ћенеджмент > ≤нформац≥йне забезпеченн¤ в процес≥ управл≥нн¤
ƒл¤ опису м≥ри невизначеноњ системи не важливе чисельне значенн¤ кожного х, а важлива м≥ра. як м≥ра апр≥орного невизначенн¤ в теор≥њ застосовуЇтьс¤ спец≥альна одиниц¤ вим≥рюванн¤ ентроп≥¤. ѕон¤тт¤ ентроп≥њ Ї основним n Ќ(X) = - ( Pi * log Pi i = 1 ≈нтроп≥¤ волод≥Ї р¤дом властивостей: «вертаЇтьс¤ в нуль, коли одне з складових достов≥рне, а ≥нший стан неможливий; ѕри заданому числ≥ стан≥в вона звертаЇтьс¤ в максимум, коли ц≥ стани р≥знов≥рог≥дн≥; ¬олод≥Ї властив≥стю адитивност≥, тобто коли дек≥лька незалежних систем об'Їднан≥ в одну, то ентроп≥¤ складаЇтьс¤. јлгоритм ентроп≥њ системи р≥вний 1. Ќад≥йн≥сть ≥нформац≥њ. Ќад≥йн≥сть передач≥ ≥нформац≥њ визначаЇтьс¤ над≥йн≥стю з'Їднанн¤ елемент≥в в ≥нформац≥йн≥й систем≥. ѕри посл≥довному з'Їднанн≥ елемент≥в вих≥д з ладу хоч би одного елемента приводить до в≥дмови вс≥Їњ системи. ≤мов≥рн≥сть безв≥дмовноњ роботи буде дор≥внювати виробленню ≥мов≥рностей безв≥дмовноњ роботи кожного елемента системи. n n Pc = P1*P2*Е*Pn ; Pc = P Pc ; Pc(t) = P Pi (t) . i = 1 i = 1 якщо в р≥вн¤нн≥ ≥мов≥рн≥сть безв≥дмовноњ роботи однакова, то Pc(t) = P Pªi (t), де (a = n) ѕри паралельному з'Їднанн≥ елемент≥в система загалом в≥дмовл¤Ї при виход≥ з ладу вс≥х елемент≥в. ≤мов≥рн≥сть в≥дмови системи р≥вно ≥мов≥рност≥ в≥дмови вс≥х елемент≥в. qc(t) = q1(t) * q2(t) * Е * qn(t) ; n n qc(t) = P qi (t) ; Pc(t) = 1- P qi (t) Ч ≥мов≥рн≥сть безв≥дказноњ роботи i = 1 i = 1 “ривал≥сть передач≥ ≥нформац≥њ. k1 k2 kr kn час перенесенн¤ цикл k S t2 Ч “ривал≥сть сигналу i k k-1 S t2 + S = tg Ч „ас процесу передач≥ ≥нформац≥њ i i k-1 де S Ч час переносу ≥нформац≥њ i ѕроцес сприйн¤тт¤ (передач≥) ≥нформац≥њ. –озгл¤немо ¤к проходженн¤ через три ф≥льтра: 1 ‘≥зичний ф≥льтр; 2 —оматичний ф≥льтр; 3 ѕрагматичний ф≥льтр; 4 ¬икористана ≥нформац≥¤; а —татистична ≥нформац≥¤; б —емантична ≥нформац≥¤; в ѕрагматична ≥нформац≥¤. 9. ќрган≥зац≥¤ комун≥кативних процес≥в. Ќад≥йн≥сть ≥ ефективн≥сть передач≥ ≥нформац≥њ залежить в≥д комун≥кабельност≥, тобто передач≥ ≥нформац≥њ в≥д одного суб'Їкта ≥ншому. як суб'Їкти можуть виступати ¤к окрем≥ особи, так ≥ орган≥зац≥њ. ќбм≥н ≥нформац≥њ включаЇ три етапи: ≤н≥ц≥юванн¤; ѕередача ≥нформац≥њ в≥д джерела в пункт призначенн¤; ¬плив ≥нформац≥њ на одержувач ≥ його в≥дгук. ѕроцес передач≥ ≥нформац≥њ. ¬ербальний ≥ невербалний комплекс. | | одировка анал ѕередача анал ѕрим..: ѕередача ≥нформац≥њ супроводитьс¤ шумом. —уб'Їкти м≥ж собою можуть мати р≥зн≥ конф≥гурац≥њ цього зв'¤зку. «разки комун≥кац≥йноњ мереж≥. 1 2 3 4 5 6 ¬секанальна¤ зв'¤зок; олесо; ¬ертушка; олесо; Ћанцюжок; ¬ертушка. ≤снують комун≥кац≥йн≥ мереж≥, що мають вертикальний, горизонтальний ≥ д≥агональний зв'¤зок. ¬≥д р≥зних вид≥в комун≥кац≥њ можна отримати р≥зну м≥ру багатства ≥нформац≥њ. –озгл¤немо одну з схем зв'¤зку: √оризонтальнйи звТ¤зок ƒ≥агональний звТ¤зок. ¬ертикальний звТ¤зок ќрган≥зац≥¤ ¬иди комун≥кац≥й: –озмова Ђособа до особиї; “елефонна розмова; ќсобисте посланн¤; ƒ≥ловий лист; —татистичн≥ дан≥. омун≥кабельн≥ стил≥. —ам≥ по соб≥ комун≥кабельн≥ стил≥ стил≥, з допомога ¤ких один ≥ндив≥дуум вважаЇ за краще будувати своњ в≥дносини з ≥ншим. «а основу оц≥нки цих стил≥в приймають дв≥ основн≥ зм≥нн≥: ћ≥ра в≥двертост≥ по в≥дношенню до ≥нших; јдекватн≥сть зворотного зв'¤зку. –≥зн≥ стил≥ можна под≥лити на п'¤ть груп: ¬≥дкритт¤ дл¤ себе; –еал≥зац≥¤ себе; «амиканн¤ в соб≥; «ахист себе “оргуватис¤ за себе. ÷е розд≥ленн¤ стил≥в ≥ њх взаЇмозв'¤зок можна представити у вигл¤д≥ матриц≥:
Ќазва: ≤нформац≥йне забезпеченн¤ в процес≥ управл≥нн¤ ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4755 прочитано) |