ћакроеконом≥ка > ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ 1998-2000 рр

¬≥д ц≥Їњ генеральноњ мети розповсюджуЇтьс¤ дерево так званих опосередкуючих конкретних ц≥лей, без зд≥йсненн¤ ¤ких генеральна мета не може бути дос¤гнута. ÷≥ конкретн≥ ц≥л≥ нерозривно пов'¤зан≥ з об'Їктами державного регулюванн¤ економ≥ки. ћета - вир≥внюванн¤ економ≥чного циклу - направлена на об'Їкт, тобто на економ≥чний цикл; пол≥пшенн¤ навколишнього середовища - на навколишнЇ середовище ≥ т.п.

ќчевидно, що ц≥л≥, по-перше, неоднаков≥ по значенню ≥ масштабам ≥, по-друге знаход¤тьс¤ в т≥сному взаЇмозв'¤зку. „аст≥ше за все одна мета не може бути поставлена ≥ дос¤гнута незалежно в≥д ≥нших. Ќаприклад, неможливо представити стимулюванн¤ Ќƒƒ – без створенн¤ спри¤тливих умов накопиченн¤ кап≥талу, без вир≥внюванн¤ кон'юнктури, вдосконаленн¤ галузевоњ структури економ≥ки, стаб≥льного грошового об≥гу.

ѕерерахован≥ ц≥л≥ частково перекривають один одну, одна може ви¤витис¤ тимчасово б≥льш важливою ≥ п≥дпор¤дкувати соб≥ ≥нш≥ в залежност≥ в≥д реальноњ господарськоњ ≥ соц≥альноњ ситуац≥њ, р≥вн¤ усв≥домленн¤ ц≥Їњ ситуац≥њ суб'Їктами державного регулюванн¤ економ≥ки ≥ в≥д встановленоњ ур¤довими органами на даний в≥др≥зок часу системи пр≥оритет≥в ц≥лей. Ѕудь-хто з вищеназваних ц≥лей може служити, спри¤ти або перешкоджати дос¤гненню ≥ншоњ мети.  онкретн≥ ц≥л≥ всередин≥ дерева ц≥лей можуть бути первинними, повторними, третинними ≥ т.д. Ќаприклад, в умовах кризи первинною метою стаЇ вих≥д з кризи у вузькому конкретному значенн≥ - пожвавленн¤ кон'юнктури. ¬с≥ ≥нш≥ ц≥л≥ п≥дкор¤ютьс¤ њй.

ѕр¤ме державне господарське регулюванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ коштами бюджетноњ пол≥тики. ƒержавний бюджет - це р≥чний план державних витрат ≥ джерел прибутк≥в њх ф≥нансового покритт¤. ѕроект бюджету щор≥чно обговорюЇтьс¤ ≥ приймаЇтьс¤ законодавчим органом - парламентом крањни, штату тощо. ѕо завершенн≥ ф≥нансового року повноважн≥ представники виконавчоњ влади зв≥тують про свою д≥¤льн≥сть по моб≥л≥зац≥њ прибутк≥в ≥ зд≥йсненню витрат у в≥дпов≥дн≥сть з прийн¤тими в попередньому роц≥ законом про бюджет.

ƒержавний бюджет завжди ¤вл¤Ї собою компром≥с, що в≥дображаЇ сп≥вв≥дношенн¤ сил основних груп нос≥њв р≥зних соц≥ально-економ≥чних ≥нтерес≥в. ¬итрати державного бюджету виконують функц≥њ пол≥тичного, соц≥ального ≥ господарського регулюванн¤.

ѕерше м≥сце в бюджетних витратах займають соц≥альн≥ статт≥: спец≥альн≥ допомоги, осв≥та, охорона здоров'¤ ≥ ≥н. ” цьому ви¤вл¤Їтьс¤ головна мета бюджетноњ пол≥тики, ¤к ≥ вс≥Їњ державноњ економ≥чноњ пол≥тики взагал≥ - стаб≥л≥зац≥¤, зм≥цненн¤ ≥ пристосуванн¤ ≥снуючого соц≥ально-економ≥чного ладу до умов, що м≥н¤ютьс¤. ÷≥ витрати покликан≥ пом'¤кшити диференц≥ац≥ю соц≥альних груп, неминуче властиву ринковому характеру.

” витратах на господарськ≥ потреби звичайно вид≥л¤ютьс¤ бюджетн≥ субсид≥њ с≥льському господарству. ∆одна держава не може бути зац≥кавлена в розоренн≥ сел¤нства, фермерство. ≤ хоч в своњй зовн≥шньоеконом≥чн≥й пол≥тиц≥ ур¤ду ≥нод≥ тимчасово жертвують ≥нтересами в≥тчизн¤них виробник≥в аграрних товар≥в, допускаючи ≥ноземну с≥льськогосподарську продукц≥ю на внутр≥шн≥й ринок у в≥дпов≥дь на поступки торгових партнер≥в, ¤к правило ур¤ду п≥дтримують своЇ середнЇ ≥ велике фермерство.

¬итрати на озброЇнн¤ ≥ матер≥альне забезпеченн¤ зовн≥шньоњ пол≥тики, а також адм≥стративно-управл≥нськ≥ витрати впливають на попит на споживч≥ товари ≥ послуги.

 он'юнктурним ц≥л¤м бюджетного регулюванн¤ служать витрати по внутр≥шньому державному боргу (наприклад, дострокове погашенн¤ частини боргу), розм≥ри витрат на кредити ≥ субсид≥њ приватним ≥ державним п≥дприЇмствам, с≥льському господарству, на створенн¤ ≥ вдосконаленн¤ об'Їкт≥в ≥нфраструктури, на закуп≥влю озброЇнь ≥ в≥йськове буд≥вництво.

–озм≥ри цих витрат ≥стотно впливають на масштаби попиту ≥ величину ≥нвестиц≥й. ” пер≥оди криз ≥ депрес≥й витрати державного бюджету на господарськ≥ ц≥л≥, ¤к правило, ростуть, а п≥д час перегр≥ву кон'юнктури - скорочуютьс¤.

¬итрати на кредитуванн¤ експорту, страхуванн¤ експортних кредит≥в ≥ кап≥талу, що вивозитьс¤, що ф≥нансуютьс¤ з бюджету, стимулюють експорт ≥ в довгостроковому план≥ пол≥пшують плат≥жний баланс, в≥дкривають дл¤ економ≥ки крањни нов≥ заруб≥жн≥ ринки, спри¤ють зм≥цненню нац≥ональноњ валюти, забезпеченню постачанн¤ на внутр≥шн≥й ринок необх≥дних товар≥в через руб≥ж. ÷е зовн≥шньоеконом≥чний аспект пол≥тики бюджетних витрат.

ƒ≥Їв≥сть державного регулюванн¤ економ≥ки за допомогою бюджетних витрат залежить, по-перше, в≥д в≥дносних розм≥р≥в сум, що витрачаютьс¤; по-друге, в≥д структури цих витрат; по-третЇ, в≥д ефективност≥ використанн¤ кожноњ одиниц≥ кошт≥в, що витрачаютьс¤.

√оловним ≥нструментом моб≥л≥зац≥њ ф≥нансових кошт≥в дл¤ покритт¤ державних витрат Ї податки. ¬они також широко використовуютьс¤ дл¤ впливу на д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в господарства. ÷е ф≥скальна роль податк≥в. јле головна роль податк≥в - регулююча. ƒержавне регулюванн¤ за допомогою податк≥в залежить у вир≥шальн≥й м≥р≥ в≥д вибору податковоњ системи, а також в≥д вид≥в ≥ розм≥р≥в податкових п≥льг.

ѕодатки в державному регулюванн≥ економ≥ки грають дво¤ку роль: з одного боку, це головне джерело ф≥нансуванн¤ державних витрат, матер≥альна основа бюджетноњ пол≥тики, з ≥ншого боку, це ≥нструмент регулюванн¤. «адача державних бюджетних орган≥в - не просто обкласти податками т≥ або ≥нш≥ джерела надходженн¤ кошт≥в, а створити механ≥зм впливу, що тонко настроюЇтьс¤ на господарську повед≥нку юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б. ƒл¤ цього використовуютьс¤ тимчасово або податков≥ знижки, що селективно надаютьс¤, в≥дстрочка сплати податк≥в.

“аким чином у держави Ї вс≥ ≥нструменти дл¤ проведенн¤ нормальноњ економ≥чноњ пол≥тики. ƒал≥ ¤ розгл¤ну ¤к саме держава користуЇтьс¤ цими ≥нструментами.

–озд≥л 1. ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ у 1998 - 2000 рр.

”крањна - одна з найб≥льших держав св≥ту по чисельност≥ населенн¤ ≥ територ≥њ, ≥ндустр≥альному р≥вню, з питомою вагою обробл¤ючоњ промисловост≥ майже в 40% ¬¬ѕ, ун≥кальними по родючост≥ грунтами. ≤ проте крањна вже дес¤ть рок≥в переживаЇ дуже серйозн≥ трудност≥. ¬арто нагадати, що в пер≥од з 1991-1999 роках ¬¬ѕ скоротивс¤ на 60%, а валов≥ кап≥тальн≥ ≥нвестиц≥њ - на 80%.[5.c8]

Ќегативн≥ процеси, котр≥ в≥дбуваютьс¤ в крањн≥ не ставл¤ть п≥д загрозу необх≥дн≥сть ринкових перевт≥лень. ” нас Ї багатий досв≥д паралельного ≥снуванн¤ двох р≥зних економ≥чних систем. ѕланова система ви¤вилас¤ зд≥бною до прориву в окремих напр¤мах, але в змаганн¤х на тривалу дистанц≥ю ринкова економ≥ка показала в≥дм≥нн≥ результати. ѕерех≥д ”крањни до ринку сп≥впав з≥ зм≥ною ор≥Їнтир≥в в розвитку св≥товоњ економ≥ки.

ѕеред крањною в≥дкривс¤ шл¤х минути хворобливий етап трансформац≥њ директивноњ економ≥ки в ринкову, але в цей час виникаЇ перший парадокс розвитку.

«наченн¤ цього парадокса пол¤гаЇ в тому, що в≥н лежить в област≥ реформуванн¤ ≥ практики застосуванн¤ в крањнах з перех≥дною економ≥кою. ѕри цьому склалис¤ дв≥ верс≥њ трансформац≥њ:

ѕрихильники ц≥Їњ верс≥њ затверджують, що просуванн¤ до л≥берального сусп≥льства при вс≥х ≥нших умовах забезпечить швидке в≥дродженн¤ ≥ притоку нових ≥нвестиц≥й(крањни ѕольща, Ћитва, Ћатв≥¤, „ех≥¤).

÷¤ верс≥¤ пов'¤зана з несистемн≥стю ≥ половинчат≥стю реформ, що породжуЇ ко-руп≥ю ≥ розкв≥т т≥ньового сектора економ≥ки.

¬ ”крањн≥ дос≥ йдуть спори про виб≥р одн≥Їњ з верс≥й розвитку. ¬с≥ ц≥ дебати так ≥ не привели до ¤ких-небудь остаточних висновк≥в. јле стало ¤сно, що в крањн≥ були усунен≥ витрати державного монопол≥зму, тобто не ефективного розпод≥лу обмежених ресурс≥в. јле в також час ми з≥ткаЇмос¤ з проблемою надм≥рноњ само в≥дчуженн¤ держави з сфери макроеконом≥чного регулюванн¤. ƒо реч≥, дуже детально таку ситуац≥ю описуЇ французький ≥нституц≥онал≥ст –обер Ѕуайе в книз≥ ′′“еор≥¤ регул¤ц≥њ′′. ќсь витримка з тексту: ′′ заборона комун≥стичноњ парт≥њ, в≥дмова в≥д плануванн¤, приватизац≥¤ автоматично не привод¤ть до виникненн¤ ринковоњ динам≥ки. «овс≥м навпаки, виникаЇ нер≥вн≥сть в доступ≥ до ресурс≥в, до ≥нформац≥њ, до пол≥тичноњ влади, що створюЇ умови дл¤ нових монопол≥й ≥ веде до повсюдного поширенн¤ практики двосторонн≥х операц≥й, а аж н≥¤к не породжуЇ гнучкий механ≥зм пристосуванн¤ загальноњ суми анон≥мних пропозиц≥й ≥ анон≥мних попит≥в′′.

“аким чином наш≥ реформатори думали, що вони ведуть крањну до р≥вн¤ найб≥льш розвинених крањн, але сьогодн≥ вже немаЇ упевненост≥ в тому, що в≥ртуальн≥ ≥нститути ринку ≥ демократ≥њ можуть повн≥стю по¤снити походженн¤ багатства.

ћимов≥льно задаЇш соб≥ питанн¤: може бути помилка м≥ститьс¤ в джерелах, коли все зводилос¤ т≥льки до в≥льноњ конкуренц≥њ ≥ приватноњ власност≥ в дус≥ ј.—м≥та, тобто до м≥кроеконом≥чноњ модел≥. « механ≥зму випали макроеконом≥чн≥ проблеми, так≥ ¤к ≥нтеграц≥¤ продуктивних сил, пропорц≥й економ≥ки. ѕол≥тична економ≥¤ мануфактури з њњ культом ′′невидимоњ руки′′ ринку була накладена на багато ¤к≥ виробнич≥ п≥дприЇмства.

ј тепер подивимос¤ на ≥ншу проблему, ¤ка властива модел≥ ринковоњ трансформац≥њ ”крањни. ÷е байдуж≥сть до проблеми б≥дност≥. ¬≥домий американський економ≥ст Ћестер “уроу в≥дм≥чаЇ: ′′ ≥стор≥¤ також вчить нас, що верс≥њ кап≥тал≥зму, основан≥ на виживанн≥ найб≥льш пристосованих, на практиц≥ не працюють.

≈коном≥ка в≥льного ринку, що ≥снувала в 20-т≥ роки, розвивалас¤ у час ′′великоњ депрес≥њ′′, ≥ ур¤ду довелос¤ њњ перебудувати.

ћожливо, кап≥тал≥зм, де ′′виживають найб≥льш пристосован≥′′, все-таки зд≥йснимо, але н≥хто ще не намагавс¤ це зробити. ѕотр≥бно також мати на уваз≥, що держава загального добробуту була влаштована зовс≥м не шаленими л≥вими. …ого буд≥вниками були майже у вс≥х випадках про≥нформован≥ аристократичн≥ консерватори(Ѕ≥смарк, „ерчиль, –узвельт), що прийн¤ли пол≥тику соц≥ального забезпеченн¤ не дл¤ того, щоб зруйнувати кап≥тал≥зм, а щоб вр¤тувати його, захистивши середн≥й клас′′.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ 1998-2000 рр
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1930 прочитано)