ћакроеконом≥ка > ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥, шл¤хи виходу з нењ

ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥, шл¤хи виходу з нењ

I. ¬ступ

ќск≥льки ”крањна вибрала шл¤х ринкових в≥дносин, то мимовол≥ значенн¤ грошей суттЇво зм≥нилос¤ у пор≥вн¤нн≥ з минулими роками. ѕроблеми грошового господарства стають основними ≥ в практичних заходах по реконструкц≥њ народного господарства, ≥ в теоретичних досл≥дженн¤х. “ому, незважаючи на жваве обговоренн¤ зазначених питань на стор≥нках економ≥чноњ преси, актуальн≥сть њх не зменшуЇтьс¤. ¬исока варт≥сть анал≥зу ≥нфл¤ц≥йних процес≥в, велике число д≥ючих чинник≥в ускладнюють вироб≥ток правильноњ грошовоњ пол≥тики. як показуЇ досв≥д нашоњ, а також ≥нших крањн, перех≥д на ринков≥ в≥дносини супроводжуЇтьс¤ швидким зростанн¤м ц≥н, п≥дсиленн¤м д≥њ ≥нфл¤ц≥йних чинник≥в. ƒуже важливо правильно оц≥нити, чи Ї самий перех≥д на ринков≥ в≥дносини причиною заглибленн¤ ≥нфл¤ц≥њ чи при цих в≥дносинах накопичений ран≥ше ≥нфл¤ц≥йний потенц≥ал одержуЇ св≥й реальний висл≥в.

¬ умовах ринкових в≥дносин можливост≥ штучного стримуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ р≥зко скорочуютьс¤. –азом з тим непосл≥довн≥сть в прийн¤тт≥ р≥шень по переходу до ринку, непродуман≥сть де¤ких крок≥в усугубл¤ють ≥снуюч≥ труднощ≥, п≥дсилюють ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси.

—в≥товий досв≥д показав, що тривале функц≥онуванн¤ централ≥зованого плануванн¤, ¤к правило, призводить до порушенн¤ збалансованост≥ матер≥альних ≥ грошових струм≥в.

–ан≥ше ≥нфл¤ц≥¤ виникала, ¤к правило, в надзвичайних обставинах. “ак, п≥д час в≥йн держави часто випускали велику к≥льк≥сть незабезпечених паперових грошей дл¤ покритт¤ в≥йськових видатк≥в. ¬ останн≥ двадц¤ть - тридц¤ть рок≥в ≥нфл¤ц≥¤ стала хрон≥чним захворюванн¤м економ≥к багатьох крањн св≥ту.

II. ѕрирода та види ≥нфл¤ц≥њ

¬≥д чого ж залежить к≥льк≥сть грошей, необх≥дна дл¤ забезпеченн¤ товарного об≥гу ? ѕередус≥м в≥д суми ц≥н товар≥в, що п≥дл¤гають реал≥зац≥њ прот¤гом певного пер≥оду, скаж≥мо року. ўо б≥льше товар≥в, тим б≥льше потр≥бно грошових одиниць дл¤ њх реал≥зац≥њ.

 ≥льк≥сть грошей в об≥гу залежить дал≥ в≥д швидкост≥ об≥гу кожноњ грошовоњ одиниц≥. ÷е пов'¤зане ≥з тим, що одна ≥ та ж сума грошей може обслугувати б≥льше чи менше число акт≥в куплi - продажу.

ѕеревищенн¤ к≥лькост≥ грошових одиниць, що знаход¤тьс¤ в об≥гу, над сумою товарних ц≥н ≥ по¤ва внасл≥док цього грошей, не забезпечених товарами, означаЇ ≥нфл¤ц≥ю. ¬она призводить до зростанн¤ ц≥н на товари (¤вному чи прихованому). “ому ≥ндекс ц≥н - це один ≥з головних ≥ найб≥льш наочних показник≥в на¤вност≥ чи в≥дсутност≥ ≥нфл¤ц≥њ, њњ глибини. ≤нфл¤ц≥¤ може бути викликана р≥зними чинниками. ÷е ≥ випуск зайвоњ к≥лькост≥ грошових одиниць, ≥ в≥дставанн¤ виробництва товар≥в в≥д зростанн¤ плат≥жездатного попиту, ≥ надходженн¤ на ринок товар≥в, що не користуютьс¤ попитом.

≤нфл¤ц≥¤ - це переповненн¤ ф≥нансових канал≥в паперовими грошима, що призводить до њх знец≥нюванн¤. ≤нфл¤ц≥¤ - це грошове ¤вище, але вона не обмежуЇтьс¤ знец≥нюванн¤м грошей. ¬она проникаЇ у вс≥ сфери економ≥чного житт¤ ≥ починаЇ руйнувати ц≥ сфери. ¬≥д нењ страждаЇ держава, виробництво, ф≥нансовий ринок, але б≥льше за все страждають люди. ѕ≥д час ≥нфл¤ц≥њ маЇ м≥сце:

1. «нец≥нюванн¤ грошей по в≥дношенню до золота.

2. «нец≥нюванн¤ грошей по в≥дношенню до товару.

3. «нец≥нюванн¤ грошей по в≥дношенню до ≥ноземноњ валюти.

ўе одне визначенн¤ ≥нфл¤ц≥њ ми можемо прочитати в сучасних американських п≥дручниках:

Ђ≤нфл¤ц≥¤ - це п≥двищенн¤ загального р≥вн¤ ц≥н. ÷е, зрозум≥ло, не означаЇ, що п≥двищуютьс¤ обовТ¤зково вс≥ ц≥ни. Ќав≥ть в пер≥оди досить швидкого зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ де¤к≥ ц≥ни можуть залишатис¤ в≥дносно стаб≥льними, а ≥нш≥ падати. ќдне ≥з головних хворих м≥сць - це те, що ц≥ни мають тенденц≥ю п≥д≥йматис¤ дуже нер≥вном≥рно. ѕерш≥ п≥дстрибують, друг≥ п≥д≥ймаютьс¤ понад пом≥рними темпами, а трет≥ зовс≥м не п≥д≥ймаютьс¤.ї

≤нфл¤ц≥¤ вим≥рюЇтьс¤ за допомогою ≥ндексу ц≥н. «гадаЇмо, що ≥ндекс ц≥н визначаЇ њх загальний р≥вень по в≥дношенню до базового пер≥оду.

“емп ≥нфл¤ц≥њ дл¤ наданого року можна обчислити таким чином:

в≥дн¤ти ≥ндекс ц≥н минулого року ≥з ≥ндексу ц≥н цього року, под≥лити цю р≥зницю на ≥ндекс минулого року, а п≥сл¤ цього помножити на 100.

≤ндекс ц≥н ≤ндекс ц≥н

цього року - минулого року

“емп ≥нфл¤ц≥њ = -------------------------------------- х 100%

≤ндекс ц≥н минулого року

ƒл¤ того, щоб економ≥ка не переживала ≥нфл¤ц≥йних криз:

1. ћаЇ бути пост≥йна р≥вновага державного бюджету.

2. ÷ентральний банк повинен вести ≥деальну пол≥тику.

3. ƒержав≥ не сл≥д втручатис¤ в розпод≥л прибутку.

4.  рањну повинн≥ насел¤ти громад¤ни з≥ здоровою ринковою психолог≥Їю, люди, позбавлен≥ ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань.

II.1 ѕричини ≥нфл¤ц≥њ.

«ростанн¤ ц≥н може бути пов'¤зане з перевищенн¤м попиту над пропозиц≥Їю товар≥в, проте така диспропорц≥¤ м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю в багатьох випадках не Ї ≥нфл¤ц≥Їю. ѕриклад: енергетична криза 70х в —Ўј, коли нафтовидобуваюч≥ крањни п≥дн¤ли ц≥ни на нафту в дес¤тки раз≥в, а на ≥нш≥ товари й послуги ц≥ни зросли в одночас на 7-9%.

Ќезалежно в≥д стану грошовоњ сфери, товарн≥ ц≥ни можуть зм≥нюватис¤ внасл≥док зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, цикл≥чних ≥ сезонних коливань, структурних зрушень в систем≥ в≥дтворенн¤, монополiзац≥њ ринку, державного регулюванн¤ економ≥ки, введенн¤ нових ставок податк≥в, девальвац≥њ ≥ ревальвац≥њ грошовоњ одиниц≥, зм≥ни кон'юнктури ринку, впливу зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в, стих≥йних лих ≥ т. ≥. ќчевидно, що не вс¤ке зростанн¤ ц≥н - Ї ≥нфл¤ц≥Їю ≥ тому особливо важливо вид≥лити насправд≥ iнфл¤ц≥йне.

“аким чином, зростанн¤ ц≥н, повТ¤зане ≥з цикл≥чними коливанн¤ми конТ

юнктури, не можна вважати iнфл¤ц≥йним. ѕо м≥р≥ проходженн¤ фаз циклу - особливо при ≥нод≥ маюч≥й м≥сце њх "нестандартноњ" розт¤гнутостi пом≥тно буде зм≥нюватис¤ ≥ динам≥ка ц≥н. ÷≥ни будуть п≥двищуватис¤ в фазах бума ≥ падати в фазах кризи, а п≥сл¤ цього знову зростати в наступних фазах виходу ≥з кризи.

ѕ≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ при ≥нших р≥вних умовах призводить до зниженн¤ ц≥н. ѕроте можлив≥ випадки, коли п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ призводить до п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати. ¬ цьому випадку - т. з. ≥нфл¤ц≥¤ витрат п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати в будь-¤к≥й галуз≥ насправд≥ супроводжуЇтьс¤ п≥двищенн¤м загального р≥вн¤ ц≥н.

—тих≥йн≥ лиха не можна вважати причиною ≥нфл¤ц≥њ. Ќаприклад, внасл≥док стих≥йного лиха на ¤кийсь територ≥њ зруйнован≥ будинки. ќчевидно, що зростаЇ попит на будматер≥али, послуги буд≥вник≥в, транспорт ≥ т. ≥. ¬еликий попит на послуги ≥ промислову продукц≥ю буде стимулювати виробник≥в до зб≥льшенн¤ обс¤гу виробництва ≥ по м≥р≥ насиченн¤ ринку ц≥ни будуть опускатис¤.

“аким чином, до найважлив≥ших iнфл¤ц≥йних причин зростанн¤ ц≥н можна в≥днести наступн≥:

1. ƒиспропорц≥йн≥сть - незбалансован≥сть державних видатк≥в ≥ прибутку - т. з. деф≥цит державного бюджету. „асто цей деф≥цит покриваЇтьс¤ за рахунок використанн¤ "друкарського верстату", що призводить до зб≥льшенн¤ грошовоњ маси ≥ ¤к насл≥док - ≥нфл¤ц≥¤.

2. Iнфл¤ц≥йно небезпечн≥ ≥нвестиц≥њ - здеб≥льшого м≥л≥таризац≥¤ економ≥ки. ¬≥йськов≥ асигнуванн¤ ведуть до утворенн¤ додаткового плат≥жездатного попиту, а ¤к насл≥док - зб≥льшенн¤ грошовоњ маси. Ќадм≥рн≥ в≥йськов≥ асигнуванн¤ звичайно Ї головною причиною хрон≥чного деф≥циту державного бюджету, а також зб≥льшенн¤ державного боргу дл¤ покритт¤ ¤кого випускаютьс¤ додатков≥ паперов≥ грош≥.

3. ¬≥дсутн≥сть чистого в≥льного ринку ≥ досконалоњ конкуренц≥њ ¤к його частини. —учасний ринок в чимал≥й м≥р≥ огополiстичний. ќск≥льки огополiст зац≥кавлений в скорочуванн≥ виробництва ≥ пропозиц≥њ товар≥в створюЇтьс¤ деф≥цит використовуваний њм дл¤ п≥дтримки чи п≥дн¤тт¤ ц≥ни на товар.

4. ≤мпортована ≥нфл¤ц≥¤, роль ¤коњ зростаЇ з≥ зростанн¤м в≥дкритостi економ≥ки ≥ ут¤гненн¤ њњ в св≥тогосподарськ≥ зв'¤зки т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни. ћожливост≥ дл¤ боротьби у держави досить-такi обмежен≥. «ас≥б ревальвац≥њ власноњ валюти, що ≥нколи застосовуЇтьс¤ в таких випадках, робить ≥мпорт б≥льш виг≥дним, одночасно ускладнюючи експорт.

5. Iнфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤ - виникненн¤ в ≥нфл¤ц≥њ самоп≥дтримуючого характеру. Ќаселенн¤ ≥ господарськ≥ суб'Їкти звикають до пост≥йного п≥двищенн¤ р≥вн¤ ц≥н. Ќаселенн¤ вимагаЇ п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати ≥ запасаЇтьс¤ товарами наперед, оч≥куючи на њх швидке подорожчанн¤. ¬иробники ж побоюютьс¤ п≥двищенн¤ ц≥н з боку своњх постачальник≥в, ¤к≥ водночас закладають в ц≥ну своњх товар≥в прогнозоване ними зростанн¤ ц≥н на комплектуюч≥ ≥ розгойдують отим самим маховик ≥нфл¤ц≥њ. ∆ивий приклад таких iнфл¤ц≥йних оч≥кувань ми можемо спостер≥гати у своЇму повс¤кденному житт≥.

ѕричину ≥нфл¤ц≥њ треба також шукати в трьох видах монопол≥й:

1. ƒержавна монопол≥¤ на ем≥с≥ю грошей.

2. ѕрофсп≥лкова монопол≥¤.

3. ћонопол≥¤ великих ф≥рм на визначенн¤ ц≥ни ≥ власних витрат.

÷≥ три види монопол≥й пов'¤зан≥ м≥ж собою ≥ кожна з них може порушувати баланс попиту ≥ пропозиц≥њ. ѕричини ≥нфл¤ц≥њ можуть знаходитись ≥ поза держави, тод≥ њх треба шукати в св≥тов≥й торг≥вл≥.

II.2 “ипи ≥нфл¤ц≥њ.

¬ теор≥¤х, що опрацьовуютьс¤ зах≥дними економiстами, вид≥л¤ютьс¤ у вигл¤д≥ альтернативних концепц≥й ≥нфл¤ц≥њ попиту ≥ ≥нфл¤ц≥њ витрат. ÷≥ концепц≥њ розгл¤дають р≥зноман≥тн≥ причини ≥нфл¤ц≥њ.

II.2.1 .≤нфл¤ц≥¤ попиту

≤нфл¤ц≥¤ попиту - це порушенн¤ р≥вноваги м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю з боку попиту. ќсновними причинами тут можуть бути зб≥льшенн¤ державних замовлень (наприклад, в≥йськових), зб≥льшенн¤ попиту на засоби виробництва в умовах повноњ зайн¤тост≥ ≥ майже повноњ завантаженост≥ виробничих потужностей, а також зростанн¤ покупноњ спроможност≥ труд¤щих (зростанн¤ зароб≥тноњ плати) внасл≥док, наприклад, узгоджених д≥й профсп≥лок. ¬насл≥док цього виникаЇ надлишок грошей по в≥дношенню до к≥лькост≥ товар≥в, п≥двищуютьс¤ ц≥ни. “аким чином надлишок плат≥жних засоб≥в в об≥гу створюЇ деф≥цит пропозиц≥њ, коли виробники не можуть реагувати на зростанн¤ попиту.

1	2	3	4	5

Ќазва: ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥, шл¤хи виходу з нењ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2837 прочитано)