≤стор≥¤ ¬сесв≥тн¤ > —–—– 1964-1991 рр

—–—– 1964-1991 рр

1. јвторитарна командно-адм≥н≥стративна система управл≥нн¤

та њњ негативний вплив на сусп≥льно-пол≥тичне житт¤

” жовтн≥ 1964 p. на пленум≥ ÷   ѕ–— в≥дбулас¤ зм≥на парт≥й≠ного кер≥вництва —–—–. «ам≥сть ћ.’рущова першим секретарем ÷  парт≥њ був обраний Ћ.ЅрежнЇв, при кер≥вництв≥ ¤кого роль партапарату в державному житт≥ ще б≥льше посилилась. ” той же час Ћ.ЅрежнЇв, зм≥цнюючи своЇ становище, продовжував зд≥йсню≠вати пол≥тику п≥дтримки рад¤нськоњ ол≥гарх≥њ, гарантуючи њй ста≠б≥льне ≥снуванн¤. ѕоворот у пол≥тиц≥, що розпочавс¤ п≥сл¤ жовтне≠вого пленуму ÷  парт≥њ, означав поверненн¤ до консервативних, певною м≥рою простал≥нських позиц≥й. јле ц¤ тенденц≥¤ ви¤вила себе не в≥дразу. Ќа перших порах були виправлен≥ де¤к≥, ¤к њх називали Ч "волюнтаристськ≥", хиби попереднього, хрущовського кер≥вництва. ѕроте незабаром стало ¤сно, що висунутий Ћ.ЅрежнЇ≠вим лозунг "стаб≥льн≥сть" насправд≥ означав в≥дмову в≥д будь-¤ких спроб зд≥йсненн¤ радикальних зм≥н, що ц≥лком задовольн¤ло кон≠сервативн≥ кер≥вн≥ сили, ¤к≥ вперто трималис¤ за осв¤чен≥ тради≠ц≥¤ми прив≥лењ.

"ЅрежнЇвський пер≥од" ≥стор≥њ ”крањни Ч пер≥од частковоњ реан≥мац≥њ командно-адм≥н≥стративноњ системи стал≥нського зразка, пер≥од застою та одночасно Ч пошуку прогресивними силами шл¤х≥в сусп≥льного оновленн¤.

Ќа рубеж≥ 60Ч70-х рок≥в –ад¤нський —оюз, а разом з ним й ”–—– ¤к повн≥стю ≥нтегрована в цю централ≥зовану державу рес≠публ≥ка вступили у пер≥од ≥стор≥њ, за ¤ким затвердилас¤ назва "зас≠т≥й", що тривав до середини 80-х рок≥в.

ЅрежнЇвський неостал≥н≥зм супроводжувавс¤ в ”крањн≥ окре≠мими репрес≥¤ми проти ≥накомисл¤чих, перш за все поборник≥в нац≥ональноњ св≥домост≥, суверенност≥. Ќесм≥лив≥ та непосл≥довн≥ спроби першого секретар¤ ÷   ѕ” ѕ. Ўелеста захистити еконо≠м≥чн≥ ≥ культурн≥ ≥нтереси республ≥ки в≥д союзного центру кер≥в≠ництво ÷   ѕ–— сприйн¤ло негативно. « приходом до влади в ”крањн≥ нових кер≥вник≥в (¬.ўербицький та ≥н.) знову розпочало≠с¤ цькуванн¤ приб≥чник≥в в≥дродженн¤ украњнськоњ державност≥.

Ќегативну роль у збереженн≥ командно-адм≥н≥стративноњ сис≠теми управл≥нн¤ в≥д≥грали догматизм в ≥дейно-теоретичн≥й сфер≥, апологетика ≥снуючого пор¤дку, видаванн¤ бажаного за д≥йсне. “еоретичною базою завищеноњ оц≥нки стану сусп≥льства стала концепц≥¤ розвинутого соц≥ал≥зму, висунута XXIV з'њздом  ѕ–— ¤к альтернатива утоп≥стським теор≥¤м безпосереднього буд≥вництва комун≥зму.

ѕоложенн¤ про буд≥вництво розвинутого соц≥ал≥стичного сус≠п≥льства було закр≥плено в  онституц≥њ —–—– 1977 p., де йому давалос¤ таке визначенн¤: "÷е Ч сусп≥льство, в ¤кому створен≥ могутн≥ продуктивн≥ сили, передова наука ≥ культура, в ¤кому пост≥йно зростаЇ добробут народу, складаютьс¤ дедал≥ спри¤тлив≥ш≥ умови дл¤ всеб≥чного розвитку особи". –иси розвинутого соц≥а≠л≥зму перел≥чувалис¤ й в  онституц≥њ ”–—– 1978 p.

Ўирокомовн≥ за¤ви про дос¤гненн¤ розвинутого соц≥ал≥зму багато в чому не узгоджувалис¤ з реальним житт¤м.  омандно-адм≥н≥стративна система управл≥нн¤ гальмувала прогресивний роз≠виток сусп≥льства, негативно впливала на вс≥ сфери соц≥ально-економ≥чного, пол≥тичного ≥ культурного житт¤.

Ќепосл≥довною ви¤вилас¤ й зовн≥шн¤ пол≥тика —–—–. “ак, у 60- т≥ та 70-т≥ роки –ад¤нський —оюз виступив ¤к один з ≥н≥ц≥атор≥в пол≥тики "розр¤дки", вз¤в участь у √ельс≥нському процес≥ (1975 p.). ” зазначеному русл≥ миролюбноњ пол≥тики у м≥жнародних в≥дноси≠нах брала участь й ”–—–, використовуючи своњ конституц≥йн≥ права в ц≥й сфер≥. ¬она була членом ќќЌ, де¤ких њњ спец≥ал≥зованих установ, орган≥зац≥й, ком≥с≥й, ком≥тет≥в ≥ конференц≥й, входила до складу багатьох м≥жнародних орган≥зац≥й Ч ƒунайськоњ ком≥с≥њ. ћ≥жнародного бюро виставок. ћ≥жнародного „ервоного ’реста та ≥н., була учасником понад 100 м≥жнародних договор≥в. –азом з тим основн≥ напр¤мки зовн≥шньопол≥тичноњ д≥¤льност≥  ѕ–— ≥ –ад¤н≠ськоњ держави, практика њњ реал≥зац≥њ, ¤к ≥ ран≥ш, визначалис¤ ≥деолог≥Їю конфронтац≥њ, твердженн¤м про неможлив≥сть тривалого сп≥в≥снуванн¤ соц≥ал≥зму ≥ кап≥тал≥зму, а тим б≥льше њх широкоњ та глибокоњ взаЇмод≥њ задл¤ розв'¤занн¤ глобальних проблем. «в≥дси випливаЇ намаганн¤ п≥дтримувати революц≥йне ор≥Їнтован≥ сусп≥≠льн≥ сили, особливо в крањнах так званого "третього св≥ту", що призводило до розпалюванн¤ рег≥ональних конфл≥кт≥в. ќдин ≥з приклад≥в зазначеному Ч введенн¤ рад¤нських в≥йськ в јфган≥стан у 1979 p. ” той час м≥жнародна атмосфера р≥зко "похолодшала". –ад¤нська командно-адм≥н≥стративна система застосовувала силов≥ методи й щодо союзник≥в по соц≥ал≥стичному табору: припиненн¤ –ад¤нським —оюзом "в≥длиги" у 1968 р. в „ехословаччин≥ за допо≠могою в≥йськ ќрган≥зац≥њ ¬аршавського договору.

 омандно-адм≥н≥стративна система управл≥нн¤ згубно вплива≠ла на економ≥ку крањни. –азом з тим не можна заперечувати, що в рамках ц≥Їњ системи все ж робились окрем≥ спроби розв'¤занн¤ де¤ких економ≥чних проблем. ѕравда, це вдавалос¤ лише тод≥, коли економ≥ка розвивалас¤ на екстенсивн≥й основ≥. ” вересн≥ 1965 р пленум ÷   ѕ–— прийн¤в спец≥альну постанову "ѕро пол≥пшенн¤ управл≥нн¤ промислов≥стю, удосконаленн¤ плануванн¤ ≥ посиленн¤ економ≥чного стимулюванн¤ промислового виробництва", зг≥дно з ¤кою у друг≥й половин≥ 60-х рок≥в почала зд≥йснюватись господар≠ська реформа. √оловна суть реформи (названоњ "косиг≥нською") пол¤гала в де¤к≥й л≥берал≥зац≥њ та демократизац≥њ господарськоњ системи*. —творювались науково-виробнич≥ об'Їднанн¤, виникали нов≥ галуз≥ промисловост≥ (роботобудуванн¤, м≥кроелектрон≥ка та ≥н.), робилис¤ спроби б≥льш гнучкого плануванн¤. –еформа благо≠д≥йно впливала на розвиток народного господарства. ¬осьму п'¤ти≠р≥чку (1966Ч1970 pp.) було усп≥шно завершено, а вс≥ наступи-п'¤тир≥чн≥ завданн¤ розвитку народного господарства вже не вико≠нувались. ƒо початку 70-х рок≥в екстенсивн≥ методи зростанн¤ економ≥ки в основному вичерпали себе, в той час ¤к науково-тех≠н≥чна революц≥¤, що розгорнулас¤ в св≥т≥, вимагала переходу до ≥нтенсивних метод≥в п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, науково-техн≥чного прогресу. «бер≥ганн¤ ж командно-адм≥н≥стративних ме≠тод≥в управл≥нн¤ з њх надм≥рною централ≥зац≥Їю та жорсткою регла≠ментац≥Їю в≥д≥грало виключно негативну роль в ц≥й сфер≥. —истема ви¤вилась несприйн¤тливою до нових форм управл≥нн¤ та ≥гнору≠вала позитивн≥ аспекти реформи, ¤к≥ мали м≥сце.

¬ умовах високих ц≥н на нафту ≥ газ на св≥товому ринку рад¤нська крањна робила ставку на розширенн¤ продажу сировини. ѕроте в розвинутих крањнах швидко в≥дбувавс¤ процес створенн¤ енергозбер≥гаючих технолог≥й, що викликало зменшенн¤ попиту на паливо ≥ зниженн¤ св≥тових ц≥н на нього. ќск≥льки економ≥ка ”–—– входила до Їдиного народногосподарського комплексу крањни, то темпи занепаду в н≥й також набували катастроф≥чного характеру. «а 15 рок≥в (з 1965 до 1980 р.) темпи зростанн¤ продуктивност≥ сус≠п≥льноњ прац≥ в ”крањн≥ зменшились б≥льше н≥ж удвоЇ. ѕлани з б≥льшост≥ показник≥в ¤к у —–—– в ц≥лому, так ≥ в ”–—– не викону≠валис¤, а ¤к≥сть значноњ частини промисловоњ продукц≥њ не в≥дпов≥≠дала св≥товим стандартам.

¬ажке становище склалос¤ в с≥льському господарств≥. Ќова пол≥тика щодо села, ¤ку намагавс¤ розробити березневий (1965 р.) пленум ÷   ѕ–—, ви¤вилас¤ в ц≥лому неефективною, хоч ≥ спри¤≠ла розв'¤занню окремих проблем. ћаючи родюч≥ земл≥, наша крањна перетворилась в л≥дера по закуп≥вл≥ зерна за кордоном. —проби розв'¤зати проблеми ≥нтенсиф≥кац≥њ с≥льського господарства ¤к го≠ловноњ ланки агропромислового комплексу шл¤хом широкого роз≠витку м≥жгосподарськоњ кооперац≥њ, створенн¤ агропромислових п≥дприЇмств ≥ комплекс≥в без урахуванн¤ економ≥чних ≥ соц≥альних умов господарюванн¤ на сел≥, особистих ≥нтерес≥в прац≥вник≥в обернулис¤ великими втратами.

¬ умовах пануванн¤ командно-адм≥н≥стративноњ системи нега≠тивн≥ ¤вища давались взнаки ≥ в соц≥альн≥й сфер≥. «агальмуванн¤ темп≥в зростанн¤ економ≥ки у сукупност≥ ≥з залишковими принци≠пами ф≥нансуванн¤ соц≥альних програм в≥дбилос¤ на р≥вн≥ добробу≠ту народу. ≤ хоча в двадц¤тир≥чч≥, що розгл¤даЇтьс¤, спостер≥галось п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати труд¤щих, зд≥йснювалось житлове буд≥вництво, надавалась безкоштовна медична допомога, проте, життЇвий р≥вень народу в ц≥лому залишавс¤ суттЇво б≥льш низьким, н≥ж у б≥льшост≥ розвинутих кап≥тал≥стичних крањн. Ќизький життЇ≠вий р≥вень дес¤тк≥в м≥льйон≥в рад¤нських людей, в≥дсутн≥сть ефек≠тивних стимул≥в до прац≥ викликали процеси ф≥зичноњ та соц≥альноњ деградац≥њ, наростанн¤ таких негативних ¤вищ, ¤к спекул¤ц≥¤, ко≠рупц≥¤, алкогол≥зм, наркоман≥¤ та ≥н. —–—–, а разом з ним ≥ ”крањна, впритул наблизилис¤ до кризи соц≥ально-економ≥чноњ системи.

 омандно-адм≥н≥стративн≥ методи управл≥нн¤ пагубно впли≠нули й на функц≥онуванн¤ пол≥тичноњ системи рад¤нського сусп≥≠льства. њњ розвиток носив суперечливий ≥ складний характер. ќсновною була суперечн≥сть м≥ж демократичною формою ≥ бюрократич≠ною сутн≥стю пол≥тичноњ системи. «азначене значною м≥рою пов'¤≠зувалось ≥з замкненим характером пол≥тичноњ системи рад¤нського сусп≥льства, ¤кий пол¤гав у тому, що вичерпний перел≥к ус≥х скла≠дових елемент≥в ц≥Їњ системи визначавс¤ в конституц≥йному пор¤д≠ку (спочатку це була  онституц≥¤ —–—– 1936 p., а згодом Ч  онституц≥¤ —–—– 1977 р.). “ак, за  онституц≥Їю —–—– 1977 p. складовими елементами пол≥тичноњ системи рад¤нського сусп≥льс≠тва виступали  ѕ–—, –ад¤нська держава, профсп≥лки, комсомол, кооперативно-колгоспн≥ об'Їднанн¤, громадськ≥ орган≥зац≥њ. «г≥дно з≥ ст. 6  онституц≥њ —–—–  ѕ–— проголошувалась "кер≥вною ≥ спр¤мовуючою силою рад¤нського сусп≥льства, ¤дром його пол≥≠тичноњ системи, державних ≥ громадських орган≥зац≥й". Ќасправд≥ це означало повне пануванн¤  ѕ–—, точн≥ше њњ партапарату, над ус≥ма сферами житт¤ рад¤нського сусп≥льства, в тому числ≥ над державою ≥ державними органами, громадськими орган≥зац≥¤ми ¤к складовими елементами пол≥тичноњ системи. ”середин≥ ж самоњ  ѕ–— в пер≥од застою в≥дбувалис¤ негативн≥ процеси, що згубно в≥дбивалос¤ на пол≥тичн≥й систем≥ рад¤нського сусп≥льства*. ѕар≠т≥йн≥ л≥дери у де¤ких випадках в≥дновлювали стар≥ стал≥нськ≥ методи кер≥вництва ≥ управл≥нн¤. як ≥ ран≥ш, парт≥¤ д≥¤ла усередин≥ кома≠ндно-адм≥н≥стративноњ системи управл≥нн¤, п≥дн≥маючись над ус≥м, даючи незаперечн≥ установки ≥ команди, п≥дм≥н¤ючи державн≥ та господарськ≥ органи ≥ втрачаючи специф≥чн≥сть ¤к пол≥тичноњ орга≠н≥зац≥њ. ѕрактично ≥снувало зм≥шанн¤ функц≥й парт≥йних ≥ держав≠них орган≥в, зрощенн¤ парт≥йного ≥ державного апарат≥в. ƒл¤ стилю ≥ метод≥в парт≥йноњ роботи були характерними формал≥зм ≥ бюрок≠ратизм, виконавчо-наказний стиль в житт≥ парт≥њ. ќдн≥Їю з уразли≠вих стор≥н у функц≥онуванн≥  ѕ–— ви¤вилась кадрова, пол≥тика. ≤м≥тац≥¤ багатьма кер≥вниками своњх службових функц≥й, п≥дм≥на орган≥заторськоњ д≥¤льност≥ демагог≥Їю, поширенн¤ протекц≥он≥з≠му, хабарництва, кум≥вства дозвол¤ли люд¤м, не г≥дним дов≥ри, дес¤тки рок≥в займати висок≥ та в≥дпов≥дальн≥ посади. 70Ч80-т≥ роки були в≥дзначен≥ м≥цною стаб≥л≥зац≥Їю ел≥ти та припиненн¤м њњ поповненн¤ знизу. —истема ставала замкненою ≥ закритою. ”с≥л¤ко п≥дтримувавс¤ культ ЅрежнЇва, збер≥галась ≥ зм≥цнювалась система вожд≥зму на вс≥х р≥вн¤х. —лавослов'¤ на адресу ЅрежнЇва, розпочате ще на XXIV з'њзд≥  ѕ–—, посилюЇтьс¤ на XXV ≥ дос¤гаЇ апогею на XXVI з'њзд≥  ѕ–—.  ульт ЅрежнЇва вимагав п≥дтриманн¤ певних ¤костей особистост≥, в≥дсутн≥сть ¤ких в≥дшкодувалась наса≠дженн¤м суто зовн≥шн≥х аксесуар≥в: чотири рази √ерой –ад¤нського —оюзу, √ерой —оц≥ал≥стичноњ прац≥, маршал –ад¤нського —оюзу, лауреат Ћен≥нськоњ прем≥њ в галуз≥ л≥тератури, золота медаль ≥м.  арла ћаркса, орден ѕеремоги тощо.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: —–—– 1964-1991 рр
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-23 (4609 прочитано)