ћенеджмент > ћенеджмент, сутн≥сть, структура, функц≥њ

ћенеджмент, сутн≥сть, структура, функц≥њ

—утн≥сть менеджменту

ћенеджмент (англ. management -- управл≥нн¤, зав≥дуванн¤, орган≥зац≥¤) це управл≥нн¤ виробництвом або комерц≥Їю; сукупн≥сть принцип≥в, метод≥в, кошт≥в ≥ форм управл≥нн¤, що розробл¤ютьс¤ ≥ що застосовуютьс¤ з метою п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва ≥ зб≥льшенн¤ прибутку.

—учасний менеджмент включаЇ дв≥ нев≥д'Їмн≥ частини:

теор≥ю кер≥вництва;

практичн≥ способи ефективного управл≥нн¤, або мистецтво управл≥нн¤.

ѕон¤тт¤ Ђ менеджмент Ђ м≥цно ув≥йшло в наше повс¤кденне житт¤ ≥ стало звичним дл¤ д≥лового украњнського житт¤. ќднак необх≥дно враховувати, що мова йде про нову ф≥лософ≥ю, де д≥ють ≥нш≥ системи ц≥нностей ≥ пр≥оритет≥в.

” зв'¤зку з цим потр≥бно детальне зупинитис¤ на значенн≥ терм≥ну УменеджментФ. ”крањнське слово Ууправл≥нн¤Ф ≥ англ≥йське слово УменеджментФ вважаютьс¤ синон≥мами, однак насправд≥ њх ≥стинний зм≥ст вельми розр≥знюЇтьс¤. ¬живаючи терм≥н УменеджментФ, ми сл≥дуЇмо стал≥й в м≥жнародн≥й практиц≥ традиц≥њ, зг≥дно з ¤кою п≥д ним маЇтьс¤ на уваз≥ ц≥лком певне коло ¤вищ ≥ процес≥в. Ќасправд≥ терм≥н Ђ управл≥нн¤ Ђ не Ї задов≥льним заступником терм≥ну Ђменеджмент Ђ тому, що в останньому випадку мова йде лише про одну з форм управл≥нн¤, а саме про управл≥нн¤ соц≥ально - економ≥чними процесами за допомогою ≥ в рамках п≥дприЇмницькоњ структури, акц≥онерноњ компан≥њ. ѕричому адекватною економ≥чною основою менеджменту Ї ринковий тип господарюванн¤, зд≥йснюваний на баз≥ ≥ндустр≥альноњ орган≥зац≥њ виробництва або комерц≥њ.

“аким чином, терм≥н Ђменеджмент Ђ вживаЇтьс¤ стосовно до управл≥нн¤ господарською д≥¤льн≥стю, тод≥ ¤к у ≥нших ц≥лей використовуютьс¤ ≥нш≥ терм≥ни.

” наших умовах потр≥бно вживати терм≥ни Форган≥зац≥¤Ф, Ууправл≥нн¤Ф ≥ Ђадм≥н≥струванн¤ї. ѕроте, державн≥, громадськ≥ ≥ ≥нш≥ орган≥зац≥њ також повинн≥ використати принципи ≥ методи менеджменту, ¤кщо хочуть дос¤гнути своњх ц≥лей при м≥н≥мум≥ витрат.

« урахуванн¤м викладеного в робот≥ терм≥н Ђ управл≥нн¤ Ђ надал≥ буде вживатис¤, з певною м≥рою умовност≥, в тому ж значенн≥, що ≥ терм≥н УменеджментФ.

ƒл¤ того щоб визначити пон¤тт¤ менеджменту, важливо уточнити де¤к≥ вх≥дн≥ в нього положенн¤, передус≥м ц≥льовий зм≥ст.

«адач≥ ≥ ц≥л≥ менеджменту

«адачами менеджменту ¤к науки Ї розробка, експериментальна перев≥рка ≥ застосуванн¤ на практиц≥ наукових п≥дход≥в, принцип≥в ≥ метод≥в, що забезпечують ст≥йку, над≥йну, перспективну ≥ ефективну роботу колективу (≥ндив≥дуума) шл¤хом випуску конкурентноздатного товару.

” т≥Їњ ж година к≥нцевою метою менеджменту ¤к практики ефективного управл≥нн¤ Ї забезпеченн¤ прибутковост≥ п≥дприЇмства шл¤хом рац≥ональноњ орган≥зац≥њ виробничого (торгового) процесу, включаючи управл≥нн¤ виробництвом (комерц≥Їю) ≥ розвиток техн≥ко-технолог≥чноњ бази.

¬иход¤чи з цього найважлив≥шою задачею менеджменту Ї орган≥зац≥¤ виробництва товар≥в ≥ послуг з урахуванн¤м попиту споживач≥в на основ≥ ресурс≥в, що Ї. ѕри цьому до задач менеджменту також в≥днос¤тьс¤:

перех≥д до використанн¤ прац≥вник≥в, що волод≥ють високою квал≥ф≥кац≥Їю;

стимулюванн¤ сп≥вроб≥тник≥в орган≥зац≥њ шл¤хом створенн¤ дл¤ них в≥дпов≥дних розум≥в труда ≥ системи його сплати;

визначенн¤ необх≥дних ресурс≥в ≥ джерел њх забезпеченн¤;

розробка стратег≥њ розвитку орган≥зац≥њ ≥ реал≥зац≥¤;

визначенн¤ конкретних ц≥лей розвитку орган≥зац≥њ;

пост≥йний пошук ≥ освоЇнн¤ нових ринк≥в;

виробленн¤ системи заход≥в дл¤ дос¤гненн¤ нам≥чених ц≥лей;

зд≥йсненн¤ контролю за ефективн≥стю д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ, за виконанн¤м поставлених задач.

«адач≥ менеджменту безперервно ускладнюютьс¤ по м≥р≥ зростанн¤ масштаб≥в ≥ розвитку виробництва ≥ комерц≥њ. ¬иконан≥ задач≥ ≥ дос¤гнут≥ нам≥чен≥ ц≥л≥ оц≥нюютьс¤ на ринку.

–озвиток теор≥њ управл≥нн¤, розробка економ≥ко-математичних метод≥в дозволили багато ¤к≥ ¤к≥сн≥ р≥шенн¤ задач доповнити або зам≥нити точними к≥льк≥сними оц≥нками або р≥шенн¤ми, а розвиток кошт≥в обчислювальноњ техн≥ки ≥ комун≥кац≥й спри¤в п≥двищенню ефективност≥ управл≥нн¤. Ѕагато ¤к≥ задач≥, ¤к≥ ран≥ше не могли вир≥шуватис¤ в реальн≥й або допустим≥й масштаб≥ годин≥ ≥з - за трудом≥стк≥сть розрахунк≥в, стали повс¤кденною реальн≥стю.

—труктура управл≥нн¤

ѕ≥д структурою управл≥нн¤ орган≥зац≥Їю розум≥Їтьс¤ упор¤дкована сукупн≥сть взаЇмопов'¤заних елемент≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ м≥ж собою в сталих в≥дношенн¤х, що забезпечують њх функц≥онуванн¤ ≥ розвиток ¤к Їдиного ц≥лого. ≈лементами структури Ї окрем≥ роб≥тники, служби та ≥нш≥ ланки апарату управл≥нн¤, а в≥дношенн¤ м≥ж ними п≥дтримуютьс¤ завд¤ки зв'¤зкам, що прийн¤то под≥л¤ти на горизонтальн≥' ≥ вертикальн≥. √оризонтальн≥ зв'¤зки нос¤ть характер погодженн¤ ≥ Ї, ¤к правило, однор≥вневими. ¬ертикальн≥ зв'¤зки - це зв'¤зки п≥дпор¤дкуванн¤, ≥ необх≥дн≥сть в них виникаЇ при ≥Їрарх≥чност≥ управл≥нн¤, тобто. за на¤вност≥ дек≥лькох р≥вн≥в управл≥нн¤.  р≥м того, зв'¤зки в структур≥ управл≥нн¤ можуть носити л≥н≥йний ≥ функц≥ональний характер. Ћ≥н≥йн≥ зв'¤зки в≥дображають рух управл≥нських р≥шень ≥ ≥нформац≥њ м≥ж так званими л≥н≥йними кер≥вниками, тобто. особами,¤к≥ повн≥стю в≥дпов≥дають за д≥¤льн≥сть орган≥зац≥њ або њњ структурних п≥дрозд≥л≥в, функц≥ональн≥ зв'¤зки мають в≥дпов≥дати л≥н≥њ руху ≥нформац≥њ ≥ управл≥нським р≥шенн¤м тим або ≥ншим функц≥¤м управл≥нн¤.

¬ рамках структури управл≥нн¤ прот≥каЇ управл≥нський процес (рух ≥нформац≥њ ≥ прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень), м≥ж учасниками ¤кого розпод≥лен≥ задач≥ ≥ функц≥њ управл≥нн¤, а отже - права ≥ в≥дпов≥дальн≥сть за њх виконанн¤. « цих позиц≥й структуру управл≥нн¤ можна розгл¤дати ¤к форму розпод≥лу ≥ кооперац≥њ управл≥нськоњ д≥¤льност≥, в рамках ¤коњ в≥дбуваЇтьс¤ процес управл≥нн¤, направлений на дос¤гненн¤ нам≥ченоњ ц≥л≥ менеджменту.

“аким чином, структура управл≥нн¤ включаЇ в себе вс≥ ц≥л≥, розпод≥лен≥ м≥ж р≥зноман≥тними ланками, зв'¤зки м≥ж ¤кими забезпечують координац≥ю окремих д≥й по њх виконанню. “ому њњ можна розгл¤дати ¤к зворотну сторону характеристики механ≥зму функц≥онуванн¤ (¤к процесу реал≥зац≥њ структурних зв'¤зк≥в системи управл≥нн¤). «в'¤зок структури управл≥нн¤ з ключовими пон¤тт¤ми менеджменту - його метою, функц≥¤ми, процесом, механ≥змом функц≥онуванн¤, людьми ≥ њх повноваженн¤ми, - св≥дчить про њњ величезний вплив на вс≥ сторони управл≥нн¤. “ому менеджери вс≥х р≥вн≥в прид≥л¤ють величезну увагу принципам ≥ засобам формуванн¤ структур, вибору типу або комб≥нац≥њ вигл¤д≥в структур, вивченню тенденц≥й в њх побудов≥ ≥ оц≥нц≥ њхньоњ в≥дпов≥дност≥ мет≥ ,що вир≥шуютьс¤ ≥ задачами.

Ѕагатогранн≥сть утриманн¤ структур управл≥нн¤ передбачаЇ множинн≥сть принцип≥в њхнього формуванн¤. ѕередус≥м структура повинна в≥дображати мету ≥ задач≥ орган≥зац≥њ, отже, бути п≥длеглою виробництву ≥ зм≥нюватис¤ разом з≥ зм≥нами , що в≥дбуваютьс¤. ¬она повинна в≥дображати функц≥ональний розпод≥л прац≥ ≥ обс¤г повноважень роб≥тник≥в управл≥нн¤; останн≥ визначаютьс¤ пол≥тикою, процедурами, правилами ≥ посадовими ≥нструкц≥¤ми ≥ поширюютьс¤, ¤к правило, у напр¤мку б≥льш високих р≥вн≥в управл≥нн¤. ѕри цьому повноваженн¤ кер≥вника будь-¤кого р≥вн¤ обмежуютьс¤ не т≥льки внутр≥шн≥ми факторами, але й факторами зовн≥шньоњ середовища, р≥внем культури та ц≥нносними ор≥Їнтац≥¤ми сусп≥льства, прийн¤тими в ньому традиц≥¤ми ≥ нормами. ≤ншими словами, структура управл≥нн¤ повинна в≥дпов≥дати соц≥ально-культурному середовищу, ≥ при њњ побудов≥ треба враховувати умови, в ¤ких вона буде функц≥онувати. ѕрактично це означаЇ, що спроби сл≥по коп≥ювати структури управл≥нн¤, ¤к≥ д≥ють усп≥шно в ≥нших орган≥зац≥¤х, спр¤мован≥ на провал, ¤кщо умови роботи в≥дм≥нн≥. ¬ажливе значенн¤ маЇ також реал≥зац≥¤ принципу в≥дпов≥дност≥ м≥ж функц≥¤ми ≥ повноваженн¤ми, з одного боку, ≥ квал≥ф≥кац≥Їю ≥ р≥внем культури - з ≥ншоњ.

—творенн¤ структури Ї важливим елементом в орган≥зац≥йн≥й д≥¤льност≥ ф≥рми. ¬иб≥р ефективноњ методики департаментац≥њ ≥ формуванн¤ усього комплексу орган≥зац≥йних структур - також життЇво важливий елемент в д≥¤льност≥ менеджерського корпуса. як правило, в таких корпорац≥¤х при ознаках недол≥к≥в в функц≥онуванн≥ вищоњ ланки менеджмент вир≥шуЇ питанн¤ про необх≥дн≥сть реорган≥зац≥њ в управл≥нськ≥й структур≥.

¬ теор≥њ зах≥дного менеджменту, основаноњ на концепц≥¤х орган≥зац≥йноњ повед≥нки, структура ф≥рми розгл¤даЇтьс¤ ¤к найважлив≥ший фактор, що визначаЇ ≥ форми повед≥нки (д≥¤льност≥) усього колективу ≥ окремих його член≥в. ¬ цьому план≥ в орган≥зац≥йну структуру включаютьс¤ так≥ управл≥нськ≥ пон¤тт¤, ¤к сп≥вв≥дношенн¤ в≥дпов≥дальност≥ ≥ повноважень, делегуванн¤ повноважень, централ≥зац≥¤ ≥ децентрал≥зац≥¤, в≥дпов≥дальн≥сть ≥ контроль, норми керованост≥, орган≥зац≥йна пол≥тика ф≥рми, модел≥ управл≥нських р≥шень, проектуванн¤ загальних ≥ ≥ндив≥дуальних завдань ≥ де¤к≥ ≥нш≥. ѕо сут≥ йдетьс¤ тут про зм≥стовну сторону структури менеджменту: ¤кой мет≥ вона служить ≥ ¤к≥ управл≥нськ≥ процеси вона забезпечуЇ.

“аким чином, даючи загальну характеристику орган≥зац≥йноњ структури, можна вид≥лити дек≥лька положень, що визначають њњ значим≥сть:

- орган≥зац≥йна структура ф≥рми забезпечуЇ координац≥ю вс≥х функц≥й менеджменту;

- структура орган≥зац≥њ визначаЇ права ≥ обовТ¤зки (повноваженн¤ ≥ в≥дпов≥дальн≥сть) на управл≥нських р≥вн¤х;

- в≥д орган≥зац≥йноњ структури залежить ефективна д≥¤льн≥сть ф≥рми, њњ виживанн¤ ≥ процв≥танн¤;

- структура, прийн¤та в дан≥й конкретн≥й ф≥рм≥, визначаЇ орган≥зац≥йну повед≥нку њњ сп≥вроб≥тник≥в, тобто. стиль менеджмента ≥ ¤к≥сть прац≥ колективу.

‘ункц≥њ менеджменту

ѕроцес управл≥нн¤ (менеджмент) маЇ чотири взаЇмопов'¤зан≥ функц≥њ: плануванн¤, орган≥зац≥¤, мотивац≥¤ ≥ контроль.

1	2	3	4

Ќазва: ћенеджмент, сутн≥сть, структура, функц≥њ
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (9218 прочитано)