ћакроеконом≥ка > Ќалогова пол≥тика ”крањни

јкцизний зб≥р, що включаЇтьс¤ в ц≥ну, розраховуЇтьс¤ у твердих ставках в ≈ ё, або виход¤чи з в≥дсотковоњ ставки податку до ц≥ни виробника продукц≥њ, включаючи акцизний зб≥р.

ѕодаток на додану варт≥сть, що включаЇтьс¤ в ц≥ну, розраховуЇтьс¤ виход¤чи з в≥дсотковоњ ставки податку до ц≥ни виробника ≥ суми акцизного збору, включеного в ц≥ну.

¬в≥зне мито встановлюЇтьс¤ у твердих ставках в ≈ ё з одиниц≥ товар≥в, що ≥мпортуютьс¤, або у в≥дсотках до обороту з придбанн¤м ≥мпортних товар≥в.

—ума акцизного збору, що включаЇтьс¤ в ц≥ну, визначаЇтьс¤ у твердих ставках в ≈ ё з одиниц≥ товар≥в, що ≥мпортуЇтьс¤, або за ставками у в≥дсотках до обороту, що включаЇ: митну варт≥сть придбаних товар≥в, оплату митних послуг, вв≥зне мито, акцизний зб≥р.

ѕодаток на додану варт≥сть, що включаЇтьс¤ в ц≥ну, визначаЇтьс¤ у в≥дсотках до обороту, що включаЇ митну варт≥сть придбаних товар≥в, вв≥зне мито, акцизний зб≥р.

Ќепр¤м≥ податки мають, в основному, ф≥скальне спр¤муванн¤. ќднак було б неправильно заперечувати регулювальну функц≥ю непр¤мих податк≥в.

ѕлатниками непр¤мих податк≥в Ї покупц≥ товар≥в, роб≥т, послуг. Ќими можуть бути: ф≥зичн≥ особи (населенн¤); юридичн≥ особи; ф≥зичн≥ особи Ц субТЇкти господарськоњ д≥¤льност≥; орган≥зац≥њ, установи, що не Ї субТЇктами господарюванн¤.

ј) ћито.

ћито Ї непр¤мим податком, що ст¤гуЇтьс¤ з товар≥в ≥ транспортних засоб≥в, ¤к≥ перем≥щуютьс¤ через митний кордон крањни. ÷ей податок виконуЇ ф≥скальну ≥ регулювальну функц≥њ.

ѕлатниками мита Ї ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи. —плата податку зд≥йснюЇтьс¤ п≥д час перетину митного кордону. ” к≥нцевому п≥дсумку реальними платниками мита на ≥мпорт (вв≥зне мито) Ї споживач≥ товар≥в, що ≥мпортуютьс¤. ќднак п≥д час перетину митного кордону мито сплачуЇ субТЇкт господарюванн¤ за рахунок своњх оборотних кошт≥в, що впливаЇ на його ф≥нансовий стан.

ќбТЇктом оподаткуванн¤ Ї митна варт≥сть товару, що перем≥щуЇтьс¤ через митний кордон.

 ористуютьс¤ двома видами ставок дл¤ обчисленн¤ суми мита:

у в≥дсотках до митноњ вартост≥ товар≥в, що перем≥щуютьс¤ через митний кордон;

у грошовому вим≥р≥ на одиницю товару.

Ќа п≥дакцизн≥ товари встановлено ставки специф≥чного вв≥зного мита. ƒл¤ б≥льшост≥ вид≥в п≥дакцизних товар≥в ставку вв≥зного мита встановлено в ≈ ё з одиниц≥ товар≥в, що ≥мпортуютьс¤.

ѕри ст¤гненн≥ мита д≥Ї розгалужена система п≥льг Ц в≥д встановленн¤ м≥н≥мальних п≥льгових ставок залежно в≥д крањн-постачальника (на ≥мпортн≥ товари), залежно в≥д крањн-покупц¤ (на експортн≥ товари) аж до повного зв≥льненн¤ в≥д мита окремих товар≥в.

 онтроль за ст¤гненн¤м мита зд≥йснюють митн≥ органи. «а виконанн¤ ними своњх обовТ¤зк≥в ≥ наданн¤м платникам в≥дпов≥дних послуг ст¤гуютьс¤ митн≥ збори.

¬) јкцизний зб≥р.

јкцизний зб≥р Ц це непр¤мий податок, що встановлюЇтьс¤ на високорентабельн≥ й монопольн≥ товари та включаЇтьс¤ в њх ц≥ну.

ѕлатниками податку в бюджет Ї субТЇкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ц виробники або ≥мпортери п≥дакцизних товар≥в.

ќбТЇктом оподаткуванн¤ ¤вл¤ютьс¤:

1)обороти з реал≥зац≥њ вироблених в ”крањн≥ п≥дакцизних товар≥в. ѕри цьому оборотом з реал≥зац≥њ Ї продаж, обм≥н на ≥нш≥ товари, безкоштовна передача. ¬ оподаткований оборот включаЇтьс¤ реал≥зац≥¤ товар≥в дл¤ власного споживанн¤, промисловоњ переробки, а також дл¤ власних прац≥вник≥в;

2)митна варт≥сть ≥мпортних товар≥в, придбаних за ≥ноземну валюту, в пор¤дку товарообм≥нних операц≥й, отриманих без оплати;

3)обороти з реал≥зац≥њ конф≥скованого ≥ безхозного чи заставленого майна.

ѕлатниками акцизного збору в бюджет Ї к≥лька вид≥в субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.

1)ѕ≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, установи ¤к юридичн≥ особи, що знаход¤тьс¤ на територ≥њ ”крањни та мають рахунки в банках.

2)ћ≥жнародн≥ обТЇднанн¤, включаючи м≥жнародн≥ неур¤дов≥ орган≥зац≥њ, ≥ноземн≥ юридичн≥ особи ≥ громад¤ни, ¤к≥ мають розрахунков≥ рахунки в банках ”крањни.

3)√ромад¤ни, що займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю без створенн¤ юридичноњ особи.

јкцизний зб≥р обчислюЇтьс¤ за ставками, що визначаютьс¤ у двох вар≥антах:

у твердих ставках (сумах) з одиниц≥ реал≥зованих, завезених, переданих товар≥в;

у в≥дсотках до обороту з реал≥зац≥њ (передач≥) товар≥в.

“верд≥ ставки акцизного збору встановлен≥ в ≈ ё з одиниц≥ товар≥в, що реал≥зован≥.

—троки сплати акцизного збору в бюджет. «алежить в≥д виду п≥дакцизних товар≥в, суми податку, виду д≥¤льност≥ субТЇкта господарюванн¤.

Ќегативний вплив на ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств податку Уакцизний зб≥рФ матиме м≥сце тод≥, коли встановленн¤ непр¤мих податк≥в т¤гне за собою п≥двищенн¤ ц≥н, обмежуЇ обс¤г виробництва ≥ реал≥зац≥њ товар≥в, призводить до нагромадженн¤ нереал≥зованих товар≥в.

—) ѕодаток на додану варт≥сть.

ѕодаток на додану варт≥сть (ѕƒ¬) дом≥нуЇ серед непр¤мих податк≥в, що надход¤ть до бюджету. ÷ей податок виконуЇ ф≥скальну функц≥ю. ќсоблив≥сть ѕƒ¬ пол¤гаЇ в т≥м, що саме в≥н справл¤Ї значний вплив на ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть субТЇкт≥в господарюванн¤ та на њхн≥й ф≥нансовий стан.

ѕлатники податку. ѕлатниками податку в бюджет Ї субТЇкти господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ громад¤ни, ¤к≥ зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть на територ≥њ ”крањни.

ќбТЇкт оподаткуванн¤. ќбТЇктом оподаткуванн¤ Ї так≥ операц≥њ, зд≥йснюван≥ платниками податку, субТЇктами господарюванн¤:

продаж товар≥в на митн≥й територ≥њ ”крањни, в тому числ≥ операц≥њ з оплати вартост≥ послуг за договорами оперативноњ оренди (л≥зингу);

завезенн¤ товар≥в на митну територ≥ю ”крањни, виконанн¤ роб≥т (послуг), що зд≥йснюЇтьс¤ нерезидентами дл¤ використанн¤ або споживанн¤ цих роб≥т (послуг) на митн≥й територ≥њ ”крањни; завезенн¤ майна зг≥дно з договорами оренди (л≥зингу), застави, ≥потеки;

вивезенн¤ товар≥в за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни ≥ виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг дл¤ споживанн¤ за межами митноњ територ≥њ ”крањни.

ќтже, обТЇктом оподаткуванн¤ Ї операц≥њ, звТ¤зан≥ з продажем товар≥в усередин≥ держави, за њхнього ≥мпорту чи експорту.

Ќе вважаютьс¤ обТЇктами оподаткуванн¤ так≥ операц≥њ, зд≥йснюван≥ субТЇктами господарюванн¤:

випуск, розм≥щенн¤ ≥ продаж ц≥нних папер≥в, ем≥тованих субТЇктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, а також дериватив≥в;

обм≥н ц≥нних папер≥в на ≥нш≥ ц≥нн≥ папери, депозитарна, реЇстраторська та кл≥рингова д≥¤льн≥сть щодо ц≥нних папер≥в;

передача майна в оренду ≥ його поверненн¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну договору оренди, сплата орендних платеж≥в в≥дпов≥дно до договор≥в ф≥нансовоњ оренди;

наданн¤ послуг з≥ страхуванн¤ ≥ перестрахуванн¤, ≥з соц≥ального ≥ пенс≥йного страхуванн¤;

об≥г валютних ц≥нностей;

наданн¤ послуг з ≥нкасац≥њ, розрахунково-касового обслуговуванн¤, за кредитними ≥ депозитними договорами;

виплата зароб≥тноњ плати, ≥нших грошових виплат, див≥денд≥в;

наданн¤ брокерських, д≥лерських послуг з укладанн¤м контракт≥в на торг≥влю ц≥нними паперами ≥ деривативами на фондових ≥ товарних б≥ржах;

передача основних фонд≥в у форм≥ внеск≥в у статутн≥ фонди юридичних ос≥б в обм≥н на њхн≥ корпоративн≥ права;

оплата вартост≥ фундаментальних досл≥джень, науково-досл≥дних ≥ досл≥дно-конструкторських роб≥т, що зд≥йснюютьс¤ за рахунок державного бюджету.

„ас виникненн¤ податкових зобовТ¤зань. «д≥йсненн¤ розрахунк≥в з бюджетом щодо ѕƒ¬, можлив≥сть отриманн¤ бюджетного в≥дшкодуванн¤ податкового кредиту, ¤ке впливаЇ на ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, залежить в≥д часу виникненн¤ податкових зобовТ¤зань. ћ≥ж формуванн¤м вх≥дного ѕƒ¬ та його в≥дшкодуванн¤м минаЇ час. ÷ей пер≥од Ї пер≥одом ≥ммоб≥л≥зац≥њ оборотних кошт≥в на сплату вх≥дного ѕƒ¬. „им в≥н тривал≥ший, тим б≥льш тривалою Ї ≥ммоб≥л≥зац≥¤ оборотних кошт≥в, тобто негативний вплив на ф≥нансовий стан п≥дприЇмств.

„ас ≥ммоб≥л≥зац≥њ оборотних кошт≥в п≥дприЇмства Ц платника податку на сплату вх≥дного ѕƒ¬ залежить в≥д часу списанн¤ кошт≥в з його банк≥вського рахунку за куплен≥ товари ≥ часу надходженн¤ ѕƒ¬ в≥д продажу продукц≥њ, тобто зарахуванн¤ кошт≥в в≥д покупц¤, замовника на банк≥вський рахунок платника податку, а також в≥д часу отриманн¤ в≥дшкодуванн¤ з державного бюджету.

„ас перерахуванн¤ кошт≥в дл¤ сплати вх≥дного ѕƒ¬ ≥ час надходженн¤ ѕƒ¬ в≥д продажу продукц≥њ залежить в≥д форм розрахунк≥в, що застосовуютьс¤, умов куп≥вл≥ товар≥в, напр¤мк≥в продажу продукц≥њ, платоспроможн≥сть покупц¤.

4.3. «бори ≥ ц≥льов≥ в≥драхуванн¤.

ј) «бори на формуванн¤ ц≥льових державних фонд≥в.

«аконом ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤Ф встановлюЇ участь субТЇкт≥в господарюванн¤ у формуванн≥ централ≥зованих державних ц≥льових фонд≥в. ÷¤ участь зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ обовТ¤зкових збор≥в, внеск≥в, пор¤док обчисленн¤ ¤ких визначений окремими нормативними документами.

¬≥драхуванн¤ в ц≥льов≥ державн≥ фонди сьогодн≥ становл¤ть значн≥ за обс¤гом суми кошт≥в, що суттЇво впливаЇ на ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств. ÷ей вплив ви¤вл¤Їтьс¤ в такому.

ѕо-перше, через формуванн¤ валових витрат, ¤к≥ виключаютьс¤ з суми скоригованого валового доходу. “аким чином, в≥драхуванн¤ в ц≥льов≥ державн≥ фонди зменшують оподаткований прибуток, а отже, ≥ суму податку на нього.

ѕо-друге, через формуванн¤ соб≥вартост≥ (витрат). ”казан≥ в≥драхуванн¤ зб≥льшують соб≥варт≥сть, що в≥дпов≥дно може зменшити прибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг) або зб≥льшити њњ варт≥сть, а отже, створити проблеми з≥ збутом продукц≥њ.

ѕо-третЇ, через використанн¤ прибутку. ÷е маЇ м≥сце тод≥, коли в≥драхуванн¤ (збори) зд≥йснюютьс¤ за рахунок прибутку п≥дприЇмства.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: Ќалогова пол≥тика ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (6840 прочитано)