ћакроеконом≥ка > ћетодолог≥чна схема процесу формуванн¤ потреб та реального споживанн¤
ћетодолог≥чна схема процесу формуванн¤ потреб та реального споживанн¤—тор≥нка: 1/5
Ќеобх≥дною умовою дл¤ визначенн¤ потреб ≥ндив≥дуальних споживач≥в Ї њх попередн¤ класиф≥кац≥¤ ≥ ранжуванн¤. “ака необх≥дн≥сть по¤снюЇтьс¤ р≥зним походженн¤м потреб, а тому передбачаЇ можлив≥сть њх повного насиченн¤ дл¤ кожного окремого ≥ндив≥да. ѕотреби знаход¤тьс¤ на р≥вн≥ св≥домост≥ ≥ндив≥да, а величина њх насиченн¤ диференц≥йована в≥дносно умов його життЇд≥¤льност≥. ” певний момент часу частина потреб ≥ндив≥да (або с≥мТњ) реал≥зуЇтьс¤. ™диним способом задоволенн¤ потреб Ї споживанн¤ в≥дпов≥дного блага, що передбачаЇ необх≥дн≥сть волод≥нн¤ цим благом, його багаторазове (дл¤ товар≥в тривалого вжитку) або одноразове (дл¤ товар≥в разового вжитку) використанн¤. ƒл¤ ¤к≥сного ≥ ефективного втручанн¤ в процес споживанн¤ товар≥в та послуг, а також дл¤ точноњ оц≥нки величини ≥ндив≥дуальних потреб у визначених благах необх≥дно досл≥дити сам процес споживанн¤, ¤кий Ї складним; вплив на нього мають багато чинник≥в, а тому њх урахуванн¤, визначенн¤ напр¤м≥в звТ¤зк≥в, сили њх д≥њ Ц необх≥дна умова такого досл≥дженн¤. ”св≥домленн¤ процесу реального споживанн¤, що визначаЇтьс¤ процесом зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дноњ покупки, передбачаЇ встановленн¤ посл≥довно-лог≥чного ланцюжка ≥ звТ¤зк≥в м≥ж можливими чинниками впливу. ƒосл≥джувати процес реального споживанн¤ необх≥дно в с≥мТњ Ц первинн≥й сусп≥льн≥й одиниц≥ [5, 22, 6, 14, 35]. —поживанн¤ придбаних благ (¤к тривалого, так ≥ разового використанн¤) в≥дбуваЇтьс¤ колективно. “ак, дл¤ вс≥х товар≥в широкого вжитку довготривалого використанн¤ [37, 54] функц≥≠≠≠ональним призначенн¤м Ї знаходженн¤ в помешканн≥ (мова йде про р≥зн≥ функц≥ональн≥ зони: зона приготуванн¤ њж≥, зона в≥дпочинку тощо) ≥ спри¤нн¤ нормальн≥й життЇд≥¤льност≥, в ¤кост≥ споживача визначених товар≥в широкого вжитку повинна бути не окрема особа, а с≥мТ¤. ќсоба користуЇтьс¤ вищеописаними благами самост≥йно лише в тому випадку, ¤кщо с≥мТ¤ одноос≥бна. р≥м того, неможливо у¤вити соб≥ с≥мСю, в котр≥й кожен њњ член користуЇтьс¤ своњми особистими благами (телев≥зором, холодильником, пральною машиною), адже, ¤ка б не була с≥мТ¤, вс≥ њњ члени тим чи ≥ншим чином сп≥в≥снують, що св≥дчить про колективне використанн¤ на¤вних благ. якщо в с≥мТњ нал≥чуЇтьс¤ дек≥лька одиниць функц≥онально-под≥бних благ, то використанн¤ останн≥х в≥дбуваЇтьс¤ також колективно (кожне благо використовують ус≥ члени с≥мТњ). ¬изначивши той факт, що за основу (основну одиницю досл≥дженн¤) необх≥дно брати окрему с≥мТю (в тому числ≥ й одноос≥бну), зауважимо, що останн¤ не може ≥снувати ≥зольовано: вона функц≥онуЇ ¤к одиниц¤ лише в сусп≥льств≥ - певн≥й сукупност≥ таких же одиниць [4, 5, 10, 12]. Ѕудь-¤ке сусп≥льство под≥л¤Їтьс¤ на визначене число верств залежно в≥д умов життЇд≥¤льност≥ його член≥в (найчаст≥ше њх три: низького, середнього ≥ високого р≥вн¤). “ака градац≥¤ на пласти не Ї випадковою, адже сам≥ с≥мТњ р≥зн¤тьс¤ чи то к≥льк≥стю член≥в, чи то рел≥г≥йн≥стю, чи то за ≥ншими ознаками. ѕротир≥чч¤ функц≥онуванн¤ окремоњ с≥мТњ пол¤гаЇ в тому, що вона волод≥Ї через т≥ чи ≥нш≥ обставини певним набором ≥ндив≥дуальних характеристик, ¤к≥ в≥др≥зн¤ють њњ в≥д ≥нших с≥мей, ≥, ра≠≠≠зом з тим, сукупн≥сть таких характеристик формуЇ дану одиницю ¤к окре≠≠≠му с≥мТю, визначаючи тим самим певн≥ рамки ≥ спос≥б њњ життЇд≥¤льнос≠≠≠т≥ [3, 15, 4]. ѕрикладом Ї осв≥та ¤к одна з характеристик чи самоњ с≥мТњ, чи окре≠≠≠мих њњ член≥в: висока осв≥чен≥сть (здобутт¤ одним ≥з член≥в с≥мТњ або к≥лькома високого р≥вн¤ осв≥ти) формуЇ високий культурний р≥вень, спе≠≠≠циф≥ку стосунк≥в у с≥мТњ, в≥дпов≥дне проведенн¤ в≥льного часу тощо, ≥, разом з тим, сама с≥мТ¤ (вс≥ њњ члени) через певн≥ обставини формуЇ ≥ визначаЇ свою осв≥чен≥сть. ¬ реальному житт≥ пр¤му ≥ зворотну д≥ю на формуванн¤ с≥мТњ маЇ не один фактор чи ≥ндив≥дуальна характеристика, а певний њх наб≥р [3, 6]. “акий вплив може бути ¤к пр¤мим, так ≥ опосередкованим. ‘актична д≥¤ на с≥мСю ≥ з боку с≥мСњ певного набору фактор≥в впливу спричин¤Ї градац≥ю сусп≥льства на окрем≥ пласти, класи тощо. ¬оло≠≠≠д≥нн¤ приблизно однаковими характеристиками зумовлюЇ в≥днесенн¤ цих с≥мей в один ранг за умови њх життЇд≥¤льност≥ [10, 6]. —правд≥, вс≥ с≥мСњ вчите≠≠≠л≥в ведуть майже однаковий спос≥б житт¤: уклад, проведенн¤ в≥льного часу, зайн¤т≥сть прот¤гом доби, культурний р≥вень тощо. «овс≥м ≥нший, але однаковий спос≥б житт¤ ведуть с≥мСњ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, ще ≥н≠≠≠ший - с≥мСњ сел¤н ≥ т.д. ќтже, постулюЇмо ≥снуванн¤ певного набору внутр≥шньо-≥ндив≥дуальних характеристик окремоњ с≥мСњ (в≥к, нац≥ональн≥сть, осв≥та, к≥льк≥сть член≥в тощо), ¤к≥ форму≠≠≠ють ≥ визначають тип њњ життЇд≥¤льност≥ [53]. «м≥≠≠≠на хоча б одн≥Їњ ≥з ≥ндив≥дуальних характеристик окремоњ с≥мСњ приводить до зм≥ни типу ≥ умов њњ життЇд≥¤льност≥. ¬плив на фор≠≠≠муванн¤ типу ≥ умов життЇд≥¤льност≥ з погл¤ду т≥Їњ чи ≥ншоњ внутр≥шньо-≥ндив≥дуальноњ характеристики не Ї однаковим. “еоретичн≥ досл≥дженн¤ вказують на ≥снуванн¤ визначального по≠≠≠казника, ¤кий маЇ найб≥льший вплив на формуванн¤ типу с≥мСњ, обмежуЇ розвиток ≥ споживанн¤ та виражений у вигл¤д≥ доходу с≥мСњ [6, 16]. ¬≥н формуЇ обмеженн¤ (найб≥льше ≥ основне) на споживанн¤ сусп≥льних благ ≥ найвагом≥ше спри¤Ї роз≠≠≠витку самоњ с≥мСњ. ѕрикладом Ї с≥мС¤ з високим р≥внем доходу, ¤ка спо≠≠≠живаЇ б≥льш ¤к≥сн≥ ≥ еколог≥чно чист≥ продукти. ¬она маЇ можлив≥сть також краще провести св≥й в≥льний час (наприклад, зд≥йснити далеку ту≠≠≠ристичну подорож), що спри¤Ї розвитку загального осв≥тнього р≥вн¤. ћожлив≥сть доступу в компСютерну мережу дозвол¤Ї отримувати будь-¤ку необх≥дну ≥нформац≥ю; також п≥двищуючи св≥й осв≥тн≥й р≥вень. ќск≥льки дох≥д с≥мТњ визначаЇтьс¤ самою с≥мСЇю, ≥ на цей процес впливають р¤д ≥нших фактор≥в, то дану внутр≥шньо-≥ндив≥дуальну характеристику пропонуЇмо представити де¤кою сукупн≥стю ≥нших характеристик, котр≥ будуть виконувати функц≥њ доходу: визначати обмеженн¤ на споживанн¤ сусп≥льних благ ≥ спри¤ти розвитку самоњ с≥мСњ [22, 27]. “акими внутр≥шньо-≥ндив≥дуальними характеристиками окремоњ с≥мСњ повинн≥ бути: осв≥тн≥й та ≥нтелектуальний р≥вень член≥в с≥мТњ, пристосован≥сть до умов житт¤, досв≥д, вм≥нн¤ ризикувати, а також отримувати, вибирати ≥ швидко використовувати будь-¤ку ≥нформац≥ю, працьовит≥сть тощо. Ќаб≥р цих характеристик переводить с≥мСю з нижчого рангу - на вищий за типом життЇд≥¤льност≥ (≥, в≥дпов≥д≠≠≠но, до типу с≥мей з вищими доходами), що також маЇ вагомий вплив на формуванн¤ стереотипу ≥ розвиток с≥мСњ, самовдосконаленн¤ ≥ нов≥ можливост≥ п≥двищенн¤ по щабл¤х сусп≥льноњ ≥Їрарх≥њ [6]. “ому дох≥д с≥мТњ в≥дносимо до фактор≥в чи умов, ¤к≥ обмежують розвиток ≥ процес споживанн¤ р≥зноман≥тних благ. ƒо другор¤дних фактор≥в впливу чи умов, ¤к≥ визначають ≥ формують конкретний тип життЇд≥¤льност≥ с≥мСњ, в≥дносимо ус≥ ≥нш≥. ѓх класиф≥кац≥¤ ≥ перел≥к можуть бути наступ- ними [6, 16]: 1) фактори, ¤к≥ впливають на р≥вн≥ рег≥ону чи крањни в ц≥лому (величина крањни, њњ географ≥чне положенн¤, розвиток ≥нфраструктури тощо); 2) фактори, ¤к≥ впливають на р≥вн≥ с≥мТњ (к≥льк≥сть член≥в с≥мТњ, на¤вн≥сть д≥тей, нац≥ональн≥сть, осв≥тн≥й р≥вень, в≥к с≥мТњ тощо); 3) фактори, ¤к≥ впливають на р≥вн≥ особи (стать, осв≥та, ≥нтелектуальн≥ зд≥бност≥, вольов≥ ¤кост≥ тощо). ” лог≥чному ланцюжку процесу реального споживанн¤ вс≥ чинники, ¤к≥ обмежують споживанн¤ сусп≥льних благ (дох≥д), внутр≥шньо-≥ндив≥дуальн≥ характеристики с≥мСњ, ¤к≥ визначають та формують њњ тип ≥ реальне споживанн¤, зливаютьс¤, формуючи пон¤тт¤ реальних потреб [31, 26]. –еальн≥ потреби - це сукупн≥сть сусп≥льних благ, ¤к≥ в даний мо≠≠≠мент часу Ї необх≥дними дл¤ певноњ с≥мСњ. —≥мС¤ формуЇ ≥ виз≠≠≠начаЇ сам≥ потреби дл¤ конкретного моменту часу, фактори об≠≠≠меженн¤ (дох≥д) визначають альтернативний виб≥р. ”мови, ¤к≥ впливають на процес реального споживанн¤ сусп≥льних благ, визна≠≠≠чають величину, к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть реальних потреб або њх недоц≥льн≥сть [5, 17]. ќтже, умови життЇд≥¤льност≥ будь-¤коњ с≥мСњ вимагають функц≥онуванн¤ њњ ¤к б≥оло≠≠≠г≥чного виду, тобто визначають потребу с≥мСњ в продуктах харчуванн¤ (у певному визначено-необх≥дному набор≥ поживних речовин: б≥лк≥в, жир≥в ≥ вуглевод≥в), обмеженн¤ формуЇ альтернативу щодо р≥зних набор≥в продукт≥в харчуванн¤ (можлив≥сть споживанн¤ одних продукт≥в харчуванн¤ ≥ неможлив≥сть придбанн¤ ≥нших, к≥льк≥сть продукт≥в у пев≠≠≠ному набор≥ тощо), внутр≥шньо-≥ндив≥дуальн≥ характеристики с≥мСњ визначають, ¤к≥ продукти вживати (обмеженн¤ чинить в≥роспов≥данн¤), ¤коњ ¤кост≥ тощо. ќбмеженн¤ у вигл¤д≥ с≥мейного доходу Ї одн≥Їю з таких ≥ндив≥дуальних характеристик. ќтже, с≥мС¤ визначаЇ реальн≥ потреби, а обмеженн¤ ≥ умови в комплекс≥ становл¤ть усе ≥нше: реальн≥сть њх задоволенн¤, к≥льк≥сть, ¤к≥сть, а також доц≥льн≥сть [3]. ¬изначаючи реальн≥ потреби, с≥мС¤ тим самим формуЇ майбутн≥ умови своЇњ життЇд≥¤льност≥ ≥ сам тип, чи в≥днесенн¤ до певного пласту. ќднак через певн≥ причини часто реальн≥ потреби можуть бути нереал≥зованими, зокрема в пер≥од занепаду сусп≥льства, його станов≠≠≠ленн¤ ≥ криз [14]. –еальн≥ потреби розгл¤даютьс¤ ¤к певна одиниц¤ або одне ц≥ле, а њх структура Ї диференц≥йованою ≥ визначаЇтьс¤ самою с≥мСЇю. ¬еличина грошових витрат ≥ структура сусп≥льних благ, ¤к≥ моментно споживаютьс¤ (про≠≠≠дукти харчуванн¤), споживанн¤ ¤ких триваЇ короткий пром≥жок часу (миюч≥ засоби) ≥ тривалий (мебл≥) - Ї р≥з≠≠≠ними дл¤ кожноњ окремоњ с≥мСњ. “ому реальн≥ потреби, сформован≥ дл¤ ок≠≠≠ремоњ с≥мТњ, р≥зн¤тьс¤ величиною ≥ структурою, що вказуЇ на необ≠≠≠х≥дн≥сть проведенн¤ градац≥њ реальних потреб дл¤ кож≠≠≠ного з тип≥в с≥мей [5]. —формован≥ реальн≥ потреби р≥зного роду чи функц≥онального призначенн¤ мають р≥зну почергов≥сть задоволенн¤ [12, 49]. ѕевну ≥Їрарх≥чну градац≥ю потреб запропонував ћаслоу [30, 3, 75]. Ќа його думку, найвищими Ї ф≥з≥олог≥чн≥ потреби, задоволенн¤ ¤ких Ї першочерговим ≥ необх≥дним (продукти харчуванн¤), однак ≥снуЇ також чергов≥сть задово≠≠≠ленн¤ реальних потреб одного роду: необх≥дн≥сть р≥зних благ формуЇ виб≥р б≥льш необх≥дного дл¤ окремоњ с≥мСњ (пральноњ машини чи телев≥зора) блага, що виражаЇтьс¤ через б≥льш швидке задоволенн¤ в≥дпов≥дноњ потреби [7].
Ќазва: ћетодолог≥чна схема процесу формуванн¤ потреб та реального споживанн¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1746 прочитано) |