ћакроеконом≥ка > ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥, шл¤хи виходу з нењ

II.4 ≈коном≥чн≥ ≥ соц≥альн≥ насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ

ƒва найважлив≥ших джерела ≥нфл¤ц≥њ, зумовленоњ зростанн¤м витрат - це зб≥льшенн¤ ном≥нальноњ зарплати ≥ ц≥н на сировину ≥ енерг≥ю.

≤нфл¤ц≥¤, викликана п≥двищенн¤м зарплати, Ї р≥зновидом ≥нфл¤ц≥њ, зумовленоњ зростанн¤м витрат. «а певних обставин джерелом ≥нфл¤ц≥њ можуть стати профсп≥лки. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що вони ¤коюсь м≥рою зд≥йснюють контроль над ном≥нальною зарплатою шл¤хом колективних договор≥в. ѕрипустимо, що велик≥ профсп≥лки вимагають ≥ домагаютьс¤ великого п≥двищенн¤ зарплати, тод≥ цим п≥двищенн¤м вони встановл¤ть новий стандарт зарплати роб≥тник≥в, що не Ї членами профсп≥лки. якщо п≥двищенн¤ зарплати в масштаб≥ вс≥Їњ крањни не ур≥вноважуЇтьс¤ ¤кимись протид≥ючими чинниками, такими, ¤к зб≥льшенн¤ обс¤гу продукц≥њ, що випускаЇтьс¤ за одну годину, то зб≥льшатьс¤ витрати на одиницю продукц≥њ. ¬иробники дадуть в≥дпов≥дь на це скорочуванн¤м виробництва товар≥в ≥ послуг, що викидаютьс¤ на ринок. ѕри незм≥нному попит≥ це зменшенн¤ пропозиц≥њ приведе до п≥двищенн¤ р≥вн¤ ц≥н. ÷ей тип ≥нфл¤ц≥њ називаЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥Їю, викликаною п≥двищенн¤м зароб≥тноњ плати.

≤нфл¤ц≥¤, викликана порушенн¤м механ≥зму пропозиц≥њ. ¬она Ї насл≥дком зб≥льшенн¤ витрат виробництва, а отже ≥ ц≥н, що пов'¤зане з раптовим, непередбаченим зб≥льшенн¤м вартост≥ сировини чи витрат на енерг≥ю.

¬ реальному св≥т≥ ситуац≥¤ значно складн≥ше, н≥ж просте розд≥ленн¤ ≥нфл¤ц≥њ на два типи - ≥нфл¤ц≥ю, викликану зб≥льшенн¤м попиту та ≥нфл¤ц≥ю, зумовлену зростанн¤м витрат. Ќа практиц≥ важко розр≥знити ц≥ два типи.

Ѕ≥льш≥сть економiст≥в вважають, що ≥нфл¤ц≥¤, зумовлена зростанн¤м витрат та ≥нфл¤ц≥¤ попиту в≥др≥зн¤ютьс¤ одне в≥д одного ще в одному важливому в≥дношенн≥. ≤нфл¤ц≥¤ попиту триваЇ до тих п≥р, поки ≥снують надм≥рн≥ загальн≥ видатки. ≤нфл¤ц≥¤, зумовлена зростанн¤м витрат автоматично сама себе обмежуЇ, тобто або поступово зникаЇ, або ж самовил≥ковуЇтьс¤. ≤нфл¤ц≥¤, зумовлена зростанн¤м витрат породжуЇ спад, тод≥ спад у свою чергу стримуЇ додаткове зб≥льшенн¤ витрат.

—амий факт ≥нфл¤ц≥њ - це зниженн¤ покупноњ спроможност≥ грошовоњ одиниц≥, тобто зменшенн¤ к≥лькост≥ товар≥в ≥ послуг, що можна придбати за цю грошову одиницю, - не обовТ¤зково призводить до зниженн¤ особового реального прибутку чи р≥вн¤ житт¤. ≤нфл¤ц≥¤ знижуЇ покупну спроможност≥ грошовоњ одиниц≥, проте ваш реальний прибуток чи р≥вень житт¤ знизитьс¤ т≥льки в отому випадку, ¤кщо номiнальний прибуток буде в≥дставати в≥д ≥нфл¤ц≥њ.

≤нфл¤ц≥¤ караЇ людей, що одержують в≥дносно ф≥ксований номiнальний прибуток. ≤накше кажучи, вона перерозпод≥л¤Ї прибуток, зменшуючи його у одержувач≥в ф≥ксованого прибутку ≥ зб≥льшуючи його у ≥нших груп населенн¤.  ласичним прикладом Ї л≥тн≥ подружж¤, ¤к≥ проживають на приватну пенс≥ю чи ренту, ¤к≥ забезпечують ф≥ксований щом≥с¤чний розм≥р номiнального прибутку.

≤нфл¤ц≥¤ також пог≥ршить положенн¤ землевласник≥в, що отримують ф≥ксовану ренту, тому що з плином часу вони одержуватимуть грошов≥ одиниц≥, ¤к≥ матимуть меншу варт≥сть. ћеншою м≥рою жертвами ≥нфл¤ц≥њ опин¤тьс¤ де¤к≥ Ђб≥л≥ ком≥рц≥ї, частина службовц≥в державного сектору, прибуток ¤ких визначаютьс¤ ф≥ксованою тарифною с≥ткою, а також т≥ що живуть на ф≥ксований прибуток по соц≥альному забезпеченню та ≥нш≥ трансфертн≥ прибутки с≥м'њ.

Ћюди, що проживають на неф≥ксований прибуток, спромагаютьс¤ виграти в≥д ≥нфл¤ц≥њ.

Ќомiнальний прибуток таких с≥мей спромагаютьс¤ об≥гнати р≥вень ц≥н чи варт≥сть житт¤, внасл≥док чого њх реальний прибуток зб≥льшитьс¤. –об≥тники, зайн¤т≥ в галуз¤х промисловост≥, що розвиваютьс¤ ≥ представлен≥ потужними профсп≥лками, спромагаютьс¤ добитис¤, щоб њх номiнальна зарплата йшла в ногу з р≥внем ≥нфл¤ц≥њ чи випереджала його.

« ≥ншого боку, в≥д ≥нфл¤ц≥њ страждають ≥ де¤к≥ найман≥ роб≥тники. “≥, хто працюЇ в нерентабельних галуз¤х промисловост≥ ≥ позбавлен≥ п≥дтримки сильних, бойових профсп≥лок, спромагаютьс¤ опинитис¤ в так≥й ситуац≥њ, коли зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н випередить зростанн¤ њх грошового прибутку.

¬играш в≥д ≥нфл¤ц≥њ можуть одержати керуюч≥ ф≥рм, ≥нш≥ одержувач≥ прибутку.

≤нфл¤ц≥¤ може також розчарувати власник≥в заощаджень. «≥ зростанн¤м ц≥н реальна варт≥сть чи покупна спроможн≥сть заощаджень, в≥дкладених на чорний день, зменшуЇтьс¤. ѕ≥д час ≥нфл¤ц≥њ зменшуЇтьс¤ реальна варт≥сть терм≥нових вклад≥в в банц≥ страхових полiс≥в, щор≥чноњ ренти ≥ ≥нших паперових актив≥в з ф≥ксованою варт≥стю, ¤ких колись вистачало, щоб упоратись з важкими непередбаченими обставинами чи забезпечити спок≥йний вих≥д на пенс≥ю.

III. —тан ”крањни в пер≥од ≥нфл¤ц≥њ

ќсоблив≥стю кризи, у ¤к≥й зараз перебуваЇ крањна, Ї те, що вона довгий час подавл¤лас¤ централ≥зованою системою директивного управл≥нн¤ за рахунок екстенсивного використанн¤ природних ≥ трудових ресурс≥в, експорту, сировини, адм≥н≥стративного п≥двищенн¤ ц≥н, емiс≥йного ф≥нансуванн¤ ≥ т. ≥. ¬ 1989-1991 р. р. ц≥ джерела збереженн¤ зовн≥шньоеконом≥чного навантаженн¤ на народне господарство були вичерпан≥. —проби вир≥шити проблеми шл¤хом перебудови командно-адм≥н≥стративноњ системи управл≥нн¤ призвели до розпаду господарських зв'¤зк≥в ≥ зам≥ни державноњ монопол≥њ на корпоративний бюрократичний ≥ крим≥нальний монополiзм.

ƒiагностуванн¤ кризи дозвол¤Ї з≥ стов≥дсотковою ймов≥рн≥стю прогнозувати сценар≥й його розвитку ≥ виходу ≥з нього. ≤ наш, ≥ заруб≥жний досв≥д св≥дчать про те, що ≥з под≥бноњ кризи не можна вийти без радикального скорочуванн¤ в≥йськових видатк≥в ≥ р≥шучоњ конверсiњ, без складанн¤ бездеф≥цитного бюджету. ¬ в≥дношенн≥ грошовоњ реформи ≥ лiбералiзац≥њ ц≥н були альтернативи. √ерман≥¤ ≥ –ос≥¤ проводили грошову реформу, а п≥сл¤воЇнна японi¤ та ≤талi¤ н≥. ¬≥дмова в≥д грошовоњ реформи привела ц≥ крањни до гiперiнфл¤ц≥њ, що на дес¤тир≥чч¤ понизила курс нац≥ональних валют. ќтже, альтернатива складаЇтьс¤ у вибор≥ м≥ж грошовою реформою ≥ ≥нфл¤ц≥Їю.

¬ наш≥й крањн≥ лiбералiзац≥¤ ц≥ноутворенн¤ вже зд≥йснюЇтьс¤ прот¤гом останн≥х 25 рок≥в. —початку визвол¤лис¤ ц≥ни на продукц≥ю машинобудуванн¤, п≥сл¤ цього на фрукти, овоч≥, картопл¤. ¬ 1991 р. лiбералiзац≥¤ ц≥н прийн¤ла лавинопод≥бний характер.

√≥потетично можна розм≥рковувати про те, що краще було би зд≥йснювати лiбералiзац≥ю ц≥н п≥сл¤ формуванн¤ бездеф≥цитного бюджету, конверсiњ ≥ грошовоњ реформи. јле оск≥льки лiбералiзац≥¤ ц≥н вже стала фактом, завданн¤ складаЇтьс¤ в цих умовах в скорочуванн≥ видатк≥в бюджету ≥ в поширенн≥ виробництва товар≥в.

ƒержавна п≥дтримка с≥льського господарства ≥ стримуванн¤ зростанн¤ ц≥н на продовольство Ї найважлив≥шою антиiнфл¤ц≥йноњ ≥ антикризовою м≥рою. ѕопит на продовольство мало еластичний по в≥дношенню до ц≥н ≥ тому при њх лiбералiзац≥њ на с≥льськогосподарську продукц≥ю вони можуть бути дуже високими. «ростанн¤ ц≥н на продовольство при велик≥й частц≥ витрат на нього в прибутку населенн¤ призводить до зростанн¤ прибутку, забезпеченого лише iнфл¤ц≥йною емiсiЇю. √iперiнфл¤ц≥¤ наступаЇ саме тод≥, коли в умовах спаду виробництва допускаЇтьс¤ в≥льне зростанн¤ ц≥н на продовольство. “ому не виправданим Ї п≥дх≥д до приватизац≥њ в с≥льському господарств≥, ¤к до засобу виходу ≥з кризи без р≥шенн¤ проблем бездеф≥цитного бюджету, конверсiњ, структурноњ перебудови, л≥квiдностi грошей ≥ т. ≥.

Ћiбералiзац≥¤ ц≥н ≥ прибутку буде супроводжуватис¤ пом≥рною ≥нфл¤ц≥Їю при поширенн≥ постачань товар≥в, але н≥¤к не при скорочуванн≥ товарноњ маси. ¬ цьому зв'¤зку актуальн≥ наступн≥ питанн¤:

1. „и створене конкурентне середовище дл¤ лiбералiзацiњ ц≥н ?

2. „и Ї умови дл¤ переливанн¤ кап≥талу у виробництво деф≥цитноњ продукц≥њ ?

3. яку роль може грати конверсi¤ в утворенн≥ ринковоњ структури економ≥ки?

Ћiбералiзац≥¤ ц≥н в ринков≥й економ≥ц≥ не означаЇ будь-¤ку вол≥ ц≥ноутворенн¤, а лише волю, що забезпечуЇ конкуренц≥ю виробник≥в, оптового ≥ роздр≥бного ланк≥в. “вердженн¤ про те, що при ринку немаЇ пон¤тт¤ спекул¤ц≥њ, позбавлен≥ п≥дстав. ¬ ус≥х крањнах з ринковою економ≥кою ≥снуЇ антимонопольне або пр¤мо антиспекул¤тивне законодавство, що заборон¤Ї спекул¤ц≥ю в формах, що завдають збитк≥в виробникам продукц≥њ шл¤хом монопольного роздуванн¤ ц≥н. ÷≥ закони застосовуютьс¤ в ус≥х ринкових закладах.

ѕеревага державних постачань зумовила у нас д≥њ економ≥чних в≥дносин в господарськ≥й сфер≥ по законах класичного монополiзму. Ќа п≥дприЇмствах шл¤хом приписок, пог≥ршенн¤ ¤кост≥ продукц≥њ, вимиванн¤ дешевого асортименту, а в оптов≥й ≥ роздр≥бн≥й торг≥вл≥ за рахунок псуванн¤ дешевих товар≥в ≥ приховуванн¤ дорогих створювавс¤ ≥ в≥дтворювавс¤ штучний деф≥цит. Ќа нього влаштовуютьс¤ монопольно висок≥ ц≥ни ¤к т≥ньового ринку, так ≥ державних канал≥в реал≥зац≥њ.

 онкурентне середовище повинно створюватис¤ на основ≥ всем≥рного поширенн¤ п≥дприЇмництва. ѕоки п≥дприЇмництво у нас носило характер перв≥сного накопичуванн¤ ф≥нансового кап≥талу ≥ майна невиробничого призначенн¤. Iнфл¤ц≥йними засобами ринков≥ структури накопичили вже мiль¤рдн≥ кошти. јле цей процес не може т¤гнутис¤ тривалий пер≥од. јбо iнфл¤ц≥йний комерц≥йний кап≥тал прийме активну форму ≥нвестиц≥й в виробництво деф≥цитноњ продукц≥њ, або настане гiперiнфл¤ц≥¤, ≥ в≥дносний товарний деф≥цит перейде в абсолютний.

”творенн¤ товарних ринк≥в пов'¤зане з переходом в≥д державно-монополiстичних структур до конкурентних. «араз в жодн≥й галуз≥ п≥дприЇмства не несуть економ≥чноњ в≥дпов≥дальност≥ за задоволенн¤ попиту.

Ќав≥ть в агропромисловому комплекс≥, де очевидний зв'¤зок з к≥нцевим споживанн¤м, перевага державних постачань дозвол¤Ї при великих ресурсах продукц≥њ мати њњ пост≥йний деф≥цит.

¬ промисловост≥ положенн¤ посилюЇтьс¤ тим, що б≥льш≥сть п≥дприЇмств взагал≥ не працюЇ на ринок, або випускаЇ продукц≥ю, виг≥дну у виробництв≥, але не ефективну чи нав≥ть непотр≥бну дл¤ використанн¤. ћонополiстичнi в≥дношенн¤ характерн≥ також дл¤ енергетики, транспорту, зв'¤зку, буд≥вельноњ сфери об≥гу. ўоб зламати, подолати цей загальний монополiзм, потр≥бно усунути його першоджерело - пр¤ме державне втручанн¤ в економ≥ку. ѕередус≥м необх≥дно скоротити в≥йськов≥ замови, ¤к≥ через м≥жгалузев≥ зв'¤зки пронизують усе народне господарство ≥, окр≥м пр¤мого витрачанн¤ ресурс≥в, служать головним каталiзатором монополiстичних в≥дносин.

1	2	3	4	5

Ќазва: ќсобливост≥ ≥нфл¤ц≥њ в ”крањн≥, шл¤хи виходу з нењ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2837 прочитано)