чар≥вними зд≥бност¤ми та властивост¤ми. оли ухул≥н приходить у "бойову лють", то незвичайно виростаЇ ≥ весь спотворюЇтьс¤: на к≥нц≥ кожноњ його волосини виступаЇ краплина кров≥, в≥н його т≥ла йде неймов≥рний жар, в≥н може спок≥йно стати на наконечник списа босою ногою, в≥н майже маЇ властив≥сть л≥тати. ” складних ситуац≥¤х в≥н використовуЇ рогатий спис (з роздвоЇним наконечником), ¤кий кидаЇ у ворога пальц¤ми ноги, сто¤чи у вод≥. “акож у цьому образ≥ вт≥лений ≥деал доблест≥ та моральноњ досконалост≥ давн≥х ≥рландц≥в. ¬≥н великодушний до ворог≥в, в≥дкликаЇтьс¤ на будь-¤ке горе, вв≥чливий з ус≥ма, захисник слабких. —ага "—мерть ухул≥на" п≥дтверджуЇ це - в≥н гине, ставши жертвою власноњ благородност≥ та великодушност≥. ÷икл ‘≥нна ≤нший великий цикл саг склавс¤ на п≥вдн≥ ≤рланд≥њ. …ого головним героЇм Ї ‘≥нн (‘≥онн) - вождь фенн≥њв. “ак називалась особлива орган≥зац≥¤ воњн≥в, надзвичайно майстерних у бойових мистецтвах, що займалась виключно в≥йнами та полюванн¤м ≥ не п≥дкор¤лась н≥кому окр≥м влади свого вожд¤. ѕор¤д з ‘≥нном у цих сагах згадуЇтьс¤ його син ќйс≥н (ќсс≥ан), талановитий в≥ршотворець, й онук ќсгар. ÷икл сказань про ‘≥нна був п≥зн≥ше оброблений у вигл¤д≥ в≥ршованих народних балад, що отримали значне поширенн¤ не лише в ≤рланд≥њ, а й в Ўотланд≥њ. “ам з ними познайомивс¤ ƒжеймс ћакферсон близько 1760 року, ≥ використав де¤к≥ у своњй в≥дом≥й ≥м≥тац≥њ народноњ поез≥њ - зб≥рц≥ "ѕ≥сн≥ ќсс≥ана". ÷¤ зб≥рка справила величезний вплив на розвиток вс≥Їњ Ївропейськоњ л≥тератури. —аги про чар≥вн≥ плаванн¤ ƒавн≥ ≥рландц≥ були см≥ливими мореплавц¤ми, ≥ Ї в≥домост≥, що ще до скандинав≥в вони дос¤гли берег≥в јмерики. ¬раженн¤ в≥д незвичайних ¤вищ природи, що њм доводилось спостер≥гати на островах атлантичного океану зм≥шались з у¤вленн¤ми про чар≥вн≥ осел≥ сид≥в, куди в≥дкритий доступ лише обраним геро¤м. —аме зв≥дси виникли пов≥ст≥ про фантастичн≥ плаванн¤ героњв у "чар≥вну крањну" або "крањну блаженства", де живуть прекрасн≥ ж≥нки ≥ де пануЇ в≥чна молод≥сть. “риста рок≥в, що пров≥в там герой, здаютьс¤ йому трьома дн¤ми. ≤ коли в≥н повернетьс¤ додому, то, ступивши на землю, перетворитьс¤ на порох, про що опов≥даЇ сага "ѕлаванн¤ Ѕрана, сина ‘ебала". ” ц≥й саз≥ кельтськ≥ у¤вленн¤ ускладнен≥ мотивами з христи¤нських сказань про "земний рай", а також, можливо, з античних м≥ф≥в. омпозиц≥¤ саги досить в≥льна. ” њњ середину вставлений еп≥зод про морського бога, що передбачаЇ своЇ майбутнЇ вт≥ленн¤ на земл≥. —ага досить бл≥да за сюжетом, њњ виразн≥сть зосереджуЇтьс¤ у л≥ричних описах. ” "ѕлаванн≥ ћайль-ƒуйна" розроблена та ж тема, що ≥ в "ѕлаванн≥ Ѕрана", т≥льки б≥льш загально. ѓњ склад досить р≥знор≥дного походженн¤. омпозиц≥¤ в≥льна: еп≥зоди то контрастують один з одним, то доповнюють один одного, вони сповнен≥ повтор≥в. ѕроте у ц≥й нањвн≥й незвТ¤зност≥ опов≥д≥ Ї св≥й смисл - вона надзвичайно точно передаЇ почутт¤ безпом≥чност≥ мандр≥вник≥в, ¤ких дол¤ носить океаном. ” саз≥ "«никненн¤ ондли ѕрекрасного, сина онда —та Ѕитв" поЇднуютьс¤ улюблений мотив ≥рландц≥в плаванн¤ у "чар≥вну крањну" з не менш поширеним мотивом коханн¤ с≥ди до смертного. ѕри цьому в≥дбулось характерне дл¤ казковоњ фантаз≥њ зм≥шуванн¤ осел≥ с≥ди (чар≥вн≥ пагорби ≤рланд≥њ) та заморськоњ рањни юност≥. ќстанн¤ б≥льш детально зображена у "ѕлаванн≥ Ѕрана", проте дана сага маЇ два важливих додаткових образи - скл¤ний човен та чар≥вне ¤блуко. —кло у кельт≥в та ≥нших народ≥в часто повТ¤зуЇтьс¤ з образами того св≥ту - потойб≥чний чар≥вний остр≥в у легендах про корол¤ јртура зветьс¤ "скл¤ним островом". „ар≥вне ¤блуко в≥дпов≥даЇ ср≥бн≥й в≥тц≥ у "ѕлаванн≥ Ѕрана", воно означаЇ чар≥вн≥сть. јвалон з легенд про јртура означаЇ "остр≥в ¤блук", там же згадуютьс¤ ¤блука чар≥вного саду √еспер≥д на краю земл≥. ћ≥ф≥чна тема саги штучно приурочена до ≥стор≥њ корол≥в онда та јрта (≤≤ стол≥тт¤). ќстанн≥й христи¤нський редактор чи переписувач вклав у вуста с≥ди в≥рш, у ¤кому вона передбачаЇ, що на зм≥ну рел≥г≥њ друњд≥в прийде нова в≥ра. "ѕригоди ормака в ќб≥тован≥й земл≥" теж опов≥дають про в≥дв≥дини чар≥вноњ крањни. —≥ди заманюють до себе геро¤ хитр≥стю, щоб пот≥м в≥дпустити його, нагородивши ц≥нними дарунками. Ќа в≥дм≥ну в≥д "ѕлаванн¤ Ѕрана", "’вороби ухул≥на", тут майже немаЇ опису чар≥вноњ крањни. ”с¤ ≥нтрига саги ірунтуЇтьс¤ на психолог≥чному драматизм≥ та ефект≥ зм≥ни скорботи рад≥стю, жорстоких злидн≥в прекрасною нагородою. ≤нш≥ фантастичн≥ саги "ѕов≥сть про Ѕайле ƒоброњ —лави" Ї переходом в≥д епосу до казки. ¬она склалась у —ередн≥ в≥ки, проте досить п≥зно. ѕро це св≥дчить в≥дсутн≥сть у н≥й перв≥сно-суворих, героњчних рис. ’арактерне пр≥звище "Ѕайле" - "той, про кого вс≥ добре говор¤ть", а також заключенн¤, у ¤кому поет немовби огл¤даЇтьс¤ на сиву давнину. "Ћюбов до ≈тайн" - одна з саг, що м≥ст¤ть мотив коханн¤ смертного та с≥ди. ѓњ можна в≥днести ¤к до ≥сторичних, так ≥ до м≥фолог≥чних саг. ¬она Ї частиною сказань про ≈тайн, ¤к≥ можна в≥дновити лише по незначним уривкам, що збереглись. ѓх сюжет такий: ≈тайн колись була дружиною бога ћ≥дера, але њх розлучила заздр≥сть ≥ншоњ с≥ди на ≥мТ¤ ‘уам≥нах. ѕеретворена чарами останньоњ на комаху, ≈тайн с≥м рок≥в л≥тала у пов≥тр≥, доки не потрапила у кубок з напоЇм, ¤кий випила дружина уладського воњна. ∆≥нка зачала в≥д цього ≥ ≈тайн в≥дродилась у людськ≥й подоб≥. ¬она стала дружиною корол¤, але ћ≥дер повернув њњ, вигравши у шахи. "—мерть ћуйрхертаха, сина ≈рк" - один з характерних приклад≥в кельтських "легенд про любов ≥ смерть" з њх живописною фантастикою ≥ вражаючим траг≥змом. ” основ≥ ц≥Їњ саги лежить переказ про ≥сторичну под≥ю - смерть корол¤ ћуйрхертаха (V≤ стол≥тт¤). ≈п≥чний переказ склавс¤ невдовз≥ п≥сл¤ смерт≥ корол¤, п≥зн≥ше зазнав р¤ду видозм≥н. —початку опов≥дь забарвилась рисами ¤зичницькоњ казковоњ фантастики шл¤хом введенн¤ образу с≥ди-чар≥вниц≥ јн. ѕот≥м, потрапивши у руки монах≥в, вона зазнала христи¤н≥зац≥њ. Ћ≥тература »рландский эпос // »сландские саги. »рландский эпос. ћ., 1973 (Ѕиблиотека всемирной литературы); ѕохищение быка из уалнге. ћ., 1985 (Ћитературные пам¤тники). ѕредани¤ и мифы средневековой »рландии. ћ., 1991. —мирнов ј.ј. ƒревнеирландский эпос // »сландские саги. »рландский эпос. ћ., 1973 (Ѕиблиотека всемирной литературы); —мирнов ј.ј. ельтский эпос // »стори¤ западно-европейской литературы. —редние века и ¬озрождение. ћ., 2000 (5-е издание, ранее: 1947, 1959, 1978) Arnold, Matthew. On the Study of Celtic Literature (1867) Stephens, James. Irish Fairy Tales (1920) Yeats W.B. The Celtic Twilight (1893, 1902)
Ќазва: ƒавньо≥рландський епос ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (1490 прочитано) |