ћакроеконом≥ка > ћетодолог≥чна схема процесу формуванн¤ потреб та реального споживанн¤

“аким чином, сформован≥ реальн≥ потреби створюють процес мотива≠≠≠ц≥њ [7, 24], в≥дносно ¤коњ с≥мС¤ зосереджуЇ своњ зусилл¤ на задоволенн≥ певних потреб, що, у свою чергу, впливаЇ на формуванн¤ певноњ споживацькоњ по≠≠≠вед≥нки. ѕевний утворений тип споживацькоњ повед≥нки характеризуЇтьс¤ в≥дпов≥дним п≥дходом до формуванн¤ потреб ≥ споживанн¤ за визначеними ознаками [6]:

1) реальн≥ потреби задовольн¤ютьс¤ всередин≥ типу однако≠≠≠во: у певн≥й к≥лькост≥ ≥ певн≥й почерговост≥;

2) реальн≥ потреби задовольн¤ютьс¤ комплексно: певним визначеним набором, ¤кий визначаЇтьс¤ самою с≥мТЇю в≥дпов≥дно до критер≥ю доц≥льност≥;

3) задоволенн¤ реальних потреб дл¤ с≥мей одного типу споживацькоњ повед≥нки визначаЇтьс¤ критер≥Їм рац≥ональност≥, прийн¤тним лише дл¤ цього типу с≥мей.

¬≥дпов≥дно до вс≥х цих критер≥њв формуютьс¤ певн≥ типи споживаць≠≠≠коњ повед≥нки, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ один в≥д одного. ƒосл≥дженн¤ ≥ вивченн¤ р≥зних тип≥в споживацькоњ повед≥нки Ї надзвичайно актуальним ≥ використовуЇтьс¤ при вир≥шенн≥ соц≥ально-економ≥чних завдань, зокрема визначенн¤ потреб ≥ на њх основ≥ споживанн¤.

ѕевний тип споживацькоњ повед≥нки визначаЇ ре≠≠≠альне споживанн¤: зд≥йсненн¤ новоњ покупки у звТ¤зку з реальними потребами, або задоволенн¤ њх шл¤хом використанн¤ вже ≥снуючих благ (це можливо лише дл¤ благ довготривалого використанн¤).

ќск≥льки сформован≥ реальн≥ потреби визна≠≠≠чають певний тип споживацькоњ повед≥нки, котра впливаЇ на реальне споживанн¤, то даний посл≥довно-лог≥чний процес (в≥дм≥чено пункти-ром - рис.1.3.) можна розгл¤дати ≥ в зворотному напр¤м≥: через ре≠≠≠ально спожит≥ блага можна визначити певний тип споживацькоњ повед≥нки, ¤кий, у свою чергу, використовуючи процес мотивац≥њ, визначаЇ реальн≥ потреби кожного з тип≥в с≥мей. ћова йде лише про т≥ с≥мСњ, у ¤ких Ї незадоволе≠≠≠ний попит на конкретно визначен≥ блага. «адоволенн¤ потреби у визначе≠≠≠ному благов≥ визначаЇ перех≥д с≥мСњ з одного типу в ≥нший. —хема процесу реального споживанн¤ ≥ формуванн¤ потреб ≥ндив≥дуального споживача представлена на рис.1.

ѕростий на перший погл¤д процес виникненн¤ ≥ формуванн¤ реальних потреб насправд≥ Ї внутр≥шньо складним ≥ залежить в≥д багатьох фак≠≠≠тор≥в. ƒл¤ досконалого вивченн¤ процесу формуванн¤ реальних потреб ≥ зд≥йсненн¤ на ц≥й основ≥ реального споживанн¤ недостатньо розгл¤дати с≥мТю ¤к певну сусп≥льну одиницю. Ќеобх≥дно досл≥дити структуру ≥ взаЇмод≥ю вс≥х њњ член≥в, адже процес прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про реальне споживанн¤, ¤к ≥ процес фор≠≠≠муванн¤ реальних потреб, базуЇтьс¤ на сп≥льност≥ ≥нтерес≥в ≥ переконань вс≥х њњ член≥в ([6],[24]). ÷е ¤скраво простежуЇтьс¤ при визначенн≥ почерговост≥ придбанн¤ нових благ .

мотивац≥¤

–ис.1 ѕосл≥довно-лог≥чна схема процесу споживанн¤ ≥ формуванн¤ потреб

≥ндив≥дуальних споживач≥в

ƒл¤ б≥льш ч≥ткого у¤вленн¤ лог≥чного процесу прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про потребу чи споживанн¤ необх≥дно досл≥дити саму с≥мСю. ћи анал≥зуЇмо два типи с≥мей:

1) с≥мС¤ диктаторського типу, котра характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю в н≥й вольовоњ особистост≥, ¤ка з допомо≠≠≠гою сили, досв≥ду, поваги, зароблених кошт≥в самост≥йно приймаЇ р≥шен≠≠≠н¤ будь-¤кого характеру, в тому числ≥ про потреби ≥ споживанн¤;

2) с≥мС¤ демократичного типу, у ¤к≥й процес прий≠≠≠н¤тт¤ р≥шенн¤ про потреби ≥ споживанн¤ базуЇтьс¤ з урахуванн¤м думки вс≥х њњ член≥в ≥ реально вт≥люЇтьс¤ через обговоренн¤ ≥ прийн¤тт¤ Їдиного р≥шенн¤.

—≥мСњ другого типу можна под≥лити на так≥, де в обговоренн≥ ≥ прийн¤тт≥ р≥шенн¤ беруть участь лише повнол≥тн≥ члени с≥мСњ (сюди належать також ≥ молод≥ за в≥ком с≥мСњ), ≥ де прийн¤тт¤ р≥шенн¤ Ї колективним, з урахуванн¤м думки неповнол≥тн≥х д≥тей.

¬тручанн¤ сусп≥льства чи дер≠≠≠жави в управл≥нн¤ процесом формуванн¤ певних потреб у с≥мС¤х першого типу передбачаЇ вплив лише на одного члена с≥мСњ, у с≥мС¤х другого типу - на вс≥х.

ѕ≥д час досл≥дженн¤ й анал≥зу особистого споживанн¤ ми пост≥йно переконуЇмось, що цей процес Ї надзвичайно складним, пост≥йно зм≥нюЇтьс¤ та залежить в≥д дуже багатьох фактор≥в. ¬ останн≥ роки р≥зноман≥тн≥сть цих фактор≥в дуже часто ≥ з р≥зних позиц≥й висв≥тлюЇтьс¤ в науково-економ≥чн≥й л≥тератур≥. јдже т≥льки анал≥з фактор≥в впливу може ви¤вити обТЇктивн≥ причини прот≥канн¤ процесу ≥ндив≥дуального споживанн¤ ≥ формуванн¤ реальних потреб.

ќснови досл≥дженн¤ фактор≥в особистого споживанн¤ ≥ формуванн¤ потреб були закладен≥ ще  .ћарксом, ¤кий вивчав не т≥льки саму суть ≥ндив≥дуального споживанн¤, а й його залежн≥сть в≥д кап≥тал≥стичного виробництва та Ув≥д кл≥матичних ≥ ≥нших природних особливостей т≥Їњ чи ≥ншоњ крањниФ, Ув≥д культурного р≥вн¤ крањниФ та Ув≥д приросту населенн¤Ф [26, 182], [27, 209].

¬елика р≥зноман≥тн≥сть фактор≥в, ¤к≥ впливають на ≥ндив≥дуальне чи особисте споживанн¤, визначаЇ потребу њх групуванн¤ ≥ ранжуванн¤, тобто класиф≥кац≥њ.

≤снуЇ два п≥дходи до групуванн¤ ≥ ранжуванн¤ фактор≥в впливу на особисте споживанн¤. ќдн≥ автори вид≥л¤ють фактор чи групу фактор≥в, ¤к≥ Ї основним чи основними, а ≥нша група - другор¤дн≥ (неосновн≥) фактори (–имашевська Ќ.ћ., ѕрауде ¬.–., Ѕ≥лий ќ.¬. [3, 4] ). ≤нш≥ - не вид≥л¤ють такого основного фактора, в≥днос¤чи фактори впливу в однаково впливов≥ групи (Ќовицький ¬.ѓ., ѕашкус ё.¬., ћисько, √ерасимчук ¬.√. [32, 36, 30, 4 ]).

Ќа нашу думку, б≥льш точною ≥ реальною Ї класиф≥кац≥¤, зг≥дно з ¤кою вид≥л¤ють один основний фактор впливу на ≥ндив≥дуальне споживанн¤ ≥ формуванн¤ ≥ндив≥дуальних потреб - р≥вень доход≥в с≥мТњ, вс≥ ≥нш≥ фактори вважаютьс¤ менш значимими, тобто другор¤дними. ¬изначальний вплив на процес формуванн¤ потреб мають фактори соц≥ально-економ≥чного зм≥сту, найб≥льш впливовим серед ¤ких Ї р≥вень доход≥в с≥мТњ, що формуЇ основн≥ обмеженн¤ у потребах й ≥ндив≥дуальному споживанн≥ в ринкових умовах. Ќаша позиц≥¤ в цьому питанн≥ зб≥гаЇтьс¤ з класиф≥кац≥Їю фактор≥в Ќ.ћ.–имашевською [3, 16]. –¤д автор≥в дотримуЇтьс¤ ≥ншоњ точки зору: дл¤ одних визначальним фактором Ї виробництво продукц≥њ ≥ндив≥дуального споживанн¤ в рамках сусп≥льного виробництва, дл¤ ≥нших визначальною Ї група економ≥чно-соц≥альних фактор≥в, до конкретизац≥њ ¤коњ вони не вдаютьс¤.

ƒо другор¤дних можемо в≥днести вс≥ ≥нш≥ соц≥ально-демограф≥чн≥ фактори. «а класиф≥кац≥Їю Ќ.ћ.–имашевськоњ [3, 16] сюди належать:

1) група фактор≥в, ¤к≥ впливають на р≥вн≥ рег≥ону, територ≥њ, визначаючи рег≥ональн≥ особливост≥ споживанн¤ (етно-нац≥ональн≥, традиц≥йно-≥сторичн≥, специф≥ку розвитку ≥ розташуванн¤ виробництва, розселенн¤ людей тощо);

2) група соц≥ально-демограф≥чних фактор≥в ( розм≥р, в≥к, склад с≥мТњ, р≥вень осв≥ти тощо);

3) фактори, ¤к≥ впливають на р≥вн≥ особистост≥ (в≥к, стать, характер зайн¤тост≥, осв≥та, ц≥льов≥ ор≥Їнтири тощо).

ѕозитивною особлив≥стю такоњ класиф≥кац≥њ Ї градац≥¤ другор¤дних фактор≥в впливу, ¤к≥ визначають ≥ндив≥дуальне споживанн¤ стосовно р≥вн¤ охопленн¤. Ќегативна сторона - недостатнЇ врахуванн¤ вс≥х другор¤дних фактор≥в, а також њх дублюванн¤ на р≥зних р≥вн¤х (наприклад, осв≥та Ї фактором впливу на р≥вн≥ с≥мТњ ≥ на р≥вн≥ особи).

Ќайб≥льш вдалу, на нашу думку, класиф≥кац≥ю другор¤дних фактор≥в впливу чи умов, що визначають формуванн¤ ≥ндив≥дуальних потреб, даЇ ¬.™.Ќовицький [32], под≥л¤ючи њх на економ≥ко-географ≥чн≥, структурно-демограф≥чн≥, мотивац≥йно-психолог≥чн≥, конкурентн≥ та ≥нш≥ фактори. «а ц≥Їю класиф≥кац≥Їю ми ≥ подаЇмо другу групу другор¤дних фактор≥в, ¤ку складають в≥с≥м п≥дгруп:

1) економ≥ко-географ≥чн≥ фактори (крањна, рег≥он, м≥сто чи село, чисельн≥сть ≥ густота населенн¤, на¤вн≥сть виробничоњ ≥ транспортноњ ≥нфраструктур);

2) структурно-демограф≥чн≥ фактори (в≥к, стать, с≥мейний статус, расова приналежн≥сть, профес≥йно-галузева приналежн≥сть, частка виробничо-активного населенн¤, р≥вень урбан≥зац≥њ тощо);

3) культурно-≥сторичн≥ фактори (рел≥г≥йна приналежн≥сть, осв≥та, характер ≥ ступ≥нь под≥лу сусп≥льства на прошарки, дотриманн¤ традиц≥й, мовн≥ особливост≥ й т.≥н.);

4) фактори пол≥тичного характеру (оч≥куваний р≥вень стаб≥льност≥ економ≥чноњ конТюнк-тури, на¤вн≥сть гарант≥й проти насильного в≥дчуженн¤ власност≥, ставленн¤ населенн¤ до п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥);

5) психолог≥чн≥ фактори (асоц≥ативне сприйн¤тт¤ товару, усв≥домленн¤ престижу, емоц≥й-на мотивац≥¤, психолог≥чн≥ особливост≥ оц≥нки товару, психолог≥чна залежн≥сть ≥ п≥ддатлив≥сть у результат≥ ц≥леспр¤мованоњ УобробкиФ сусп≥льною думкою та ≥ншими чинниками);

6) фактори ≥ндив≥дуальноњ потреби (на¤вн≥сть покупц≥в, ¤к≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ ступенем ≥нтен-сивност≥ споживанн¤ товару, наданн¤ переваги окремими покупц¤ми певним товарам та виробникам, певним ¤к≥сним параметрам товару, р≥зноман≥тн≥сть реакц≥њ на новац≥њ в товар≥);

7) фактори в≥дносноњ ймов≥рност≥ (на¤вн≥сть б≥льш чи менш стаб≥льного попиту на товари, на¤вн≥сть причин дл¤ зд≥йсненн¤ куп≥вл≥, можлив≥сть зд≥йсненн¤ випадковоњ куп≥вл≥);

8) фактори параметральних ¤костей продукц≥њ (показники ¤кост≥ товару, реакц≥¤ на ц≥нов≥ показники, еластичн≥сть попиту на товар, широта асортименту певного виду товару, використанн¤ впливу певних параметр≥в продукц≥њ на попит).

 ласиф≥кац≥ю вс≥х фактор≥в та умов, ¤к≥ визначають ≥ обмежують процес формуванн¤ потреб ≥ндив≥дуальних споживач≥в, представлено на рис.2.

ѕогоджуЇмось ≥з думкою ¬.™.Ќовицького [32], ¤кий, зокрема, в≥дзначаЇ, що Укласиф≥кац≥¤ фактор≥в особистого споживанн¤ пропонуЇ не лише вид≥ленн¤ основного показника, що виражаЇ характер виникненн¤ ≥ њх соц≥ально-економ≥чний зм≥ст, але повинна розкривати механ≥зм њх д≥њ на особисте споживанн¤: ¤к, в ¤кому напр¤мку ≥ на ¤к≥ елементи структури ≥ндив≥дуального споживанн¤ впливають ц≥ факториФ. “ому пропонуЇмо проводити класиф≥кац≥ю фактор≥в впливу на процес формуванн¤ потреб в розр≥з≥ ≥ншого п≥дходу, а саме терм≥ну, напр¤му ≥ сили д≥њ фактора. ”рахуванн¤ цього п≥дходу даЇ можлив≥сть розгл¤нути такий вплив з р≥зних стор≥н, що спри¤Ї ви¤вленню обТЇктивних причин розвитку ≥ динам≥ки реальних потреб, визначаЇ основн≥ тенденц≥њ ≥ законом≥рност≥ цього розвитку.

1	2	3	4	5

Ќазва: ћетодолог≥чна схема процесу формуванн¤ потреб та реального споживанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1746 прочитано)