ћаркетинг > —утн≥сть комплексу маркетингових комун≥кац≥й та його роль в систем≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмством

—утн≥сть комплексу маркетингових комун≥кац≥й та його роль в систем≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмством

¬ умовах насиченого ринку недостатньо розробити новий ¤к≥сний товар, встановити на нього оптимальну ц≥ну ≥ вибрати ефективн≥ канали розпод≥лу. ¬се б≥льшоњ ваги в управл≥нн≥ п≥дприЇмством набуваЇ така складова комплексу маркетингу, ¤к методи просуванн¤ товару, п≥д ¤кими розум≥ють сукупн≥сть маркетингових р≥шень. —истема маркетингових комун≥кац≥й ф≥рми спр¤мована на ≥нформуванн¤, переконанн¤, нагадуванн¤ споживачам про њњ товар, п≥дтримку його збуту, а також створенн¤ позитивного ≥м≥джу ф≥рми.

ћаркетингов≥ комун≥кац≥њ варто розгл¤дати ¤к управл≥нн¤ процесом просуванн¤ товару на вс≥х етапах Ц перед продажем, у момент продажу, п≥д час споживанн¤, п≥сл¤ споживанн¤. ƒл¤ найб≥льшоњ ефективност≥, комун≥кац≥йн≥ програми необх≥дно розробл¤ти спец≥ально дл¤ кожного сегменту, ринковоњ н≥ш≥ ≥ нав≥ть окремих кл≥Їнт≥в. ѕри цьому дуже важливий ¤к пр¤мий, так ≥ зворотн≥й звТ¤зок м≥ж ф≥рмою ≥ кл≥Їнтами. “аким чином, першим етапом комун≥кац≥йного процесу Ї аудит ус≥х потенц≥йних можливостей взаЇмод≥њ компан≥њ ≥ њњ продукту з кл≥Їнтами. Ќеважливо, що збираЇтьс¤ купувати споживач, але, насамперед йому необх≥дно вивчити рекламн≥ проспекти, порадитись з компетентними особами, послухати рад≥о або подивитис¤ телев≥зор.

¬ соц≥альному аспект≥ на р≥вн≥ орган≥зац≥њ комун≥кац≥¤ виконуЇ ≥нформац≥йну, командну, ≥нтеграц≥йну та переконуючу роль. ”середин≥ п≥дприЇмства первинну роль в≥д≥граЇ ≥Їрарх≥чний розпод≥л повноважень м≥ж прац≥вниками, ¤кий формуЇ певн≥ потреби у комун≥кац≥¤х, сп≥льн≥сть ≥ двоб≥чн≥сть нам≥р≥в прац≥вник≥в, особливост≥ правил комун≥кац≥њ. —лушною видаЇтьс¤ думка √.ѕочепцова про те, що система ≥Їрарх≥чноњ комун≥кац≥њ, де ран≥ше панував наказ, повинна зм≥нюватис¤ на систему демократичноњ комун≥кац≥њ, основою ¤коњ маЇ бути переконанн¤ [102].

—л≥д зауважити, що демократична комун≥кац≥¤ може ≥снувати лише за умов ≥снуванн¤ демократичноњ системи сусп≥льства. «авданн¤м автора Ї в≥дсл≥дковуванн¤ формуванн¤ комун≥кац≥й на п≥дприЇмств≥ ¤к складовоњ частини демократичноњ економ≥чноњ системи сусп≥льства.

ƒемократична економ≥чна система н≥коли не буваЇ у стан≥ р≥вноваги, оск≥льки пост≥йно бере участь у динам≥чних процесах.

ѕол≥тика та економ≥ка досл≥джуютьс¤ в даному випадку ¤к процес керуванн¤ ≥ координац≥њ зусиль щодо дос¤гненн¤ певних ц≥лей [116]. Ќормальне функц≥онуванн¤ такоњ системи повТ¤зане ≥з станом внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього до нењ середовища, тобто вона пост≥йно залежить в≥д ≥нформац≥њ, ¤ка надходить ≥з зовн≥, а також в≥д власних субсистем про розвиток самоњ системи.

¬≥дтак, ¤к≥сть економ≥чних р≥шень, передбаченн¤ ≥ випередженн¤ залежать в≥д ≥нформац≥њ, ¤кою волод≥Ї економ≥чна система. ќстанн¤ може мати серйозн≥ проблеми через недостов≥рн≥сть або недостатн≥сть ≥нформац≥йних даних. Ќову ≥нформац≥ю вона мусить пор≥внювати з ран≥ше отриманою, що в≥дображаЇ њњ економ≥чний досв≥д. Ќа п≥дстав≥ отриманоњ ≥нформац≥њ економ≥чна система маЇ можлив≥сть адекватно ≥ оперативно реагувати на зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ у зовн≥шньому та внутр≥шньому середовищах, а також прогнозувати власний розвиток у подальшому.

¬иход¤чи з визначенн¤ сутност≥ комун≥кац≥њ, њњ рол≥ можна зробити висновок, що в керуванн≥ п≥дприЇмством д≥Ї система комун≥кац≥й - сукупн≥сть елемент≥в, ¤ка безпосередньо повТ¤зана з ц≥л¤ми, функц≥¤ми ≥ орган≥зац≥йною структурою п≥дприЇмства, напр¤мами ≥нформац≥йних поток≥в, технолог≥Їю њх передач≥, розробкою комун≥кац≥йних стратег≥й в управл≥нн≥.

“акою системою буде слугувати маркетингова система комун≥кац≥й. «а твердженн¤м ¬.Ѕебика [Уѕол≥тичний менеджмент ≥ маркетингФ], процес передач≥ економ≥чноњ ≥нформац≥њ, ¤ка циркулюЇ в≥д одн≥Їњ частини економ≥чноњ системи до ≥ншоњ, м≥ж економ≥чною, пол≥тичною ≥ сусп≥льною системами, а також м≥ж сусп≥льними групами та ≥ндив≥дами, називаЇтьс¤ системою ћј– ≈“»Ќ√ќ¬»’  ќћ”Ќ≤ ј÷≤….

“аке твердженн¤-характеристика маркетингових комун≥кац≥й розкриваЇ њх глобальний зм≥ст, але не даЇ характеристики робочого механ≥зму дос¤гненн¤ мети. ¬оно Ї правильним дл¤ досл≥дженн¤ сусп≥льства в ц≥лому, але дл¤ конкретного п≥дприЇмства ¤к складовоњ частини сусп≥льства пропонуЇмо наступне твердженн¤:

—истема маркетингових комун≥кац≥й ¤вл¤Ї собою д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, спр¤мовану на ≥нформуванн¤, переконанн¤ ≥ нагадуванн¤ споживачам про своњ товари, стимулюванн¤ њхнього збуту ≥ створенн¤ позитивного ≥м≥джу ф≥рми.

ћаркетингов≥ комун≥кац≥њ Ї життЇво необх≥дними джерелами ≥снуванн¤ економ≥чноњ системи взагал≥ ≥ п≥дприЇмства конкретно.

≈коном≥чний анал≥з повинен враховувати проблеми ≥нформац≥њ та маркетинговоњ комун≥кац≥њ з ≥ншими проблемами, ¤к це робитьс¤ в межах функц≥ональноњ концепц≥њ досл≥дженн¤ економ≥чноњ сфери сусп≥льства.

 ожна економ≥чна система розгортаЇ власну мережу маркетинговоњ комун≥кац≥њ в≥дпов≥дно до своњх можливостей. ÷¤ мережа розвиваЇтьс¤ паралельно з економ≥чними та пол≥тичними структурами. јле ≥снуЇ безпосередн≥й звТ¤зок м≥ж р≥внем економ≥чного розвитку сусп≥льства ≥ р≥внем розвитку структур маркетинговоњ комун≥кац≥њ. ќстанн≥й визначаЇтьс¤ ¤к техн≥чним р≥внем передач≥ ≥нформац≥њ, так ≥ базовою ≥деолог≥Їю економ≥чноњ системи.

«алежно в≥д тип≥в сусп≥льства, маркетингов≥ комун≥кац≥њ можуть працювати по-р≥зному. Ќаприклад, у демократичному сусп≥льств≥ вони характеризуютьс¤ л≥беральним стилем ¤к у пол≥тиц≥, так ≥ в економ≥ц≥. “ести, пов≥домленн¤, ¤к правило, розум≥ють ус≥ перес≥чн≥ громад¤ни.

¬ недемократичн≥й економ≥чн≥й систем≥ маркетингов≥ комун≥кац≥њ характеризуютьс¤ диктаторством, навТ¤зуванн¤м громад¤нам певних думок та погл¤д≥в ≥ мають диференц≥йований характер залежно в≥д адресата (жител≥ м≥ст чи с≥л, науков≥ прац≥вники або ур¤довц≥). ѕри авторитарному управл≥нн≥ маркетингова ≥нформац≥¤ часто може п≥дл¤гати цензур≥.

« точки зору моб≥льност≥ ≥ оперативност≥ роботи маркетингових комун≥кац≥й демократичне ≥ недемократичне сусп≥льство також в≥др≥зн¤ютьс¤. «ауважимо, що нормальн≥ ринков≥ в≥дносини можуть скластис¤ т≥льки при умов≥ демократизац≥њ сусп≥льства, тому у демократичному сусп≥льств≥ газети, журнали, рад≥о-, телеканали працюють в автономному режим≥ ≥ намагаютьс¤ ¤комога швидше подати ≥нформац≥ю. ÷е обумовлено на¤вн≥стю конкуренц≥њ, необх≥дн≥стю виживанн¤ в умовах ринку.

” недемократичному сусп≥льств≥ нер≥дко виникаЇ ситуац≥¤ затриманн¤ виходу певноњ ≥нформац≥њ через цензуру або, взагал≥, њњ приховуванн¤.  р≥м того, спостер≥гаЇтьс¤ узгоджен≥сть подач≥ певноњ ≥нформац≥њ, њњ одноб≥чн≥сть серед засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ за вказ≥вкою УзверхуФ. Ќер≥дко певн≥ факти вимагають осв≥ченн¤ з р≥зних бок≥в, що у недемократичному сусп≥льств≥ не в≥таЇтьс¤.

ќсновними ≥нструментами маркетингових комун≥кац≥й слугують реклама, персональн≥ продаж≥, комплекс стимулюванн¤ збуту, пропаганда, Упабл≥к р≥лейшнзФ, ¤к≥ Ї складовими частинами комплексу маркетингових комун≥кац≥й ( ћ ). ƒамо стисл≥ характеристики кожноњ з них:

–еклама Ц будь-¤ка платна неособиста форма поширенн¤ ≥нформац≥њ про ф≥рму ≥ њњ товар.

ѕерсональн≥ продаж≥ Ц усне у¤вленн¤ товару в ход≥ бес≥ди з одним або дек≥лькома потенц≥йними покупц¤ми заради продажу товару.

 омплекс стимулюванн¤ збуту Ц короткочасн≥ примусов≥ заходи заохоченн¤ споживач≥в до покупки / знижки в ц≥н≥, розпродаж≥, лотерењ, тощо.

ѕропаганда Ц будь-¤ка безкоштовна особиста форма поширенн¤ ≥нформац≥њ про ф≥рму ≥ њњ товар.

Уѕабл≥к р≥лейшнзФ Ц д≥¤льн≥сть людини або групи людей, спр¤мована на формуванн¤ позитивного ≥м≥джу ф≥рми у громадськост≥ за допомогою засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

 ожна з≥ складових системи маркетинговоњ комун≥кац≥њ маЇ своњ особливост≥, але ус≥ вони доповнюють один одного, створюючи Їдиний комплекс. ƒе¤к≥ характеристики складових маркетингових комун≥кац≥й подан≥ в таблиц≥ 1.1.

“аблиц¤ 1.1.

ќсновн≥ характеристики складових маркетингових комун≥кац≥й.

1	2	3	4	5

Ќазва: —утн≥сть комплексу маркетингових комун≥кац≥й та його роль в систем≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмством
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4208 прочитано)