Sort-ref.narod.ru - реферати, курсов≥, дипломи
  √оловна  Ј  «амовити реферат  Ј  √остьова к≥мната Ј  ѕартнери  Ј   онтакт Ј   
ѕошук


–екомендуЇм

ћаркетинг > ÷≥нова пол≥тика в комлекс≥ банк≥вському маркетингу


÷≥нова пол≥тика в комлекс≥ банк≥вському маркетингу

—тор≥нка: 1/5

ќсобливост≥ ц≥новоњ пол≥тики  Ѕ в ”крањн≥.

2. ÷≥ноутворенн¤ в  Ѕ.

2.1.‘актори, що вливають на процес розробки ц≥новоњ стратег≥њ  Ѕ

22. «агальна програма встановленн¤ ц≥н на банк≥вськ≥ послуги\продукти.

2.3. ќсновн≥ ц≥нов≥ та прибутков≥ стратег≥њ  Ѕ

2.4. ћетоди ц≥ноутворенн¤ в  Ѕ

3.ќсобливост≥ ц≥ноутворенн¤ на активи на пасиви.

4. ќсобливост≥ ц≥ноутворенн¤ на послуги, ¤к≥ дають дох≥д з ком≥с≥йних

5.1 ќсобливост≥ ц≥новоњ пол≥тики  Ѕ в ”крањн≥.

÷≥нова пол≥тика комерц≥йного банку припускаЇ встановленн¤ ц≥н на р≥зноман≥тн≥ банк≥вськ≥ продукти ≥ њхню зм≥ну в≥дпов≥дно до трансформац≥њ ринковоњ ситуац≥њ. ѓњ обТЇктами можуть бути процентн≥ ставки, тарифи, ком≥с≥йн≥, бони (прем≥њ), знижки, а також м≥н≥мальний розм≥р внеск≥в. —т.44 нового закону Уѕро банки та банк≥вську д≥¤льн≥сть.Ф вимагаЇ в≥д банк≥в створити тарифний ком≥тет, що буде зобовТ¤заний щом≥с¤ц¤ анал≥зувати У...сп≥вв≥дношенн¤ соб≥вартост≥ послуг ≥ ринковоњ конкурентоспроможност≥ д≥ючих тариф≥вФ. Ќа даний час  Ѕ не мають достатньо суттЇвоњ свободи в ц≥ноутворенн≥. ÷е зумовлено такими економ≥чними причинами: 1. ѕо сут≥, вс≥ банк≥вськ≥ ринки збуту характеризуютьс¤ в≥дносно пропозиц≥њ великою к≥льк≥стю продавц≥в Ц кредитних ≥нститут≥в, а в≥дносно попиту Ц невеликою к≥льк≥стю покупц≥в банк≥вських послуг. “обто при насиченост≥ ринку р≥зноман≥тт¤м банк≥вських продукт≥в, ¤к власностворених, так ≥ запозичених у заруб≥жних та банк≥в-конкурент≥в, банки знаход¤тьс¤ в пост≥йн≥й боротьб≥ за свого кл≥Їнта. Ўирокого поширенн¤ на ринку набула ор≥Їнтац≥¤  Ѕ при встановленн≥ тариф≥в за нов≥ послуги на р≥вень, що склавс¤ на  ињвському ринку, де ц≥ послуги вже пройшли апробац≥ю. “од≥ ц≥на запропонованих регональними ф≥л≥¤ми послуг доводитьс¤ головними конторами, виход¤чи ≥з середнього р≥вн¤ ком≥с≥йних, що склалис¤ на нац≥ональному ринку. « ≥ншого боку, ц≥на на послуги може бути обмежена законодаством (розм≥р марж≥ по неторговельних операц≥¤х, розм≥р ком≥с≥њ щодо обовТ¤зкового продажу, % ставки на кредитуванн¤ та ≥н.); 2. як ≥ на ≥нших ринках, дл¤ банк≥вських ринк≥в властива на¤вн≥сть р≥зноман≥тних споживчих переваг, а саме: зручн≥сть розташуванн¤, ¤к≥сть обслуговуванн¤, можливий вплив субТЇктивного фактора продавц¤ на покупц¤. “од≥, виход¤чи з р≥вн¤ попиту та споживчих переваг, структури витрат ≥ тариф≥в  Ѕ може встановити верхню ≥ нижню меж≥ тариф≥в за послуги.

5.2. ќсновн≥ особливост≥ системи ц≥ноутворенн¤ в  Ѕ.

1. ‘актори, що вливають на процес розробки ц≥новоњ стратег≥њ

 ер≥вництво банку вибираЇ одну основну ≥ (чи) к≥лька альтернативних стратег≥й ц≥ноутворенн¤ в залежност≥ в≥д рейтингу самого банку, розм≥р контрольованого њм ринку ≥ конкретноњ ситуац≥њ економ≥ко-пол≥тичноњ кон'юнктури.

ѕри плануванн≥ комплексу послуг, ¤к нових, так ≥ ≥снуючих, банк визначаЇ й анал≥зуЇ структуру витрат ≥, отже, њхню ц≥ну. ÷≥ноутворенн¤ Ї елементом комплексу маркетингу. ÷≥нова пол≥тика банку Ч встановленн¤ ц≥н на р≥зн≥ банк≥вськ≥ продукти ≥ њхню зм≥ну в≥дпов≥дно до зм≥ни ринковоњ кон'юнктури. ќб'Їктами ц≥новоњ пол≥тики банку Ї процентн≥ ставки, тарифи, ком≥с≥йн≥, прем≥њ, знижки, м≥н≥мальний розм≥р внеску. ” маркетингов≥й д≥¤льност≥ банку ц≥на виконуЇ важливу функц≥ю: вона погоджуЇ ≥нтереси банку ≥ кл≥Їнт≥в. ѕроцес розробки ц≥новоњ стратег≥њ банка складаЇтьс¤ з дек≥лькох етап≥в. Ќасамперед на п≥дстав≥ стратег≥чноњ програми визначаютьс¤ завданн¤ стратег≥њ ц≥ноутворенн¤. ƒл¤ кожного банку першочерговим Ї завданн¤ одержанн¤ максимального прибутку. ќднак в умовах конкуренц≥њ ≥ зм≥н≥ кон'юнктури ринку дане завданн¤ може бути сформульована по-≥ншому, наприклад, одержанн¤ максимального прибутку при утриманн≥ л≥дерства на ринку. ” даному випадку банк пересл≥дуЇ мету Ч встановленн¤ максимально можливих ц≥н на своњ продукти за умовами утриманн¤ л≥дируючого стану у визначеному ринковому сегмент≥, що практично виключало б можлив≥сть конкуренц≥њ ≥ дозвол¤в б тривалий час працювати з достатн≥м прибутком. Ќаступним етапом розробки ц≥новоњ стратег≥њ Ї анал≥з фактор≥в, що впливають на ц≥ну, ¤к внутр≥шн≥х, так ≥ зовн≥шн≥х.

ƒо внутр≥шн≥х фактор≥в ( що залежать в≥д самого банку) в≥днос¤тьс¤

1) витрати на наданн¤ послуг, в т.ч. реклама (чим вдал≥ше, ориг≥нальн≥ше реклама, тим вище ц≥на товар≥в виробника); 2) ¤к≥сть банк≥вських продукт≥в (ун≥кальн≥сть, ≥ндив≥дуальн≥сть, моб≥льн≥сть ≥ т.п.), в т.ч. специф≥ка пропонованих послуг (чим вище й уникальнее ¤к≥сть њхньоњ пропозиц≥њ, тим вище ≥ ц≥на); 3) швидк≥сть ≥ ¤к≥сть обслуговуванн¤, виб≥р ринкових сегмент≥в - ор≥Їнтац≥¤ на один або безл≥ч ринкових сегмент≥в, тобто ринкова стратег≥¤ ≥ тактика виробника; 4) ≥м≥дж банку, 5) на¤вн≥сть додаткових послуг, 6) ¬ид виробництва (≥ндив≥дуальн≥ операц≥њ мають б≥льш високу соб≥варт≥сть, а, отже, ≥ ц≥ну Ч продуктова маркетингова концепц≥¤; послуги масового характеру мають низьк≥ витрати, невисоку ц≥ну Ч виробнича маркетингова концепц≥¤); 7) життЇвий цикл даного банк≥вського продукту.:

∆иттЇвий цикл товару (продукту, послуги) Ч це концепц≥¤, що описуЇ вс≥ елементи маркетингу з моменту ухваленн¤ р≥шенн¤ про наданн¤ конкретноњ послуги, њњ надходженн¤ на визначений ринок ≥ до моменту њњ зн¤тт¤ з ринку.

” залежност≥ в≥д виду послуги ≥снують к≥лька вид≥в життЇвих цикл≥в, а саме:

а) традиц≥йний цикл;

а/традиц≥йний

ќсь Ot -обс¤г продаж;

а - етап впровадженн¤ новоњ послуги на ринок;

b - етап зростанн¤ обс¤гу продажу (новизна );

с - етап зр≥лост≥ (баланс м≥ж попитом та пропозиц≥Їю);

d - етап пад≥нн¤ (моральне зношенн¤, стар≥нн¤). ƒо традиц≥йного в≥днос¤тьс¤ класичн≥ види послуг банку.

б/ класичний, в≥н притаманий дл¤ "новинок" (л≥з≥нг,фактор≥нг)

б) класичний цикл ("бум"), що в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д просто "класичного" по швидкост≥ зростанн¤ обс¤гу продаж≥в на етапах впровадженн¤ ≥ новизни. ÷е св≥дчить про високий потенц≥йний попит, про необх≥дн≥сть послуги. Ќайчаст≥ше цей життЇвий цикл мають банк≥вськ≥ послуги, що Ї класичними дл¤ розвитого ринку ≥ "новинкою" Ч дл¤ нашого, наприклад форфейтирование, л≥зинг, факторинг.

 р≥м того, такий життЇвий цикл св≥дчить про стаб≥льне положенн¤ виробника на даному ринку, на¤вност≥ великоњ к≥лькост≥ традиц≥йних покупц≥в ≥ гарн≥й ¤кост≥ самоњ послуги;

в) цикл захопленн¤, ¤кому спри¤ють особливо модн≥ послуги, характеризуЇтьс¤ нетривалим етапом зр≥лост≥.

÷икл захопленн¤, ¤кому притаманн¤ особливо модн≥ товари, зовс≥м нов≥ послуги ≥ (чи) товари. ¬≥н характеризуЇтьс¤ коротким етапом зр≥лост≥. Ќайчаст≥ше цей товар виробл¤Їтьс¤ банками з≥ ст≥йким ф≥нансовим положенн¤м;

÷ей вид життЇвого циклу товару називаЇтьс¤ класичним, тому що зустр≥чаЇтьс¤ найчаст≥ше, ≥ дл¤ нього найкраще розроблен≥ визначен≥ етапи розвитку ≥ необх≥дн≥ види маркетингу дл¤ кожного з них. ÷ей цикл проход¤ть класичн≥ банк≥вськ≥ послуги, наданн¤ ¤ких може виробл¤тис¤ прот¤гом усього пер≥оду ≥снуванн¤ банку;

г) цикл " тривалого захопленн¤", тобто послуги, що спочатку були "модн≥", але пот≥м завоювали своЇ пост≥йне м≥сце на ринку.

÷икл Ђтривале захопленн¤ї, тобто товари, що пережили цикл Ђмоднихї ≥ пор≥вн¤но м≥цно завоювали своЇ пост≥йне м≥сце на ринку. Ќайчаст≥ше ц≥ товари мають висока ¤к≥сть ≥ задовольн¤ють стаб≥льний попит, наприклад традиц≥йн≥ послуги, зв'¤зан≥ з д≥¤льн≥стю банку на вторинному фондовому ринку. Ѕанки зв'¤зан≥ з таким попитом не пр¤мо, а поб≥чно;

д)сезонний життЇвий цикл специф≥чних послуг , ¤к≥ схильн≥ "сезонному" попиту

сезонний життЇвий цикл специф≥чних товар≥в, що п≥ддан≥ Ђсезонномуї попиту. ÷е кл≥Їнти ринку, що робл¤ть с≥льськогосподарську продукц≥ю, кл≥Їнти, зв'¤зан≥ з транспортними перевезенн¤ми, ≥ндустр≥Їю в≥дпочинку ≥ розваг;

е) "ностальг≥чний", або поновлений життЇвий цикл. Ѕанк надаЇ нову або модиф≥ковану традиц≥йну послугу.

Ђностальг≥чнийї, або що в≥дновл¤Їтьс¤, життЇвий цикл. ” цьому випадку товар задовольн¤Ї широке коло нестатк≥в чи кл≥Їнт≥в банк устигло запропонувати нову ≥ (чи) б≥льш необх≥дну модиф≥кац≥ю староњ, традиц≥йноњ послуги. ≤ншими словами, товар розвиваЇтьс¤ з розвитком попиту на нього. ” даному випадку банк запропонував послугу, що не була сприйн¤та кл≥Їнтом. ≤снують дв≥ ситуац≥њ: чи банк випередив попит своњх кл≥Їнт≥в, чи в≥н запропонував њм уже непотр≥бну послугу. ” кожн≥м з цих випадк≥в необх≥дно зробити ситуац≥йний анал≥з положенн¤, що створилос¤.

Ќазва: ÷≥нова пол≥тика в комлекс≥ банк≥вському маркетингу
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3245 прочитано)

–еклама



яндекс цитировани¤
perscription prescriptions - tattoo - duties paralegal - learning computer - fonts - jackpot nevada - debt offer
Page generation 0.145 seconds
Хостинг от uCoz