ћакроеконом≥ка > Ќалогова пол≥тика ”крањни

4. ”становленн¤ терм≥н≥в сплати податк≥в. ƒл¤ р≥зних податк≥в вони р≥зн≥ ≥ залежать в≥д обТЇкта оподаткуванн¤, розм≥ру податк≥в ≥ джерел сплати. ƒл¤ зд≥йсненн¤ регулювальноњ функц≥њ податк≥в важливе значенн¤ маЇ запоб≥ганн¤ ≥ммоб≥л≥зац≥њ оборотного кап≥талу п≥дприЇмства дл¤ сплати податк≥в.

5. Ќаданн¤ податкових п≥льг. ѕ≥льги ≥стотно впливають на регулювальну функц≥ю податк≥в ≥ можуть надаватис¤ окремими платниками податк≥в щодо окремих обТЇкт≥в оподаткуванн¤.

6. «астосуванн¤ штрафних санкц≥й за порушенн¤ податкового законодавства субТЇктами господарюванн¤. Ўтрафн≥ санкц≥њ застосовуютьс¤ за таких порушень: неподанн¤ або несвоЇчасне поданн¤ необх≥дних документ≥в, форм зв≥тност≥ до податковоњ адм≥н≥страц≥њ; несплата в установлений терм≥н податк≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в держав≥; приховуванн¤ обТЇкт≥в в≥д оподаткуванн¤, умисне заниженн¤ суми податку. ѕри цьому регулювальна функц≥¤ податку залежатиме в≥д розм≥ру ф≥нансових санкц≥й та джерела њх сплати.

” процес≥ реал≥зац≥њ регулювальноњ функц≥њ податк≥в ви¤вл¤Їтьс¤ њњ вплив на так≥ показники ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств: соб≥варт≥сть продукц≥њ, прибуток в≥д реал≥зац≥њ, балансовий прибуток, обс¤г реал≥зац≥њ, виручка в≥д реал≥зац≥њ, чистий прибуток, швидк≥сть обертанн¤ оборотних кошт≥в, платоспроможн≥сть, ф≥нансова ст≥йк≥сть, ≥ммоб≥л≥зац≥¤ оборотних кошт≥в, обс¤г отриманих кредит≥в.

3.—истема оподаткуванн¤.

—истема оподаткуванн¤ Ц це продукт д≥¤льност≥ держави, њњ важливий атрибут.  ожна держава формуЇ свою систему оподаткуванн¤ з урахуванн¤м досв≥ду ≥нших крањн, власних нац≥ональних особливостей, стану економ≥ки, розвитку ринкових в≥дносин, необх≥дност≥ вир≥шенн¤ конкретних економ≥чних ≥ соц≥альних завдань.

—тановленн¤ системи оподаткуванн¤ в ”крањн≥ почалос¤ з прийн¤тт¤м 25 червн¤ 1991р. «акону Уѕро систему оподаткуванн¤Ф. ” ньому були визначен≥ принципи побудови ≥ призначенн¤ системи оподаткуванн¤, перел≥к податк≥в, збор≥в та обовТ¤зкових платеж≥в, платники та обТЇкти оподаткуванн¤. “аким чином було закладено основи системи оподаткуванн¤, створено передумови дл¤ њњ наступного розвитку.

”раховуючи зм≥ни в податков≥й пол≥тиц≥ держави були прийн¤т≥ ≥нш≥ вар≥анти «акону Уѕро систему оподаткуванн¤Ф. ¬ останньому вар≥ант≥ «акону даЇтьс¤ б≥льш повне ≥ ч≥тке визначенн¤ принцип≥в побудови системи оподаткуванн¤; пон¤тт¤ системи оподаткуванн¤, платник≥в податк≥в ≥ збор≥в, обТЇкта оподаткуванн¤; обовТ¤зк≥в, прав ≥ в≥дпов≥дальност≥ платник≥в податк≥в; вид≥в податк≥в, збор≥в ≥ пор¤дку њх зарахуванн¤ до бюджету та державних ц≥льових фонд≥в.

—убТЇкт, або платник податку Ц це та ф≥зична чи юридична особа, ¤ка безпосередньо його сплачуЇ. ƒе¤к≥ податки можуть ст¤гуватись на р≥зних етапах виробництва ≥ реал≥зац≥њ. ћ≥ж платником ≥ державою може знаходитись уповноважена служба, ¤ка утримуЇ податок, перераховуЇ його до бюджету ≥ несе за це в≥дпов≥дальн≥сть. –еальним платником кожного податку Ї споживач. —аме в≥н сплачуЇ варт≥сть товар≥в ≥ послуг.

ќбТЇкт оподаткуванн¤. Ќормальна податкова робота можлива т≥льки при ч≥тко визначеному обТЇкт≥ оподаткуванн¤. ¬ обТЇкт≥ оподаткуванн¤ фокусуютьс¤ суперечност≥ ф≥скальноњ й регулюючоњ функц≥њ податк≥в. « одного, ф≥скального, боку, держава за≥нтересована в тому, щоб обТЇкт оподаткуванн¤ був значним ≥ пост≥йно зростав. « ≥ншого боку, кожний платник намагаЇтьс¤ сплачувати ¤комога менше податк≥в, а в≥дтак Ц зменшувати обТЇкт оподаткуванн¤. якщо таке зменшенн¤ зб≥гаЇтьс¤ з ≥нтересами сусп≥льства, то регулююча функц≥¤ реал≥зуЇтьс¤, ¤кщо н≥, то можна констатувати на¤вн≥сть суперечностей у систем≥ оподаткуванн¤. ¬иб≥р обТЇкта оподаткуванн¤ повинен бути таким, щоб звести ц≥ суперечност≥ до м≥н≥муму.

ќдиниц¤ оподаткуванн¤ Ц це одиниц¤ вим≥ру обТЇкта оподаткуванн¤. ≤снуЇ ф≥зичний ≥ грошовий вим≥р. ‘≥зичний вим≥р б≥льш точний, грошовий опосередкований завжди певною м≥рою в≥дносний, в≥н може бути б≥льш-менш точним т≥льки прот¤гом незначного часу.

ƒжерело сплати податку Ц це доход платника, з ¤кого в≥н сплачуЇ податок.

ѕодаткова ставка Ц це законодавчо встановлений розм≥р податку на одиницю оподаткуванн¤. ≤снують два п≥дходи до встановленн¤ податкових ставок: ун≥версальний ≥ диференц≥йований. ѕри ун≥версальному встановлюЇтьс¤ Їдина дл¤ вс≥х платник≥в ставка, при диференц≥йованому Ц дек≥лька. ƒиференц≥ац≥¤ ставок може в≥дбуватис¤ у двох напр¤мках. ѕерший Ц у розр≥з≥ платник≥в, коли дл¤ б≥льшост≥ платник≥в вид≥л¤Їтьс¤ основна ставка, а також знижен≥ ≥ п≥двищен≥ ставки дл¤ окремих платник≥в. ƒругий Ц у розр≥з≥ р≥зних характеристик ≥ оц≥нок обТЇкта оподаткуванн¤. ћета встановленн¤ ¤к Їдиних, так ≥ диференц≥йованих ставок одна Ц створенн¤ або однакових, або р≥зних умов оподаткуванн¤ дл¤ вс≥х платник≥в.

ѕодаткова квота Ц це частка податку в доход≥ платника. ¬она може бути визначена в абсолютному розм≥р≥ й у в≥дносному вираз≥. «наченн¤ податковоњ квоти пол¤гаЇ в тому, що вона характеризуЇ р≥вень оподаткуванн¤.

—истема оподаткуванн¤ Ц це сукупн≥сть податк≥в ≥ збор≥в, тобто обовТ¤зкових платеж≥в у бюджети р≥зних р≥вн≥в, а також у державн≥ ц≥льов≥ фонди.

«аконом Уѕро систему оподаткуванн¤Ф визначено так≥ важлив≥ принципи њњ побудови:

стимулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ виробничоњ д≥¤льност≥ та ≥нвестиц≥йноњ активност≥;

обовТ¤зков≥сть;

р≥внозначн≥сть ≥ пропорц≥йн≥сть;

- р≥вн≥сть, недопущенн¤ будь-¤ких про¤в≥в податковоњ дискрим≥нац≥њ;

соц≥альна справедлив≥сть;

стаб≥льн≥сть;

економ≥чна обгрунтован≥сть;

р≥вном≥рн≥сть сплати;

компетентн≥сть;

Їдиний п≥дх≥д;

доступн≥сть.

Ќа жаль, не вс≥ з перел≥чених принцип≥в реал≥зуютьс¤ в сучасн≥й податков≥й пол≥тиц≥, у практичн≥й реал≥зац≥њ законодавчих акт≥в щодо окремих податк≥в.

” систем≥ оподаткуванн¤ можна вид≥лити дв≥ п≥дсистеми: оподаткуванн¤ юридичних ос≥б (п≥дприЇмств) та оподаткуванн¤ ф≥зичних ос≥б.

ѕ≥дприЇмства Ц субТЇкти господарюванн¤ сплачують загальнодержавн≥, а також м≥сцев≥ податки ≥ збори. «агальнодержавн≥ податки ≥ збори включають:

пр¤м≥ податки (податок на прибуток, плата (податок) за землю, податок з власник≥в транспортних засоб≥в та ≥нших самох≥дних машин ≥ механ≥зм≥в, податок на нерухоме майно (нерухом≥сть) );

непр¤м≥ податки (податок на додану варт≥сть (ѕƒ¬), акцизний зб≥р, мито);

збори (на обовТ¤зкове державне пенс≥йне страхуванн¤, на обовТ¤зкове соц≥альне страхуванн¤; до державного ≥нновац≥йного фонду; за геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконан≥ за рахунок державного бюджету; за забрудненн¤ навколишнього середовища; рентн≥ збори);

в≥драхуванн¤ на ф≥нансуванн¤ дорожнього господарства, державне мито, плата за торговий патент на де¤к≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

ћ≥сцев≥ податки ≥ збори включають:

два податки (комунальний податок ≥ податок з реклами);

р≥зн≥ збори (за право використанн¤ м≥сцевоњ символ≥ки, за парковку автотранспорту, за проњзд територ≥Їю прикордонних областей транспортом, що пр¤муЇ за кордон, за видачу дозволу на розм≥щенн¤ обТЇкт≥в торг≥вл≥ та сфери послуг, за проведенн¤ м≥сцевих аукц≥он≥в, конкурсного розпродажу ≥ лотерей, за право проведенн¤ к≥но- ≥ телезйомок та ≥н.).

Ќа рис.1. зображено п≥дсистему оподаткуванн¤ п≥дприЇмств, на п≥дстав≥ «акону ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤Ф.

јнал≥з системи оподаткуванн¤ в ”крањн≥, њњ становленн¤ ≥ розвитку даЇ змогу зробити висновок про серйозн≥ недол≥ки, що њй притаманн≥. ѕо-перше, це нестаб≥льн≥сть податковоњ системи. „аст≥ зм≥ни в законодавчих актах щодо окремих податк≥в негативно впливають на розвиток п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. ѕо-друге, основним Ї ф≥скальне спр¤муванн¤ податковоњ системи, недостатн¤ регулювальна функц≥¤ основних податк≥в. ѕо-третЇ, система в ц≥лому надто гром≥здка, розрахунки окремих податк≥в невиправдано ускладнен≥.

4. ‘орми оподаткуванн¤ в ”крањн≥.

4.1. ѕр¤ме оподаткуванн¤ п≥дприЇмств.

ј) ќподаткуванн¤ прибутку.

 ≥нцевим результатом д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ¤к субТЇкт≥в господарюванн¤ Ї отриманий ними валовий дох≥д, що в≥дображаЇ заново створену варт≥сть. ¬аловий дох≥д визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж виручкою в≥д реал≥зац≥њ, матер≥альними ≥ прир≥вн¤ними до них витратами.

„истий дох≥д на р≥вн≥ п≥дприЇмства набираЇ форми прибутку ≥ перебуваЇ п≥д впливом такого елемента валового доходу, ¤к зароб≥тна плата. —п≥вв≥дношенн¤ зароб≥тноњ плати ≥ прибутку у валовому доход≥ залежить в≥д форми власност≥.

¬иб≥р обТЇкта оподаткуванн¤ (валового доходу чи прибутку) Ї достатньо принциповим ≥ залежить в≥д багатьох обставин. ¬икористанн¤ дл¤ обчисленн¤ податку валового доходу чи прибутку в обох випадках маЇ ¤к позитивн≥ сторони, так ≥ недол≥ки. ѕри цьому необх≥дно враховувати особливост≥ визначенн¤ валового доходу ≥ прибутку, виход¤чи з чинних законодавчих ≥ нормативних документ≥в.

ќбТЇктом оподаткуванн¤ здеб≥льшого Ї прибуток п≥дприЇмств. ƒосв≥д ”крањни у створенн≥ системи оподаткуванн¤ прибутку (доходу) св≥дчить про в≥дсутн≥сть ч≥ткоњ державноњ концепц≥њ податковоњ пол≥тики. ѕрот¤гом останн≥х рок≥в неодноразово зм≥нювавс¤ обТЇкт оподаткуванн¤. “ака непосл≥довн≥сть у визначенн≥ обТЇкта оподаткуванн¤, част≥ суттЇв≥ зм≥ни методики його розрахунку створили значн≥ труднощ≥ дл¤ платник≥в податк≥в ≥ справл¤ють негативний вплив на розвиток п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ взагал≥.

ќбчисленн¤ оподаткованого прибутку зд≥йснюЇтьс¤ виключенн¤м ≥з суми скоригованого валового доходу, валових витрат виробництва й об≥гу, а також нарахованих амортизац≥йних в≥драхувань.

¬изначаючи валовий дох≥д, ураховують:

загальн≥ доходи в≥д продажу товар≥в (роб≥т, послуг), а також в≥д продажу ц≥нних папер≥в (окр≥м операц≥й з њх первинного випуску й остаточного погашенн¤);

1	2	3	4	5	6

Ќазва: Ќалогова пол≥тика ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (6840 прочитано)