ћакроеконом≥ка > —утн≥сть та роль бюджету в соц≥ально-економ≥чних процесах

Ѕув пер≥од, коли робились спроби створити власну бюджетну систему. ÷е 1918-1922 рр. —початку ”крањнська ÷ентральна –ада прот¤гом 14 м≥с¤ц≥в свого ≥снуванн¤, а пот≥м б≥льшовицький ур¤д спробували оволод≥ти бюджетним процесом, але ц≥ спроби з р≥зних причин не мали усп≥ху.

”творенн¤ —–—– ≥ прийн¤тт¤  онституц≥њ —оюзу –—– передбачало створенн¤ Їдиного бюджету, до складу ¤кого включались бюджети союзних республ≥к. ќсновн≥ положенн¤  онституц≥њ були конкретизован≥ в законодавчих ≥ п≥дзаконних актах. «м≥ст бюджетного законодавства можна звести до такого:

Їдн≥сть бюджетноњ системи, централ≥зац≥¤ податкового законодавства у в≥дан≥ союзних орган≥в ≥ регламентац≥¤ видатк≥в;

включенн¤ союзних республ≥к до складу Їдиного державного бюджету, затвердженн¤ зведеного бюджету верховними органами —оюзу.

Ѕюджетна система —оюзу –—– об¢Їднувала в державному бюджет≥: союзний бюджет, бюджет соц≥ального страхуванн¤ та державн≥ бюджети 15 союзних республ≥к, в склад ¤ких входили республ≥канськ≥ бюджети союзних республ≥к, державн≥ бюджети 20 автономних республ≥к та б≥льше 53 тис. м≥сцевих бюджет≥в(крањв, областей, округ≥в, м≥ст, район≥в, с≥льських та селищних –ад).

“ака бюджетна система ≥снувала з 1924р., коли державн≥ бюджети союзних республ≥к були вперше законодавчо закр≥плен≥  онституц≥Їю —–—–. ¬ державному бюджет≥ на 1924/1925 р. дол¤ державних бюджет≥в созних республ≥к складала 41,9%, причому, основна частина кошт≥в в державних бюджетах- 69,2% - приходилась на м≥сцев≥ бюджети. ¬ наступн≥ роки спостер≥галась поступова централ≥зац≥¤ кошт≥в в союзному бюджет≥. Ќаприклад, в 1940 р. на частку союзного бюджету приходилось 75,8% ресурс≥в державного бюджету крањни.

¬ умовах —оюзу державний бюджет ”крањни виконував п≥дпор¤дковану роль у розпод≥льчих процесах. ¬≥н був ≥нструментом перерозпод≥лу ресурс≥в м≥ж галуз¤ми республ≥канського господарства ≥ р≥зними соц≥альними групами населенн¤ на територ≥х ”крањни, а також м≥ж територ≥¤ми всередин≥ республ≥ки.

ѕри формуванн≥ державного бюджету —–—– на 1989 та 1990рр. були оф≥ц≥йно оприлюднен≥ суми деф≥циту бюджету. ¬≥дбувс¤ розпод≥л деф≥циту бюджету м≥ж союзним та республ≥канськими р≥вн¤ми.

ќсновним регулюючим джерелом в ц≥ роки залишавс¤ податок з обороту, нормативи в≥драхуванн¤ ¤кого в бюджети союзних республ≥к були визначен≥ диференц≥йовано в≥д 61,4 % до 100 %. ¬ бюджети союзних республ≥к в≥драховувалось в 1990 р. 20 % платеж≥в ≥з прибутку п≥дприЇмств союзного п≥дпор¤дкуванн¤, в розм≥р≥ 50 % був встановлений норматив в≥драхувань в бюджети союзних республ≥к в≥д прибуткового податку з населенн¤.

—уттЇвою особлив≥стю формуванн¤ бюджет≥в на 1991р. був розвиток принципово нових ф≥нансових взаЇмостосунк≥в м≥ж центром та суверенними державами, м≥ж суверенними ≥ автономними республ≥ками та м≥сцевими –адами народних депутат≥в. “ак бюджетна система стала включати окремо союзний бюджет, самост≥йн≥ республ≥канськ≥ (суверенних ≥ автономних республ≥к) та м≥сцев≥ бюджети.

¬ 1991р. були повн≥стю передан≥ в бюджет так≥ найважлив≥ш≥ податки, ¤к податок з обороту та державн≥ податки з населенн¤. «ам≥сть цих податк≥в республ≥ками передавалась в союзний бюджет ф≥ксована сума кошт≥в на покритт¤ видатк≥в на народне господарство та на зд≥йсненн¤ загальнонац≥ональних програм. ’оча затверджен≥ бюджетн≥ показники не були виконан≥ ≥з-за недотриманн¤ республ≥ками своњх ф≥нансових зобов¢¤зань.

“аким чином, в 1991р. практично було л≥кв≥довано Їдину бюджетну систему крањни, ¤ка розпалась б≥льш н≥ж на 55 тис. автономних бюджет≥в. ¬ результат≥ загальнодержавний грошовий фонд був под≥лений за сферами веденн¤ —оюзу –—– та суверенних республ≥к.

¬ ”крањн≥ ще в 1990р. був прийн¤тий закон ”крањнськоњ –—– Уѕро бюджетну систему ”крањнськоњ –—–Ф, ¤кий визначив основи орган≥зац≥њ бюджетноњ системи ”крањни. «г≥дно цього закону ф≥нансов≥ ресурси ”крањни були под≥лен≥ на кошти державного бюджету (республ≥канського бюджету), бюджет≥в м≥сцевих –ад народних депутат≥в, позабюджетних фонд≥в та ≥нших ф≥нансових ресурс≥в. ¬ цьому закон≥ були в≥дображен≥ питанн¤ формуванн¤ та виконанн¤ державного та м≥сцевих бюджет≥в, розгл¤д, затвердженн¤, виконанн¤ бюджет≥в р≥зних р≥вн≥в бюджетноњ системи.

« урахуванн¤м зм≥н, що в≥дбулис¤ в пол≥тичному устроњ ”крањни за 1991-1995рр., а також в бюджетн≥й пол≥тиц≥ та бюджетному механ≥зм≥, в 1995р. ¬ерховна –ада ”крањни прийн¤ла нову редакц≥ю «акону Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, де наведено б≥льш ч≥тке визначенн¤ бюджетноњ системи, њњ складових частин, детальн≥ше регламентовано бюджетний процес, зд≥йснено розмежуванн¤ доход≥в ≥ витрат м≥ж ланками бюджетноњ системи ”крањни.

як незалежна держава ”крањна склала проект державного бюджету т≥льки на 1992р. „ерез нього перерозпод≥л¤лос¤ б≥льше н≥ж 60 % нац≥онального доходу ≥ 70 % ф≥нансових ресурс≥в держави, в≥н був зведений з деф≥цитом менше, н≥ж 3 % доход≥в.

“аким чином, становленн¤ бюджетноњ системи маЇ досить тривалу ≥стор≥ю, завд¤ки ¤к≥й Ї можлив≥сть простежити за роллю держави в розпод≥льчих процесах та м≥сце безпосередньо бюджету в соц≥ально-економ≥чних процесах.

4. –озвиток концепц≥й реформи

системи м≥жбюджетних в≥дносин в ”крањн≥

ќстанн≥ми роками ф≥скальн≥ тенденц≥њ в ”крањн≥ засв≥дчують ≥снуванн¤ фундаментальних вад у робот≥ субнац≥онального сектора держави. ƒе¤к≥ з цих проблем пов'¤зан≥ ≥з скороченн¤м контролю цього сектора над коштами ≥ викликають занепокоЇнн¤ в зв'¤зку з пог≥ршенн¤м ¤кост≥ послуг, ¤к≥ в≥н надаЇ, особливо в соц≥ально важливих сферах, таких ¤к охорона здоров'¤, осв≥та та соц≥альний захист. Ќаприклад, видатки м≥сцевих бюджет≥в у першому квартал≥ 1999 р. скоротились на 11% (у ном≥нальному вираз≥) пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом 1998 р. ¬идатки на охорону здоров'¤ зазнали 8.2%-ого скороченн¤, а видатки на осв≥ту впали на 13.2%. ¬ основ≥ цього скороченн¤ видатк≥в лежить непередбачуван≥сть та нестаб≥льн≥сть надходжень податку на прибуток п≥дприЇмств, ¤кий Ї основним джерелом доход≥в субнац≥ональних бюджет≥в.

≤нш≥ проблеми, пов'¤зан≥ з доходами, в≥ддзеркалюють нестаб≥льн≥сть з року на р≥к ¤к у р≥вн¤х, так ≥ в методах ф≥нансуванн¤ видатк≥в субнац≥ональних орган≥в влади.

≤снуюча система субнац≥ональних державних ф≥нанс≥в маЇ дв≥ небажан≥ риси. ѕерша з них Ц брак добре визначеноњ системи видаткових повноважень. Ќе ≥снуЇ, наприклад, консенсусу з питанн¤ про те, ¤кий р≥вень м≥сцевоњ влади маЇ в≥дпов≥дати за наданн¤ та ф≥нансуванн¤ комунальних послуг. ” де¤ких област¤х ц¤ статт¤ видатк≥в передбачена в обласному бюджет≥; в ≥нших област¤х це покладено на райони, а в окремих випадках, пор¤док зм≥нюЇтьс¤ з року на р≥к, видатков≥ повноваженн¤ переход¤ть з област≥ до район≥в ≥ навпаки.

≤ншим аспектом ц≥Їњ проблеми Ї складн≥ в≥дносини м≥ж м≥сцевими та обласними бюджетами. ћ≥сцев≥ посадов≥ особи нар≥кають, що обласн≥ бюджети в 2000 р. забирають соб≥ левову частку вс≥х додаткових планових доход≥в, одержаних в област≥. “акого роду нестаб≥льн≥ видатков≥ повноваженн¤ та зобов'¤занн¤ з ф≥нансуванн¤ спотворюють ≥ позбавл¤ють сенсу ф≥скальну в≥дпов≥дальн≥сть.

≤ншою непривабливою рисою ≥снуючоњ системи Ї поверненн¤ до практики податкового розщепленн¤. ѕодаткове розщепленн¤ п≥дриваЇ ефективне бюджетне управл≥нн¤, позбавл¤ючи м≥сцев≥ органи влади стимул≥в до моб≥л≥зац≥њ додаткових доход≥в та економ≥њ видатк≥в. «а д≥ючоњ системи м≥сцев≥ органи влади, ¤ким вдалос¤ впор¤дкувати своњ видатки або зб≥льшити доходи, будуть "винагороджен≥" ур≥занн¤м частки податк≥в.

 ороткий огл¤д основних вад ≥снуючоњ системи м≥жбюджетних в≥дносин св≥дчить про те, що ”крањна мусить ¤кнайшвидше знайти стаб≥льн≥ший ≥ прогнозований метод ф≥нансуванн¤ субнац≥ональних бюджет≥в - метод, ¤кий спри¤тиме створенню нормальних бюджетних стимул≥в, посиленню ф≥скальноњ п≥дзв≥тност≥ та дос¤гненню ефективн≥шого та над≥йного ф≥скального вир≥внюванн¤.

ƒискус≥¤ щодо подальших шл¤х≥в розвитку м≥жбюджетних стосунк≥в в ”крањн≥ набула особливоњ гостроти в зв'¤зку з актив≥зац≥Їю розробки та обговоренн¤ проекту Ѕюджетного  одексу ”крањни.

” св≥тл≥ в≥дчутноњ слабкост≥ загальних реформ м≥жбюджетних ф≥нансових стосунк≥в нижче пропонуЇтьс¤ альтернативний п≥дх≥д до програми реформ, що може посилити ≥снуючий проект  одексу ≥ позбавити його помилок. –озробка новоњ системи м≥жбюджетних стосунк≥в багато в чому под≥бна розробц≥ й прокладанню нового шл¤ху. Ќайважлив≥ше вир≥шити, де маЇ проходити шл¤х, а тод≥ Ц ¤к включити до проекту певн≥ заходи безпеки, так≥ ¤к обмеженн¤ швидкост≥, щоб забезпечити, що транспорт дос¤гне мети свого призначенн¤.

як≥ основн≥ критичн≥ пол≥тичн≥ пункти намагаЇтьс¤ з'Їднати м≥ж собою новий шл¤х м≥жбюджетних в≥дносин?  ≥нцевою метою реформи м≥жбюджетних в≥дносин, ¤ку пересл≥дуЇ також ≥ проект Ѕюджетного кодексу, Ї забезпеченн¤ стаб≥льного та передбачуваного ф≥нансуванн¤ субнац≥ональних орган≥в влади в рамках загальноњ структури державних ф≥нанс≥в, ¤ке спри¤ло б ефективност≥ видаткових р≥шень та усп≥шност≥ зусиль м≥сцевих орган≥в влади щодо наповненн¤ доходноњ частини бюджет≥в. ќсередд¤м концепц≥њ щодо того, ¤к дос¤гти ц≥Їњ мети Ї система формульних трансферт≥в, що передаютьс¤ згори донизу, ¤ка забезпечуЇ дотриманн¤ макроеконом≥чного контролю, спри¤Ї стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансуванн¤ м≥сцевих орган≥в влади та усуваЇ ¤к горизонтальний, так ≥ вертикальний дисбаланс, що виникаЇ внасл≥док нашого вибору щодо доходних та видаткових повноважень, наданих м≥сцевим органам влади.

ѕропонована схема трансферт≥в складаЇтьс¤ з к≥лькох ¤рус≥в, причому субнац≥ональн≥ органи влади вс≥х р≥вн≥в будуть субсидованими. ќднак субсидован≥сть не Ї внутр≥шньо притаманною метою реформи м≥жбюджетних в≥дносин, радше, вона в≥ддзеркалюЇ рац≥ональний розпод≥л прав на доходи та обов'¤зк≥в щодо видатк≥в, про що йдетьс¤ нижче, а також той факт, що легше дос¤гти децентрал≥зац≥њ видатк≥в, н≥ж децентрал≥зац≥њ доход≥в. ƒ≥¤тимуть два окрем≥ канали трансферт≥в, причому обидва вони спиратимутьс¤ на формулу. “рансферти спершу передаватимутьс¤ з ƒержбюджету до обласних бюджет≥в через в≥дпов≥дн≥ транзитн≥ рахунки в сумах, ¤к≥, з урахуванн¤м њхн≥х власних ресурс≥в, Ї адекватними дл¤ ф≥нансуванн¤ сумарно ¤к обласного, так ≥ субобласних бюджет≥в. „астина цього трансферту використовуватиметьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ обласного бюджету, а решта Ц передаватиметьс¤ з обласного бюджету до бюджет≥в м≥ст обласного п≥дпор¤дкуванн¤ та с≥льських район≥в, також на формульн≥й основ≥. ћ≥ста обласного значенн¤ випадають з трансфертного циклу на цьому етап≥, а с≥льськ≥ райони використовуватимуть своњ трансферти дл¤ ф≥нансуванн¤ своњх власних бюджет≥в, ≥ знову-таки на формульн≥й основ≥ Ч трансферт≥в м≥ст районного п≥дпор¤дкуванн¤, с≥л та селищ. Ћише у вин¤ткових випадках потр≥бн≥ будуть негативн≥ (знизу вгору) трансферти дл¤ дос¤гненн¤ бюджетного вир≥внюванн¤. Ќаведена нижче схема потоку трансферт≥в унаочнюЇ щонай≥стотн≥ш≥ риси пропонованоњ системи трансферт≥в (ƒодаток 2. —хема 2.).

1	2	3	4	5	6

Ќазва: —утн≥сть та роль бюджету в соц≥ально-економ≥чних процесах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (2157 прочитано)