ћакроеконом≥ка > ѕроблеми стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни

ѕроблеми стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни

«ћ≤—“

≤. ¬—“”ѕ 3

≤≤. Уѕроблеми стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањниФ

ѕ л а н :

—таб≥л≥зац≥¤ бюджетноњ системи ”крањни. 4

–оль податку ¤к регул¤тора економ≥ки 13

≤≤≤. ¬»—Ќќ¬ќ  21

≤V. ¬икористана л≥тература 22

¬—“”ѕ.

¬ умовах переходу ”крањни до ринковоњ системи дуже важливо налагодити в першу чергу економ≥чну систему крањни.

«агальнов≥домо, що кожна держава дл¤ забезпеченн¤ виконанн¤ своњх функц≥й зобовТ¤зана мати в≥дпов≥дн≥ кошти, ¤к≥ концентруютьс¤ в бюджет≥. „ерез прибутки та видатки ÷ентрального ур¤ду ≥ м≥сцевоњ влади, тобто через бюджетну систему зд≥йснюЇтьс¤ пр¤ме державне регулюванн¤ економ≥ки. ¬ажлив≥сть питанн¤ побудови ефективноњ бюджетноњ системи пол¤гаЇ у тому, що через бюджетну систему, зокрема, через њњ ланки перерозпод≥л¤Їтьс¤ частина нац≥онального доходу, що обумовлено необх≥дн≥стю створенн¤ централ≥зованого фонду грошових кошт≥в дл¤ забезпеченн¤ сусп≥льних потреб та повного виконанн¤ державою своњх функц≥й.

јктуальн≥сть теми посилюЇтьс¤ тим, що бюджетна система нашоњ крањни на сьогодн≥шн≥й день Ї фактичною коп≥Їю бюджетноњ системи колишнього —–—–. Ќа пострад¤нському ≥ постсоц≥ал≥стичному Ївропейському простор≥ вже ус≥ держави, кр≥м ”крањни та Ѕ≥лорус≥њ, реформували або розпочали реформувати своњ бюджетн≥ системи. ≤ це стало д≥Ївим фактором суттЇвих економ≥чних зрушень в цих державах, виходу ≥з стад≥њ соц≥ально-економ≥чноњ кризи.

—таб≥л≥зац≥¤ бюджетноњ системи ”крањни.

—творити ефективну бюджетну систему, ¤ка б стала ≥нструментом дос¤гненн¤ економ≥чного зростанн¤ та забезпеченн¤ належного виконанн¤ державою своњх функц≥й Ц основне завданн¤ ур¤ду дл¤ налагодженн¤ економ≥чного стану ”крањни.

—л≥д визначитись ≥з моделлю бюджетноњ системи, що в≥дпов≥дала б закр≥пленому в  онституц≥њ державному та територ≥аль≠ному устрою крањни. ÷е найпринципов≥ший момент, що забезпечуЇ альтернативи пол≥тичного вибору.

ѕ≥д моделлю бюджетноњ системи розум≥Їмо спос≥б побудови бюджетноњ системи та орган≥зац≥њ м≥жбюджетних взаЇмов≥дносин. —в≥това практика св≥дчить, що ≥снують три основн≥ модел≥ орган≥зац≥њ бюджетноњ системи держави.

ѕерша з них базуЇтьс¤ на принципах автоном≥њ кожного р≥вн¤ влади, повному розмежуванн≥ р≥зних податк≥в м≥ж територ≥альними р≥вн¤ми ≥ закр≥пленн≥ њх за в≥дпов≥дними бюджетами. ÷е означаЇ, що в крањн≥, ¤ка маЇ таку бюджетну систему, справл¤ютьс¤ цент≠ральн≥, рег≥ональн≥ й м≥сцев≥ податки. ¬они повн≥стю надход¤ть до в≥дпов≥дних бюджет≥в.  ожен р≥вень влади при цьому в≥дносно незалежний один в≥д одного ≥ забезпечуЇ ф≥нансовими ресурсами покладен≥ на нього функц≥њ, в основному, за рахунок власних податкових надход≠жень.

ƒруга модель бюджетноњ системи базуЇтьс¤ на ф≥ксованому пайовому розпод≥л≥ основних податк≥в м≥ж р≥зними територ≥альними р≥вн¤ми. ÷е означаЇ, що в крањн≥, де запроваджено под≥бну бюд≠жетну систему, центральна влада, рег≥они й м≥сцеве самовр¤дуванн¤ мають заф≥ксовану частку доход≥в в≥д кожного з податк≥в. ÷¤ частка Ї стаб≥льною, не зм≥нюЇть≠с¤ ≥ забезпечуЇ формуванн¤ основноњ частини ф≥нансових ресурс≥в кожного р≥вн¤ влади.

“рет¤ модель, базуЇтьс¤ на тому, що у держав≥ р≥зн≥ р≥вн≥ влади застосовують сп≥льну базу оподаткуванн¤. ÷е означаЇ, що кожен р≥вень влади Ц центральний, рег≥ональний та м≥сцевий Ц встановлюЇ своњ ставки оподаткуванн¤ в межах одного ≥ того ж податку. “аким чином, загальна ставка податку по крањн≥ Ї сумою подат≠кових ставок центральноњ, рег≥ональноњ й м≥сцевоњ влади.

«вичайно, в чистому вигл¤д≥ так≥ модел≥ не ≥снують.  ожна крањна сфор≠мувала специф≥чну, властиву лише њй, модель бюджетноњ системи. “аке завданн¤ постало ≥ перед ”крањною. ¬раховуючи св≥товий досв≥д й життЇв≥ реал≥њ, в ”крањн≥ можна було б побудувати модель бюджет≠ноњ системи з такими ознаками. ƒоц≥льно запровадити центральн≥, рег≥ональн≥ й м≥сцев≥ податки, ¤к≥ б повн≥стю зарахову≠валис¤ до в≥дпов≥дних бюджет≥в. “акий принцип розпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в сл≥д було б доповнити пайовим роз≠под≥лом окремих з нин≥шн≥х, так званих "регульованих доход≥в", на стал≥й основ≥. ўо могло б бути зроблено за рахунок закр≥пленн¤ на законодавчому р≥вн≥, на довгостроков≥й основ≥, частки централь≠ного, рег≥ональних ≥ м≥сцевих бюджет≥в у таких доходах.

—л≥д в≥дмовитис¤ в≥д под≥лу бюджетних доход≥в в ”крањн≥, на так зван≥ "закр≥плен≥" й "регульован≥". ќсновна частка доход≥в центрального, рег≥ональ≠них ≥ м≥сцевих бюджет≥в маЇ формуватись на основ≥ њх власних податк≥в 1 пањв у податках.

‘≥нансове вир≥внюванн¤ так званих "б≥дних" ≥ "багатих" територ≥й сл≥д забезпечувати не за рахунок регульо≠ваних доход≥в, а лише на основ≥ системи бюджетних трансферт≥в (дотац≥й, субсид≥й, субвенц≥й). —аме на цих засадах зд≥й≠снюЇтьс¤ ф≥нансове вир≥внюванн¤ у вс≥х розвинених крањнах.

ћехан≥зм ф≥нансового вир≥внюванн¤ маЇ забезпечити створенн¤ в≥дносно однакових умов дл¤ проживанн¤ громад¤н ”крањни на вс≥й територ≥њ держави. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших Ївропейських крањн, ми маЇмо разюч≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж р≥внем та ¤к≥стю житт¤ у м≥стах та селах, р≥зних за географ≥Їю та пол≥тичною вагою рег≥онах, що Ї св≥дченн¤м, по сут≥, в≥дсутност≥ державноњ рег≥ональноњ пол≥тики. —л≥д у законодавчому пор¤дку визначити р≥вень державних м≥н≥мальних соц≥альних стандарт≥в, ¤к≥ забезпечуютьс¤ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤ на вс≥й територ≥њ ”крањни. ¬≥дпов≥дно до потреб забезпеченн¤ державних м≥н≥мальних соц≥альних стандарт≥в, кожен орган

м≥сцевого самовр¤дуванн¤ повинен мати знову ж таки законодавче гарантований м≥н≥мальний бюджет ≥ доходну базу.

«аходи ф≥нансового вир≥внюванн¤ мають охопити лише територ≥њ, ¤к≥ не можуть за рахунок власноњ доходноњ бази сформувати гарантован≥ м≥н≥мальн≥ бюджети, а також територ≥њ, що мають значн≥ надлишки ф≥нансових ресурс≥в, пор≥внюючи ≥з середньодушовою забезпе≠чен≥стю в держав≥.

ѕотреби орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у трансфертах ≥з державного та рег≥ональних бюджет≥в мають визначатись на основ≥ нормативно-розрахункових метод≥в. Ќам сл≥д розро≠бити в≥дпов≥дну формулу вир≥внюванн¤ -математичну модель, на основ≥ ¤коњ територ≥њ, що потребують ф≥нансовоњ п≥дтримки, отримуватимуть гарантован≥ трансферти.

—в≥товий досв≥д св≥дчить: у систему заход≥в ф≥нансового вир≥внюванн¤ включаютьс¤ територ≥њ, ¤к≥ мають власну доходну базу на душу населенн¤ обс¤гом менше 95% в≥д середньоњ по крањн≥ ≥ територ≥њ, що мають в≥дпов≥дну базу на душу населенн¤ обс¤гом б≥льше 120% в≥д середньоњ по крањн≥.

ѕотребуЇ розв'¤занн¤ проблема акумул¤ц≥њ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ формуванн¤ трансфертних фонд≥в (фонд≥в ф≥нансового вир≥внюванн¤). «а умов ”крањни фонди ф≥нансового вир≥внюванн¤ доц≥льно створити на р≥вн≥ ƒержавного бюджету ”крањни, а також на р≥вн≥ республ≥канського бюджету јвтономноњ –еспубл≥ки  рим. обласних бюджет≥в, м≥ських бюджет≥в  иЇва та —евастопол¤. ƒоц≥льно, щоб кошти фонд≥в ф≥нансового вир≥внюванн¤ формувались за рахунок одного або к≥лькох центральних податк≥в.

ћожливий вар≥ант, що фонд трансферт≥в у склад≥ ƒержавного бюджету ”крањни буде формуватис¤ за рахунок частини податку на додану варт≥сть. Ќеобх≥дно розробити ≥ прийн¤ти «акон "ѕро пор¤док наданн¤ дотац≥й, субсид≥й, субвенц≥й та ≥нших трансферт≥в з ƒержавного бюджету ”крањни". “ерм≥новоњ розробки потребуЇ «акон ”крањни "ѕро ƒержавний бюджет ”крањни ≥ бюджетн≥ процедури".

 ритер≥Їм у розпод≥л≥ ф≥нансових ресурс≥в м≥ж р≥вн¤ми влади маЇ стати обс¤г обов'¤зк≥в щодо ф≥нансуванн¤ тих чи ≥нших сфер, ¤к≥

покладаютьс¤ на центральну, рег≥ональну та м≥сцеву владу. “аким чином, роз≠под≥лов≥ ф≥нансових ресурс≥в м≥ж р≥вн¤ми влади, маЇ передувати розмежуванн¤ функц≥й м≥ж державою ≥ м≥сцевим самовр¤дуванн¤м, м≥ж центральною, рег≥ональною ≥ м≥сцевою владами. —аме завд¤ки цьому буде покладено край нин≥шн≥й практиц≥ бюджетних "торг≥в" м≥ж центром ≥ рег≥онами, практиц≥, по сут≥, окремих стосунк≥в  иЇва з кожним рег≥оном, залежно в≥д того, ¤ку пол≥тичну вагу маЇ та чи ≥нша територ≥¤ та њњ кер≥вник у держав≥.

–еформуванню п≥дл¤гаЇ ≥снуюча податкова система ”крањни. —л≥д значно зменшити частку в систем≥ загальнодержавних податк≥в ≥ зб≥льшити частку м≥сцевих та рег≥ональних податк≥в. ѕодальший розвиток податковоњ системи ”крањни маЇ передбачати розширенн¤ повноважень м≥сцевих та рег≥ональних орган≥в влади в сфер≥ запровадженн¤ м≥сцевих та рег≥ональних податк≥в. —аме за таких умов може бути оподаткована "т≥ньова економ≥ка", послаблений подат≠ковий тиск на тих платник≥в податк≥в, ¤к≥ њх сьогодн≥ дисципл≥новано сплачують. ѕершим кроком у реформуванн≥ подат≠ковоњ системи могло б стати прийн¤тт¤ «акону ”крањни "ѕро м≥сцев≥ податки ≥ збори", зг≥дно з ¤ким запроваджувавс¤ б новий пор¤док зарахуванн¤ до м≥сцевих бюджет≥в м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в. ƒоц≥льно встановити, що м≥сцев≥ податки ≥ збори не враховуютьс¤ при визначенн≥ норматив≥в в≥драхувань в≥д загально≠державних податк≥в до бюджет≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ќдночасно сл≥д встано≠вити, що м≥сцев≥ податки ≥ збори використовуютьс¤ виключно на видатки розвитку. ÷е заохочуватиме органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤ розширювати власну доходну базу.

—л≥д розробити нову правову базу ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤. ¬она маЇ передбачати, що органи м≥сцевого само≠вр¤дуванн¤ складають два самост≥йних бюджети - поточний та бюджет ≥нвестиц≥й ≥ розвитку. Ѕюджет ≥нвестиц≥й ≥ розвитку маЇ формуватис¤ за рахунок м≥сцевих позик, кредит≥в, ≥нвестиц≥йних трансферт≥в та частини податкових надходжень. —л≥д встановити, що використанн¤ кошт≥в бюджету ≥нвестиц≥й на поточн≥ потреби заборон¤Їтьс¤. —л≥д створити умови дл¤ участ≥ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у ф≥нансово-кредитних в≥дносинах. “реба надати њм право створювати власн≥ ф≥нансово-кредитн≥ установи, утворити ÷ентральний банк комунального кредиту, ¤кий би функц≥онував за прикладом зах≥дноЇвропейських держав. ѕотр≥бно законодавче врегулювати питанн¤ створенн¤ ринку комунальних ц≥нних папер≥в. ƒоц≥льно розробити та прийн¤ти закони ”крањни "ѕро ф≥нансов≥ основи м≥сцевого самовр¤дуванн¤", "ѕро правовий режим майна комунальноњ власност≥", "ѕро ун≥тарн≥ державн≥ та комунальн≥ п≥дприЇмства", "ѕро державн≥ та комунальн≥ земл≥" та ≥нш≥ акти.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕроблеми стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2804 прочитано)