ћакроеконом≥ка > ѕроблеми стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни

ѕро ≥деолог≥ю реформи бюджетноњ системи. ќсновною метою Ї скасуванн¤ принципу Їдност≥ бюджетноњ системи ”крањни та перех≥д до автоном≠ного функц≥онуванн¤ центрального, рег≥ональних та м≥сцевих бюджет≥в ≥ на ц≥й основ≥ ф≥нансове забезпеченн¤ функц≥й, ¤к≥ покладен≥ на центральну, рег≥ональну та м≥сцеву влади.  ожна з ланок влади маЇ функц≥онувати на основ≥ власноњ доходноњ бази. ÷е покладе край ≥деолог≥њ утри≠манства, ¤ка сьогодн≥ побутуЇ, створить умови дл¤ розвитку засад бюджетного самоф≥нансуванн¤ ¤к у центр≥, так ≥ на м≥сц¤х.

ѕрактична реал≥зац≥¤ запропоно≠ваних заход≥в щодо реформуванн¤ бюджетноњ системи неможлива без переосмисленн¤ окремих положень 143-њ статт≥  онституц≥њ ”крањни щодо пор¤дку формуванн¤ та рол≥ обласних ≥ районних бюджет≥в, ¤к≥, з нашоњ точки зору, суперечать в ц≥лому конституц≥йним гарант≥¤м розвитку м≥сцевого самовр¤ду≠ванн¤ в ”крањн≥.

ќсновними завданн¤ми мають стати:

по-перше, плануванн¤ видатк≥в бюджету на основ≥ реального прогнозу доход≥в бюджету та оптимального розм≥ру деф≥циту бюджету виход¤чи з безпечноњ тенденц≥њ стану державного боргу;

по-друге, приведенн¤ законодавства щодо державних зобов'¤зань у в≥дпов≥дн≥сть ≥з спроможн≥стю бюджету њх виконувати;

по-третЇ, прийн¤тт¤ пакету законодавчих акт≥в, ¤кий охоплюватиме питанн¤ щодо процедур бюджетного процесу та базуватиметьс¤ на зд≥йсненн≥ адм≥н≥стративноњ реформи;

четверте, прийн¤тт¤ законодавства, ¤ке б регулювало розпод≥л повноважень та в≥дпов≥дних ф≥нансових ресурс≥в м≥ж центральним та м≥сцевими органами влади, формуванн¤ м≥сцевих бюджет≥в та њх взаЇмов≥дносини з державним бюджетом на основ≥ адм≥н≥стративноњ реформи та, зокрема, реформи м≥сцевого самовр¤дуванн¤;

пТ¤те, складанн¤ бюджету з урахуванн¤м бюджетноњ стратег≥њ на кожн≥ три роки; шосте, забезпеченн¤ прозорост≥ та публ≥чност≥ бюджетного процесу;

шосте, необх≥дно мати повну ≥нформац≥ю про вс≥ грошов≥ кошти, ¤кими волод≥ють бюджетн≥ установи, з метою њх анал≥зу дл¤ рац≥онального використанн¤ бюджетних кошт≥в.

«а останн≥ роки були зроблен≥ де¤к≥ кроки в цих напр¤мках. «окрема, триваЇ робота над удосконаленн¤м бюджетного законодавства з метою створенн¤ нормативно-правового пол¤ дл¤ п≥двищенн¤ прозорост≥ та ефективност≥ бюджетних процедур; удосконалюЇтьс¤ форма казначейського виконанн¤ державного бюджету.

ј у найближчий час необх≥дно ч≥тко визначити ц≥л≥ та пр≥оритети бюджетноњ пол≥тики при поданн≥ проекту державного бюджету на 2000 р≥к та довгостроковоњ бюджетноњ стратег≥њ; включити до складу бюджет≥в вс≥х р≥вн≥в позабюджетн≥ кошти бюджетних установ ≥ орган≥зац≥й; налагодити систему ≥нформуванн¤ громадськост≥ щодо стану виконанн¤ бюджету та бюджетноњ стратег≥њ; запровадити ч≥тку та зрозум≥лу методику визначенн¤ м≥жбюджетних трансферт≥в; скоротити перел≥к головних розпор¤дник≥в кошт≥в державного бюджету; прийн¤ти ѕодатковий кодекс.

ќдним ≥з основних завдань маЇ стати - дос¤гненн¤ б≥льшоњ прозорост≥ бюджетного процесу (тобто в≥дкритост≥ перед громадськ≥стю щодо реал≥зац≥њ бюджетноњ пол≥тики). ÷е необх≥дно з метою: п≥двищенн¤ розум≥нн¤ бюджету та дов≥ри з боку громадськост≥ до д≥¤льност≥ державних орган≥в влади, що в к≥нцевому п≥дсумку спри¤тиме б≥льш≥й п≥дтримц≥ нею найб≥льш рац≥ональних заход≥в щодо бюджетноњ пол≥тики; п≥двищенн¤ ефективност≥ бюджетного процесу, ¤ке дос¤гатиметьс¤ за рахунок врахуванн¤ зважених критичних оц≥нок з боку пол≥тик≥в, незалежних експерт≥в та ≥нших зац≥кавлених ос≥б щодо розв'¤занн¤ бюджетних проблем та в≥дпов≥дноњ м≥н≥м≥зац≥њ допущенн¤ прорахунк≥в в майбутньому; використанн¤ детал≥зованих показник≥в та забезпеченн¤ повноти ≥нформац≥њ щодо бюджету спри¤тиме б≥льш ¤к≥сному проведенню анал≥зу та оц≥нок бюджету, зд≥йсненню б≥льш виважених та обгрунтованих заход≥в бюджетного процесу, що в свою чергу забезпечить п≥двищенн¤ ефективност≥ бюджету; зб≥льшенн¤ можливостей проведенн¤ пор≥вн¤нност≥ та аналог≥й з практикою вир≥шенн¤ бюджетних питань в ≥нших крањнах, ≥ таким чином максимально можливого використанн¤ њх позитивного досв≥ду дл¤ ”крањни.

«а останн≥ роки вже було зроблено певн≥ дос¤гненн¤ в даному напр¤мку. “ак, в к≥нц≥ 1997 року введено нову бюджетну класиф≥кац≥ю ”крањни, ¤ка в достатн≥й м≥р≥ в≥дпов≥даЇ м≥жнародним стандартам статистики державних ф≥нанс≥в, забезпечуЇ б≥льшу систематизац≥ю та упор¤дкован≥сть бюджетних показник≥в та застосовуЇтьс¤ при формуванн≥ ≥ виконанн≥ бюджет≥в вс≥х р≥вн≥в з 1998 року. ¬ процес≥ формуванн¤ проекту державного бюджету на 1998 р≥к були розроблен≥ ≥ запроваджен≥ Їдин≥ форми щодо поданн¤ бюджетних запит≥в дл¤ головних розпор¤дник≥в кошт≥в, ¤к≥ передбачали на той час досить новаторськ≥ кроки щодо висв≥тленн¤ ц≥лей ≥ результат≥в використанн¤ бюджетних кошт≥в розпор¤дниками та ≥нших необх≥дних даних про њх д≥¤льн≥сть. « кожним роком ц≥ форми удосконалюютьс¤ ≥ набувають вищого значенн¤ та статусу виход¤чи з необх≥дност≥ посиленн¤ рол≥ та в≥дпов≥дальност≥ головних розпор¤дник≥в в бюджетному процес≥. «д≥йснюютьс¤ заходи по переор≥Їнтац≥њ значенн¤ (фокусуванн¤) видатк≥в в≥д функц≥ональноњ структури до в≥домчоњ (в «акон≥ про ƒержавний бюджет ”крањни затверджуЇтьс¤ розпод≥л видатк≥в по головних розпор¤дниках кошт≥в, розпис державного бюджету затверджуЇтьс¤ в розр≥з≥ головних розпор¤дник≥в). –озроблен≥ та удосконалюютьс¤ комп'ютерн≥ програми, ¤к≥ забезпечують оперативний та ун≥ф≥кований зб≥р та доведенн¤ ≥нформац≥њ щодо формуванн¤ проекту бюджету ≥ складанн¤ розпису бюджету в≥д ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в до головних розпор¤дник≥в кошт≥в ≥ навпаки. ЌалагоджуЇтьс¤ щоденний обм≥н ≥нформац≥Їю м≥ж ћ≥нф≥ном та √оловдержказначейством щодо коректуванн¤ плану та ф≥нансуванн¤ видатк≥в, що даЇ можлив≥сть своЇчасно отримувати достатньо повну ≥нформац≥ю про реальний стан виконанн¤ бюджету та в≥дпов≥дно на нењ реагувати.

—при¤ти створенню ефективного бюджетного законодавчого пол¤, в тому числ≥ спри¤ти прийн¤ттю поданого  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни до ¬ерховноњ –ади проекту «акону ”крањни "ѕро бюджетний устр≥й та бюджетний процес" та розробити законопроект про складанн¤ ≥ виконанн¤ м≥сцевих бюджет≥в та системи формуванн¤ м≥жбюджетних взаЇмов≥дносин.

≤нший напр¤м такого розпод≥лу спричинений специф≥кою обслуговуванн¤ державних ц≥льових фонд≥в, ¤к≥ щороку включаютьс¤ до складу бюджету, та ≥снуванн¤ ≥нших видатк≥в, що зд≥йснюютьс¤ за рахунок ц≥льових надходжень. ѕрактика плануванн¤, затвердженн¤, виконанн¤ бюджету та анал≥з зв≥тност≥ про його виконанн¤ за останн≥ роки св≥дчить, що зазначен≥ категор≥њ вимагають запровадженн¤ окремих дещо в≥дм≥нних в≥д встановлених дл¤ бюджетних (загальних) видатк≥в, процедур. “обто, врахуванн¤ особливостей њх походженн¤, природи використанн¤, рол≥, що в≥дведена њм у бюджетному процес≥.

“аким чином, запропонований под≥л бюджету повинен забезпечити прозору, реальну систему оц≥нки ус≥х джерел доход≥в ≥ визначених пр≥оритет≥в њх витрат.

«агальний фонд бюджету буде включати: доходи бюджету, що не призначен≥ на конкретну мету, ≥ Ї загальними ресурсами бюджету; видатки бюджету, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ за рахунок загальних ресурс≥в бюджету; р≥зницю м≥ж доходами та видатками загального фонду бюджету. ѕри цьому надходженн¤ в≥д зд≥йсненн¤ запозичень, видатки на обслуговуванн¤ боргу, виконанн¤ державних гарант≥й ≥ забезпеченн¤ зобовТ¤зань включаютьс¤ т≥льки до загального фонду бюджету. ƒоходи та видатки загального фонду ≥менуютьс¤, ¤к загальн≥ надходженн¤ та загальн≥ видатки.

—пец≥альний фонд державного бюджету формуЇтьс¤ за рахунок кошт≥в державний ц≥льових фонд≥в, власних надходжень та спец≥альних видатк≥в бюджетних установ та орган≥зац≥й. “акож до спец≥ального фонду в≥днесен≥ за доходами та видатками: кошти, що надход¤ть в≥д реал≥зац≥њ надлишкового озброЇнн¤, в≥йськовоњ техн≥ки, ≥ншого майна «бройних —ил ”крањни, за виконан≥ роботи, надан≥ послуги, наданн¤ в оренду основних фонд≥в та ≥ншого майна «бройних —ил ”крањни; зб≥р за геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконан≥ за рахунок державного бюджету; в≥драхуванн¤ та зб≥р на буд≥вництво та реконструкц≥ю, ремонт, утриманн¤ автомоб≥льних дор≥г загального користуванн¤, зб≥р на розвиток виноградарства, сад≥вництва, хмел¤рства, плата за проб≥руванн¤ ≥ клеймуванн¤ вироб≥в та сплав≥в ≥з дорогоц≥нних метал≥в, частина державного мита за видачу паспорт≥в, що спр¤мовуЇтьс¤ на паспортизац≥ю населенн¤ ”крањни, митн≥ збори, фонд дотац≥й ≥ншим бюджетам тощо.

ќбовТ¤зковою умовою функц≥онуванн¤ спец≥ального фонду Ї те, що видатки зд≥йснюютьс¤ лише в межах кошт≥в, одержаних на цю мету в даному фонд≥. «алишки в кошт≥в на к≥нець року зараховуютьс¤ на рахунки спец≥ального фонду ( держаних ц≥льових фонд≥в та бюджетних установ та орган≥зац≥й по власних надходженн¤х) дл¤ проведенн¤ видатк≥в в наступному роц≥.

–еформа сукупних державних витрат повинна стати основою дл¤ рефор≠муванн¤ системи формуванн¤ доход≥в бюджет≥в р≥зних р≥вн≥в та визначи≠ти критер≥њ к≥льк≥сного розпод≥лу ф≥нансових ресурс≥в м≥ж ланками бюд≠жетноњ системи по вертикал≥.

–еформа бюджетноњ системи та м≥жбюджетних взаЇмов≥дносин пов'¤зана ≥з реформуванн¤м податковоњ системи ”крањни, зокрема пере≠гл¤дом структури та перел≥ку державних податк≥в, розширенн¤м рол≥ та частки м≥сцевих податк≥в ≥ збор≥в, запровадженн¤м рег≥ональних (облас≠них) податк≥в ≥ збор≥в. «а рахунок цього мають бути створен≥ передумови дл¤ радикального зм≥цненн¤ дох≥дноњ бази м≥сцевих бюджет≥в, зм≥ни дже≠рел формуванн¤ дох≥дноњ бази цих бюджет≥в.

Ќасл≥дком цього маЇ стати переведенн¤ ус≥х ланок м≥сцевих бюджет≥в на власну дох≥дну базу.  онкретний перел≥к дох≥дних джерел окремих ланок м≥сцевих бюджет≥в Ї темою спец≥ального досл≥дженн¤ ≥ тут не роз≠гл¤даЇтьс¤. Ќеобх≥дно ухвалити нову редакц≥ю «акону ”крањни "ѕро систему оподаткуванн¤", «акони ”крањни "ѕро м≥сцев≥ податки ≥ збори", "ѕро ф≥нанси м≥сцевого самовр¤дуванн¤".

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕроблеми стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2804 прочитано)