ћенеджмент > ѕлануванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥

ѕереваги ћ¬ќ:

ѕроцес ћ¬ќ робить б≥льш зрозум≥лою орган≥зац≥йну структуру управл≥нн¤ орган≥зац≥Їю. «авд¤ки використанню ћ¬ќ стають зрозум≥л≥шими орган≥зац≥йн≥ рол≥ та структури. “ут ч≥тко визначаЇтьс¤, хто за що в≥дпов≥даЇ у процес≥ дос¤гненн¤ загальноњ мети орган≥зац≥њ.

ѕроцес ћ¬ќ забезпечуЇ ц≥леспр¤мовану мотивац≥ю роб≥тник≥в. ѕроцес ћ¬ќ викликаЇ почутт¤ особистоњ зац≥кавленост≥ в результатах д≥¤льност≥. –об≥тники особисто приймають участь у процес≥ встановленн¤ ц≥лей њх д≥¤льност≥, мають можлив≥сть УвкластиФ своњ ≥дењ в опрацюванн¤ ц≥лей, ч≥тко знають сферу своЇњ компетенц≥њ та отримують допомогу в≥д начальника.

ѕроцес ћ¬ќ допомагаЇ опрацювати ефективн≥ методи контролю (винагороджуЇтьс¤ результат, а не процес д≥¤льност≥). Ќайкращим ор≥Їнтиром дл¤ контролю Ї комплекс ч≥тко сформульованих ц≥лей.

Ќедол≥ки ћ¬ќ:

 ер≥вникам ≥нод≥ важко встановлювати к≥льк≥сно визн≥чен≥ ц≥л≥ д≥¤льност≥ дл¤ кожного п≥длеглого.

¬ищим кер≥вникам не завжди виг≥дно доводити ц≥л≥ до кожного п≥длеглого.

ћ¬ќ вимагаЇ: встановленн¤ короткострокових ц≥лей; значноњ бюрократ≥њ; високоњ квал≥ф≥кац≥њ персоналу.

3. —тратег≥чне плануванн¤

” широкому розум≥нн≥ стратег≥¤ Ц це взаЇмоповТ¤заний комплекс заход≥в щодо п≥двищенн¤ життЇздатност≥ орган≥зац≥њ.

” практичному план≥ найчаст≥ше використовуЇтьс¤ таке визначенн¤ стратег≥њ. —тратег≥¤ Ц це генеральна довгострокова програма (або образ) д≥й та пор¤док розпод≥лу приор≥тет≥в та ресурс≥в орган≥зац≥њ дл¤ дос¤гненн¤ њњ ц≥лей.

як впливаЇ розробка стратег≥њ на результативн≥сть д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ? јби вижити у св≥т≥ б≥знесу необх≥дно завжди Уозиратис¤Ф навкруги: спостер≥гати за зм≥нами середовища, бачити, що робл¤ть ≥нш≥, та у раз≥ необх≥дност≥ вм≥ти пристосуватис¤ до зм≥н. „им част≥ше в≥дбуваютьс¤ зм≥ни у зовн≥шньому середовищ≥ орган≥зац≥њ, тим нагальн≥шою Ї потреба у розробц≥ стратег≥њ. якщо в орган≥зац≥њ за таких умов в≥дсутн¤ Їдина стратег≥¤, не виключено, що р≥зн≥ п≥дрозд≥ли орган≥зац≥њ прийматимуть суперечлив≥ та неефективн≥ р≥шенн¤. ўоб уникнути такоњ ситуац≥њ ≥ опрацьовуЇтьс¤ стратег≥¤.

ќсновними елементами, з ¤ких складаЇтьс¤ стратег≥¤ Ї: сфера стратег≥њ; розпод≥л ресурс≥в; конкурентн≥ переваги; синерг≥¤.

—фера стратег≥њ Ц це засоби адаптац≥њ орган≥зац≥њ до свого зовн≥шнього середовища. ÷е означаЇ, що стратег≥Їю мають бути визначен≥ так≥ засоби взаЇмод≥њ орган≥зац≥њ з њњ зовн≥шн≥м середовищем, ¤к≥ враховували би ¤к спри¤тлив≥ можливост≥ середовища, так ≥ загрози, ¤к≥ виход¤ть з нього; дозвол¤ли би орган≥зац≥њ дос¤гати за таких умов своњх ц≥лей.

–озпод≥л ресурс≥в Ц це вказ≥вка на спос≥б розпод≥лу обмежених ресурс≥в орган≥зац≥њ пом≥ж окремими п≥дрозд≥лами. ÷е означаЇ, що стратег≥Їю мають бути визначен≥ п≥дрозд≥ли орган≥зац≥њ: куди спр¤мовуютьс¤ ресурси (перспективн≥ п≥дрозд≥ли); зв≥дки забираютьс¤ ресурси (мало- або безперспективн≥ п≥дрозд≥ли). ѕропорц≥њ розпод≥лу ресурс≥в визначаютьс¤ вибором сфери стратег≥њ.

 онкурентн≥ переваги Ц це визначенн¤ переваг орган≥зац≥њ пор≥вн¤но з њњ конкурентами. ÷е означаЇ, що стратег≥¤ маЇ м≥стити в≥домост≥ щодо сильних стор≥н орган≥зац≥њ, на ¤к≥ вона буде спиратис¤ у своњй д≥¤льност≥.  онкурентн≥ переваги випливають з≥ сфери стратег≥њ та в≥дпов≥дного до нењ розпод≥лу ресурс≥в орган≥зац≥њ.

—инерг≥¤ Ц це ефект ц≥л≥сност≥. —инерг≥¤ ¤к елемент стратег≥њ означаЇ, що стратег≥¤ повинна враховувати можливост≥ отриманн¤ додаткового ефекту за рахунок ≥нтеграц≥њ вс≥х можливостей орган≥зац≥њ. —инерг≥чний ефект виникаЇ ¤к результат ≥нтегрованоњ реал≥зац≥њ вс≥х попередн≥х елемент≥в стратег≥њ.

¬ид≥л¤ють три основн≥ р≥вн≥ стратег≥й:

«агальнокорпоративна стратег≥¤;

—тратег≥¤ б≥знесу;

‘ункц≥ональна стратег≥¤.

Ќа р≥вн≥ вс≥Їњ орган≥зац≥њ њњ вищим кер≥вництвом опрацьовуЇтьс¤ загальнокорпоративна стратег≥¤. ¬она маЇ знайти в≥дпов≥д≥ на запитанн¤: Уяким б≥знесом передбачаЇ займатис¤ орган≥зац≥¤?Ф. «агальнокорпоративна стратег≥¤ визначаЇ:

м≥с≥ю орган≥зац≥њ,

види та ринки њњ д≥¤льност≥,

бажане зростанн¤ та рентабельн≥сть.

“аким чином, основними елементами загальнокорпоративноњ стратег≥њ Ї: сфера стратег≥њ та розпод≥л ресурс≥в.

Ќа заклад≥ загальнокорпоративноњ стратег≥њ опрацьовуЇтьс¤ стратег≥¤ б≥знесу. ¬она Ї подальшою детал≥зац≥Їю загальнокорпоративноњ стратег≥њ, але ор≥Їнтованоњ на конкретний структурний п≥дрозд≥л орган≥зац≥њ. —тратег≥¤ б≥знесу спр¤мована на забезпеченн¤ конкурентних переваг даноњ структурноњ одиниц≥ на певному ринку або у певн≥й галуз≥.

‘ункц≥ональна стратег≥¤. ”правл≥нн¤ орган≥зац≥Їю зд≥йснюЇтьс¤ за функц≥¤ми (виробництво, маркетинг, ф≥нанси, обл≥к тощо). ‘ункц≥ональн≥ служби орган≥зац≥њ опрацьовують стратег≥њ оптимального використанн¤ ресурс≥в орган≥зац≥њ в ц≥лому за певними функц≥¤ми, а не за окремими структурними п≥дрозд≥лами.

”с≥ три р≥вн≥ стратег≥й щ≥льно повТ¤зан≥ м≥ж собою ≥ утворюють в сукупност≥ так звану п≥рам≥ду стратег≥й (рис.3.2).

–ис.3.2. ѕ≥рам≥да стратег≥й

” спрощеному вигл¤д≥ процес розробки стратег≥њ охоплюЇ дек≥лька етап≥в, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ в так≥й лог≥чн≥й посл≥довност≥ (рис.3.3.).

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ѕлануванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4807 прочитано)