ћаркетинг > ѕабл≥к рилейшнз, маркетинг, комун≥кац≥њ

Х засоби ≥нформац≥њ так само потребують ваших новин, ¤к ≥ ви потребуЇте њхн≥х послуг;

Х пиш≥ть ≥нформативн≥ рел≥зи короткими ≥ простими реченн¤≠ми вибирайте знайому перес≥чним читачам лексику;

Х намагайтес¤ створювати так≥ рел≥зи, щоб њх ус≥ можна було б десь прилаштувати;

Х склад≥ть список редактор≥в та ≥нших в≥дпов≥дальних ос≥б у засобах масовоњ ≥нформац≥њ, що до них ви звертаЇтесь пост≥йно;

Х пам'¤тайте, що у вашого п≥дприЇмства може бути аудитор≥¤ б≥льша, н≥ж населенн¤ вашого м≥ста;

Х б≥льш≥сть засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ шукають пов≥домлень, ¤к≥ були б ц≥кавими дл¤ вс≥х, а в≥дтак шукайте на вашому п≥дпри≠Їмств≥ новин, ¤к≥ б могли впливати на житт¤ людей навколо вас;

Х станьте експертом у своњй галуз≥, тод≥ знатимете, ¤к продати п≥дприЇмство, товар чи послугу;

Х ран≥ше н≥ж щось сказати, подумайте, що саме кл≥Їнт хоче в≥д вас почути;

Х завжди бер≥ть до уваги, що кожна галузь, профес≥¤ та фах розмовл¤ють власною мовою, а читачам профес≥йних галузевих журнал≥в потр≥бн≥ не загальники, а факти, подробиц≥ та цифри;

Х постачайте ≥нформац≥ю, ¤коњ потребують редактори та њхн¤ аудитор≥¤ (читач≥, гл¤дач≥, слухач≥);

Х не забувайте, що конкретне по¤сненн¤ завжди л≥пше за довгу й нудну розпов≥дь;

Х будьте в≥двертим з представниками мас-мед≥а, але н≥коли не бе≠р≥ть репортера за свою дов≥рену особу, ретельно зважуйте своњ слова;

Х провод¤чи прес-конференц≥ю, намагайтесь передбачити ¤к≥сь провокац≥йн≥ питанн¤, потренуйтесь перед колегами, три≠майте переб≥г прес-конференц≥њ у своњх руках, не п≥ддавайтесь спроб≥ вт¤гнути вас у суперечку та безпл≥дн≥ дебати.

“аких порад Ї багато, але, на думку фах≥вц≥в, найл≥пша з них така: ¤кщо Ї на щось попит, не пропуст≥ть нагоди: коли роликов≥ ковзани стають модними, починайте розвозити на них св≥й товар; коли ¤кась гра стаЇ модним захопленн¤м, а ви виготовл¤Їте щось таке, що пов'¤зане з ц≥Їю грою, не пошкодуйте грошей Ч най≠м≥ть людей, ¤к≥ можуть навчити грати в нењ вс≥х бажаючих, за≠пропонуйте прим≥щенн¤ дл¤ гри або виступ≥ть ¤к спонсор зма≠гань. Ћ≥пшого пабл≥сит≥ год≥ й шукати!

 р≥м орган≥зац≥њ новин дл¤ засоб≥в ≥нформац≥њ, служба пабл≥к рилейшнз п≥дприЇмства маЇ ще й ≥нш≥ напр¤мки д≥¤льност≥ (ро≠бота з владними структурами, з контактними аудитор≥¤ми). ѕро них буде сказано окремо, так само ¤к ≥ про специф≥чн≥ форми роботи служби пабл≥к рилейшнз, тобто т≥, ¤кими користуютьс¤ лише п≥армени.

–озгл¤даючи пабл≥к рилейшнз у загальному контекст≥ комун≥≠кац≥й, можна зазначити, що найширше застосуванн¤ здобутк≥в теор≥њ комун≥кац≥й маЇмо саме в робот≥ з громадськ≥стю. як зазначаЇ головний теоретик пабл≥к рилейшнз в ”крањн≥ проф. √. ѕочепцов, комун≥кативн≥ технолог≥њ XX ст. стали ≥ндус≠тр≥альними засобами орган≥зац≥њ комун≥кативних процес≥в у сус≠п≥льств≥. ¬они опрацьован≥ профес≥оналами ≥ реал≥зуютьс¤ в аудитор≥¤х дос≥ небачених розм≥р≥в. ƒо комун≥кативних техноло≠г≥й в≥н в≥дносить пропаганду, рекламу, пол≥тику, переговори, перформанси, створенн¤ атмосфери дов≥ри ≥ взаЇморозум≥нн¤.

ѕропаганда Ч це робота дл¤ поширенн¤ своЇњ ≥деолог≥чноњ те≠ритор≥њ, њњ спр¤мовано на велик≥ групи людей, оск≥льки окремий ≥ндив≥дуум Ч досить уперта ≥стота, котра маЇ своњ стал≥ норми та настанови, ¤к≥ дуже важко зм≥нити. Ќатом≥сть групову психоло≠г≥ю ор≥Їнтувати на ¤к≥сь нов≥ установки прост≥ше, бо взаЇмод≥¤ людей у груп≥ н≥би посилюЇ пропагандистський вплив на них. ясна р≥ч, що за допомогою прийом≥в пропаганди можна п≥д силити т≥льки вже на¤вн≥ тенденц≥њ повед≥нки, але зм≥нити њњ ради≠кально досить важко, на це можуть знадобитис¤ роки. ћ≥ж ≥н≠шим, методи передвиборноњ боротьби теж належать до пропаган≠дистських технолог≥й.

÷≥каво, що виникненн¤ пабл≥к рилейшнз пов'¤зують ≥з ≥ндуст≠р≥ал≥зац≥Їю, масовим пересуванн¤м людей ≥з с≥л до м≥ст. Ќов≥ економ≥чн≥ умови житт¤ потребували й нових комун≥кац≥й. ќдин ≥з теоретик≥в комун≥кац≥й писав, що легко тримати в покор≥ с≥ль≠ське населенн¤, бо т¤жка прац¤ ≥ злиденне житт¤ не дають змоги сел¤нинов≥ п≥двести голову, а з економ≥чним розвитком сусп≥льс≠тва приходить ≥ нове розум≥нн¤ людських прав. ќтже, новий еко≠ном≥чний тип сусп≥льства справд≥ забезпечуЇ вс≥м громад¤нам право голосу, а ¤к сполучна ланка м≥ж орган≥зац≥¤ми та сусп≥льс≠твом виникаЇ система пабл≥к рилейшнз.

ѕерформанс Ч це д≥¤, що њњ демонструЇ одна група людей перед ≥ншою, тобто щось таке на кшталт театрального д≥йства. ÷ю д≥ю класиф≥кують ¤к гру (правила визначають т≥, хто граЇ) та ¤к ритуал (коли правила вищ≥ за людину, котра мусить њм п≥дпор¤дковуватис¤). «розум≥ло, що межа м≥ж перформансом та реальним житт¤м досить умовна. ѕерформанси робл¤ть комун≥≠кац≥ю ч≥тк≥шою, сигнали зрозум≥л≥шими, позбавл¤ють њх двоз≠начност≥, стримують агресивн≥ д≥њ (¤кщо вони не Ї њхньою ме≠тою), бо створюють дл¤ ви¤вленн¤ цих д≥й ≥ншу реальн≥сть, не таку небезпечну дл¤ сусп≥льства (наприклад, повед≥нка бол≥ль≠ник≥в на стад≥онах).

ѕерформанс≥в належать також прес-конференц≥њ, бриф≥нги, -телев≥з≥йн≥ бес≥ди та шоу пол≥тичних д≥¤ч≥в, де важливу роль в≥д≥граЇ видовищний аспект. Ќовим типом перформансу в наш≥й ' крањн≥ стали парламентськ≥ зас≥данн¤. ѕол≥тичний перформанс ≥снуЇ у вигл¤д≥ демонстрац≥й, з'њзд≥в, м≥тинг≥в тощо.

ѕерформанси Ч це наймасов≥ш≥ процеси, масовоњ стратег≥њ об≠м≥ну ≥нформац≥Їю в сусп≥льств≥.

ѕол≥тичн≥ технолог≥њ Ч це перформанси у вигл¤д≥ передвибо≠рних кампан≥й, коли виборц≥ хочуть почути в≥д пол≥тика п≥дтвер≠дженн¤ своњх власних думок ≥ погл¤д≥в.

–екламн≥ технолог≥њ Ч це перформанси у вигл¤д≥ рекламних кампан≥й, коли рекламодавець намагаЇтьс¤ спонукати покупц¤ стати пост≥йним кл≥Їнтом на тривалий час.

ѕсихолог≥чний вплив Ч це суто комун≥кативна процедура, елементи ¤коњ широко застосовуютьс¤ в маркетингових комун≥≠кац≥¤х. —аме психолог≥чний вплив даЇ змогу маркетингу за допо≠могою сучасних прийом≥в психоанал≥зу зм≥нити повед≥нку поку≠пц≥в на спри¤тливу дл¤ виробника або посередника.

ћаркетингов≥ комун≥кац≥њ користуютьс¤ й особливост¤ми ре≠л≥г≥йних технолог≥й, ¤к≥ мають традиц≥њ, що ≥снують уже понад два тис¤чол≥тт¤. –ел≥г≥¤ намагаЇтьс¤ перевести людину з реально≠го св≥ту в певний вар≥ант св≥ту ≥деального, що в ньому на будь-¤ке запитанн¤ Ї в≥дпов≥дь.

–ел≥г≥йна комун≥кац≥¤ в≥дбуваЇтьс¤ у специф≥чному контекст≥ (в≥рн≥ше, контекстах), що зн≥маЇ оп≥р, зменшуЇ до м≥н≥муму сту≠п≥нь недов≥ри, а саме:

Х колективний контекст Ч рел≥г≥йне д≥йство завжди Ї колектив≠ним, бо в колектив≥ людина леіше п≥ддаЇтьс¤ психолог≥чному впливу;

Х контекст дов≥ри та пост≥йного повторенн¤ тих ≥стин, що спо≠в≥дуютьс¤;

Х запереченн¤ будь-¤ких ≥нших джерел ≥нформуванн¤ (кожна рел≥г≥¤ знаЇ лише одну ≥стину Ч власну);

Х молод≥жний контекст (багато молодих людей шукають кон≠такт≥в, щоб под≥литис¤ своњми думками з≥ св¤щеннослужител¤ми, ¤к≥ знають вищу ≥стину);

Х контекст багатоканальност≥ (використовуютьс¤ музика, сп≥≠ви, в≥зуальний р¤д);

Х виб≥рков≥сть комун≥кац≥й (т≥льки дл¤ в≥рних);

Х однозначн≥сть ≥ простота ≥нтерпретац≥њ (роби так, ¤к написа≠но в св¤щенних книгах, ≥ благо тоб≥ буде);

Х символ≥чний контекст (символи породжують значно б≥льше емоц≥й, н≥ж прост≥ слова).

яких же висновк≥в д≥йшли теоретики комун≥кац≥й?

 омун≥кативн≥ технолог≥њ дають змогу створити так≥ ситуац≥њ, коли вони стають реальн≥шими за д≥йсн≥сть, а людина бере цю нову реальн≥сть за справжню д≥йсн≥сть.  омун≥кативн≥ технолог≥њ п≥дсилюють т≥ розумов≥ стереотипи, ¤к≥ вже на¤вн≥ в людини. јле Ї межа, до ¤коњ ц≥ технолог≥њ здатн≥ д≥¤ти, тому що сила ро≠зуму окремоњ людини може протисто¤ти сил≥ ≥ндустр≥њ комун≥ка≠тивних технолог≥й.

“еор≥¤ комун≥кац≥й розгл¤даЇ також способи дос¤гненн¤ ко≠мун≥кативних ц≥лей.

ќдним ≥з важливих чинник≥в Ї механ≥зм створенн¤ дов≥ри, в≥д ¤коњ залежать результати д≥¤льност≥ в реклам≥, пабл≥к рилейшнз, особистому продажу тощо. ƒов≥ру ¤к акс≥ому комун≥кативноњ по≠вед≥нки вже закладено в людин≥. Ѕрехн¤ Ч це ненормальна пове≠д≥нка, але ¤кщо ви не дов≥р¤Їте своЇму сп≥врозмовнику, ви обов'¤≠зково шукатимете брехн≥ в його словах, нав≥ть тод≥, коли њњ там немаЇ. “ому дуже важливою Ї початкова стад≥¤ розмови, коли, власне, ≥ в≥дбуваЇтьс¤ знайомство.

ќсь т≥ фактори, що, на думку фах≥вц≥в, впливають на механ≥зм створенн¤ дов≥ри:

Х презентац≥¤ промовц¤ (¤к саме його було представлено ауди≠тор≥њ);

Х од¤г, зач≥ска, повед≥нка промовц¤ (згадайте в≥доме при≠сл≥в'¤: Ђѕо одеж≥ стр≥чають, а по уму випроводжаютьї);

Х статус самого промовц¤, статус орган≥зац≥њ, ¤ку в≥н репрезентуЇ;

Х посиланн¤ промовц¤ на представник≥в аудитор≥њ (ц≥льовоњ групи): згода з њхн≥ми у¤вленн¤ми, п≥дтвердженн¤ правильност≥ њхн≥х д≥й;

Х посиланн¤ промовц¤ на авторитети;

Х п≥дкресленн¤ тотожност≥ з≥ слухачем (св≥й серед своњх).

”с≥ ц≥ технолог≥њ та прийоми вже застосовуютьс¤ в сучасному маркетингу. ћаркетингом займаютьс¤ не т≥льки п≥дприЇмства (орган≥зац≥њ) з метою продати свою продукц≥ю (послуги), а й пар≠т≥њ, њхн≥ л≥дери, кер≥вники р≥зних орган≥зац≥й, котр≥ також корис≠туютьс¤ заходами з арсеналу пабл≥к рилейшнз.

1	2	3

Ќазва: ѕабл≥к рилейшнз, маркетинг, комун≥кац≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2562 прочитано)