ћакроеконом≥ка > ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ 1998-2000 рр

Ѕ≥льш того надто ортодоксальн≥ ринков≥ верс≥њ загрожують нав≥ть зах≥дному кап≥тал≥зму. « цим погоджуЇтьс¤ в≥домий зах≥дний ф≥нансист ƒжордж —орос, ¤кий вважаЇ, що ринковий фундаментал≥зм ¤вл¤Ї собою велику загрозу в≥дкритому сусп≥льству, чим будь-¤ка тотал≥тарна ≥деолог≥¤, а ринков≥ сили, ¤кщо њм надати повну владу, нав≥ть в чисто економ≥чних ≥ ф≥нансових питанн¤х, викликають хаос, ≥ зрештою можуть привести до пад≥нн¤ св≥товоњ системи кап≥тал≥зму. ” перех≥дних же економ≥ках ринкова трансформац≥¤ не може в≥дбуватис¤ без системи стримок ≥ противаг, примусовоњ влади держави, його т≥сноњ сп≥впрац≥ з великим корпоративним сектором, що оптим≥зуЇ витрати виробництва ≥ об≥гу.

ѕередус≥м нам треба засвоњти головний урок ринкових реформ: економ≥чне зростанн¤ грунтуЇтьс¤ на систем≥ ′′накопиченн¤ кап≥талу - розширенн¤ попиту - зростанн¤ зайн¤тост≥ ≥ виробництва - зростанн¤ бюджетних прибутк≥в - скороченн¤ бюджетного деф≥циту ≥ деф≥циту плат≥жного балансу - зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ′′. ¬нутр≥шнЇ споживанн¤ - життЇзабезпечуючий чинник дл¤ будь-¤коњ економ≥ки.

ќдн≥Їњ з головних причин, по ¤ких в основних економ≥чних секторах склалис¤ низьк≥ ≥ негативн≥ темпи розвитку, п≥ков≥ р≥вн≥ безроб≥тт¤ ≥ зовн≥шнього боргу, так це теоретична некоректн≥сть реформ, що провод¤тьс¤.

“енденц≥њ першого парадокса дал≥ пох≥дн≥ - по¤ва ще одного парадокса, ¤кою Ї стагнац≥¤ реального сектора економ≥ки, деформац≥¤ його структурних пропорц≥й. ¬супереч класичним канонам ≥ характерним дл¤ розвинених економ≥к нормам, в ”крањн≥ неф≥нансов≥ корпорац≥њ, тобто п≥дприЇмства ≥ орган≥зац≥њ, що виробл¤ють товари ≥ послуги, ¤к≥ забезпечують б≥л¤ 60% валовоњ доданоњ вартост≥, внасл≥док розпод≥льних ≥ передрозприд≥льних процес≥в не т≥льки втрачають додану ними варт≥сть, але хранически ви¤вл¤ютьс¤ в боргах, ¤к≥ приблизно р≥вн≥ 1/10 частки ¬¬ѕ, ≥ мають негативн≥ показники чистого збер≥ганн¤. „иста зовн≥шн¤ заборгован≥сть п≥дприЇмств дос¤гаЇ 30% сумарних зовн≥шн≥х борг≥в крањни.

ћожна привести приклад, але на перший погл¤д в≥н покажетьс¤ не до м≥сц¤, але в≥н добре даЇ зрозум≥ти реальну картину в сектор≥ домашн≥х господарств. ” 1996-1999 роках њх гранична схильн≥сть до споживанн¤ становила 0,966, в≥дпов≥дно до заощаджень - 0,034 при нормальних пропорц≥¤х 80:20. Ќизький життЇвий р≥вень населенн¤, його реальних прибутк≥в спов≥льнюють процеси збер≥ганн¤ ≥ переходу до формуванн¤ рац≥ональних ф≥нансових поток≥в, ¤к≥ в свою чергу протид≥ють в≥дновним тенденц≥¤м в економ≥ц≥. [5.c8]

ѕриватна власн≥сть вважаЇтьс¤ двигуном ринковоњ економ≥ки, але в структур≥ ≥нвестиц≥й, ¤к≥ повинн≥ доводитис¤ на нењ, становить т≥льки 7,6% вкладень.

ўе одн≥Їю проблемою в ”крањн≥ до сих п≥р Ї непосильний податковий т¤гар. ’орошим прикладом цього служить варт≥сна структура ¬¬ѕ, отримана на основ≥ м≥жгалузевого балансу. ¬ ”крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ нев≥дпов≥дн≥сть р≥зних галузей економ≥ки з позиц≥њ валового прибутку ≥ оподаткуванн¤. “ак, наприклад, енергетика маЇ валовий прибуток в розм≥р≥ 51,2% доданоњ вартост≥, а легка промислов≥сть - 1%.≤ навпаки, чист≥ податки на продукти становили 2,3% - в електроенергетики ≥ 51,1% в легк≥й промисловост≥.

Ѕезл≥ч нев≥дпов≥дностей валового прибутку ≥ податк≥в властива ≥ ≥ншим галуз¤м економ≥ки. ¬насл≥док цього, перекоси в систем≥ варт≥сного складу галузей не дозвол¤ють ввести в д≥ю механ≥зми прогресивних зсув≥в.

÷е можна про≥люструвати на приклад≥ електроенергетики. ѕитома вага електроскладовоњ у випуску украњнських товар≥в становить 25%, що в 4 рази б≥льше н≥ж у —Ўј ≥ в 8,3 рази б≥льшому н≥ж у ‘ранц≥њ. “ому так≥ показники ведуть до втрати конкурентоздатност≥ в≥тчизн¤них товар≥в, оск≥льки б≥льша частина енергонос≥њв оплачуЇтьс¤ взаЇмозал≥ками. Ќаш≥ високоприбутков≥ галуз≥ не спроможн≥ реал≥зувати за грош≥ товарну продукц≥ю, в≥дпов≥дно галуз≥-споживач≥ - њњ сплатити. “ому зв≥дси сл≥дуЇ, що при випереджальному зростанн≥ ц≥н за енергонос≥њ ф≥зичн≥ обс¤ги випуску продукц≥њ енергокомплекса скорочуютьс¤, при цьому загострюючи енерго кризу в крањн≥.

якщо на ц≥ проблеми подивитис¤ з макроеконом≥чноњ сторони, то ц≥ процеси спричин¤ють зб≥льшенн¤ пром≥жного споживанн¤ ≥ в≥дпов≥дне скороченн¤ ресурс≥в валовоњ доданоњ вартост≥, ¤ка вт≥люЇ в соб≥ потенц≥ал поточного споживанн¤ ≥ накопиченн¤ в ≥нтересах економ≥чного зростанн¤. Ќа зб≥льшенн¤ частки пром≥жного споживанн¤ ≥ структурноњ деформац≥ю економ≥ки впливаЇ той факт, що питома вага енергоЇмних ≥ сировинних галузей в 1999 роц≥ становила 53,7% вартост≥ промисловоњ продукц≥њ проти 21% в 1990 роки. јле в також час фактичн≥ прибутки цих галузей невелик≥, оск≥льки значна частка њх валового прибутку реал≥зовуЇтьс¤ через продукц≥ю галузей, виробл¤ючих к≥нцевий продукт. [5.c8]

“ому лише зважена податкова реформа ≥ ≥нш≥ заходи з регулюванн¤ прибутковост≥ галузей, здатн≥ розблокувати тромби реального сектора, створити нормальн≥ умови дл¤ виробництва ≥ реал≥зац≥њ доданоњ вартост≥ в економ≥ц≥ загалом.

¬ажливою також Ї проблема комунальних платеж≥в. ћ¬‘, ¤к в≥домо, пост≥йно напол¤гаЇ на повн≥й компенсац≥њ њх вартост≥. «в≥сно, њх зрозум≥ти можна: за все треба платити. јле њх умови оплати прийн¤тн≥ дл¤ таких крањн ¤к —Ўј, Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, але не ”крањна, оск≥льки у нас дуже маленька оплата труда (середньом≥с¤чна оплата труда становить 219 гривень).ѕросто стаЇ очевидно: ¤кщо домогосподарству потр≥бно сплатити 100-130 гривень квартирних ≥ комунальних внеск≥в, то залишок Ї наст≥льки низьким, що п≥дриваЇ основи сукупного попиту населенн¤, а значить спонукальн≥ ≥мпульси розвитку економ≥ки крањни.

¬с≥ ц≥ факти п≥дтверджують необх≥дн≥сть корекц≥њ теоретичних ≥ фактичних початк≥в реформуванн¤ в ”крањн≥.

ћи запозичаЇмо зах≥дну л≥беральну модель без њњ антимонопольного регулюванн¤ ≥ соц≥ального захисту, прагнемо до економ≥чного зростанн¤ без ≥нновац≥й ≥ великого виробництва, ≥дейно п≥дтримаЇмо п≥дприЇмництво ≥ структурну перебудову без ф≥нансового кап≥талу, впроваджуЇ ринкове господарство без його головного атрибута - грошей. ” цьому кор≥нь проблем пропорц≥йного розвитку сфери реальноњ економ≥ки ≥ ф≥нансового сектора.

“епер перейдемо до третього парадокса розвитку економ≥ки ”крањни, ¤кий т≥сно пов'¤заний з розвитком ф≥нансового сектора. ÷ей парадокс - монетарна пол≥тика. ¬иникаЇ питанн¤: в чому ж суть цього парадокса? ¬≥дпов≥дь: його суть - у в≥дсутност≥ всупереч оч≥куванн¤м, позитивного впливу монетарноњ пол≥тики, що проводитьс¤ на ринкову середу.

” чист≥й теор≥њ взаЇмозв'¤зок м≥ж макроеконом≥чними ≥ндикаторами пол¤гаЇ в дотриманн≥ двох пропорц≥й: р≥вновага м≥ж ≥нвестиц≥¤ми ≥ заощадженн¤ми, а також р≥вновага попиту ≥ л≥кв≥дн≥сть грошовою масою.  ≥льк≥сно њх сп≥вв≥дношенн¤ визначаютьс¤ процентними ставками ≥ коливанн¤м ц≥н. ” економ≥ц≥ ”крањни монетарна пол≥тика породила ′′криве дзеркало′′.

“емпи економ≥чного зростанн¤ по ƒж.ћ. ейнсу виражаютьс¤ розм≥рами ≥нвестиц≥й, ¤к≥ приход¤ть на одиницю ¬¬ѕ.¬ наш≥й крањн≥ ц¤ залежн≥сть не працюЇ, оск≥льки нац≥ональн≥ заощадженн¤ неухильно меншають, в≥дпов≥дно знижуЇтьс¤ м≥ра њх конвертац≥њ в ≥нвестиц≥њ. „ист≥ заощадженн¤ в останн≥ роки не перевищують 0,2-0,3% ¬¬ѕ. ѕлюс до цього ж невр≥вноважен≥сть м≥ж заощадженн¤ми ≥ ≥нвестиц≥¤ми поЇднуЇтьс¤ з масовими чинниками переважного використанн¤ ≥нвестиц≥йних ресурс≥в на спекул¤тивн≥ ц≥л≥, а розрив м≥ж пропозиц≥Їю ≥ попитом на грош≥ ви¤вл¤Їтьс¤ в криз≥ неплатеж≥в.

¬исок≥ процентн≥ ставки перешкоджають ≥нвестиц≥йн≥й активност≥. “ак, в 1999 роц≥ ставка реф≥нансуванн¤ становила 45% при р≥чному ≥ндекс≥ ≥нфл¤ц≥њ в 19%. «аконом≥рним було б мати в так≥й ситуац≥њ реальну ставку процента на р≥вн≥ 25-26%, а фактично середньозважена ставка по кредитах становила 57,7%.

ѕост≥йний деф≥цит кредитних ресурс≥в по¤снюЇтьс¤ р≥внем монетаризац≥њ ¬¬ѕ. Ќа к≥нець 1999 року в ”крањн≥ цей показник становив 17,6%(в крањнах —х≥дноњ ≥ ÷ентральноњ ™вропи стартовими дл¤ реформ були р≥вн≥ показник≥в 30-35%, а нормативними вважаютьс¤ 60-70%.

—п≥вв≥дношенн¤ об'Їму л≥кв≥дних кошт≥в з грошовою масою також характеризуЇтьс¤ хрон≥чною невр≥вноважен≥стю. ” цьому випадку вир≥шальним чинником Ї низька норма прибутку обробл¤ючоњ промисловост≥ ≥ с≥льського господарства.

ѕотр≥бно зазначити, що монетарн≥ обмеженн¤ визначаютьс¤ станом ф≥нансового сектора економ≥ки - державних ф≥нанс≥в ≥ банк≥в.

” банк≥вському сектор≥, незважаючи на окрем≥ приклади високопрофес≥йного управл≥нн¤ ≥ ефективноњ д≥¤льност≥, положенн¤ справ критичне.

ѕри вс≥х розмовах про вдалу грошову реформу, антикризове управл≥нн¤ ф≥нансовими потоками, банк≥вський кап≥тал не перевищуЇ 1/8 середн≥х р≥вн≥ держав ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи. –≥вень депозит≥в становить т≥льки 9,9% до ¬¬ѕ проти 53% в розвинених крањнах. —троков≥ депозити, ¤к база кредитноњ пол≥тики, становл¤ть лише 3,6% до ¬¬ѕ. —аме тому питома вага кредит≥в в ¬¬ѕ не перевищуЇ 10% в пор≥вн¤нн≥ з 70-100% в нормальних ринкових системах.

—истематизац≥¤ парадокс≥в розвитку украњнськоњ економ≥ки не вичерпуютьс¤ т≥льки вище за перерахованими проблемами, а саме - корекц≥Їю науковоњ концепц≥њ економ≥чноњ трансформац≥њ, тупиками функц≥онуванн¤ реального сектора ≥ ф≥нанс≥в.

ƒл¤ подальшого розвитку ≥ виходу з кризи, в ¤к≥й ми зараз знаходимос¤, нам ¤к н≥коли необх≥дна ц≥леспр¤мована, ч≥тка ≥ конструктивна економ≥чна стратег≥¤. “акож необх≥дна нова постановка проблеми економ≥чного зростанн¤, але дос¤гненн¤ њњ неможливе без зваженоњ ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики, ¤ка заснована на реальних можливост¤х внутр≥шн≥х заощаджень, ¤ке зробить реальним зб≥льшенн¤ ¬¬ѕ на 20%.

¬есь цей шл¤х треба пройти без повторенн¤ минулих помилок, ми повинн≥ спиратис¤ на нов≥ ≥дењ ≥ п≥дходи, ¤к≥ ми виробимо сам≥, а не будемо коп≥ювати у благополучних сус≥д≥в. [5.c8]

“епер безпосередньо перейдемо до анал≥зу економ≥чного зростанн¤.

1.2. ћакроеконом≥чна основа та економ≥чне зро-станн¤

ћожна порадуватис¤ перш≥ два м≥с¤ц≥ 2000 року радують ¤вищем, про ¤ке можна було мр≥¤ти: в ”крањн≥, нарешт≥, почалос¤ економ≥чне зростанн¤. ” пор≥вн¤нн≥ з в≥дпов≥дним пер≥одом минулого року за с≥чень ¬¬ѕ вир≥с на 3,4%, за с≥чень лютий - на 6,1%.¬≥дпов≥дн≥ показники в промисловост≥ становл¤ть 5,3 ≥ 10,2%.ќчень приЇмна тенденц≥¤.

—початку в проект≥ держбюджету мова йшла о двопроцентному зростанн≥ ¬¬ѕ. Ќовому ур¤ду ц¤ позиц≥¤ показалас¤ зайво оптим≥стичноњ ≥ показник зменшили до 1%.

≤ все ж: чи реальн≥ зм≥ни економ≥чноњ динам≥ки ≥ наск≥льки вони грунтовн≥? ¬ажливо враховувати, що початок позитивних процес≥в в економ≥чн≥й динам≥ц≥ в≥дноситьс¤ на першу половину минулого року. як кажуть спрацювали дв≥ групи чинник≥в:

позитивн≥ макроеконом≥чн≥ зсуви минулого року - подоланн¤ штучно сформованоњ в 1996-1997 роках надм≥рноњ ревальвац≥њ валютного курсу гривн≥, демонтаж ф≥нансовоњ п≥рам≥ди, п≥двищенн¤ р≥вн¤ монетизац≥њ економ≥ки, розширенн¤ платоспроможного попиту населенн¤;

зд≥йсненн¤ на основ≥ указ≥в ѕрезидента комплексу заход≥в, пов'¤зан≥ з≥ стимулюванн¤м реальноњ економ≥ки. ћова йде об к≥льк≥сноњ ≥ ¤к≥сноњ зм≥нах. ≤стотне зниженн¤ з 42 до 18,8% бартерних операц≥й, зменшенн¤ б≥льш н≥ж на чверть збиткових п≥дприЇмств, тенденц≥¤ зниженн¤, що нам≥тилас¤ кредитор-ськоњ заборгованност≥ ≥ зб≥льшенн¤ бюджетних надходжень на 30%.

Ќе можна не сказати про так зване перенесенн¤ центра т¤гар¤ на м≥крор≥вень. ѕол≥тика пасивного невтручанн¤ в управл≥нн¤ виробничими процесами почала поступово перетворюватис¤ в пол≥тику активного стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤. “аким чином, основною функц≥Їю виконанн¤ такого роду системних перетворень, ¤к≥ допомогли б в виход≥ економ≥ки на темпи зростанн¤ ¬¬ѕ на р≥вень 6-7% в р≥к. [3,c3].

Ќевже прийшло усв≥домлене розум≥нн¤ того, що насправд≥ в≥дбуваЇтьс¤ в економ≥ц≥ ”крањни?. ѕроанал≥зуЇмо.

”крањна вступила в нову фазу свого розвитку з приходом 2000 року. Ѕагато фах≥вц≥в кажуть, що в ”крањн≥ почалос¤ економ≥чне зростанн¤. ’от≥лос¤ б в≥рити, але факти Ї факти, ≥ вони диктують реальне становище макроеконом≥чних показник≥в.

¬ ”крањн≥ не склалис¤ об'Їктив≥ умови дл¤ нормального ≥ стаб≥льного економ≥чного зростанн¤. ” крањн≥ не сталис¤ т≥ реальн≥ зм≥ни, ¤к≥ дозволили б з упевнен≥стю сказати, що склалас¤ позитивна динам≥ка макроеконом≥чних показник≥в.

 ожн≥ твердженн¤ повинн≥ п≥дкр≥пл¤тис¤ фактами або що Ї причиною дл¤ под≥бного роду висновк≥в.

ќдним з них Ї реальна девальвац≥¤ гривн≥ або зростанн¤ реального обм≥нного курсу твердоњ валюти. –еальний курс визначаЇтьс¤ коректуванн¤м ном≥нального. ” 1998 роц≥ ц≥на продажу долара —Ўј зросла з 1,8946 гривн≥ до 3,427 або на 80,9%. ” також час ц≥ни на споживчому ринку зб≥льшилис¤ лише на 20%.–еально долар в ”крањн≥ подорожчав на 50,7%.¬ 1999 роц≥ при зростанн≥ ном≥нального курсу на 49,5 ≥нфл¤ц≥¤ становила 19,2%(реальний прир≥ст 25,4%).

“енденц≥¤ валютного ринку 1998-1999 рок≥в Ї неминучим сл≥дством ф≥нансовоњ кризи серпн¤ 1998 року, внасл≥док ¤кого до к≥нц¤ року долар подорожчав на 63,2%.—ерпень став переломним пунктом накопиченн¤ проблем в економ≥ц≥.

ƒосить значна девальвац≥¤ гривн≥ за пом≥рних темп≥в ≥нфл¤ц≥њ вплинула позитивним чином на обмеженн¤ ≥мпорту. ѕрибутков≥сть в≥д експорту за два останн≥х роки зб≥льшилас¤ майже вдв≥ч≥, а витрати виробництва в 1,43 рази, але в свою чергу девальвац≥¤ негативно вплинула на зб≥льшенн¤ податку на ≥мпорт. ” 1998 роц≥ при зростанн≥ внутр≥шн≥х споживчих ц≥н на украњнському ринку на 20% ≥мпортне постачанн¤ подорожчали на 80,9%.[1,c.4]

¬исновок про вплив девальвац≥њ на економ≥чне зростанн¤ п≥дтверджують дан≥ про галузевих показник≥в динам≥ки виробництва. ѕри середньому по промисловост≥ показнику за с≥чень-лютого у 10,2% в кольоров≥й металург≥њ, в≥н становив 22,5%.

Ѕагато хто кажуть, що дл¤ нормального економ≥чного зростанн¤ треба провести пол≥тику реальноњ девальвац≥њ нац≥ональноњ валюти. ÷е був би посп≥шний крок. „ому?

девальвац≥¤ 1998-1999 рок≥в маЇ в≥дм≥нну в≥д 1992-1994 рок≥в природу. ѕерша мала монетарну причину, оск≥льки в≥дбувавс¤ друк огр≥вноњ грошовоњ маси, ¤ка не була п≥дкр≥плена.  риза серпн¤ 1998 року ≥ подальша девальвац≥¤ була викликана серйозними проблемами в бюджетн≥й сфер≥. “аким чином р≥зко п≥двищивс¤ курс на тверду валюту.

динам≥ка, р≥вн≥ девальвац≥њ ≥ ≥нфл¤ц≥њ не сп≥впадають. ” цей час, при однаков≥й спр¤мованост≥ показник≥в темпи зростанн¤ споживчих ц≥н значно в≥дстають в≥д зростанн¤ курсу долара, а це може привести до ≥нфл¤ц≥њ. ƒевальвац≥¤ серйозно ускладнюЇ бюджетн≥ проблеми. ѕрибутки бюджету ростуть пов≥льно, а витрати швидко. ѕропорц≥онально зростанню курс≥в твердих валют зб≥льшуютьс¤ т≥льки надходженн¤ за рахунок ≥мпортного мита. ѕƒ¬ з ≥мпорту балансуЇтьс¤ в≥дшкодуванн¤м ѕƒ¬ з бюджету експортерам. —ильно зб≥льшуЇтьс¤ навантаженн¤ по бюджетним статт¤м, що стосуютьс¤ обслуговуванн¤ зовн≥шнього боргу, соц≥альних виплат, тому наростаЇ деф≥цит, ¤кий необх≥дно покривати.

як покрити бюджетний деф≥цит? —пособи:

залученн¤ приватних кошт≥в(невиг≥дно при ф≥нансов≥й нестаб≥льност≥);

ем≥с≥¤ грошей, кредитором Ї ÷ентральний банк(невиг≥дно, тому що станетьс¤ р≥зке пад≥нн¤ внутр≥шнього попиту, а зв≥дси - ≥нфл¤ц≥йний вибух).

ѕад≥нн¤ внутр≥шнього попиту було одн≥Їю з причин пог≥ршенн¤ динам≥ки виробництва. ѕ≥к впливу кризи - перший квартал 1999 року.

ƒевальвац≥¤ гривн≥. ” минулому роц≥ долар став дорожче за гривню на 50%.“аким чином, будь-¤кий ≥нвестор, що вклав долар в економ≥ку ”крањни ≥ що отримав прибутков≥сть нижче за 50% не т≥льки н≥чого не запрацював, але ≥ втратив вкладене. ѕри прибутковост≥ у 20% в≥д вкладеного долара залишилос¤ т≥льки 80 цент≥в. ÷е просто смертельне дл¤ ≥нвестиц≥й. ѕор≥г прийн¤тност≥ прибутковост≥ дл¤ р≥шенн¤ ≥нвестувати повинен перевищувати 60-70%.

Ѕез в≥дновленн¤ високого курсу гривн≥ грош≥ не виконують функц≥њ накопиченн¤. ” пер≥од стаб≥льност≥ нац≥ональноњ валюти, внески населенн¤ в банк≥вську систему реально зросли в 2,1 рази. «а подальш≥ два роки вони скоротилис¤ на 12%. Ќин≥шн≥й стан банк≥вськоњ системи дозвол¤Ї щонайб≥льше говорити про васполотт¤ банками функц≥њ розрахункового обслуговуванн¤ економ≥ки ≥ бюджету. јле наш≥ банки не спроможний обслуговувати ≥нвестиц≥йний процес. ” них просто немаЇ дл¤ цього грошовоњ маси. —ередн≥ процентн≥ ставки по кредитах на к≥нець минулого року в 2,7 рази перевищили темпи ≥нфл¤ц≥њ(52,0 ≥ 19,2% в≥дпов≥дно).« одного боку - вкладники не хочуть розм≥щувати депозити п≥д низьк≥ проценти, а з другоњ сторони, дуже великий ризик кредитуванн¤, немаЇ гарант≥й перетворенн¤ позитивних процентних ставок в негативн≥ внасл≥док проњданн¤ банк≥вського кап≥талу. [1,c.4]

”р¤д не зм≥г утриматис¤ в≥д прогнозу економ≥чного зростанн¤ в 2000 роц≥ - в проект бюджету закладено зростанн¤ реального ¬¬ѕ на 1% - ≥ це не дивно, так ¤к останн≥ чотири роки р≥зн≥ склади  абм≥ну наполегливо прогнозують економ≥чне зростанн¤.

ѕлануючи також зростанн¤ обс¤г≥в промислового виробництва - на 4,6%, що трохи б≥льше, н≥ж в 1999 роц≥(4,3%).«давалос¤ б - позитивна тенденц≥¤. јле зростанн¤ виробництва дос¤гаЇтьс¤ в основним за рахунок зб≥льшенн¤ заборгованост≥(¤к м≥ж п≥дприЇмствами, так ≥ перед бюджетом), тобто за рахунок пог≥ршенн¤ ф≥нансового становища п≥дприЇмств(об'Їм простроченоњ деб≥торськоњ заборгованост≥ в промисловост≥ за с≥чень-листопад 1999 року зб≥льшивс¤ на 15,5 млрд. грн., або в 3,8 рази б≥льше н≥ж в 1998 роц≥).[2,c.1,7]

«ростанн¤ ц≥н в цьому роц≥ не повинне перевищити аналог≥чний показник 1999 року ≥, по прогнозу становитиме 19% (в р≥чному численн≥).Ќеважко передбачити, що в≥дносно низький р≥вень ≥нфл¤ц≥њ буде дос¤гнутий, ¤к ≥ в бил≥ роки, в основному за рахунок зниженн¤ реальних прибутк≥в населенн¤(скороченн¤ платоспроможного попиту). “ак, в 1999 роц≥ грошов≥ прибутки населенн¤ скоротилис¤ на 11,8% по в≥дношенню до 1998 року, що знизило платоспроможний попит населенн¤ ≥ привело до скороченн¤ роздр≥бного товарообороту на 5,2% ≥ об'Їми платних послуг - на 7,8%.≤ це не дивл¤чись на масштабн≥ погашенн¤ по соц≥альн≥й заборгованост≥ в р≥к президентських вибор≥в.

—ередньор≥чний обм≥нний курс прогнозуЇтьс¤ на р≥вн≥ 5,78 грн./дол. (на к≥нець року 6,02 грн/дол.)¬≥дпов≥дно виникають сумн≥ви про реал≥стичн≥сть такого прогнозу, а значить треба вид≥лити чинники, ¤к≥ в свою чергу будуть впливати на цей прогноз. ¬изначимо два чинники: обслуговуванн¤ виплат по зовн≥шньому боргу ≥ вибрана система валютного режиму. јнал≥з: ¤кщо буде вибраний режим прив'¤зки до кошика валют(це нам пропонуЇ ѕрезидент в проект≥ посланн¤ до ¬ерховноњ –ади), то неминуча стрибкопод≥бна повед≥нка обм≥нного курсу, що ≥ в≥дбувалос¤ в минул≥ роки, коли д≥¤в валютний коридор. ÷≥каво в≥дм≥тити факт - ѕрезидент ”крањни вже пропонував Ќацбанку в грудн≥ минулого року розгл¤нути можлив≥сть переходу до currency board, ¤ка передбачаЇ прив'¤зку гривн≥ до одн≥Їњ або груп≥ валют, однак п≥шла в≥дпов≥дь ЌЅ” про недоц≥льн≥сть такоњ прив'¤зки. [2,c.1,7]

як видно, прогнозн≥ показники можуть бути виконан≥ - ¤к ≥ в минул≥ роки - в основному за рахунок пог≥ршенн¤ ф≥нансового становища п≥дприЇмств ≥ зниженн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤.

–озд≥л 2. ѕроцеси в економ≥ц≥ ”крањни

2.1.Ѕюджет крањни

ќсновний принцип проведенн¤ бюджетноњ пол≥тики ”крањни - це бездеф≥цитн≥сть бюджету, тобто будь-¤к≥ в≥дхиленн¤ в≥д цього принципи приведуть до дуже серйозним проблем.  рањна вибрала саме такий шл¤х -бездеф≥цитн≥сть бюджету. ќск≥льки ми вир≥шили, що будемо жити за принципом ск≥льки заробл¤Їмо - ст≥льки ≥ тратимо, то це означаЇ наступне : держбюджетом на 2000 р≥к передбачено отримати 33,433 млн. грн. прибутк≥в, означаЇ витрата кошт≥в буде в≥дбуватис¤ приблизно в розм≥р≥ ц≥Їњ суми, але це не означаЇ, що касова бездеф≥цитн≥сть перетворюЇтьс¤ в бездеф≥цитн≥сть реальну. якщо в бюджет≥ в≥дсутн≥ кошти, то ¤к правило вони в≥дшкодовуютьс¤ економ≥кою, а зв≥дси сл≥дуЇ реальний деф≥цит бюджету, що не покриваЇтьс¤. ÷е деф≥цит ф≥нансуЇтьс¤ економ≥кою шл¤хом неоплати бюджетними установами наданих њм послуг або виконаних роб≥т.

Ќеобх≥дн≥ координальн≥ зм≥ни в бюджетн≥й пол≥тиц≥. ƒуже шкода, що багато хто в≥рить в те, що ¤кщо ми прийн¤ли бездеф≥цитний бюджет, то крањна реально стала на шл¤х ≥стинного розвитку. јле це ж неправильно, не можна робити посп≥шних р≥шень ≥ висновк≥в, необх≥дно повн≥стю поглибитис¤ в анал≥з таких важливих р≥шень.

ќск≥льки немаЇ реальноњ сбалансованост≥ бюджету, то це привело до того, що зб≥льшилис¤ операц≥њ негрошовоњ форми(взаЇмозал≥ки, вексельн≥ операц≥њ).÷ю проблему необх≥дно розгл¤дати з двох стор≥н:

Ѕажанн¤ суб'Їкт≥в господарюванн¤ отримати компенсац≥ю з бюджету за виконан≥ роботи;

—уб'Їкт, ¤кий маЇ заборгован≥сть перед бюджетом, тобто отримати знижку або зменшити своњ податки;

“аким чином в≥дбуваЇтьс¤ втрата бюджетних кошт≥в:

Ќа можливому завищенн≥ витрат у бюджетних споживач≥в;

Ќа недоотриманн≥ кошт≥в;

Ќа ф≥нансуванн≥ непр≥оритетних заход≥в;

“аким чином при проведенн≥ таких операц≥й бюджет втрачаЇ колосальн≥ грошов≥ кошти(в 1999 роц≥ взаЇмозал≥к≥в по двом статт¤м було проведено на суму 3,1 млрд. грн., тобто 2,4% до ¬¬ѕ). [1,c.4]

ѕ≥двод¤чи невеликий п≥дсумок, хочетьс¤ сказати, що дл¤ р≥шенн¤ такого роду проблем треба просто провести плануванн¤ ≥ розвивати ф≥нансов≥ пр≥оритети.

ѕрийн¤тт¤ бездеф≥цитного бюджету на 2000 р≥к т≥сно пов'¤зане з вимаганн¤ми ћ¬‘ по наданн≥ чергових траншей кредиту EFF, ≥ в≥дпов≥дно, поновленн¤ кредитуванн¤ з боку ¬сесв≥тнього банку. Ѕездеф≥цитний бюджет маЇ на уваз≥ нам≥р держави жити по коштах: ск≥льки заробл¤Їмо-ст≥льки ≥ тратимо. јле коли прибутки бюджету по сут≥ ф≥ктивн≥(нереальн≥), бездефицитн≥сть втрачаЇ значенн¤, тому що держава спромогатиметьс¤ не виконати своњ зобов'¤занн¤, записан≥ у витратн≥й частин≥.

ѕриведений нижче анал≥з держбюджету св≥дчить про завищенн¤ прибутковоњ частини м≥н≥мум на 5 млрд. грн. ÷≥каво зазначити, що експерти ћ¬‘ ≥ ¬сесв≥тнього банку пом≥тили лише прийн¤тну дл¤ себе ′′неув'¤зочку′′- усього-то п≥в м≥ль¤рда гривень. ћожна зробити висновок, що ћ¬‘ бажаЇ, збер≥гши особу, реф≥нансувати поверненн¤ власних кредит≥в(в 2000 роц≥ ”крањна повинна виплатити 850 млн. дол.)- тобто надати в 2000 роц≥ наш≥й крањн≥ кредит≥в саме на цю суму(в 1999-роц≥ ц≥ суми де¤ким образом сп≥впали). [2,c.1,7]

” принцип≥, вже вс≥ звиклис¤ з думкою, що прийн¤тт¤ бюджету - д≥¤ швидше пол≥тична, н≥ж економ≥чна. јле, ¤к говоритьс¤, пол≥тикою ситий не будеш, залишаЇтьс¤ т≥льки взнати, що саме ур¤д готуЇ дл¤ платник≥в податк≥в ≥ одержувач≥в бюджетних грошей.

який р≥к ми чуЇмо за¤ви ур¤ду про реальн≥сть чергового проекту бюджету, але реальн≥сть документа в≥д цього не зб≥льшуЇтьс¤, швидше навпаки.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ќсобливост≥ макроеконом≥чноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ 1998-2000 рр
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (1930 прочитано)