ћаркетинг > ќрган≥зац≥¤ системи комун≥кац≥њ на ф≥рм≥

Х управл≥нн¤ в рамках функц≥ональноњ орган≥зац≥њ маркетингу розр≥з≥ окремих продукт≥в або њхн≥х груп. ћенеджер з продукту, що Ї пом≥тною особою в службах маркетингу багатьох в≥домих ф≥рм, несе в≥дпов≥дальн≥сть за товар в≥д запровадженн¤ його у виробництво аж до його зн¤тт¤. ¬≥н координуЇ роботу р≥зних служб п≥дприЇмства. …ого д≥¤льн≥сть оц≥нюЇтьс¤ зг≥дно з усп≥хом його товару на ринках. Ќа нього покладено так≥ завданн¤: анал≥з ринку, плануванн¤ ≥ контроль продукту, позиц≥юванн¤ продукту, пропозиц≥њ щодо пол≥пшенн¤ продукту за рахунок ≥нновац≥й, пе≠рев≥рка ефективност≥ комплексу маркетингу, у т≥м числ≥ й марке≠тинговоњ пол≥тики комун≥кац≥й. ћенеджер≥в з продукту може бу≠ти п≥дпор¤дковано кер≥вництву п≥дприЇмства або кер≥вников≥ служби маркетингу. ” раз≥ п≥дпор¤дкуванн¤ кер≥вництву п≥дпри≠Їмства такий менеджер може впливати (≥ то швидко!) на д≥¤ль≠н≥сть ус≥х служб п≥дприЇмства;

Х див≥з≥онн≥ структури, коли орган≥зац≥¤ служби маркетингу будуЇтьс¤ не за функц≥¤ми, а за об'Їктами (продуктами, кл≥Їнта≠ми, ринками, географ≥чними районами тощо). “ака структура л≥≠пше пристосовуЇтьс¤ до зм≥ни умов господарюванн¤, що дуже багато важить саме в наш≥й крањн≥, л≥пше забезпечуЇ координац≥ю та мотивац≥ю д≥й ус≥х п≥дрозд≥л≥в, наочн≥ше демонструЇ резуль≠тати д≥¤льност≥ кожного див≥з≥ону, забезпечуЇ спец≥ал≥зац≥ю ок≠ремих ланок служби маркетингу.

—учасним розвитком цих структур Ї створенн¤ див≥з≥он≥в, ¤к≥ ¬1дпов≥дають за певну групу не т≥льки основних, а й супутн≥х то≠вар≥в; створенн¤ таких посад, ¤к менеджер з продажу торгових марок (щось середнЇ м≥ж менеджером ≥з товару й торговим агентам), менеджер товарних груп, в ¤к≥ об'Їднано р≥зн≥ марки в≥дпов≥дно до того, в ¤кому пор¤дку њх виставлено на полиц¤х ун≥версам≥в); менеджер категор≥й (наприклад, ус≥ миюч≥ засоби, що виробл¤Ї п≥дприЇмство); менеджер конкретного ринку; менеджер ≥з формуванн¤ споживача тощо. «вичайно, будь-¤ка п≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть маЇ на мет≥ отриманн¤ прибутку. јле практика сучасних п≥дприЇмств показуЇ, що орган≥зац≥¤ просуванн¤ товар≥в на ринок ≥ до безпосередн≥х споживач≥в передовс≥м ор≥ЇнтуЇтьс¤ не на монетарн≥ результати: п≥дприЇмства за допомогою маркетинговоњ пол≥тики комун≥кац≥й домагаютьс¤ ч≥ткого в≥докремлюванн¤ власних товар≥в з пом≥ж тих, що пропонуютьс¤ на ринку; бажаних зм≥н ≥м≥джу п≥дприЇмства; ≥нформуванн¤ споживач≥в про нов≥ товари або зм≥ни ц≥нах; пробудженн¤ зац≥кавленост≥, ¤ке приводить людину до магазину, хоча й без нам≥ру купити товар; вплив на психолог≥ю людей у певному напр¤мку тощо.

Ќайвища мета сучасних маркетингових комун≥кац≥й Ч це вплинути на потенц≥йних споживач≥в у такий спос≥б, щоб вони придбали товар саме цього, конкретного п≥дприЇмства. ќтже, го≠ловною метою д≥¤льност≥ у сфер≥ маркетингових комун≥кац≥й Ї формуванн¤ попиту (байдуже на що Ч на товари, на ≥дењ, на спо≠с≥б житт¤, нав≥ть на ¤когось пол≥тика чи державного д≥¤ча).

ƒл¤ виконанн¤ цих завдань п≥дрозд≥л маркетинговоњ пол≥тики комун≥кац≥й використовуЇ так≥ ≥нструменти, ¤к реклама, стимулюванн¤ попиту, робота з громадськ≥стю, персональний продаж участь у виставках та ¤рмарках, пр¤мий маркетинг, реклама на м≥сц≥ продажу та сучасна упаковка своЇњ продукц≥њ.

ѕ≥дрозд≥л маркетинговоњ пол≥тики комун≥кац≥й, ¤к правило очолюЇ фах≥вець ≥з вищою осв≥тою маркетолога та практичним досв≥дом роботи не менше двох рок≥в. …ого призначають ≥ зв≥льн¤ють наказом кер≥вництва п≥дприЇмства, ¤ке затверджуЇ також структуру та штати п≥дрозд≥лу.

«г≥дно з≥ своњми головними завданн¤ми п≥дрозд≥л маркетинговоњ пол≥тики комун≥кац≥й виконуЇ так≥ функц≥њ:

Х розробл¤Ї плани маркетингових комун≥кац≥й (плануЇ рекламн≥ кампан≥њ ¤к самост≥йно, так ≥ за допомогою рекламних агенц≥й визначаЇ та використовуЇ найб≥льш ефективн≥ засоби рекламуванн¤, розробл¤Ї заходи з≥ стимулюванн¤ попиту, ≥з пабл≥к рилейшнз та ≥нших напр¤мк≥в маркетингових комун≥кац≥й);

Х готуЇ пропозиц≥њ та проекти кошторис≥в витрат щодо окре≠мих напр¤мк≥в маркетингових комун≥кац≥й, визначаЇ загальну! суму витрат на ц≥ заходи; ≤

Х зд≥йснюЇ контроль за витратами кошт≥в, визначаЇ ефективн≥сть цих витрат та зд≥йснюЇ належне коригуванн¤, ¤кщо запланован≥ заходи не дають бажаного результату;

Х сп≥льно з ≥ншими п≥дрозд≥лами служби маркетингу готуЇ ма≠тер≥али анал≥тичного характеру та ≥нш≥ дов≥дки на вимогу кер≥вництва, за необх≥дност≥ консультуЇ прац≥вник≥в п≥дприЇмства питань маркетинговоњ пол≥тики комун≥кац≥й;

Х сп≥льно з юридичною службою п≥дприЇмства готуЇ матер≥али щодо претенз≥й орган≥зац≥¤м-виконавц¤м (рекламним агенц≥¤м науково-досл≥дним установам) з приводу ¤кост≥ та строк≥в виконанн¤ роб≥т за контрактами;

Х анал≥зуЇ та оц≥нюЇ результативн≥сть конкретних заход≥в з маркетингових комун≥кац≥й та ефективн≥сть роботи кожного прац≥вника п≥дрозд≥лу;

Х узагальнюЇ досв≥д роботи свого п≥дрозд≥лу та аналог≥чних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмств-конкурент≥в;

Х готуЇ пропозиц≥њ щодо вдосконаленн¤ д≥¤льност≥ п≥дрозд≥лу

на близьку та в≥ддалену перспективу;

Х готуЇ пропозиц≥њ про п≥двищенн¤ д≥ловоњ квал≥ф≥кац≥њ пра≠ц≥вник≥в п≥дрозд≥лу, зокрема щодо њхнього навчанн¤ та стажуван≠н¤ за кордоном.

ѕ≥дрозд≥л з маркетинговоњ пол≥тики комун≥кац≥й маЇ право:

Х отримувати в установленому пор¤дку в≥д р≥зних п≥дрозд≥л≥в та служб п≥дприЇмства матер≥али, дов≥дки та ≥ншу ≥нформац≥ю, необх≥дну дл¤ виконанн¤ обов'¤зк≥в, покладених на п≥дрозд≥л;

Х давати рекомендац≥њ, спр¤мован≥ на реал≥зац≥ю завдань щодо маркетингових комун≥кац≥й, р≥зним структурним одини≠ц¤м п≥дприЇмства, а також зд≥йснювати контроль за њхн≥м ви≠конанн¤м;

Х у встановленому пор¤дку вести переговори та листуванн¤ з р≥зними п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми (у т≥м числ≥ заруб≥ж≠ними) з питань, що вход¤ть у компетенц≥ю п≥дрозд≥лу;

Х за нагальноњ виробничоњ потреби залучати прац≥вник≥в п≥д≠приЇмства до проведенн¤ масових рекламних та ≥нших заход≥в;

Х за необх≥дност≥ надавати на комерц≥йних засадах методичну допомогу, консультац≥њ, послуги (у т≥м числ≥ посередницьк≥) ≥н≠шим орган≥зац≥¤м;

Х брати участь у зас≥данн¤х, симпоз≥умах, конгресах, сем≥на≠рах та ≥нших заходах з питань маркетингових комун≥кац≥й, одер≠жувати в≥дпов≥дн≥ навчально-методичн≥ матер≥али дл¤ п≥двищен≠н¤ квал≥ф≥кац≥њ прац≥вник≥в п≥дрозд≥лу;

. Х готувати пропозиц≥њ щодо в≥др¤джень представник≥в п≥дрозд≥лу на м≥жнародн≥ торгов≥ виставки та ¤рмарки, симпоз≥уми, се≠м≥нари, конгреси з метою вивченн¤ досв≥ду роботи.

ѕ≥дрозд≥л маркетинговоњ пол≥тики комун≥кац≥й служби маркетингу п≥дприЇмства несе в≥дпов≥дальн≥сть ¤к за незадов≥льне виконанн¤ своњх функц≥й ≥ покладених на його прац≥вник≥в завдань, так ≥ за безд≥¤льн≥сть та неприйн¤тт¤ р≥шень з питань, що вход¤ть до компетенц≥њ цього п≥дрозд≥лу.

—истема маркетингових комун≥кац≥й

у внутр≥шньому середовищ≥ ф≥рми (п≥дприЇмства).

” сьогоденних умовах розвитку нових ≥нформац≥йних технолог≥й, усп≥шна д≥¤льн≥сть будь-¤кого п≥дприЇмства багато в чому залежатиме в≥д ум≥нн¤, досв≥ду кер≥вник≥в при управл≥нн≥ комун≥кац≥йними процесами.

“ому, хоч увесь цей процес часто може тривати лише к≥лька секунд, анал≥з цих етап≥в дозвол¤Ї показати де, у ¤ких точках виникають проблеми ≥нформац≥йного обм≥ну при управл≥нн≥ таким п≥дприЇмством у сучасних ринкових умовах.

«авданн¤м даного розд≥лу буде в≥дсл≥дковуванн¤ проблеми формуванн¤ маркетингових комун≥кац≥й у внутр≥шньому середовищ≥ п≥дприЇмства.

ƒл¤ вир≥шенн¤ такого завданн¤ були використан≥ матер≥али соц≥олог≥чного опитуванн¤ та анкетуванн¤, ¤ке проводилось автором у 1999 роц≥ серед працюючих мешканц≥в ”крањни. Ѕуло опитано 624 респонденти, ¤к≥ працювали на ___ п≥дприЇмствах. «разок анкети, за ¤кою проводилось опитуванн¤ представлено в додатку 1.  ритер≥њ в≥дбору п≥дприЇмств: форма власност≥ та розм≥р (к≥льк≥сть працюючого персоналу).

 омун≥кац≥йний процес починаЇтьс¤ з формуванн¤ ≥дењ або в≥дбору ≥нформац≥њ, коли в≥дправник вир≥шуЇ, ¤ке пов≥домленн¤ необх≥дно зробити предметом обм≥ну. ≤ саме на цьому, першому етап≥, спроба обм≥н¤тис¤ ≥нформац≥Їю зриваЇтьс¤, оск≥льки ≥нформац≥¤, що надходить, не в≥дпов≥даЇ сформульован≥й ≥дењ.

¬ управл≥нн≥ п≥дприЇмством ≥нформац≥йне забезпеченн¤ служить важливим елементом, ¤кий впливаЇ на розвиток комун≥кац≥йних процес≥в, оск≥льки ≥нформац≥¤ ¤вл¤Ї собою сполучну ланку управл≥нн¤, ≥ саме вона м≥стить в≥домост≥, необх≥дн≥ дл¤ оц≥нки ситуац≥њ та прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень. ѕ≥д системою ≥нформац≥йного забезпеченн¤ розум≥Їмо сукупн≥сть елемент≥в, ¤к≥ забезпечують процес управл≥нн¤, дозвол¤ють орган≥зувати своЇчасне надходженн¤ необх≥дноњ к≥лькост≥ ≥нформац≥њ потр≥бноњ ¤кост≥ в ус≥ п≥дрозд≥ли управл≥нн¤. Ѕез використанн¤ об'Їктивноњ ≥нформац≥њ неможливе прийн¤тт¤ обірунтованих комерц≥йних р≥шень, ¤к≥ забезпечують максимальний прибуток, рац≥ональне використанн¤ ресурс≥в. ќрган≥зац≥¤ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ пов'¤зана з визначенн¤м ¤к≥сних характеристик, ¤к≥ встановлюютьс¤ на основ≥ певних критер≥њв. ƒо критер≥њв ¤кост≥ ≥нформац≥њ в≥днос¤ть: зм≥стовн≥сть, сприйн¤тт¤, адекватн≥сть, варт≥сть.

–ац≥ональний розпод≥л поток≥в ≥нформац≥њ в апарат≥ управл≥нн¤ вимагаЇ дотриманн¤ такого принципу, при ¤кому ≥нформац≥¤ негайно б поступала на той р≥вень ≥Їрарх≥њ структури управл≥нн¤, де вона може бути оброблена з найменшими затратами часу та максимальною ефективн≥стю. ¬≥дсутн≥сть ≥нформац≥њ про стан системи та њњ п≥дсистем, про њх взаЇмозв'¤зки м≥ж собою та навколишн≥м середовищем не забезпечуЇ рац≥ональноњ та ефективноњ комун≥кац≥њ, ≥ внасл≥док цього прийн¤т≥ управл≥нськ≥ р≥шенн¤ можуть бути суто суб'Їктивн≥, необгрунтован≥, несум≥сн≥ з науковим управл≥нн¤м.

1	2	3	4	5

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ системи комун≥кац≥њ на ф≥рм≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4360 прочитано)