Ѕ≥олог≥¤ > ¬плив н≥трат≥в на людський орган≥зм
«абезпеченн¤ допустимого вм≥сту н≥трат≥в у продуктах харчуванн¤ р≥зного походженн¤. 5.1. ” продуктах харчуванн¤ рослинного походженн¤. Ќа досить складний процес засвоЇнн¤ рослинами н≥тратного н≥трогену, а в≥дтак ≥ на концентрац≥ю н≥трат≥в у рослин≥, впливають багато чинник≥в. ÷е ≥ грунтово-еколог≥чн≥: зволоженн¤, св≥тло, температура пов≥тр¤ та грунту (наприклад, поглинанн¤ н≥трат≥в рослинами зб≥льшуЇтьс¤ при сильному осв≥тленн≥), ≥ нестача або надлишок елемент≥в живленн¤ (N, K, P), незбалансоване њх сп≥вв≥дношенн¤, ≥ особливост≥ грунту, ураженн¤ його хворобами тощо. якщо рослина перебуваЇ у вище згаданих умовах, за недосконалоњ агротехн≥ки, нерац≥онального внесенн¤ м≥неральних добрив, концентрац≥¤ н≥трат≥в у рослин≥ п≥двищуЇтьс¤. ƒл¤ запоб≥ганн¤ шк≥дливого впливу N-н≥трозосполук необх≥дн≥ заходи, що обмежують њх вплив на орган≥зм людини. “реба обмежити, наприклад, к≥льк≥сть використанн¤ н≥трогенних добрив дл¤ зрощуванн¤ плод≥в. якщо розумно використовувати н≥трогенн≥ добрива, то вони еколого-токсично безпечн≥. —л≥д враховувати де¤к≥ умови њх використанн¤. “ак, наприклад, використанн¤ ≥нг≥батор≥в н≥триф≥кац≥њ передбачаЇ невикористанн¤ ам≥ачноњ сел≥три. ѕроцеси н≥траф≥кац≥њ заражають атмосферу, передус≥м, оксидами NO‾ ≥ NO2‾. –азом ≥з викиданн¤м оксид≥в “≈—, промисловими обТЇктами ≥ автотранспортом спричин¤Їтьс¤ значне зараженн¤ атмосфери. Ќасл≥дком Ї неконтрольоване перенесенн¤ отруйних оксид≥в в≥трами на велик≥ в≥дстан≥. NO‾ окиснюЇтьс¤ до NO2‾ у пов≥тр≥, ¤ке Ї ф≥тотоксичним, тобто токсичним дл¤ рослин. ¬же при вм≥ст≥ 10ˉ4 % NO2‾ в пов≥тр≥ в≥н затримуЇ р≥ст рослин, а при вм≥ст≥ 6 Х 10ˉ4 % NO2‾ њх б≥омаса починаЇ руйнуватис¤.
ѕроцес н≥траф≥кац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ за схемою:      NH3‾ NH2OH NOH ONOOH NO2‾ NO3‾   ам≥ак г≥дроксилам≥н н≥троксил перексон≥трит н≥трит н≥трат  N2O х≥м≥чна диснитац≥¤ закись н≥трогену н≥тритдукц≥¤ промислова ф≥ксац≥¤ N2 + 3H2 = 2NH3 Ц 560 ккал/моль NЧ3H3 = N+3H2 + 66 ккал/моль молекул¤рний н≥троген утворюЇтьс¤ х≥м≥чним шл¤хом при реакц≥й м≥ж н≥тратною кислотою ≥ ам≥нокислотами або сол¤ми амон≥ю R Ц NH2 + HNO2 → N2 ↑ + R Ц OH + H2O р≥чний баланс н≥трогену ѕрих≥д: б≥олог≥чна ф≥ксац≥¤ 54 Х 106 тон промислова ф≥ксац≥¤ 30 Х 106 тон атмосферна ф≥ксац≥¤ 7, 6 Х 106 тон 2NO + O2 = 2NO2 91, 6 Х 106 тон ¬≥дбуваЇтьс¤ н≥траф≥кац≥¤ з урахуванн¤м викид≥в в б≥осферу загальноњ надлишковоњ к≥лькост≥ н≥трогену, що дор≥внюЇ 19, 0 Х 106 тон. –егламентуванн¤ максимально допустимих доз м≥неральних добрив в умовах захищеного грунту часто не запоб≥гаЇ п≥двищеному накопиченню н≥трат≥в у продукц≥њ. ¬≥дсутн≥сть ч≥ткоњ градац≥њ використанн¤ к≥лькост≥ добрив з урахуванн¤м вм≥сту у грунт≥ N, P, K, незбалансоване њх сп≥вв≥дношенн¤ Ц це недол≥ки допустимих доз в харчових продуктах. ќтже, треба зменшувати р≥вень н≥трат≥в у продукц≥њ рослинництва. 5.2. ” продуктах тваринного харчуванн¤. Ќ≥трати накопичуютьс¤ у молоц≥ великоњ рогатоњ худоби. ћи вважаЇмо, що вм≥ст н≥трат≥в у молоц≥ Ї насл≥дком вживанн¤ њх разом з кормами, тому заходом по запоб≥ганню цього ¤вища Ї дотриманн¤ вс≥х дозволених норм вм≥сту н≥трат≥в у кормах. Ќа ”крањн≥ н≥трати та н≥трити використовуютьс¤ дл¤ одержанн¤ кольору мТ¤сних продукт≥в.
ѕереробка та використанн¤ рослинних продукт≥в, ¤к≥ м≥ст¤ть н≥трати. —итуац≥њ, коли вм≥ст н≥трат≥в у продуктах перевищуЇ допустим≥ норми, спричинен≥ нев≥дпрацьован≥стю технолог≥й њх використанн¤. ÷≥ ситуац≥њ дали змогу визначити шл¤хи використанн¤ н≥трат≥в у рослинах. ¬ рослинах н≥трати розпод≥л¤ютьс¤ нер≥вном≥рно (див. табл. 1. 2). ћи побачимо, що у р≥зних рослинах м≥н≥мальний вм≥ст н≥трат≥в р≥зний. Ќаприклад, в картопл≥ н≥трати б≥льше всього накопичуютьс¤ в бульбах, а менше у листках, в петрушц≥ та кроп≥ менше у листках. ѕри проведенн≥ досл≥д≥в з баночними рослинними консервантами (—оболева ≈. ќ., 1969) доведено, що в маринованому бур¤ку вм≥ст н≥трат≥в 990 мг/кг, в пТюре дл¤ дит¤чого харчуванн¤ Ц 224 мг/кг, в томатному соку дл¤ дит¤чого харчуванн¤ Ц 31 мг/кг. ¬ивчено вплив збер≥ганн¤ та терм≥чноњ обробки на вм≥ст н≥трат≥в та н≥трит≥в в рослинн≥й сировинн≥ та в готов≥й њж≥. –езультати досл≥джень при довгому збер≥ганн≥ овоч≥в в овочесховищах при температур≥ 2 Ц 4 — р≥зн≥ («≥нченко –. ‘., 1980; ќпополь Ќ. ≤., 1986). ¬ одних досл≥дженн¤х при збер≥ганн≥ на прот¤з≥ 8 м≥с¤ц≥в вм≥ст н≥трат≥в в овочах падаЇ на 4 Ц 6 %, а н≥трит≥в зростаЇ на 10 Ц 60 %. ¬ ≥нших досл≥дах вм≥ст н≥трат≥в зменшивс¤ на 40 %. ул≥нарна обробка продукт≥в знижуЇ вм≥ст н≥трат≥в. “ак, чистка, митт¤ продукт≥в зменшуЇ його на 5 Ц 15 %. «бер≥ганн¤ чистих овоч≥в в холодильнику не зб≥льшуЇ концентрац≥њ н≥трит≥в, тод≥ ¤к при к≥мнатн≥й температур≥ воно зростаЇ. ѕри вар≥нн≥ овоч≥в до 80 % н≥трат≥в ≥ н≥трит≥в вимиваЇтьс¤ в в≥двар. „им вище в≥дношенн¤ к≥лькост≥ води та овоч≥в, тим б≥льше н≥трат≥в вимиваЇтьс¤. Ќаприклад, з бур¤ка вимиваЇтьс¤ Ц 40 %, з капусти Ц 65 %, з картопл≥ Ц 80 % н≥трат≥в (√абович –. ƒ., 1987). ќтже, н≥трати при сувор≥й терм≥чн≥й обробц≥ частково руйнуютьс¤ з утворенн¤м оксид≥в н≥трогену та оксигена. “аким чином, в готових овочевих стравах н≥трат≥в менше, н≥ж у сирих овочах.
онтроль за вм≥стом н≥трат≥в у харчових продуктах. онтроль за вм≥стом н≥трат≥в у харчових продуктах Ї важливим елементом забезпеченн¤ гарантованоњ ¤кост≥ харчових продукт≥в. ” вс≥х економ≥чно розвинутих крањнах (нав≥ть в ”крањн≥) контроль зд≥йснюЇтьс¤ в двох напр¤мках: контроль виробника за ¤к≥стю своЇњ продукц≥њ; державний нагл¤д з ¤кост≥ харчових продукт≥в. Ќ≥трати досл≥джують на трансформуванн≥ н≥трат≥в у н≥трити з наступним синтезом барвник≥в за участю н≥трат≥в. ƒл¤ проведенн¤ лабораторного контролю за н≥тратами харчових продукт≥в Ї так≥ методи: електрох≥м≥чн≥, вольтампер≥оетричн≥. –озробл¤ютьс¤ нов≥ методи хромотограф≥њ, ≥онноњ та газо-р≥динноњ. ≤нометричний метод визначенн¤ н≥трат≥в у продукц≥њ рослинност≥ пол¤гаЇ у вилученн≥ н≥трат≥в з анал≥зованого матер≥алу. « 1989 року в ”крањн≥ впроваджена розроблена ”кра≥нським Ќƒ≤ харчуванн¤ У”н≥ф≥кована система г≥г≥Їн≥чного контролю за вм≥стом н≥трат≥в у харчових продуктахФ з обробкою даних на ≈ќћ. ¬она даЇ змогу не т≥льки контролювати ситуац≥ю з забрудненн¤м н≥тратами харчових продукт≥в, а й ¤к справжн¤ система мон≥торингу, маЇ зворотний звТ¤зок. ” н≥й передбачено бракуванн¤ продукц≥њ з вм≥стом н≥трат≥в, б≥льшим за допустимий, анал≥з причин по¤ви такоњ продукц≥њ в об≥гу та вживанн¤ адм≥н≥стративних заход≥в до винних. ¬се це мало певний ефект. ¬≥дсоток проб продукц≥њ с≥льського господарства, в ¤к≥й вм≥ст н≥трат≥в перевищував допустимий, прот¤гом 1998 Ц 2000 рок≥в знизивс¤ удв≥ч≥, а у де¤ких м≥стах ≥ у трич≥. ” систему було також введено блок розрахунку фактичного добового надходженн¤ н≥трат≥в до орган≥зму людини з кожним продуктом ≥ ус≥м добовим рац≥оном загалом по ”крањн≥ та окремих њњ рег≥онах. ÷е даЇ змогу оц≥нити величину навантаженн¤ н≥тратами, що припадаЇ на населенн¤ ”крањни, з погл¤ду безпеки здоровТ¤. ¬сього сан≥тарно Ц еп≥дем≥олог≥чними станц≥¤ми ”крањни щор≥чно проводитьс¤ близько 30 тис¤ч анал≥з≥в продукц≥њ. ѕродукц≥¤ з високим вм≥стом н≥трат≥в, вибраковуЇтьс¤.
¬исновок. ѕроанал≥зувавши особливост≥ н≥трат≥в та н≥трит≥в ¤к продукт≥в життЇд≥¤льност≥ рослин ≥ токсикант≥в, стан ≥з забрудненн¤ ними харчових продукт≥в, заходи щодо обмеженн¤ њх токсичного впливу на людину та оц≥нку њх фактичного навантаженн¤ на орган≥зм людини, можна д≥йти висновку, що ситуац≥ю не треба ан≥ драматизувати, ан≥ нехтувати нею. ƒл¤ дорослоњ людини ц≥ сполуки не страшн≥, але проблема ≥снуЇ дл¤ ваг≥тних, немовл¤т, д≥тей в≥д 3 до 7 рок≥в, хворих людей. “аким чином, винн≥ токсичн≥ речовини Ц Їдина причина хвороб. ѓњ сл≥д уникати, ¤кщо ми д≥йсно хочемо бути здоровими. « огл¤ду на це сл≥д знати, що треба робити, щоб не наражатис¤ на небезпеку, повТ¤зану з отруЇнн¤м н≥тратами та впливом њх на орган≥зм.
Ќазва: ¬плив н≥трат≥в на людський орган≥зм
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-07 (5114 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
