ћенеджмент > ћенеджмент - наука управл≥нн¤

ћенеджмент - наука управл≥нн¤

ћенеджмент Ц процес плануванн¤, орган≥зац≥њ, приведенн¤ в д≥ю та контроль орган≥зац≥њ з тим, щоб дос¤гнути координац≥њ людських ≥ матер≥альних ресурс≥в, необх≥дних дл¤ ефективного дос¤гненн¤ завдань.

“ерм≥н управл≥нн¤ спочатку визначив вм≥нн¤ обТњжджати коней та ними керувати. јнгл≥йське слово Уto manageФ (керувати) походить в≥д корен¤ латинського слова УmanusФ (рука). ѕот≥м цим терм≥ном почали визначати вм≥нн¤ волод≥ти зброЇю та керувати кол≥сниц¤ми.

”правл≥нн¤ орган≥зац≥Їю в умовах ринковоњ економ≥ки складн≥ше, н≥ж в умовах центральноњ системи. ÷е повТ¤зано з розширенн¤м прав в≥дпов≥дальност≥ та з необх≥дн≥стю пристосуванн¤ до зм≥н у зовн≥шньому середовищ≥. ¬с≥ проблеми, ¤к≥ виникають перед орган≥зац≥Їю, неможливо вир≥шити без сучасного профес≥йного менеджменту Ц цього могутнього прискорювача розвитку сусп≥льства.

ћенеджмент визначаЇтьс¤ ¤к процес, за допомогою ¤кого профес≥йно п≥дготовлен≥ спец≥ал≥сти формують орган≥зац≥њ та керують ними шл¤хом постановки ц≥лей та розробки засоб≥в њх дос¤гненн¤. ѕроцес менеджменту передбачаЇ виконанн¤ функц≥й плануванн¤, орган≥зац≥њ, координац≥њ, мотивац≥њ, контролю прац≥ роб≥тник≥в орган≥зац≥њ дл¤ дос¤гненн¤ певних ц≥лей. “ому менеджмент Ц це вм≥нн¤ дос¤гти поставлених ц≥лей, спр¤мовуючи працю, ≥нтелект, мотиви повед≥нки людей, ¤к≥ працюють в орган≥зац≥њ. “ому можна розгл¤дати менеджмент ¤к процес впливу на д≥¤льн≥сть окремого прац≥вника, групи, орган≥зац≥њ в ц≥лому з метою дос¤гненн¤ найкращих результат≥в.

ћистецтвом дос¤гти ц≥л≥ повинен волод≥ти певний прошарок сусп≥льства Ц менеджери, робота ¤ких пол¤гаЇ в орган≥зац≥њ та управл≥нн≥ зусилл¤ми всього персоналу дл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей. “ому менеджмент визначаЇтьс¤ ¤к орган чи апарат управл≥нн¤.

” свою чергу, можна система управл≥нн¤ також впли≠ваЇ на навколишнЇ середовище, подаючи на виходи сис≠теми ≥нформац≥ю та продукт функц≥онуванн¤ системи {товари, послуги, ф≥нанси та iн.).

ќтже, дл¤ ефективного функц≥онуванн¤ будь-¤коњ системи управл≥нн¤ необх≥дно врахувати вс≥ чинники ¤к внутр≥шнього, так ≥ зовн≥шнього характеру, ¤к≥ на нењ впливають.

” навчальних закладах колишнього —–—– вивчавс¤ курс управл≥нн¤ (народним господарством в ц≥лому, його галуз¤ми, окремими соц≥ально-економ≥чними система≠ми та ≥н.) ” зв'¤зку з цим виникаЇ потреба уточненн¤ пон¤ть Ђуправл≥нн¤ї ≥ Ђменеджментї. ¬≥дм≥нн≥сть м≥ж цими пон¤тт¤ми п≥дл¤гаЇ у зм≥ст≥, формах та методах зд≥йсненн¤ управл≥нського впливу суб'Їкта управл≥нн¤ на об'Їкт. ”правл≥нн¤ ¤к наука вивчаЇ зазначен≥ скла≠дов≥ в кожному випадку щодо конкретноњ системи в≥д≠носин управл≥нн¤ виробничо-господарською д≥¤льн≥стю

« ≥стор≥њ розвитку людства в≥домо безл≥ч таких сис≠темЧ системи управл≥нн¤ в рабовласницькому ≥ фео≠дальному сусп≥льствах, у воЇн≥зован≥й економ≥ц≥, командно-адм≥н≥стративн≥й економ≥ц≥ колишн≥х соц≥ал≥с≠тичних крањн та ≥н. ћенеджмент Ч це сучасна система правл≥нн¤, ¤ка найб≥льш повно в≥дпов≥даЇ функц≥ону≠ванню соц≥ально-економ≥чних систем в умовах ринкових в≥дносин.

ќтже, застосуванн¤ терм≥на Ђуправл≥нн¤ї правом≥р≠не щодо загальноњ характеристики цього виду людськоњ д≥¤льност≥, а Ђменеджментї Ч щодо зм≥сту, форм ≥ ме≠тод≥в конкретного управл≥нського впливу суб'Їкта па об'Їкт управл≥нн¤ в умовах ринкових в≥дносин.

“ерм≥н Ђменеджментї походить в≥д англ. Manage - управл≥нн¤, керуванн¤. ” заруб≥жн≥й та в≥тчизн¤н≥й л≥≠тератур≥ можна знайти безл≥ч авторських визначень менеджменту, що по¤снюЇтьс¤ багатозначн≥стю цього по≠н¤тт¤, оск≥льки Ї орган≥зац≥йна, функц≥ональна та осо≠бова складов≥ менеджменту. “ак, нер≥дко п≥д менеджмен≠том розум≥Їмо структуру управл≥нн¤ п≥дприЇмством, тоб≠то його ≥Їрарх≥ю ≥ вс≥х менеджер≥в Ч вищоњ, середньоњ та низовоњ ланок. ÷е ≥ Ї орган≥зац≥йно-структурний б≥к менеджменту.

якщо п≥д менеджментом розум≥ти поточний процес виконанн¤ функц≥й управл≥нн¤ п≥дприЇмством, то це Ч функц≥ональна характеристика менеджменту.

¬решт≥, менеджмент ¤к мистецтво управл≥нн¤ ви≠робничими процесами конкретною особою Ї особовою характеристикою його

”загальнюючи р≥зноман≥тн≥ характеристики менедж≠менту, можна дати таке визначенн¤ його: менеджмент Ч це система орган≥зац≥њ колективноњ прац≥, ефективного використанн¤ ресурс≥в, концентрац≥њ зусиль на безпе≠рервному п≥двищенн≥ ¤кост≥ роботи персоналу п≥дприЇм≠ства (орган≥зац≥њ).

ѕроф. ¬. ≤. “ерещенко наголошуЇ на потреб≥ розр≥з≠н¤ти пон¤тт¤ орган≥зац≥њ ≥ управл≥нн¤ (менеджменту). ѕ≥д орган≥зац≥Їю сл≥д розум≥ти структуру, у рамках ¤коњ зд≥йснюютьс¤ певн≥ заходи. ј управл≥нн¤ Ч це сукуп≠н≥сть скоординованих заход≥в, спр¤мованих на дос¤г≠ненн¤ певноњ мети. ќрган≥зац≥¤ Ч свого роду Ђанатом≥¤ї п≥дприЇмства, управл≥нн¤ Ч його ф≥з≥олог≥¤.

ќтже, менеджмент ¤вл¤Ї собою поточну д≥¤льн≥сть з управл≥нн¤ виробництвом товар≥в чи послуг у рамках певноњ орган≥зац≥њ ќднак орган≥зац≥¤ не виникаЇ сама по соб≥, а Ї також породженн¤м менеджменту, його функц≥Їю. ќрган≥зац≥йна складова менеджменту охоп≠люЇ орган≥зац≥ю структур, ≥нформац≥йних канал≥в, д≥≠ловодство, обл≥к, контроль, анал≥з, плануванн¤, прий≠н¤тт¤ р≥шень ≥ орган≥зац≥ю прац≥ в широкому розум≥н≠н≥ цього слова. —юди в≥днос¤ть оптим≥зац≥ю розм≥р≥в п≥дприЇмства, централ≥зац≥ю ≥ децентрал≥зац≥ю управ≠л≥нн¤, под≥л прац≥ в апарат≥ управл≥нн¤, загальну орга≠н≥зац≥йну структуру, штати прац≥вник≥в, обов'¤зки, пов≠новаженн¤ та делегуванн¤ њх, мотивац≥ю та стимулю≠ванн¤ прац≥.

¬ажливою складовою частиною менеджменту ство≠ренн¤ в≥дпов≥дних умов прац≥ або виробничого. —ередовища. —юди в≥днос¤ть правов≥ норми, що регулюють працю роб≥тник≥в, фах≥вц≥в ≥ управл≥нських прац≥вник≥в, додержанн¤ г≥г≥Їн≥чних та ергоном≥чних параметр≥в ро≠бочих м≥сць, прим≥щень та устаткуванн¤; психоф≥з≥олог≥ю трудових процес≥в тощо.

”правл≥нська д≥¤льн≥сть пов'¤зана також з ≥нженер≠но-економ≥чним забезпеченн¤м виробничо-господарських процес≥в. —л≥д зазначити, що в ”крањн≥ управл≥нн¤ вс≥≠ма галуз¤ми та системами, у тому числ≥ споживчою ко≠операц≥Їю, було г≥пертрофованим саме у цьому напр¤м≥. ћожливо, це по¤снюЇтьс¤ тим, що ц≥леспр¤мовано не провадилась п≥дготовка кадр≥в управл≥нн¤, а до прак≠тичного управл≥нн¤ залучили галузевих фах≥вц≥в, ¤к≥ неминуче змушен≥ були спиратис¤ на в≥дпов≥дну систе≠му профес≥йних знань ≥ в основному зосереджували свою д≥¤льн≥сть на ≥нженерно-економ≥чних питанн¤х. Ћише з набутт¤м досв≥ду кер≥вництва б≥льш≥сть з них прихо≠дили до розум≥нн¤ т≥Їњ ≥стини, що управл≥нн¤ виробничо-господарськими процесами зводитьс¤ до управл≥нн¤ людьми, а дл¤ цього потр≥бно розум≥ти мотивац≥ю по≠вед≥нки людини у сфер≥ виробництва та управл≥нн¤ та вм≥ти створювати спри¤тлив≥ зовн≥шн≥ ≥ внутр≥шн≥ умо≠ви дл¤ зд≥йсненн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥.

¬иробничо-господарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства спр¤мована на оволод≥нн¤ ринком товар≥в чи послуг, ¤к≥ воно виробл¤Ї, ефективне використанн¤ складових чин≠ник≥в виробництва (прац≥, сировини, устаткуванн¤) ≥ своњх та залучених кошт≥в. ¬≥дпов≥дно до цього менедж≠мент структурно можна розпод≥лити на три складов≥ частини: маркетинг, виробничий менеджмент, ф≥нансовий менеджмент.

≈фективна д≥¤льн≥сть з управл≥нн¤ соц≥ально-економ≥чними системами зд≥йснюЇтьс¤ за умови персональноњ загальноњ в≥дпов≥дальност≥ за дос¤гненн¤ ч≥тко сформу≠льованоњ мети, що можливо лише у випадку под≥лу пра≠ц≥ в апарат≥ управл≥нн¤ та наданн¤ менеджерам ус≥х р≥вн≥в в≥дпов≥дних повноважень та прав дл¤ прийн¤тт¤ позитивних ≥ негативних санкц≥й.

¬≥дпов≥дальн≥сть Ч це обов'¤зок того чи ≥ншого чле≠на колективу (кер≥вника, фах≥вц¤ чи ≥ншого прац≥вника) зв≥тувати за виконанн¤ завдань чи операц≥й, ¤к≥ вхо≠д¤ть у його службов≥ обов'¤зки. ¬≥дпов≥дальн≥сть може бути загальною ≥ частковою, а њњ конкретне вираженн¤ залежить в≥д специф≥ки прац≥ менеджера. Ќаприклад, коло обов'¤зк≥в голови правл≥нн¤ райспоживсп≥лки охоп≠люЇ види роб≥т ≥ в≥дпов≥дальн≥сть, в≥дм≥нну в≥д вид≥в роб≥т ≥ в≥дпов≥дальност≥ головного бухгалтера, началь≠ника планово-економ≥чного в≥дд≥лу або директора райкоопзаготпрому. ¬≥дпов≥дальн≥сть залежить також в≥д посади, ¤ку об≥ймаЇ менеджер. „им вище менеджер в ≥Їрарх≥њ управл≥нн¤, тим ближча його часткова в≥дпо≠в≥дальн≥сть до загальноњ в≥дпов≥дальност≥ за п≥дприЇмст≠во (орган≥зац≥ю).

¬≥дпов≥дальн≥сть у принцип≥ завжди персональна, хоча й може бути груповою. “ак, групову в≥дпов≥даль≠н≥сть за громадську та господарську д≥¤льн≥сть спожив≠чого товариства несе його правл≥нн¤, за торгове обслуго≠вуванн¤ пайовик≥в ≥ населенн¤Ч торговий в≥дд≥л ѕроте не зважаючи на те, що в споживч≥й кооперац≥њ прий≠н¤те колег≥альне управл≥нн¤, сл≥д намагатис¤ встано≠вити персональну в≥дпов≥дальн≥сть, пам'¤таючи ≥стину: Ђ¤кщо вс≥ в≥дпов≥дають за все, то н≥хто н≥ за що не в≥д≠пов≥даЇї.

—кладовою частиною менеджменту Ї також на¤вн≥сть ц≥лей, ¤к≥ повинн≥ дос¤гатис¤ наполегливою д≥¤льн≥стю. ÷≥л≥ можуть встановлюватис¤ самост≥йно або ззовн≥, вищою ланкою управл≥нн¤. ¬они повинн≥ бути зрозум≥≠лими, ч≥тко сформульованими, такими, що можуть бути реально дос¤гнутими та проконтрольованими. ¬ ≥ншому випадку йдетьс¤ лише про бажанн¤ чи нам≥ри.

¬заЇмод≥¤ в процес≥ виробництва чи управл≥нн¤ грун≠туЇтьс¤ на под≥л≥ прац≥ ≥ завдань м≥ж окремими прац≥в≠никами чи групами прац≥вник≥в. ћехан≥змом, ¤кий по≠ЇднуЇ окрем≥ частини розпод≥леноњ прац≥, Ї менеджмент, що означаЇ у цьому розум≥нн≥ координац≥ю прац≥ пра≠ц≥вник≥в та њхн≥х груп.

ƒл¤ того щоб управл¤ти виробничим або ≥ншим про≠цесом, потр≥бно мати повноваженн¤, тобто владу щось робити, розпор¤джатис¤, користуватис¤ певною свобо≠дою д≥й. ѕовноваженн¤ виражаютьс¤ у службов≥й ком≠петенц≥њ менеджера ≥ т≥сно пов'¤зан≥ з в≥дпов≥дальн≥стю, розгл¤нутою вище. ƒл¤ дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей менеджер повинен мати у своЇму розпор¤дженн≥ систе≠му позитивних та негативних санкц≥й, ¤к≥ в≥н може за≠стосовувати до того чи ≥ншого п≥дпор¤дкованого йому сп≥вроб≥тника. —анкц≥њ повинн≥ грунтуватис¤ на моти≠вац≥њ повед≥нки п≥длеглого. як правило, ефект дос¤га≠Їтьс¤ при застосуванн≥ позитивних санкц≥й Ч прем≥ю≠ванн¤, морального заохоченн¤. Ќа де¤ких прац≥вник≥в ефективно впливають негативн≥ санкц≥њ Ч догана, осуд≠женн¤, позбавленн¤ прем≥њ. ќтже, менеджмент Ч склад≠не соц≥альне ¤вище, ¤ке ¤вл¤Ї собою специф≥чну д≥¤ль≠н≥сть певноњ категор≥њ людей у процес≥ виробництва, розпод≥лу, обм≥ну та споживанн¤ матер≥альних благ ≥ багато в чому визначаЇ ефективн≥сть ц≥Їњ д≥¤льност≥.

1	2	3	4

Ќазва: ћенеджмент - наука управл≥нн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (13040 прочитано)