ћакроеконом≥ка > ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥, шл¤хи виходу з нењ

“радиц≥йно зм≥ни в р≥вн≥ ц≥н по¤снюютьс¤ зайвим сукупним попитом. ≈коном≥ка може спробувати витрачати б≥льше, н≥ж вона здатна виробл¤ти. ¬иробничий сектор не в змоз≥ в≥дпов≥сти на цей зайвий попит зб≥льшенн¤м реального обс¤гу продукц≥њ, бо вс≥ ≥снуюч≥ ресурси уже повн≥стю використан≥. “ому цей зайвий попит призводить до завищених ц≥н на пост≥йний реальний обс¤г продукц≥њ ≥ викликаю ≥нфл¤ц≥ю попиту. —уть ≥нфл¤ц≥њ попиту ≥нколи по¤снюють одн≥Їю фразою: "Ќадто багато грошей полюЇ за надто малою к≥льк≥стю товар≥в"

II.2.2 .≤нфл¤ц≥¤ пропозиц≥њ

≤нфл¤ц≥¤ пропозиц≥њ - зростанн¤ ц≥н внасл≥док зб≥льшенн¤ витрат виробництва чи зменшенн¤ сукупноњ пропозиц≥њ. ѕричинами зб≥льшенн¤ витрат можуть бути огополiстична пол≥тика ц≥ноутворенн¤, економ≥чна ≥ ф≥нансова пол≥тика держави, зростанн¤ ц≥н на сировину, д≥њ профсп≥лок, що вимагають п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати ≥ т. ≥. ¬она може також зТ¤витис¤ в результат≥ зм≥ни структури пропозиц≥њ на ринку.

“еор≥¤ ≥нфл¤ц≥њ, зумовленоњ зростанн¤м витрат, по¤снюЇ зростанн¤ ц≥н такими чинниками, що привод¤ть до зб≥льшенн¤ витрат на одиницю продукц≥њ. ¬итрати на одиницю продукц≥њ - це середн≥ витрати при наданому обс¤з≥ виробництва. “ак≥ витрати можна одержати, под≥ливши загальн≥ витрати на ресурси на к≥льк≥сть виготовленоњ продукц≥њ:

«агальн≥ витрати

«агальн≥ витрати на одиницю продукц≥њ = -------------------------------------

 ≥льк≥сть одиниць продукц≥њ

ѕ≥двищенн¤ витрат на одиницю продукц≥њ в економ≥ц≥ скорочуЇ прибуток ≥ обс¤г продукц≥њ, що ф≥рми готов≥ запропонувати при ≥снуючому р≥вн≥ ц≥н. ¬ насл≥док зменшуЇтьс¤ пропозиц≥¤ товар≥в ≥ послуг в масштаб≥ вс≥Їњ економ≥ки. ÷е зменшенн¤ пропозиц≥њ, в свою чергу, п≥двищуЇ р≥вень ц≥н. ќтже, по ц≥й схем≥ витрати, а не попит роздувають ц≥ни, ¤к це д≥Їтьс¤ при ≥нфл¤ц≥њ попиту.

Ќа практиц≥ нелегко в≥др≥знити один тип ≥нфл¤ц≥њ в≥д ≥ншого, вс≥ вони т≥сно пов'¤зан≥ ≥ пост≥йно взаЇмод≥ють ≥, наприклад, зростанн¤ зарплати може вигл¤дати ≥ ¤к ≥нфл¤ц≥¤ попиту ≥ ¤к ≥нфл¤ц≥¤ витрат.

Ќеобх≥дно також визначити, що в жодн≥й з економ≥чно розвинутих крањн не спостер≥галас¤ в другоњ половин≥ ’’ стор≥чч¤ повна зайн¤т≥сть, в≥льний ринок чи ж стаб≥льн≥сть ц≥н. ÷≥ни по р¤ду причин в цей час зростали пост≥йно ≥ нав≥ть в пер≥оду застою виробництва. “аке ¤вище називаЇтьс¤ стагфл¤ц≥Їю - iнфл¤ц≥йним зростанн¤м ц≥н в умовах стагнац≥њ - застою виробництва, економ≥чноњ кризи.

II.3 ¬иди ≥нфл¤ц≥њ

–озгл¤даючи темпи зростанн¤ ц≥н, можна вид≥лити наступн≥ види ≥нфл¤ц≥њ:

1. ѕом≥рна. ÷≥ни зростають на 10% на р≥к, варт≥сть грошей збер≥гаЇтьс¤, в≥дсутн≥й ризик п≥дписанн¤ контракт≥в в номiнальних ц≥нах. Ѕагато сучасних економiст≥в, в тому числ≥ сучасн≥ посл≥довники економ≥чного вченн¤  ейнса вважають таку ≥нфл¤ц≥ю необх≥дною дл¤ ефективного економ≥чного розвитку. “ака ≥нфл¤ц≥¤ дозвол¤Ї ефективно корегувати ц≥ни стосовно до умов виробництва ≥ попиту, що пост≥йно зм≥нюютьс¤.

2. √алопуюча. ÷≥ни зростають на 20-200% на р≥к, грош≥ прискорено матер≥ал≥зуютьс¤ в товари, контракти прив'¤зуютьс¤ до зростанн¤ ц≥н.

3. √≥пер≥нфл¤ц≥¤. ÷≥ни зростають астроном≥чне, розходженн¤ ц≥н ≥ зарплати, руйнуЇтьс¤ добробут нав≥ть забезпечених верств товариства.

√≥пер≥нфл¤ц≥¤.

ƒе¤к≥ економiсти побоюютьс¤, що пом≥рно повзуча ≥нфл¤ц≥¤, що може спочатку спри¤ти пожвавленню економ≥ки, пот≥м, наростаючи ¤к сн≥говий ком, перетворитьс¤ в б≥льш жорстоку г≥пер≥нфл¤ц≥ю. ÷ей темп зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ ви¤вл¤Ї руйн≥вний вплив на обс¤г нац≥онального виробництва ≥ зайн¤т≥сть. —права в тому, що коли ц≥ни повол≥, але пост≥йно зростають, населенн¤ ≥ п≥дприЇмства прилаштовуютьс¤ до њх подальшого п≥двищенн¤. “ому, щоб њх невикористанн≥ заощадженн¤ ≥ поточн≥ прибутки не знец≥нились, тобто щоб випередити передбаченн≥ п≥двищенн¤ ц≥н, люди повинн≥ витрачати грош≥ зараз. ѕ≥дприЇмства повод¤тьс¤ так само, купуючи ≥нвестиц≥йн≥ товари. ƒ≥њ, диктован≥ iнфл¤ц≥йним психозом, п≥дсилюють тисненн¤ на ц≥ни, ≥ ≥нфл¤ц≥¤ починаЇ годувати сама себе. Ѕ≥льше того, оск≥льки варт≥сть житт¤ зб≥льшуЇтьс¤, робоч≥ вимагають ≥ одержують б≥льш високу номiнальну зароб≥тну плату. ј профсп≥лки прагнуть до такого п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати, ¤коњ вистачило би не т≥льки на те, щоб покрити тор≥шн≥ п≥двищенн¤ ц≥н, але ≥ компенсувати ≥нфл¤ц≥ю, що оч≥куЇтьс¤ у той пер≥од, коли новий колективний догов≥р буде ще в сил≥. «арплата ≥ п≥двищенн¤ ц≥н п≥дгодовують одне одного, ≥ це допомагаЇ повзуч≥й ≥нфл¤ц≥њ перейти до галопуючоњ.

 р≥м руйн≥вних насл≥дк≥в дл¤ перерозпод≥лу, г≥пер≥нфл¤ц≥¤ може прискорити економ≥чний крах. ∆орстока ≥нфл¤ц≥¤ спри¤Ї тому, що зусилл¤ направл¤ютьс¤ не на виробничу, а на спекул¤тивну д≥¤льн≥сть. ѕ≥дприЇмствам стаЇ вс≥ б≥льш та б≥льш виг≥дним накопичувати сировину ≥ готову продукц≥ю в передбаченн≥ прийдешнього п≥двищенн¤ ц≥н. јле несум≥сн≥сть к≥лькост≥ сировини ≥ готовоњ продукц≥њ попиту на них веде до п≥дсиленн¤ iнфл¤ц≥йного тисненн¤. Ќатом≥сть, щоб укладати кап≥тал в ≥нвестиц≥йн≥ товари, виробники ≥ окрем≥ особи захищаючись в≥д ≥нфл¤ц≥њ, набувають невиробничих матер≥альних ц≥нностей. ёвел≥рн≥ вироби, золото ≥ ≥нш≥ дорогоц≥нн≥ метали, нерухом≥сть ≥ таке ≥нше.

¬ надзвичайн≥й ситуац≥њ, коли ц≥ни п≥дстрибують р≥зко ≥ нер≥вном≥рно, нормальн≥ економ≥чн≥ в≥дносини руйнуютьс¤. ¬ласники п≥дприЇмств не знають, ¤ку ц≥ну на товари сл≥д призначити ≥ промислов≥ п≥дприЇмства здеб≥льшого переход¤ть на ≥нш≥, значно менш ефективн≥ форми розрахунку, наприклад - бартер. —поживач≥ не знають, ¤ку ц≥ну сплачувати. ѕостачальники сировини бажають одержати реальн≥ товари, а не грош≥, що хутко знец≥нюютьс¤.  редитори намагаютьс¤ уникати своњх боржник≥в, щоб не одержувати повернутий борг в дешевих грошах. √рош≥ фактично губл¤ть ц≥ну ≥ перестають виконувати своњ функц≥њ в ¤кост≥ м≥ри вартост≥ ≥ засобу обм≥ну. ¬ окремих випадках з'¤вл¤ютьс¤ паралельн≥ валюти, сильно зростаЇ роль ≥ноземних валют. ¬иробництво ≥ обм≥н з≥ скрипом посуваютьс¤ до зупинки ≥ в к≥нцевому п≥дсумку спромагаЇтьс¤ наступити економ≥чний, соц≥альний ≥, дуже можливо, пол≥тичний хаос. √≥пер≥нфл¤ц≥¤ прискорить ф≥нансовий крах, депресiю ≥ сусп≥льно-пол≥тичн≥ безладд¤. ¬она звичайно пов'¤зана з нерозумною пол≥тикою ур¤ду.

Ѕ≥льш≥сть економ≥чноњ л≥тератури приводить в ¤кост≥ приклад≥в Ќ≥карагуа пер≥оду цив≥льноњ в≥йни (33000% - середньор≥чний прир≥ст ц≥н) або ж п≥сл¤воЇнну ”горщину, проте нов≥тн≥й приклад з —ерб≥Їю показав, що це ще ген не межа. ¬насл≥док економ≥чного ембарго св≥тового сусп≥льства проти ц≥Їњ у минулому союзноњ республ≥ки ёгославiњ р≥чне зростанн¤ ц≥н складаЇ 3,000,000,000%, а, наприклад, середн¤ зароб≥тна плата складаЇ суму р≥вну 1Dm при тому, що ц≥ни вирослi ще б≥льше, а багато промислових товар≥в просто зникли ≥з пропозиц≥њ. ѕонад швидке зростанн¤ ц≥н по в≥дношенню до р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ можна легко по¤снити при допомоз≥ формули MV=PQ. Ќезважаючи на р≥вн≥сть M ≥ V не можна забувати про показник швидкост≥ об≥гу грошей V. ¬насл≥док утрати у господарських суб'Їкт≥в дов≥ри до нац≥ональноњ валюти об≥г грошей надзвичайно зб≥льшуЇтьс¤, що в даному випадку р≥вносильне зб≥льшенню њх к≥лькост≥. ¬≥дпов≥дно й ц≥на зб≥льшуЇтьс¤ значно б≥льше, н≥ж к≥льк≥сть на¤вних грошей в об≥гу. ¬ розкручуванн≥ спiралi гiперiнфл¤ц≥њ надзвичайну роль також грають iнфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤.

¬с≥ ц≥ види ≥нфл¤ц≥њ ≥снують т≥льки при в≥дкритому њњ стан≥ - тобто при в≥дносно в≥льному ринку. ѕри подавлен≥й ж ≥нфл¤ц≥њ зростанн¤ ц≥н на товари ≥ послуги може й не спостер≥гатис¤, а знец≥ненн¤ грошей може виражатис¤ в деф≥цит≥ пропозиц≥њ.

¬ 50-60 роки ≥нфл¤ц≥¤ проходила в б≥льшост≥ крањн пом≥рними темпами. ¬ зв'¤зку з нафтовою кризою початку 70х рок≥в ≥нфл¤ц≥¤ стала виходити з-п≥д контролю держави, деорганiзуючи нормальний економ≥чний процес. —ередньор≥чний р≥вень приросту роздр≥бних ц≥н за час з 73 по 80 р. р. п≥дскочив в середньому на 9%.

“аблиц¤ 1: —ередньор≥чн≥ показники темпу зростанн¤ роздр≥бних ц≥н в де¤ких крањнах з розвиненою ринковою економ≥кою.

1966-1974 1966-1974 1980-1987

—Ўј 1.7% 5.3% 9.3%

јнгл≥¤ 3.1% 5.1% 15.8%

Iталi¤ 3.4% 6.0% 17.9%

‘ранц≥¤ 5.0% 5.9% 10.9%

¬ к≥нц≥ 80х рок≥в темпи зростанн¤ ц≥н понизились до (в середньому) 4% на р≥к, що в≥дпов≥даЇ модел≥ пом≥рноњ ≥нфл¤ц≥њ. ÷ьому можна привести дек≥лька причин. ¬ њх числ≥ - пад≥нн¤ св≥тових ц≥н на нафту, п≥дсиленн¤ конкуренц≥њ, передус≥м в св≥товому масштаб≥, п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥ разом з узгодженими д≥¤ми ур¤д≥в ≥ профсп≥лок по утриманню р≥вн≥в зароб≥тноњ плати на минулому р≥вн≥.

≤снуЇ також ≥ певне сп≥вв≥дношенн¤ зростанн¤ ц≥н по р≥зноман≥тних товарних групах:

1. «балансована ≥нфл¤ц≥¤. ÷≥ни р≥зноман≥тних товарних груп в≥дносно один одного не зм≥нен≥. ÷≥ни п≥д≥ймаютьс¤ досить пов≥льно ≥ в одночас на б≥льш≥сть товар≥в ≥ послуг. ¬ цьому випадку по результатах середньор≥чного зростанн¤ ц≥н п≥д≥ймаЇтьс¤ процентна ставка державного банка ≥ таким чином ситуац≥¤ стаЇ р≥вносильною ситуац≥њ з≥ стаб≥льними ц≥нами.

2. Ќезбалансована ≥нфл¤ц≥¤. —п≥вв≥дношенн¤ ц≥н товарних груп зм≥нюютьс¤ в р≥зних в≥дсотках ≥ по-р≥зному на кожний тип товару.

≤снують ≥ ≥нш≥ види класиф≥кац≥њ ≥нфл¤ц≥њ, наприклад, на оч≥кувану ≥ неоч≥кувану:

1. ќч≥кувану ≥нфл¤ц≥ю можна спрогнозувати на будь-¤кий пер≥од часу ≥ вона досить часто Ї пр¤мим результатом д≥й ур¤ду. як приклад можна привести лiбералiзац≥ю ц≥н в –ос≥њ 1992 року ≥ в≥дпов≥дний прогноз зростанн¤ ц≥н, п≥дготовлений ур¤дом –‘ напередодн≥ - в грудн≥ 1991 року.

2. Ќеоч≥кувана ≥нфл¤ц≥¤ характеризуЇтьс¤ раптовим стрибком ц≥н, що оказуЇ негативний ефект на систем≥ оподаткуванн¤ ≥ грошового об≥гу. ¬ раз≥ на¤вност≥ у населенн¤ iнфл¤ц≥йних оч≥кувань така ситуац≥¤ викличе р≥зке зб≥льшенн¤ попиту, що саме по соб≥ створюЇ труднощ≥ в економ≥ц≥ ≥ викривл¤Ї реальну картину сусп≥льного попиту, що веде до збою в прогнозуваннi тенденц≥й в економ≥ц≥ ≥ при де¤к≥й нер≥шучост≥ ур¤ду ще сильн≥ше зб≥льшуЇ iнфл¤ц≥йн≥ оч≥куванн¤, ¤к≥ будуть п≥дбурювати зростанн¤ ц≥н. ѕроте в раз≥, коли раптовий скачок ц≥н д≥Їтьс¤ в економ≥ц≥ не зараженоњ iнфл¤ц≥йними оч≥куванн¤ми, то виникаЇ так званий "ефект ѕiгу" - р≥зке пад≥нн¤ попиту у населенн¤ в над≥њ на швидке зниженн¤ ц≥н. ¬насл≥док зниженн¤ попиту виробник стаЇ вимушений знижувати ц≥ну ≥ все вертаЇтьс¤ в стан р≥вноваги.

1	2	3	4	5

Ќазва: ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥, шл¤хи виходу з нењ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2837 прочитано)