ћенеджмент > ћенеджмент п≥дприЇмства

ћенеджмент п≥дприЇмства

ѕон¤тт¤, функц≥њ та методи управл≥нн¤.

Ќеобх≥дн≥сть управл≥нн¤

«г≥дно з основними положенн¤ми теор≥њ систем будь-¤кий об Їкт, ¤вище чи процес (включаючи п≥дприЇмство) можна розгл¤дати ¤к систему. ѕ≥д системою розум≥ють сукупн≥сть взаЇмопов'¤заних у Їдине ц≥ле елемент≥в. ≈лемент системи

Х це частина ц≥лого, ¤ку при даному розгл¤данн≥ не треба роз'Їднувати на складов≥. “аким чином, будь-¤ка система:

Ч по-перше, складаЇтьс¤ з двох або б≥льш елемент≥в;

Ч по-друге, кожний елемент системи маЇ характерн≥ лише дл¤ нього властивост≥;

Ч по-третЇ, м≥ж елементами системи ≥снують зв'¤зки, за допомогою ¤ких вони впливають одне на одне;

Ч по-четверте, система не може ≥снувати поза часом ≥ простором. —истема маЇ часову сутн≥сть (њњ склад може бути вичислений у кожний даний момент), а також своњ к≥нцев≥ границ≥ та оточуюче середовище.

ѕерша особлив≥сть п≥дприЇмства ¤к системи пол¤гаЇ у тому, що п≥дприЇмство Ч це в≥дкрита система, ¤ка може ≥снувати лише за умови активноњ взаЇмод≥њ з оточуючим середовищем (рис.1).

ѕ≥дприЇмство сприймаЇ з пром≥жного та загального зовн≥шнього середовища основн≥ фактори виробництва та перетворюЇ њх на виходи (товари, послуги, ≥нформац≥ю, в≥дходи) у зовн≥шнЇ середовище. ѕри цьому умовою життЇздатност≥ системи Ї виг≥дний обм≥н входу-виходу .

ƒруга особлив≥сть п≥дприЇмства ¤к системи: воно ¤вл¤Ї собою штучну систему, ¤ка створена людиною заради њњ власних ≥нтерес≥в, перш за все сп≥льноњ прац≥. “ому очевидною характеристикою будь-¤кого п≥дприЇмства Ї под≥л прац≥.

–озр≥зн¤ють дв≥ форми под≥лу прац≥: горизонтальну та вертикальну. ѕерша форма Ч це под≥л прац≥ на складов≥ частини загальноњ д≥¤льност≥ шл¤хом розкладанн¤ роботи на окрем≥ завданн¤. –езультатом горизонтального под≥лу прац≥ Ї формуванн¤ п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмства, ¤к≥ виконують певн≥ частини загального трансформац≥йного процесу. ќск≥льки робота на п≥дприЇмств≥ под≥лена м≥ж п≥дрозд≥лами та окремими виконавц¤ми, хтось повинен координувати њх д≥њ, щоб дос¤гти загальноњ мети.

¬иникаЇ необх≥дн≥сть в≥докремленн¤ управл≥нськоњ прац≥ в≥д виконавчоњ. “аким чином необх≥дн≥сть управл≥нн¤ пов'¤зана з процесами под≥лу прац≥ на п≥дприЇмств≥.

¬ходи у систему ¬иходи з системи

(п≥дприЇмництво) (п≥дприЇмства)

земл¤ товари

прац¤ послуги

кап≥тал ≥нформац≥¤

п≥дприЇмництво в≥дходи

ѕром≥жне (специф≥чне) середовище

(споживач≥, постачальники, банки, страхов≥ компан≥њ,

≥нш≥ партнери, а також конкуренти)

«агальне зовн≥шнЇ середовище

(економ≥чне, пол≥тико правове, соц≥ально-культурне, еколог≥чне, м≥жнародне тощо)

–ис. 1. ¬заЇмод≥¤ п≥дприЇмства з зовн≥шн≥м середовищем.

”правл≥нн¤, ¤ке у широкому розум≥нн≥ ¤вл¤Ї собою д≥¤льн≥сть, пов'¤зану з координац≥Їю роботи ≥нших людей, також Ї складною системою. ƒиференц≥ац≥¤ та координац≥¤ самоњ управл≥нськоњ прац≥, формуванн¤ р≥вн≥в управл≥нн¤ зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою вертикального под≥лу прац≥.

‘ункц≥њ управл≥нн¤

 ожне п≥дприЇмство чи орган≥зац≥¤ Ї складною соц≥ально-економ≥чною системою, ¤ка поЇднуЇ у виробничому процес≥ р≥зноман≥тн≥ матер≥альн≥ елементи, людськ≥ ресурси та ≥нформац≥йн≥ зв'¤зки. «розум≥ло, що п≥дприЇмства розр≥зн¤ютьс¤ м≥ж собою за розм≥рами, сферами д≥¤льност≥, технолог≥чними процесами тощо. ѕроте вс≥ вони ¤к системи мають й де¤к≥ сп≥льн≥ характеристики. “ому в д≥¤льност≥ кер≥вник≥в будь-¤ких п≥дприЇмств можна визначити ≥ певн≥ загальн≥ риси, до ¤ких в першу чергу в≥днос¤тьс¤ функц≥њ управл≥нн¤.

‘ункц≥њ управл≥нн¤ Ч це об'Їктивно обумовлен≥ загальн≥ напр¤ми або сфери д≥¤льност≥, ¤к≥ у сукупност≥ забезпечують ефективну кооперац≥ю сп≥льноњ прац≥.

–озр≥зн¤ють дек≥лька функц≥й управл≥нн¤. ƒл¤ того, щоб з'¤сувати природу та сутн≥сть кожноњ з них, розгл¤немо механ≥зм функц≥онуванн¤ найпрост≥шоњ модел≥ штучноњ системи (рис. 2).

” структур≥ ц≥Їњ модел≥, ≥снуЇ два елементи: елемент, позначений U Ч управл¤ючий елемент; елемент, позначений ≈ Ч ефектор (виконуючий елемент).

”правл¤ючий елемент сприймаЇ:

Ч через вх≥дний канал ≥мпульс з зовн≥шнього середовища (Y1);

Ч через канал зворотнього зв'¤зку ≥мпульс про власний стан (X1) та стан структури системи (’2).

–ис. 2. Ѕлок-схема функц≥онуванн¤ найпрост≥шоњ модел≥ штучноњ система.

Ќа п≥дстав≥ сприйн¤тих ≥мпульс≥в управл¤ючий елемент починаЇ функц≥онувати. ѕо-перше, в≥н визначаЇ конкретне (к≥льк≥сне) . значенн¤ вих≥дного параметру ”2, тобто формулюЇ мету д≥¤льност≥ системи. ѕо-друге, в≥н виробл¤Ї ≥мпульс ’з та надсилаЇ його ефектору. ÷ей ≥мпульс маЇ характер команди.

Ќа блок-схем≥ показано, що ефектор сприймаЇ також ≥мпульс Z1 з зовн≥шнього середовища. ÷е так зван≥ перешкоди, ¤к≥ заважають дос¤гненню мети управл≥нн¤. ѕ≥д впливом команди управл¤ючого елементу та зовн≥шн≥х перешкод ефектор починаЇ своЇ функц≥онуванн¤. –езультат його д≥¤льност≥ Ч вих≥дний ≥мпульс ”г. јле перш н≥ж над≥слати його у зовн≥шнЇ середовище, ефектор ≥нформуЇ управл¤ючий елемент про виконанн¤ отриманоњ команди ’2 через канал зворотнього зв'¤зку. ”згоджуючи прийн¤ту в≥д ефектора ≥нформац≥ю з визначеною метою д≥¤льност≥ системи, управл¤ючий елемент поновлюЇ своЇ функц≥онуванн¤. якщо результати д≥¤льност≥ ефектора сп≥впадають з метою, тод≥ ефектор отримуЇ команду над≥слати вих≥дний ≥мпульс Y2 у зовн≥шнЇ середовище. ¬ раз≥ несп≥впаданн¤ управл¤ючий елемент виробл¤Ї нов≥ команди, ¤кими в подальшому спр¤мовуЇ д≥њ ефектора.

“аким чином управл¤ючий елемент у структур≥ системи виконуЇ так≥ функц≥њ:

1) визначаЇ мету функц≥онуванн¤ системи. ќск≥льки одна ≥ та ж мета може бути дос¤гнута р≥зними способами, управл¤ючий елемент повинен вибрати один з них. ѕри цьому п≥д способом дос¤гненн¤ мети розум≥ють розробку алгоритму трансформац≥йного процесу. јлгоритм трансформац≥йного процесу Ч це опис однозначноњ посл≥довност≥ д≥й по дос¤гненню мети за к≥нцевий час. “рансформац≥йний процес складаЇтьс¤ з сукупност≥ упор¤дкованих операц≥й. ќтже, опрацюванн¤ способу дос¤гненн¤ мети передбачаЇ визначенн¤ самих операц≥й, тобто того, що повинн≥ робити члени орган≥зац≥њ, аби дос¤гти њњ мети. “аким чином управл¤ючий елемент у структур≥ системи виконуЇ функц≥ю плануванн¤. ѕлануванн¤ Ч це процес визначенн¤ мети д≥¤льност≥, передбаченн¤ майбутнього розвитку та поЇднанн¤ ≥ндив≥дуальних завдань член≥в орган≥зац≥њ дл¤ дос¤гненн¤ загального результату;

2) кожна операц≥¤ трансформац≥йного процесу повинна мати свого нос≥¤, тобто виконуватис¤ певним елементом даноњ системи. ќтже реал≥зац≥¤ трансформац≥йного процесу передбачаЇ також визначенн¤ того, хто саме повинен виконувати кожну конкретну операц≥ю ≥ ¤к виконавц≥ взаЇмод≥ють м≥ж собою. ÷≥ процеси характеризують сутн≥сть орган≥зац≥њ ¤к функц≥њ управл≥нн¤. ќрган≥зац≥¤ Ч це процес формуванн¤ структури системи, розпод≥ленн¤ завдань, повноважень та в≥дпов≥дальност≥ м≥ж членами орган≥зац≥њ дл¤ дос¤гненн¤ загальноњ мети њњ д≥¤льност≥;

3) ефектор у систем≥ займаЇ п≥дпор¤дковане положенн¤. ” переб≥гу трансформац≥йного процесу в≥н взагал≥ може в≥дмовитись виконувати своњ обов'¤зки у в≥дпов≥дност≥ з планом. ќтже дл¤ того, щоб дос¤гти мети орган≥зац≥њ, кер≥вник повинен не т≥льки спланувати та орган≥зувати роботу, але й примусити людей виконувати њњ.  ер≥внику потр≥бно створити умови, за ¤ких члени орган≥зац≥њ в≥дчували б, що вони можуть задовольнити своњ потреби такою повед≥нкою в орган≥зац≥њ, ¤ка забезпечуЇ дос¤гненн¤ ц≥лей п≥дприЇмства. “аким чином, дл¤ забезпеченн¤ ц≥лост≥ орган≥зац≥њ ¤к системи управл¤ючий елемент виконуЇ функц≥ю мотивац≥њ. ћотивац≥¤ Ч це процес, що спонукаЇ член≥в орган≥зац≥њ до сп≥льних погоджених д≥й, ¤к≥ забезпечують дос¤гненн¤ загальноњ мети;

4) можливост≥ по¤ви зовн≥шн≥х перешкод, неповне або неадекватне сприйн¤тт¤ команд в≥д управл¤ючого елементу можуть привести до невиконанн¤ ефектором управл≥нських р≥шень ≥, в к≥нцевому результат≥, до в≥дхилень у ц≥л¤х д≥¤льност≥ системи. ƒл¤ того, щоб запоб≥гти цьому, управл¤ючий елемент повинен встановлювати стандарти д≥¤льност≥ ефектора, вим≥рювати д≥йсн≥ результати його д≥¤льност≥, пор≥внювати дос¤гнуте з запланованим, коригувати д≥¤льн≥сть у необх≥дних випадках, а також накопичувати досв≥д дл¤ подальшого удосконаленн¤ плануванн¤. ¬се це по¤снюЇ необх≥дн≥сть виконанн¤ управл¤ючим елементом контрольних процес≥в.  онтроль означаЇ процес вим≥рюванн¤ дос¤гнутих за певний пер≥од результат≥в, пор≥вн¤нн¤ дос¤гнутого з запланованим та коригуванн¤ д≥¤льност≥, ¤к≥ у сукупност≥ забезпечують виконанн¤ орган≥зац≥Їю своњх план≥в.

«азначен≥ функц≥њ т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою у Їдиному процес≥ управл≥нн¤. Ќе¤к≥сне плануванн¤ чи недосконала орган≥зац≥¤, так само ¤к ≥ слабка мотивац≥¤ або незадов≥льний контроль, негативно впливають на результати управл≥нн¤ та д≥¤льност≥ п≥дприЇмства в ц≥лому.

”правл≥нн¤ п≥дприЇмством в≥дображаЇ сукупн≥сть взаЇмопов'¤заних процес≥в плануванн¤, орган≥зац≥њ, мотивац≥њ та контролю, ¤к≥ забезпечують формуванн¤ та дос¤гненн¤ ц≥лей п≥дприЇмства.

1	2	3

Ќазва: ћенеджмент п≥дприЇмства
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (5094 прочитано)