Математика > Диференціальні рівняння першого порядку (з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні, Бернуллі)
. Тоді загальний розв’язок рівняння набуває вигляду ,або . Поклавши тут і , знайдемо, що . Отже, частинний розв’язок поставленої задачі матиме вигляд . Приклад 3. З фізики відома залежність між силою стуму та електрорушійною силою в колі, яке має опір та самоіндукцію ( та - сталі): . Якщо , то це рівняння повністю збігається з диференціальним рівнянням, розглянутим у прикладі 2, хоч описувані процеси зовсім різні. Нехай . Тоді відносно маємо диференціальне рівняння, яке зручно записати у вигляді . Знайдемо загальний розв’язок цього лінійного рівняння. Нехай , де та - невідомі функції. Тоді Після підстановки в рівняння та маємо: або . Невідому функцію знайдемо з рівняння ,звідки . Величина визначається з рівності , звідки , де довільна стала. Позначимо інтеграл, що фігурує справа, через : . Інтегруючи двічі частинами, отримаємо , а функцію визначимо за допомогою рівності . Отже, сила струму визначається виразом . 12.5. Рівняння Бернуллі Диференціальне рівняння виду , (12.24) в якому неперервні функції, а число відмінне від нуля та одиниці, називається рівнянням Бернуллі (при маємо лінійне рівняння, а при - рівняння з відокремлюваними змінними). Покажемо, що рівняння Бернуллі зводиться до лінійного диференціального рівняння першого порядку. Для цього поділимо ліву й праву частини рівняння (12.24) на : та виконаємо заміну змінної . Оскільки , диференціальне рівняння Бернуллі перетворюється на рівняння яке є лінійним. Проінтегрувавши його одним з описаних раніше способів і повернувшись від до попередньої змінної , можна отримати розв’язок рівняння Бернуллі. Зауважимо, що зручніше розв’язувати рівняння Бернуллі, не зводячи його до лінійного, за допомогою підстановки , тобто так само, як і лінійне неоднорідне рівняння. Покажемо це на прикладі. Приклад . Розв’язати рівняння Бернуллі . Р о з в ’ я з о к. Будемо шукати невідому функцію у вигляді.. Підстановка цієї функції у рівняння приводить до рівності або . Функцію знайдемо із співвідношення , яке отримується, якщо вираз у дужках прирівняти до нуля: . Відносно отримується рівняння з відокремлюваними змінними , загальний інтеграл якого буде таким: , де довільна стала. Отже, відповідь . 12.6. Рівняння в повних диференціалах. Інтегруючий множник Означення. Диференціальне рівняння вигляду (12.25) називається рівнянням у повних диференціалах, якщо - неперервні диференційовані функції, для яких виконується співвідношення , (12.26) причому та - також неперервні функції. Покажемо, що коли ліва частина рівняння (12.25) є повним диференціалом деякої функції , то виконується умова (12.26), і навпаки, з виконання умови (12.25) випливає, що ліва частина рівняння (12.25) – повний диференціал (вперше цю умову отримав член Петербурзької академії наук Л.Ейлер (1707-1783)). Справді, нехай зліва у рівнянні (12.25) стоїть повний диференціал, тобто . Оскільки , маємо Тоді частинні похідні та визначаються за формулами . Оскільки зліва в цих рівностях згідно з умовою записані неперервні функції, то це означає, що й праві частини, тобто та , також неперервні. Звідси випливає, що , що й доводить рівність (12.26). Припустимо тепер, що умова (12.26) виконується, і знайдемо функцію , завдяки якій диференціальне рівняння (12.25) можна подати у формі (12.27) Оскільки , то інтегруючи, маємо (12.28)
Назва: Диференціальні рівняння першого порядку (з відокремлюваними змінними, однорідні, лінійні, Бернуллі) Дата публікації: 2005-03-03 (1942 прочитано) |