ћакроеконом≥ка > ћетодолог≥чна схема процесу формуванн¤ потреб та реального споживанн¤

–ис.2. ”мови, ¤к≥ визначають ≥ обмежують формуванн¤ потреб

≥ндив≥дуальних споживач≥в

«алежно в≥д терм≥ну д≥њ пропонуЇмо фактори под≥л¤ти на дв≥ групи:

фактори, зм≥на ¤ких Ї тривалою в час≥;

фактори, ¤к≥ Ї короткотривалими, або д≥ють прот¤гом короткого пер≥оду ≥ зм≥нюютьс¤.

ƒо першоњ групи можемо в≥днести так≥ фактори, ¤к нац≥ональн≥ традиц≥њ, зм≥на чисельност≥ населенн¤, статево-в≥ковий склад населенн¤. «м≥на цих фактор≥в в≥дбуваЇтьс¤ дуже пов≥льно ≥ њх вплив на формуванн¤ ≥ндив≥дуальних потреб за короткий пром≥жок часу майже не в≥дчутний.

ƒо другоњ групи в≥дносимо р≥вень грошових доход≥в. «адоволенн¤ потреб - реальне споживанн¤ Ц швидко реагуЇ на зм≥ни грошових доход≥в населенн¤. “ак, зб≥льшенн¤ розм≥ру зароб≥тноњ плати приводить до зм≥ни обс¤г≥в ≥ структури споживанн¤: виникаЇ можлив≥сть задов≥льн¤ти т≥ потреби, необх≥дн≥сть у ¤ких була малою чи р≥вень задоволенн¤ ¤ких був низьким. ¬иникають нов≥ потреби, а це спричин¤Ї до зб≥льшенн¤ обс¤г≥в ≥ зм≥ни структури споживанн¤ населенн¤. ѕри достатньому насиченн≥ т≥Їњ чи ≥ншоњ потреби в к≥лькост≥ розм≥ри споживанн¤ окремих товар≥в ≥з зб≥льшенн¤м грошових доход≥в стаб≥л≥зуютьс¤. ќднак зростанн¤ доход≥в населенн¤ веде до загального зб≥льшенн¤ обс¤г≥в споживанн¤. “ак, грошов≥ доходи громад¤н ”крањни склали [ 49, 375],[51, 9] : в 1993 р. Ц 62 850 млрд. крб, в 1994 р. Ц 535 014 млрд. крб, в 1995 р.- 2 649 787 млрд. крб., в 1996 р. - 4035 млн. грн., в 1997 р. 50 764 млн. грн. “аке зб≥льшенн¤ доход≥в населенн¤ автоматично реагуЇ на зб≥льшенн¤ њх грошових витрат ([14],[7],[12]), ¤к≥ склали в≥дпов≥дно у 1993-1995 р. ([49, 376) в млрд. крб.: 48 184, 440 006, 2 229 619, з них на куп≥влю товар≥в та оплату послуг в≥дпов≥дно: 44 124, 402 456, 914 041. ќтже, зб≥льшенн¤ грошових доход≥в населенн¤ спри¤Ї зростанню грошових витрат населенн¤, у тому числ≥ ≥ витрат на куп≥влю товар≥в та оплату послуг. ўо ж до темп≥в росту доход≥в ≥ витрат, то робити пр¤ме пор≥вн¤нн¤ м≥ж ними недоц≥льно, адже вони залежать в≥д багатьох фактор≥в, абстраговуватись в≥д впливу ¤ких недоречно. ƒо ц≥Їњ групи можна в≥днести так≥ фактори, ¤к р≥вень ц≥н на товари ≥ послуги, мода.

«алежно в≥д напр¤му розр≥зн¤ють фактори безпосередньоњ ≥ опосередкованоњ д≥њ. ‘актори безпосередньоњ д≥њ - т≥, ¤к≥ безпосередньо впливають на ≥ндив≥дуальне споживанн¤ - вс≥ фактори соц≥ально-економ≥чного напр¤му: р≥вень доход≥в с≥мей, обс¤г товарних ресурс≥в, величина нац≥онального доходу, р≥вень ц≥н тощо. ≤нш≥ фактори впливають на ≥ндив≥дуальне споживанн¤ опосередковано. ƒо них належать етно-соц≥альн≥, демограф≥чн≥ ≥ природно-кл≥матичн≥ фактори. ÷≥ фактори мають безпосередн≥й вплив не на обс¤ги та структуру ≥ндив≥дуального споживанн¤, а на систему сусп≥льних потреб, ¤ка, в свою чергу, впливаЇ на обс¤ги ≥ структуру споживанн¤.

¬раховуючи силу д≥њ фактор≥в на ≥ндив≥дуальне споживанн¤, пропонуЇмо под≥лити вс≥ фактори на вир≥шальн≥ ≥ невир≥шальн≥. ƒо п≥дгрупи вир≥шальних в≥дносимо т≥ фактори, сила впливу ¤ких на ≥ндив≥дуальне споживанн¤ Ї надто потужною, тобто т≥ фактори, ¤к≥ реально дають змогу вир≥шити питанн¤ споживанн¤ того чи ≥ншого товару. ƒо другоњ п≥дгрупи зараховуЇмо вс≥ ≥нш≥ фактори, ¤к≥ впливають на р≥шенн¤ про споживанн¤, проте д≥ють недостатньо ≥ не мають вагомого впливу на вир≥шенн¤ питанн¤ про споживанн¤ того чи ≥ншого блага.

ƒо першоњ п≥дгрупи в≥днесемо сукупний дох≥д с≥мТњ, ц≥ну на той чи ≥нший товар, тобто фактори, ¤к≥ однозначно вир≥шують питанн¤ про зд≥йсненн¤ покупки.

ƒругу п≥дгрупу складатимуть ус≥ ≥нш≥ фактори: психолог≥чн≥, економ≥ко-географ≥чн≥, пол≥-тичн≥ тощо.

ƒосл≥дженн¤ фактор≥в впливу на процес споживанн¤ ≥ формуванн¤ ≥ндив≥дуальних потреб не може бути повним без вивченн¤ њх специф≥чного впливу на цей процес в локальних умовах рег≥он≥в. ≈коном≥чна конТюнктура рег≥он≥в нагадуЇ ≥ доповнюЇ економ≥ку крањни в ц≥лому, тому розвиток ≥ндив≥дуального споживанн¤ багато в чому зазнаЇ впливу вс≥х фактор≥в, ¤к≥ д≥ють на р≥вн≥ держави [8]. ≈коном≥чна конТюнктура рег≥ону волод≥Ї низкою специф≥чних ознак, ¤к≥ характеризують особливост≥ прот≥канн¤ економ≥чно-соц≥альних процес≥в у рамках окремоњ територ≥њ. ÷≥ особливост≥ впливають на розвиток ≥ндив≥дуального споживанн¤ ≥ формуванн¤ потреб та Ї причиною рег≥ональних в≥дм≥нностей прот≥канн¤ цих процес≥в.

ѕор≥внюючи роздр≥бний товарооб≥г на одиницю населенн¤ в област¤х ”крањни за 1995-1997 рр.[49, 51], спостер≥гаЇмо р≥зницю у споживанн≥ на одиницю населенн¤ через роздр≥бну мережу м≥ж —х≥дним ≥ «ах≥дним рег≥онами ”крањни. –оздр≥бний товарооб≥г у —х≥дних област¤х ”крањни становить: (у гривн¤х) у ƒн≥пропетровськ≥й област≥ 218, 326, 382; в ƒонецьк≥й - 246, 343, 349; в «апор≥зьк≥й - 320, 429, 449, що значно перевищуЇ р≥вень товарооб≥гу в «ах≥дних област¤х ”крањни: у ¬олинськ≥й - 184, 290, 289, в “ерноп≥льськ≥й - 143, 191, 210, у –≥вненськ≥й 202, 252, 289, у Ћьв≥вськ≥й - 221, 291, 343. —татистичн≥ дан≥ з роздр≥бного товарооб≥гу на одиницю населенн¤ представлено в табл.1.1. “ака р≥зниц¤ у споживанн≥ на одиницю населенн¤ через роздр≥бну мережу визначаЇтьс¤ насамперед р≥внем доход≥в на одиницю населенн¤, ¤кий, у свою чергу, залежить в≥д розвитку ≥нфраструктури виробництва, сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж обс¤гами виробництва промисловоњ ≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, розвитку пр≥оритетних ≥ специф≥чних виробництв, розвитку ≥нфраструктури товаророздр≥бноњ мереж≥ ≥ транспортно-шл¤хового господарства тощо [9].

“аблиц¤ 1

–оздр≥бний товарооб≥г по област¤х ≥ ”крањн≥ в ц≥лому на одиницю населенн¤ в грн.

1	2	3	4	5

Ќазва: ћетодолог≥чна схема процесу формуванн¤ потреб та реального споживанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1746 прочитано)