ћаркетинг > ќц≥нюванн¤ макро- та м≥кросередовища ф≥рми

ќц≥нюванн¤ макро- та м≥кросередовища ф≥рми

Ѕудь-¤ке п≥дприЇмство перебуваЇ ≥ функц≥онуЇ у середовищ≥. јна≠л≥з середовища Ї початковим етапом формуванн¤ стратег≥њ д≥¤ль≠ност≥ п≥дприЇмства, оск≥льки забезпечуЇ в≥дпов≥дну базу дл¤ визна≠ченн¤ м≥с≥њ ≥ ц≥лей його функц≥онуванн¤. јнал≥з середовища передба≠чаЇ вивченн¤ ≥ досл≥дженн¤ трьох його складових:

Х макросередовища;

Х м≥кросередовища;

Х внутр≥шнього середовища.

ћ≥кросередовище Ч учасники ринку, ¤к≥ безпосередньо контакту≠ють з п≥дприЇмством ≥ впливають на нього. ÷е насамперед спожи≠вач≥, постачальники, конкуренти, посередники. ¬нутр≥шнЇ середовище Ч сукупн≥сть фактор≥в, що визначають процеси д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ÷е виробництво, маркетинг, ф≥≠нанси, персонал тощо.

ћакросередовище складаЇтьс¤ з елемент≥в, ¤к≥ пр¤мо не пов'¤зан≥ з п≥дприЇмством, але впливають на формуванн¤ загальноњ атмосфе≠ри б≥знесу. –озр≥зн¤ють так≥ основн≥ компоненти макросередовища: пол≥тичн≥, економ≥чн≥, природн≥, соц≥альн≥, технолог≥чн≥ та де¤к≥ науковц≥ визначають ще такий фактор ¤к випадок. ”с≥ сучасн≥ автори розр≥зн¤ють:

зовн≥шнЇ середовище (або середовище непр¤мого впливу);

пром≥жне або безпосереднЇ середовище;

внутр≥шнЇ середовище орган≥зац≥њ.

ћакросередовище

”р¤д ≈коном≥ка

ћ≥кросередовище

јкц≥онери ѕостачальники

ѕрофсп≥лки ѕокупц≥

ѕ≥дприЇмство

 редитори  онкуренти

ѕриродн≥ фактори ¬ипадок Ќауково-техн≥чний прогрес

—оц≥ально-демограф≥чне середовище

–ис.1 ќточенн¤ б≥знесу

«овн≥шнЇ середовище - це сукупн≥сть фактор≥в, ¤к≥ формують довгострокову прибутков≥сть орган≥зац≥њ ≥ на ¤к≥ орган≥зац≥¤ не може впливати взагал≥ або маЇ незначний вплив.

ѕром≥жне середовище - це сукупн≥сть фактор≥в, ¤к≥ формують довгострокову прибутков≥сть орган≥зац≥њ ≥ на ¤к≥ вона може впливати через встановленн¤ ефективних комун≥кац≥й.

¬нутр≥шнЇ середовище орган≥зац≥њ - це сукупн≥сть фактор≥в, ¤к≥ формують њњ довгострокову прибутков≥сть орган≥зац≥њ ≥ перебувають п≥д безпосередн≥м контролем кер≥вник≥в та персоналу орган≥зац≥њ.

«овн≥шнЇ середовище Ї джерелом, що забезпечуЇ орган≥зац≥ю ресурсами, необх≥дними дл¤ п≥дтримки њњ внутр≥шнього потенц≥алу на належному р≥вн≥. ќрган≥зац≥¤ знаходитьс¤ в стан≥ пост≥йного обм≥ну з зовн≥шн≥м середовищем, забезпечуючи тим самим соб≥ можлив≥сть виживанн¤. јле ресурси зовн≥шнього середовища не безмежн≥. ≤ на них претендують багато ≥нших орган≥зац≥й, що знаход¤тьс¤ в цьому ж середовищ≥. “ому завжди ≥снуЇ можлив≥сть того, що орган≥зац≥¤ не зможе одержати потр≥бн≥ ресурси з зовн≥шнього середовища. ÷е може послабити њњ потенц≥ал ≥ привести до багатьох негативних дл¤ орган≥зац≥њ насл≥дкам. «адача стратег≥чного управл≥нн¤ складаЇтьс¤ в забезпеченн≥ такоњ взаЇмод≥њ орган≥зац≥њ ≥з зовн≥шн≥м середовищем, що дозвол¤ло б њй п≥дтримувати њњ потенц≥ал на р≥вн≥, необх≥дному дл¤ дос¤гненн¤ њњ ц≥лей, ≥ тим самим давало б њй можлив≥сть виживати в довгостроков≥й перспектив≥.

ƒл¤ того щоб визначити стратег≥ю повед≥нки орган≥зац≥њ ≥ провести цю стратег≥ю в житт¤, менеджери повинн≥ мати детальну у¤ву про зовн≥шнЇ середовище, тенденц≥њ його розвитку ≥ м≥сц¤, що займаЇ в н≥й орган≥зац≥¤. ѕри цьому зовн≥шнЇ оточенн¤ вивчаЇтьс¤ стратег≥чним управл≥нн¤м, у першу чергу дл¤ того, щоб розкрити т≥ загрози ≥ можливост≥, ¤к≥ орган≥зац≥¤ повинна враховувати при визначенн≥ своњх ц≥лей ≥ шл¤х≥в њх дос¤гненн¤.

”¤ва про значенн¤ зовн≥шнього оточенн¤ та необх≥дн≥сть враховувати сили зовн≥шн≥ по в≥дношенню до орган≥зац≥њ, зТ¤вилась в управл≥нськ≥й думц≥ в к≥нц≥ 50-тих рок≥в. ÷е стало одним з найважлив≥ших внеск≥в системного п≥дходу в науку управл≥нн¤, оск≥льки п≥дкреслювалась необх≥дн≥сть дл¤ кер≥вника розгл¤дати свою орган≥зац≥ю ¤к ц≥л≥сн≥сть, ¤ка складаЇтьс¤ з взаЇмоповТ¤заних частин, в свою чергу повТ¤заних з звТ¤зками ≥з зовн≥шн≥м св≥том.

“ерм≥н "зовн≥шнЇ середовище" включаЇ економ≥чн≥ умови, споживач≥в, профсп≥лки, ур¤дов≥ акт≥, законодавство, конкурентн≥ орган≥зац≥њ, систему ц≥нностей у сусп≥льств≥, громадську думку, техн≥ку те технолог≥ю ≥ ≥нш≥ фактори. ÷≥ взаЇмозвТ¤зан≥ фактори чин¤ть вплив на все, зо в≥дбуваЇтьс¤ всередин≥ орган≥зац≥њ. Ќаприклад, введенн¤ новоњ автоматичноњ технолог≥њ може забезпечити орган≥зац≥њ переваги в конкуренц≥њ. јле, щоб використати цю нову технолог≥ю, орган≥зац≥¤ вимушена шукати людей ≥з певними навичками, а також ≥з певними погл¤дами. «найти потр≥бних фах≥вц≥в буваЇ досить складно. якщо економ≥чна конТЇктура п≥двищуЇтьс¤ та ¤кщо ≥снуЇ конкуренц≥¤ на ринку таких спец≥ал≥ст≥в, орган≥зац≥¤ може бути вимушена п≥дн¤ти зароб≥тну плату, щоб заохотити цих спец≥ал≥ст≥в до роботи. ” процес≥ найму роб≥тник≥в, орган≥зац≥¤ повинна дотримуватис¤ державного законодавства, ¤ке заборон¤Ї дискрим≥нац≥ю за в≥ком, статтю, расою. ¬с≥ ц≥ фактори пост≥йно зм≥нюютьс¤.

« кожним роком кер≥вництво вимушене враховувати все б≥льшу к≥льк≥сть зовн≥шнього середовища, ¤к≥ набувають глобального характеру. ќрган≥зац≥њ повн≥стю залежать в≥д навколишнього середовища, ¤ке, ¤к правило, знаходитьс¤ поза впливом менеджера (кер≥вника).

—ьогодн≥шн≥ зм≥ни в зовн≥шньому св≥т≥ примусили звернути на макросередовище ще б≥льшу увагу, н≥ж коли - не будь. Ќав≥ть ¤кщо б зм≥ни ц≥ не були б наст≥льки важливими, кер≥вникам все одно б прийшлос¤ враховувати середовище, оск≥льки орган≥зац≥¤ ¤к в≥дкрита система залежить в≥д зовн≥шнього св≥ту у в≥дношенн≥ поставок ресурс≥в, енерг≥њ, кадр≥в, а також споживач≥в. ќск≥льки в≥д кер≥вництва залежить виживанн¤ орган≥зац≥њ, менеджер повинен вм≥ти ви¤вл¤ти ≥стотн≥ факти в оточенн≥, ¤к≥ впливають на його орган≥зац≥ю. Ѕ≥льш того, в≥н повинен запропонувати слушн≥ способи реагуванн¤ на зовн≥шн≥ впливи.

ћакрооточенн¤ створюЇ загальн≥ умови перебуванн¤ орган≥зац≥њ в зовн≥шньому середовищ≥. ” б≥льшост≥ випадк≥в макрооточенн¤ не маЇ специф≥чного характеру, безпосередньо до окремоњ вз¤тоњ орган≥зац≥њ, хоча ступ≥нь впливу стану макрооточенн¤ на р≥зн≥ орган≥зац≥њ р≥зна, що пов'¤зано з в≥дм≥нност¤ми ¤к у сферах д≥¤льност≥, так ≥ з внутр≥шн≥м потенц≥алом орган≥зац≥й.

як зазначалос¤, п≥дприЇмство - це в≥дкрита система, ≥ його розвиток залежить в≥д зовн≥шнього середовища.

‘.  отлер вважаЇ, що зовн≥шнЇ середовище складаЇтьс¤ з шести основних фактор≥в: демограф≥чних, економ≥чних, природних, науково-техн≥чних, пол≥тичних ≥ фактор≥в культурного середовища.

‘актори зовн≥шнього середовища найчаст≥ше класиф≥кують за такими групами:

1.≈коном≥чн≥ -фактори, що пов'¤зан≥ з об≥гом грошей, товар≥в, ≥нформац≥њ та енерг≥њ.

¬ивченн¤ економ≥чноњ компоненти макрооточенн¤ дозвол¤Ї зрозум≥ти те, ¤к формуютьс¤ ≥ розпод≥л¤ютьс¤ ресурси. ¬ивченн¤ економ≥ки передбачаЇ анал≥з р¤ду показник≥в: розм≥ри валового нац≥онального продукту, темп≥в ≥нфл¤ц≥њ, р≥вн¤ безроб≥тт¤, процентноњ ставки, продуктивност≥ прац≥, норм оподатковуванн¤, плат≥жного балансу, норм нагромадженн¤ ≥ т.п. ѕри вивченн≥ економ≥чноњ компоненти важливо звертати увагу на так≥ чинники, ¤к загальний р≥вень економ≥чного розвитку, на¤вн≥сть природних ресурс≥в, кл≥мат, тип ≥ р≥вень розвитку конкурентних в≥дносин, структура населенн¤, р≥вень осв≥ченост≥ робочоњ сили ≥ розм≥р зароб≥тноњ плати.

ƒл¤ стратег≥чного управл≥нн¤ при вивченн≥ перерахованих показник≥в ≥ чинник≥в становл¤ть ≥нтерес не значенн¤ показник≥в ¤к так≥, а в першу чергу те, ¤к≥ можливост≥ дл¤ веденн¤ б≥знесу це даЇ. “акож у сферу ≥нтерес≥в стратег≥чного управл≥нн¤ входить ≥ розкритт¤ потенц≥йних загроз дл¤ ф≥рми, що зведен≥ в окрем≥ складов≥ економ≥чноњ компоненти. ƒуже часто буваЇ так, що можливост≥ ≥ загрози дуже повТ¤зан≥. Ќаприклад, низька ц≥на робочоњ сили, з одного боку, може привести до зниженн¤ витрат. јле, з ≥ншого боку, вона тањть у соб≥ загрозу зниженн¤ ¤кост≥ прац≥.

јнал≥з економ≥чноњ компоненти н≥ в ¤кому раз≥ не повинно зводитис¤ до анал≥зу окремих њњ складових. ¬≥н повинен бути спр¤мований на комплексну оц≥нку њњ стану. ” першу чергу, це ф≥ксац≥¤ р≥вн¤ ризику, ступ≥нь конкуренц≥њ ≥ р≥вень д≥ловоњ привабливост≥.

2. ѕол≥тичн≥ - фактори, що впливають на пол≥тичн≥ погл¤ди та под≥л¤ють людей на окрем≥ пол≥тичн≥ групи ≥ знаход¤ть вираженн¤ в д≥¤льност≥ та прийн¤тт≥ р≥шень м≥сцевими органами влади та ур¤ду.

ѕол≥тична складова макрооточенн¤ повинна вивчатис¤ в першу чергу дл¤ того, щоб мати ¤сне у¤вленн¤ про нам≥ри орган≥в державноњ влади по в≥дношенню до розвитку сусп≥льства та про засоби, за допомогою ¤ких держава маЇ нам≥р проводити в житт¤ свою пол≥тику. ¬ивченн¤ пол≥тичноњ компоненти повинно концентруватис¤ на з'¤суванн≥ того, ¤к≥ програми намагаютьс¤ провести в житт¤ р≥зн≥ парт≥йн≥ структури, ¤к≥ групи лоб≥юванн¤ ≥снують в органах державноњ влади, ¤к ур¤д в≥дноситьс¤ до р≥зних галузей економ≥ки ≥ рег≥онам крањни, ¤к≥ зм≥ни в законодавств≥ ≥ правовому регулюванн≥ можлив≥ в результат≥ прийн¤тт¤ нових закон≥в ≥ нових норм, що регулюють економ≥чн≥ процеси. ѕри цьому важливо усв≥домити базов≥ характеристики пол≥тичноњ системи: ¤ка ≥деолог≥¤ визначаЇ пол≥тику ур¤ду, наск≥льки стаб≥льний ур¤д, наск≥льки в≥н в змоз≥ проводити свою пол≥тику, ¤ка ступ≥нь сусп≥льного невдоволенн¤ ≥ наск≥льки сильн≥ опозиц≥йн≥ пол≥тичн≥ структури.

3. —оц≥ально-демограф≥чн≥ фактори, ¤к≥ впливають на р≥вень ≥ тривал≥сть житт¤ людей, а також формують њхню ц≥нн≥сну ор≥Їнтац≥ю.

¬ивченн¤ соц≥альноњ компоненти макрооточенн¤ спр¤моване на те, щоб усв≥домити вплив на б≥знес таких соц≥альних ¤вищ ≥ процес≥в, ¤к в≥дношенн¤ людей до роботи ≥ ¤кост≥ житт¤, ≥снуюч≥ у сусп≥льств≥ звичањ ≥ в≥руванн¤, демограф≥чна структура сусп≥льства, зростанн¤ населенн¤, р≥вень осв≥ченост≥, моб≥льн≥сть людей ≥ ≥нше. ќсоблив≥сть соц≥альноњ компоненти перебуваЇ в тому, що вона впливаЇ ¤к на ≥нш≥ компоненти макрооточенн¤, так ≥ на внутр≥шнЇ середовище орган≥зац≥њ. ўе одн≥Їю в≥дм≥нною рисою соц≥альних процес≥в Ї те, що вони зм≥нюютьс¤ в≥дносно пов≥льно, але привод¤ть до дуже ≥стотних зм≥н в оточенн≥ орган≥зац≥њ.

1	2	3

Ќазва: ќц≥нюванн¤ макро- та м≥кросередовища ф≥рми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3740 прочитано)