ћакроеконом≥ка > ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ 1998-2000 рр

ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ 1998-2000 рр

«м≥ст

¬ступ.

–озд≥л 1. ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ у 1998 - 2000 рр.

1.1 “еор≥¤ + ѕрактика = ѕарадокс розвитку ?

1.2.ћакроеконом≥чна основа та економ≥чне зростанн¤

–озд≥л 2. ѕроцеси в економ≥ц≥ ”крањни

2.1.Ѕюджет крањни

2.2.ѕодаткова система

2.3.≤нвестиц≥йна пол≥тика

–озд≥л 3. ѕропозиц≥њ

¬исновок

—писок л≥тератури

¬ступ.

′′Ћюди, ¤к≥ н≥коли систематично не вивчали економ≥чну теор≥ю, схож≥ на глухих, ¤к≥ намагаютьс¤ оц≥нити звучанн¤ оркестру′′.

ѕ.—амуельсон

™ област≥ знань ≥ життЇвого досв≥ду, про ¤ких, здаЇтьс¤, може судити будь-кого з нас.  р≥м пол≥тики, до таких сфер в≥днос¤тьс¤ медицина ≥, звичайно ж, економ≥ка. ÷е не випадкове, адже економ≥ка - наука емп≥рична, пов'¤зана з практикою безпосередньо.  ожний з нас, незалежно в≥д п≥дготовки, повс¤кденно стикаЇтьс¤ з економ≥чними ¤вищами. ¬с≥ ми трудимос¤ - створюЇмо ц≥нност≥ або п≥двищуЇмо свою квал≥ф≥кац≥ю, отримуЇмо прибутки, звертаЇмос¤ до ринку, стежимо за ц≥нами, Ї споживачами. ≈коном≥ка вивчаЇ Уhomo economics" - економ≥чну людину, його д≥њ ≥ ≥нтереси. ≤ також ¤к в медицин≥, де дл¤ постановки д≥агнозу треба добре знати функц≥онуванн¤ здорового орган≥зму, необх≥дно передус≥м роз≥братис¤ в законах функц≥онуванн¤ здоровоњ економ≥ки.

≈коном≥ка покликана визначати, ¤к максимально ефективно використати обмежен≥ ресурси - природн≥ запаси, кап≥тали, трудов≥ резерви. ƒетально вс≥м ≥ншим галуз¤м знань, економ≥ка включаЇ наб≥р акс≥ом ≥ доказ≥в, придатних дл¤ анал≥зу в будь-¤ких конкретних умовах. ≤ в цьому вузькому значенн≥ вона не може бути нац≥ональною, також ¤к не може ≥снувати американськоњ ф≥зики або н≥мецькоњ математики. ÷≥ни товар≥в всюди визначаютьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м попиту ≥ пропозиц≥њ, ≥з зростанн¤м прибутку в≥дбуваЇтьс¤ зменшенн¤ споживаноњ його частини ≥ зростанн¤ що нагромаджуЇтьс¤.

јле у економ≥ки Ї принципова в≥дм≥нн≥сть в≥д точних ≥ природних наук: вона маЇ справу не з окремою людиною на незаселеному остров≥, але з членом сусп≥льства, схильного до впливу традиц≥й, нац≥онального ментал≥тету ≥ пол≥тичних ≥нститут≥в. ≤нструментар≥й економ≥ста маЇ тому нац≥ональну специф≥ку.

’’ пов≥к був в ≥стор≥њ економ≥чноњ думки етапом макроеконом≥ки. ¬елика система - це не т≥льки безл≥ч малих п≥дсистем - ф≥рм ≥ галузей, але вже ≥ нова ¤к≥сть. ѓњ д≥¤ми управл¤ють ≥нш≥ механ≥зми. ћакросистема не може бути описана категор≥¤ми м≥кросистеми (ц≥ною, прибутком, конкуренц≥Їю ≥ ≥н.). “ут необх≥дн≥ нов≥ макропоказники, нов≥ методики ≥ ≥нструменти.

ћакроеконом≥чний анал≥з стаЇ основою державноњ пол≥тики, розробки програм, виборчоњ (′′крапкових′′) метод≥в впливу. јле макроеконом≥чн≥ знанн¤ аж н≥¤к не Ї далекими в≥д п≥дприЇмництва. јдже так≥ формули, ¤к зворотна залежн≥сть м≥ж ≥нфл¤ц≥Їю ≥ безроб≥тт¤м в масштаб≥ сусп≥льства, або м≥ж банк≥вським процентом ≥ темпами зростанн¤ валового продукту, м≥ж зростанн¤м ≥нфл¤ц≥њ ≥ пониженн¤м обм≥нного курсу в≥тчизн¤ноњ валюти необх≥дно знати, хоч би дл¤ того, щоб передбачувати зм≥ни кон'юнктури ≥ в≥рог≥дн≥ контрд≥њ ур¤ду, напр¤м державного регулюванн¤ економ≥ки.

ќб'Їкти державного регулюванн¤ економ≥ки - це сфери, галуз≥, рег≥они, а також ситуац≥њ, ¤вища ≥ умови соц≥ально-економ≥чного житт¤ крањни, де виникли або можуть виникнути труднощ≥, проблеми, що не вир≥шуютьс¤ автоматично або що вир≥шуютьс¤ у в≥ддаленому майбутньому, в той час ¤к зн¤тт¤ цих проблем наст≥йно необх≥дно дл¤ нормального функц≥онуванн¤ економ≥ки ≥ п≥дтримки соц≥альноњ стаб≥льност≥.

ќсновн≥ об'Їкти державного регулюванн¤ економ≥ки - це:

економ≥чний цикл;

секторальна¤, галузева ≥ рег≥ональна структура господарства;

умови накопиченн¤ кап≥талу;

зайн¤т≥сть;

грошовий об≥г;

плат≥жний баланс;

ц≥ни

Ќƒƒ – (науково-досл≥дн≥ ≥ досл≥дно-конструкторськ≥ роботи, що мають на мет≥ розробку ≥ реал≥зац≥ю наукових ≥дей);

умови конкуренц≥њ;

соц≥альн≥ в≥дносини, включаючи в≥дносини м≥ж роботодавц¤ми ≥ працюючими по найму, а також соц≥альне забезпеченн¤;

п≥дготовка ≥ переп≥дготовка кадр≥в;

навколишнЇ середовище;

зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки.

ќчевидно, об'Їкти, що перераховуютьс¤ можуть носити абсолютно р≥зний характер, вони охоплюють макроеконом≥чн≥ процеси - господарський цикл, накопиченн¤ кап≥талу в масштабах крањни, окрем≥ галуз≥, територ≥альн≥ комплекси ≥ нав≥ть в≥дносини м≥ж суб'Їктами - умови конкуренц≥њ, в≥дносин м≥ж профсп≥лками ≥ об'Їднанн¤ми п≥дприЇмц≥в, м≥ж державними регулюючими органами.

–озгл¤немо найважлив≥ш≥ з них.

—уть державноњ антицикл≥чноњ пол≥тики, або регулюванн¤ господарськоњ кон'юнктури, пол¤гаЇ в тому, щоб п≥д час криз ≥ депрес≥й стимулювати попит на товари ≥ послуги, кап≥таловкладенн¤ ≥ зайн¤т≥сть. ƒл¤ цього приватному кап≥талу надаютьс¤ додатков≥ ф≥нансов≥ п≥льги, зб≥льшуютьс¤ державн≥ витрати ≥ ≥нвестиц≥њ. ” умовах тривалого ≥ бурхливого п≥дйому в економ≥ц≥ крањни можуть виникнути небезпечн≥ ¤вища - розсмоктуванн¤ товарних запас≥в, зростанн¤ ≥мпорту ≥ пог≥ршенн¤ плат≥жного балансу, перевищенн¤ попиту на робочу силу над пропозиц≥Їю ≥ зв≥дси необгрунтоване зростанн¤ зароб≥тноњ плати ≥ ц≥н. ” так≥й ситуац≥њ, задача державного регулюванн¤ економ≥ки - притормозить зростанн¤ попиту, кап≥таловкладень ≥ виробництва, щоб по можливост≥ скоротити перевиробництво товар≥в ≥ перенакопл≥нн¤ кап≥тал≥в ≥, таким чином, зменшити глибину ≥ тривал≥сть можливого спаду виробництва, ≥нвестиц≥й ≥ зайн¤тост≥ в майбутньому.

ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки в област≥ галузевоњ ≥ територ≥альноњ структури також зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою ф≥нансових стимул≥в ≥ державних кап≥таловкладень, ¤к≥ забезпечують прив≥лейован≥ умови окремим галуз¤м ≥ рег≥онам. ” одних випадках п≥дтримка ви¤вл¤Їтьс¤ галуз¤м ≥ територ≥альним одиниц¤м, що знаход¤тьс¤ в стан≥ зат¤жноњ кризи; в ≥нших - заохочуЇтьс¤ розвиток нових галузей ≥ вид≥в виробництв - нос≥њв науково-техн≥чного прогресу, покликаних привести до прогресивних структурних зм≥н всередин≥ галузей, м≥ж галуз¤ми ≥ у всьому народному господарств≥ загалом, до п≥двищенн¤ його ефективност≥ ≥ конкурентоздатност≥. ” той же час можуть вживатис¤ заход≥в по притормозитис¤ надм≥рноњ концентрац≥њ виробництва.

Ќайважлив≥шим об'Їктом державного регулюванн¤ економ≥ки Ї накопиченн¤ кап≥талу. ¬иробництво, привласненн¤ ≥ кап≥тал≥зац≥¤ прибутку завжди служать головною метою господарськоњ д≥¤льност≥ в ринков≥й економ≥ц≥, тому державна економ≥чна пол≥тика заохоченн¤ накопиченн¤ насамперед в≥дпов≥даЇ економ≥чним ≥нтересам суб'Їктам господарства. ќдночасно державне регулюванн¤ накопиченн¤ опосередковано служить ≥ ≥ншим об'Їктам державного регулюванн¤ економ≥ки. —творюючи додатков≥ стимули ≥ можливост≥ в р≥зний час вс≥м ≥нвесторам або њх окремим групам по галуз¤х ≥ територ≥¤х, регулююч≥ органи впливають на економ≥чний цикл ≥ структуру.

–егулюванн¤ зайн¤тост≥ - це п≥дтримка нормального з точки зору ринковоњ економ≥ки сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю робочоњ сили. —п≥вв≥дношенн¤ це повинно задовольн¤ти потреба економ≥ки в квал≥ф≥кованих ≥ дисципл≥нованих прац≥вниках, зароб≥тна плата ¤ких служить дл¤ них достатньою мотивац≥Їю до труда. ќднак сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж попитом ≥ пропозиц≥Їю не повинне вести до надм≥рного зростанн¤ зароб≥тноњ плати, ¤ке може негативно в≥дбитис¤ на нац≥ональн≥й конкурентоздатност≥. Ќебажано ≥ р≥зке зниженн¤ зайн¤тост≥, воно веде до зб≥льшенн¤ арм≥њ безроб≥тних, зниженню споживчого попиту, податкових надходжень, зростанню витрат на допомоги ≥, саме головне, небезпечно соц≥альними насл≥дками.

ѕост≥йним об'Їктом уваги державних регулюючих орган≥в Ї грошовий об≥г. ќсновна спр¤мован≥сть регулюванн¤ грошового об≥гу - боротьба з ≥нфл¤ц≥Їю, що представл¤Ї серйозну небезпеку дл¤ економ≥ки. –егулюванн¤ грошового об≥гу опосередковано впливаЇ ≥ на ≥нш≥ об'Їкти - умови накопиченн¤, ц≥ни, соц≥альн≥ в≥дносини.

—тан плат≥жного балансу Ї об'Їктивним показником економ≥чного здоров'¤ крањни. ” вс≥х крањнах з ринковим господарством держава пост≥йно зд≥йснюЇ оперативне ≥ стратег≥чне регулюванн¤ плат≥жного балансу шл¤хом впливу на експорт ≥ ≥мпорт, рушенн¤ кап≥талу, п≥двищенн¤ ≥ пониженн¤ курс≥в нац≥ональних валют, торгово-догов≥рноњ пол≥тики ≥ участ≥ в м≥жнародн≥й економ≥чн≥й ≥нтеграц≥њ.

ўе один з головних об'Їкт≥в регулюванн¤ - ц≥ни. ƒинам≥ка ≥ структура ц≥н в≥дображаЇ стан економ≥ки. ” той же час сам≥ ц≥ни сильно впливають на структуру господарства, умови кап≥таловкладень, ст≥йк≥сть нац≥ональноњ валюти, соц≥альну атмосферу.

ƒержавн≥ регулююч≥ ≥нстанц≥њ прагнуть впливати ≥ на ≥нш≥ об'Їкти державного регулюванн¤ економ≥ки, наприклад, зац≥кавити приватн≥ ф≥рми в розвитку наукових досл≥джень ≥ впровадженн≥ њх результат≥в, в експорт≥ товар≥в, кап≥тал≥в ≥ накопичених знань ≥ досв≥ду. ¬ивчаютьс¤ ≥ удосконалюютьс¤ закони по дотриманню правил конкуренц≥њ, соц≥альному захисту, охорон≥ навколишнього середовища.

ќб'Їкти державного регулюванн¤ економ≥ки розр≥знюютьс¤ в залежност≥ в≥д р≥вн¤ задач, що вир≥шуютьс¤ ними. ÷е наступн≥ ≥Їрарх≥чн≥ р≥вн≥: р≥вень ф≥рми; рег≥ону; галуз≥; сектори економ≥ки (промислов≥сть, с≥льське господарство, послуги); господарства загалом (господарський цикл; грошовий об≥г; Ќƒƒ –; ц≥ни); глобальний (соц≥альн≥ в≥дносини, еколог≥¤); наднац≥ональний (економ≥ко-пол≥тичн≥ в≥дносини ≥з заруб≥жними крањнами, ≥нтеграц≥йн≥ процеси).

√енеральною метою державного регулюванн¤ економ≥ки Ї економ≥чна ≥ соц≥альна стаб≥льн≥сть ≥ зм≥цненн¤ ≥снуючого ладу всередин≥ крањни ≥ за рубежем, адаптац≥¤ до його умов, що зм≥нюютьс¤.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ 1998-2000 рр
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1930 прочитано)