ћакроеконом≥ка > ≈коном≥чна суть ринку прац≥

ѕри спри¤нн≥ служб зайн¤тост≥ в теч≥њ с≥чн¤-кв≥тн¤ 1996 року працевлаштовано 77,8 тис. незайн¤тих громад¤н, що на 13,6% б≥льше, н≥ж у в≥дпов≥дному пер≥од≥ в 1995 роц≥.

«ростанн¤ об'Їм≥в ф≥ксованого ринку прац≥ привело до поглибленн¤ незбалансованост≥ м≥ж пропозиц≥Їю робочоњ сили ≥ попитом на нењ. “ак. якщо в теч≥њ останн≥х 4 м≥с¤ц≥в 1995 року щом≥с¤ц¤, в середньому, реЇструвалос¤ б≥л¤ 19,5 тис. безроб≥тних, то в теч≥њ с≥чн¤-кв≥тн¤ 1996 року, в≥дпов≥дно 42,4 тис¤ч≥.

” той же час, число оголошених п≥дприЇмствами ваканс≥й скоротилос¤ на 2,7 тис. м≥сць: з 77,6 тис. м≥сць на початок с≥чн¤ до 74,9 тис. м≥сць на к≥нець кв≥тн¤ 1996 року.

 ≥льк≥сть зареЇстрованих, не зайн¤тих трудовою д≥¤льн≥стю, громад¤н на к≥нець кв≥тн¤ дос¤гла 260,2 тис. чолов≥к, ≥ в 3,48 рази перевищило попит на робочу силу.

—еред 216,6 тис. безроб≥тних, ¤к≥ перебували на обл≥ку в служб≥ зайн¤тост≥ на к≥нець кв≥тн¤ 1996 року, ж≥нки становили 68,2% молодь до 28 рок≥в 34,3%, ≥ кожний четвертий зв≥льнений в зв'¤зку ≥з зм≥нами в орган≥зац≥њ виробництва.

«г≥дно з ≥нформац≥Їю, ¤ка поступила в≥д господарських суб'Їкт≥в, оч≥куЇтьс¤ зб≥льшенн¤ темп≥в зв≥льненн¤ прац≥вник≥в майже у вс≥х галуз¤х народного господарства, особливо в галуз¤х невиробничоњ сфери. “ак, в теч≥њ с≥чн¤-березн¤ 1996 року з установ охорони здоров'¤, ф≥зкультури ≥ соц≥ального забезпеченн¤ зв≥льнено 2 тис. чолов≥к, що в 4,1 рази б≥льше, н≥ж за в≥дпов≥дний пер≥од минулого року? Ќауки ≥ наукового обслуговуванн¤ в≥дпов≥дно 2,5 тис. чолов≥к (або в 2,3 рази); осв≥ти 2,2 тис. Ћюдина (в 2,9 рази); житлово-комунального господарства 0,9 тис. чолов≥к (або на 84,6%). “рохи пов≥льн≥ше темпи скороченн¤ в≥дм≥чалис¤ в галуз¤х виробничоњ сфери. “ак, к≥льк≥сть зв≥льнених прац≥вник≥в промисловост≥ зросла на 80,1%; с≥льського господарства в≥дпов≥дно на 62,7%, буд≥вництво на 82,0%, торг≥вл≥ громадського харчуванн¤ на 44,8%, транспорту ≥ зв'¤зку на 42%.

Ќайб≥льш≥ обс¤ги скороченн¤ були характерн≥ дл¤ п≥дприЇмств з державною формою власност≥ 47,6 тис. Ћюдина (70,7% в≥д загального числа зв≥льнених).

” напр¤м≥ центр≥в зайн¤тост≥ (учбових центр≥в) в теч≥њ першого кварталу 1996 року профор≥Їнтац≥онн≥ послуги надан≥ 74 тис. громад¤н (на 92,3% б≥льше, н≥ж у в≥дпов≥дному пер≥од≥ 1995 р≥к).

« державного фонду зайн¤тост≥ населенн¤ за с≥чень-кв≥тень 1996 року витрачено в допомогу по безроб≥ттю 755,0 млрд. крб.. в тому числ≥ в кв≥тн≥ 169,3 млрд. крб. —ередн≥й розм≥р допомоги по безроб≥ттю в кв≥тн≥ становив 2373,9 тис. крб.

4.2. ћолод≥жна пол≥тика зайн¤тост≥: розробка спец≥альних програм

як видно з приведених статистичних даних, найб≥льш≥ труднощ≥ в працевлаштуванн≥ в≥дчуваЇ молодь, ¤ка найменше конкурентноздатна на ринку прац≥ в зв'¤зку з недостатньою профор≥Їнтац≥¤, низьким р≥внем профес≥йноњ п≥дготовки ≥ в≥дсутн≥стю досв≥ду практичноњ роботи. ѕри цьому, анал≥з сучасного стану молод≥жного сектора прац≥. який пров≥в науково-досл≥дний центр з проблем зайн¤тост≥ населенн¤ на ринку прац≥ Ќац≥ональноњ јкадем≥њ наук ”крањни ≥ ћ≥н≥стерства прац≥ ”крањни, св≥дчить про те, що цю проблему передус≥м в≥дчуваЇ молодь, ¤ка вперше вибираЇ профес≥ю ≥ вступаЇ в трудову д≥¤льн≥сть п≥сл¤ зак≥нченн¤ навчанн¤. ѕроцес вибору профес≥њ ≥ включенн¤ молод≥ в трудову д≥¤льн≥сть займаЇ в њњ житт≥ важливий ≥ в≥дпов≥дальний пер≥од пошуку самовираженн¤ особистост≥ ≥ формуванн¤ умов реал≥зац≥њ своњх потреб ≥ ≥нтерес≥в. “ому розробка програм входженн¤ цих категор≥й в економ≥чно-активну частину населенн¤ маЇ актуальне значенн¤ дл¤ розширенн¤ ≥з зайн¤тост≥ ≥ п≥двищенн¤ конкурентноздатност≥ на ринку робочоњ сили.

«г≥дно з проведеним анал≥зом в 1994-1995 рр. мало м≥сце ≥ прогресувало скорочень найма робочоњ сили серед молод≥, ¤ка уперше приступала до трудовоњ д≥¤льност≥. ÷е було пов'¤зане ¤к з≥ спадом виробництва, так ≥ з пропозиц≥Їю низькооплачуваних ≥ не престижних робочих м≥сць. « ц≥Їњ причини молодь прагнула використати альтернативн≥ форми зайн¤тост≥, ¤к≥ пр≥оритетн≥ по прибутках ≥ виникають за межами орган≥зованого ринку прац≥. ” той же час, обмежен≥сть можливостей подальшого розширенн¤ альтернативних форм зайн¤тост≥ створила тут жорстку конкуренц≥ю, ¤ку не вс≥ витримують ≥, таким чином, в≥ддають вважаючу за краще залишатис¤ без роботи за рахунок кошт≥в своњх батьк≥в або пристосуванн¤ до ≥нших форм паразитуванн¤.

Ќа основ≥ проведеного соц≥олог≥чного опиту, можна зробити ор≥Їнтовний висновок: т≥льки до 10% молод≥, ¤ка уперше приступаЇ до трудовоњ

д≥¤льност≥, поповнюЇ сферу матер≥ального виробництва, до 30% сферу ф≥нансовоњ, посередницькоњ ≥ торговоњ д≥¤льност≥, до 15% поповнюють сферу

нерегламентованоњ зайн¤тост≥ ≥ приблизно 20% стаЇ на шл¤х туне¤дство, алкогол≥зму, наркоман≥њ, проституц≥њ, шахрайства, ≥нш≥ попадають в обслуговуюч≥ ≥ силов≥ структури держави. “акий розпод≥л зайн¤тост≥ серед молод≥, ¤ка уперше приступаЇ до трудовоњ д≥¤льност≥, ¤вл¤Ї собою ≥стотну державну проблему.

¬иход¤чи з цих ≥ ≥нших обставин, ¤к≥ формують повед≥нку молод≥ на ринку прац≥, доц≥льно було б розробити на перех≥дний пер≥од в≥д державноњ до ринковоњ економ≥ки ÷≥льову (спец≥ал≥зовану) програму залученн¤ до сусп≥льно-корисного прац≥ ≥ забезпеченн¤ роботою молод≥, ¤ка уперше приступаЇ до трудовоњ д≥¤льност≥. ќсновна мета такоњ програми може пол¤гати в тому, щоб дос¤гнути в≥дродженн¤ у молод≥ високоњ мотивац≥њ до прац≥ ≥ потреби у в≥дпов≥дному р≥вн≥ профес≥йноњ п≥дготовки при одночасному створенн≥ умов дл¤ широкого вибору в≥дпов≥дноњ роботи. –азом з тим, необх≥дна розробка ≥ реал≥зац≥¤ спец≥альних програм забезпеченн¤ зайн¤тост≥ окремих груп молод≥, ¤к≥ найменше конкурентоздатн≥ на ринку прац≥.

—пец≥альн≥ програми забезпеченн¤ зайн¤тост≥ дл¤ окремих груп молод≥ в ”крањн≥ ще не розробл¤лис¤. ¬иход¤чи з ситуац≥њ, ¤ка склалас¤ на ринку прац≥ в ”крањн≥, ≥ прогноз≥в його розвитку, Ќ»÷ з проблем зайн¤тост≥ населенн¤ ≥ ринку прац≥ ЌјЌ ”крањни ≥ ћ≥нпрац≥ ”крањни пропонують розробити наступн≥ програми забезпеченн¤ зайн¤тост≥ ≥ профес≥йноњ п≥дготовки молод≥.

ѕрограма У«айн¤т≥сть п≥дл≥тк≥вФ.

÷¤ програма повинна бути розрахована на забезпеченн¤ зайн¤тост≥ п≥дл≥тк≥в у в≥ц≥ до 15 рок≥в. ™ внасл≥док випускники загальноосв≥тних шк≥л другоњ м≥ри з неповними середн≥ми осв≥тою; Уважк≥Ф п≥дл≥тки, п≥сл¤ обов'¤зкового навчанн¤ в школ≥ ≥ випускники 9-х клас≥в, ¤к≥ не отримали св≥дченн¤ про неповну середню осв≥ту (видан≥ дов≥дки).

ѕрограма У¬ходженн¤ в ринок прац≥Ф.

ћета ц≥Їњ програми наданн¤ можливост≥ учн¤м старших клас≥в загальноосв≥тних шк≥л в≥льно ≥ св≥домо вибирати профес≥ю у в≥дпов≥дност≥ з≥ своњми ≥нтересами, схильност¤ми, зд≥бност¤ми ≥ станом здоров'¤.

ѕрограма У—тартФ.

ќр≥Їнтована на наданн¤ можливостей учн¤м випускних клас≥в загальноосв≥тних шк≥л вибирати профес≥ю без в≥дриву в≥д навчанн¤ в школ≥. ѕередус≥м вона повинна надавати таку можлив≥сть учн¤м з малозабезпечених, б≥дних с≥мей, ¤к≥ не мають можливост≥ навчати своњх д≥тей на платних курсах.

ѕрограма Уѕродуктивне учн≥вствоФ.

÷¤ програма повинна бути розрахована на учн≥в загальноосв≥тних шк≥л, ¤к≥ не мають профес≥њ ≥ не бажають. јбо не змогли поступити на профес≥йне навчанн¤ ≥ шукають роботу за допомогою служби зайн¤тост≥.

ѕрограма У—тажуванн¤Ф.

ѕрограма ор≥Їнтована на спри¤нн¤ працевлаштуванню випускник≥в учбових заклад≥в, ¤к≥ зак≥нчили навчанн¤ ≥ отримали квал≥ф≥кац≥ю, по спец≥альност≥ отриманих знань.

ѕрограма УЌовий стартФ.

ѕрограма повинна бути розрахована, передус≥м, на випускник≥в профес≥йних ≥ вищих учбових заклад≥в у випадках, ¤кщо отримана ними профес≥¤ або спец≥альн≥сть не знаход¤ть попиту на ринку прац≥, ≥ передбачати можлив≥сть њх профес≥йноњ переор≥Їнтац≥њ ≥ переп≥дготовки в≥дпов≥дно до њх ≥нтерес≥в, зд≥бностей ≥ стану здоров'¤.

ѕерел≥к можливих спец≥альних програм зайн¤тост≥ ≥ профес≥йноњ п≥дготовки молод≥ може бути розширений або скорочений.

–еал≥зац≥¤ таких програм дозволить забезпечити реальний механ≥зм реал≥зац≥њ державноњ гарант≥њ представленн¤ працездатноњ молод≥ першого робочого м≥сц¤ ≥ створити ч≥тку систему працевлаштуванн¤ р≥зних груп молод≥.

4.3. ƒержавне регулюванн¤ зайн¤тост≥

яким би н≥ був загальний р≥вень безроб≥тт¤, в≥н неоднаково розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж р≥зними категор≥¤ми працездатного населенн¤. ” розвинених крањнах з ринковою економ≥кою в пер≥оди п≥дйому виробництва к≥лькост≥ безроб≥тних серед роб≥тник≥в перевищуЇ к≥льк≥сть безроб≥тних серед фах≥вц≥в ≥ службовц≥в, безроб≥тних серед молод≥, ¤к правило, б≥льше, чим серед дорослих людей, особливо середнього в≥ку; ж≥нки част≥ше попадають в число безроб≥тних, чим чолов≥ка.

—татистичн≥ дан≥ в ”крањн≥ св≥дчать, що св≥тов≥ тенденц≥њ значною м≥рою повторюютьс¤ ≥ в наш≥й економ≥ц≥, за вин¤тком того, що р≥вень безроб≥тт¤ зараз вище серед фах≥вц≥в ≥ службовц≥в, чим серед роб≥тник≥в.

—труктура обращений в кадровые агентства

ƒержавними гарант≥¤ми зайн¤тост≥ в ”крањн≥ Ї:

а) добров≥льн≥сть прац≥ ≥ вибору виду д≥¤льност≥;

б) захист в≥д необгрунтованоњ в≥дмови в прийом≥ на роботу ≥ незаконного зв≥льненн¤;

в) безкоштовне спри¤нн¤ в п≥дбор≥ в≥дпов≥дноњ роботи ≥ працевлаштуванн≥ в≥дпов≥дно схильност¤м, зд≥бност¤м, профес≥йн≥й п≥дготовц≥, утворенню з урахуванн¤м сусп≥льних потреб;

г) виплата вих≥дного пос≥бника ≥ збереженн¤ середньоњ зароб≥тноњ плати на пер≥од працевлаштуванн¤ прац≥вником, ¤к≥ втратили пост≥йне м≥сце роботи на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х;

д) безкоштовне навчанн¤ безроб≥тних новим профес≥¤м, переп≥дготовка в учбових закладах або в систем≥ державноњ служби зайн¤тост≥;

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ≈коном≥чна суть ринку прац≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (13557 прочитано)