ћенеджмент > ѕлануванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
–ис.3.1. ¬плив основних ситуац≥йних фактор≥в на виб≥р типу план≥в
2. ÷≥л≥ управл≥нського плануванн¤ ћета Ц це к≥нцевий стан, ¤кого орган≥зац≥¤ прагне дос¤гти в певний момент у майбутньому (≥деальне у¤вленн¤ про майбутн≥ рубеж≥ ф≥рми). ѕравильно сформульован≥ орган≥зац≥йн≥ ц≥л≥ мають в≥дпов≥дати наступним вимогам: ц≥л≥ мають бути конкретними та вим≥рюваними; ц≥л≥ мають бути зор≥Їнтованими у час≥; ц≥л≥ мають бути реал≥стичними, дос¤жними, такими, що не перевищують можливостей орган≥зац≥њ; ц≥л≥ мають бути не суперечливими, узгодженими, взаЇмоповТ¤заними; ц≥л≥ мають бути сформульованими письмово. ÷≥л≥, сформульован≥ з урахуванн¤м зазначених вимог, виступають своЇр≥дними нормативами, за допомогою ¤ких менеджер може робити висновки про ефективн≥сть своЇњ майбутньоњ практичноњ д≥¤льност≥. Ѕудь-¤ка орган≥зац≥¤ маЇ багато р≥зноман≥тних ц≥лей, сукупн≥сть ¤ких утворюЇ складну структуру. ÷е передбачаЇ необх≥дн≥сть класиф≥кац≥њ ц≥лей. ÷≥л≥ орган≥зац≥њ можна класиф≥кувати за к≥лькома критер≥¤ми (табл.3.1.). √лобальна мета Ц характеризуЇ погл¤д на причину ≥снуванн¤ орган≥зац≥њ з точки зору сусп≥льства. √лобальна мета Ц це у¤вленн¤ про сусп≥льне призначенн¤ орган≥зац≥њ. ћ≥с≥¤ орган≥зац≥њ Ц характеризуЇ погл¤д на причину ≥снуванн¤ орган≥зац≥њ з точки зору самоњ орган≥зац≥њ. ћ≥с≥¤ детал≥зуЇ статус орган≥зац≥њ, надаЇ ор≥Їнтири дл¤ визначенн¤ њњ задач. «адач≥ орган≥зац≥њ Ц це за¤ви орган≥зац≥њ про те, ¤к, за допомогою чого вона збираЇтьс¤ виконувати свою м≥с≥ю. «адач≥ орган≥зац≥њ формулюютьс¤ у конкретних показниках д≥¤льност≥ ≥ розрахован≥ на певн≥ строки. ¬они ¤вл¤ють собою специф≥чн≥ дл¤ данноњ орган≥зац≥њ шл¤хи реал≥зац≥њ м≥с≥њ. ќрган≥зац≥њ, ¤к правило, встановлюють дек≥лька задач. ¬становленн¤ ц≥лей Ї першою фазою в процес≥ плануван¤. “ому ефективн≥сть плануванн¤ багато в чому залежить в≥д ¤кост≥ реал≥зац≥њ ц≥Їњ фази. Ѕудь-¤ке управл≥нн¤ передбачаЇ дос¤гненн¤ ц≥лей Ц ≥ в цьому контекст≥ Ї ц≥льовим. ÷≥льовий п≥дх≥д до управл≥нн¤ знайшов вираз у дек≥лькох концепц≥¤х: Ууправл≥нн¤ за результатамиФ, Упрограмно-ц≥льове управл≥нн¤Ф, Устратег≥чне управл≥нн¤Ф тощо. “аблиц¤ 3.1. ласиф≥кац≥¤ ц≥лей орган≥зац≥њ | ритер≥њ класиф≥кац≥њ | ¬иди ц≥лей орган≥зац≥њ | | 1. –≥вень абстракц≥њ | √лобальна мета ћ≥с≥¤ орган≥зац≥њ «адач≥ орган≥зац≥њ | | 2. ќбТЇкт спр¤мованост≥ | 2.1. ‘≥нансов≥ ц≥л≥ 2.2. ÷≥л≥, що повТ¤зан≥ з виробництвом 2.3. ÷≥л≥, що повТ¤зан≥ з ринком д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ 2.4. ÷≥л≥, що повТ¤зан≥ з персоналом 2.5. ÷≥л≥, що повТ¤зан≥ з досл≥дженн¤ми та розробками | | 3. —туп≥нь в≥дкритост≥ | 3.1. ќф≥ц≥йно проголошен≥ ц≥л≥ 3.2. Ќеоф≥ц≥йн≥ ц≥л≥ ( закрит≥, таЇмн≥) | | 4. ќрган≥зац≥йний р≥вень | 4.1. «агальноорган≥зац≥йн≥ ц≥л≥ 4.2. ƒив≥з≥ональн≥ ц≥л≥ 4.3. √рупов≥ ц≥л≥ 4.4. ≤ндив≥дуальн≥ ц≥л≥ | | 5. „асовий ≥нтервал | 5.1. ороткостроков≥ ц≥л≥ 5.2. —ередньостроков≥ ц≥л≥ 5.3. ƒовгостроков≥ ц≥л≥ | ќдним з широко розповсюджених на практиц≥ способ≥в встановленн¤ ц≥лей та оц≥нки д≥¤льност≥ кер≥вник≥в Ї так зване Ууправл≥нн¤ за ц≥л¤миФ (MBO Ц management by objectives). ” в≥дпов≥дност≥ до концепц≥њ ћ¬ќ загальноорган≥зац≥йн≥ ц≥л≥ можна розд≥лити на дек≥лька б≥льш др≥бних ц≥лей окремих структурних одиниць орган≥зац≥њ, ¤к≥, у свою чергу, можна трансформувати в ц≥л≥ окремих груп ≥ п≥дрозд≥л≥в ≥ дал≥ розбити на ц≥л≥ д≥¤льност≥ окремих виконавц≥в. ѕри цьому ц≥л≥ д≥¤льност≥ кожного виконавц¤ мають спри¤ти дос¤гненню ц≥лей його кер≥вника. ¬насл≥док цього утворюЇтьс¤ так званий каскад ц≥лей орган≥зац≥њ. якщо кожний виконавець дос¤гаЇ поставлених ц≥лей, тод≥ своњх ц≥лей дос¤гаЇ ≥ група роб≥тник≥в, ≥ структурний п≥дрозд≥л орган≥зац≥њ, ≥ орган≥зац≥¤ в ц≥лому. ќтже, сутн≥сть концепц≥ ћ¬ќ пол¤гаЇ у тому, аби: дл¤ кожного сп≥вроб≥тника орган≥зац≥њ визничити мету його д≥¤льност≥; забезпечити взаЇмозвТ¤зок таких ц≥лей; забезпечити дос¤гненн¤ кожним виконавцем встановленоњ дл¤ нього мети. Ќа в≥дм≥ну в≥д традиц≥йного процесу встановленн¤ ц≥лей, в процес≥ ћ¬ќ ц≥л≥ дл¤ п≥длеглих не встановлюютьс¤ кер≥вником одноособово (не навТ¤зуютьс¤ п≥длеглим). ¬ процес≥ ћ¬ќ кер≥вник та п≥длеглий сп≥вроб≥тничають, визначаючи ц≥л≥ д≥¤льност≥ п≥длеглого. ѕри цьому розум≥Їтьс¤, що ступ≥нь дос¤гненн¤ мети буде основним критер≥Їм оц≥нки та винагородженн¤ д≥¤льност≥ п≥длеглого. ѕроцес ћ¬ќ, ≥ншими словами, розгл¤даЇтьс¤ ¤к наданн¤ УголосуФ п≥длеглому в процес≥ встановленн¤ ц≥лей та ч≥ткого визначенн¤ результат≥в його д≥¤льност≥ за певний пром≥жок часу. Ќачальник та п≥длеглий сп≥льно вибирають ц≥л≥ д≥¤льност≥ п≥длеглого та Удомовл¤ютьс¤Ф ¤к буде вим≥рюватись њх дос¤гненн¤. Ќеобх≥дною складовою ћ¬ќ Ї на¤вн≥сть зворотнього звТ¤зку. ¬ ≥деал≥ ћ¬ќ вимагаЇ встановленн¤ безперервного зворотнього звТ¤зку, тобто такого, коли роб≥тник самост≥йно без зовн≥шнього втручанн¤ в≥дстежуЇ та коригуЇ власн≥ д≥њ. ÷ей процес самоконтролю доповнюЇтьс¤ пер≥одичною оц≥нкою роботи п≥длеглого на заклад≥ його зв≥т≥в. ѕроцес ћ¬ќ складаЇтьс¤ з к≥лькох взаЇмоповТ¤заних етап≥в, кожний з ¤ких, у свою чергу, включаЇ зд≥йсненн¤ к≥лькох крок≥в (табл.3.2.).
“аблиц¤ 3.2. ѕроцес управл≥нн¤ за ц≥л¤ми | ≈тапи процесу управл≥нн¤ | роки по кожному етапу | | 1. ¬становленн¤ ц≥лей | ‘ормуванн¤ довгострокових ц≥лей, стратег≥њ органи≥зац≥њ –озробка конкретних загальноорган≥зац≥йних ц≥лей ¬изначенн¤ див≥з≥ональних та групових ц≥лей ¬изначенн¤ ≥ндив≥дуальних ц≥лей | | 2. ѕлануванн¤ д≥й | 2.1. ≤дентиф≥кац≥¤ д≥й (завдань) дл¤ дос¤гненн¤ ц≥лей 2.2. ¬становленн¤ взаЇмозвТ¤зк≥в м≥ж цими д≥¤ми 2.3. ƒелегуванн¤ повноважень та визначенн¤ в≥дпов≥дальност≥ за виконанн¤ д≥й 2.4. ¬изначенн¤ часу, необх≥дного дл¤ виконанн¤ д≥й 2.5. ¬изначенн¤ ресурс≥в, необх≥дних дл¤ виконанн¤ д≥й | | 3. —амоконтроль | 3.1. —истематичне в≥дстеженн¤ та оц≥нка ходу дос¤гненн¤ ц≥лей самими роб≥тниками без зовн≥шнього втручанн¤ | | 4. ѕер≥одична зв≥тн≥сть | 4.1. ќц≥нка прогресу дос¤гненн¤ ц≥лей кер≥вником 4.2. ќц≥нка дос¤гненн¤ загальноњ мети та посиленн¤ впливу |
Ќазва: ѕлануванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4807 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
