ћенеджмент > —тратег≥¤ ≥ плануванн¤ в систем≥ м≥жнародного менеджменту

—тратег≥¤ ≥ плануванн¤ в систем≥ м≥жнародного менеджменту

«м≥ст:

¬ступ.

1. ѕон¤тт¤ та види м≥жнародних стратег≥й.

2. ќсновн≥ етапи розробки м≥жнародних стратег≥й:

2.1. ¬иб≥р м≥с≥њ та ц≥лей;

2.2. ¬ивченн¤ зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього середовища;

2.3. ‘ормуванн¤ стратег≥њ;

2.4. –еал≥зац≥¤ стратег≥њ;

2.5. —тратег≥чний котроль.

3. —тратег≥¤ експорту ≥ ≥мпорту.

4.  онцептуальн≥ основи зовн≥шньоеконом≥чноњ стратег≥њ ”крањни.

¬исновки.

Ћ≥тература.

¬ступ.

≈коном≥чна криза народного господарства ”крањни зумовлюЇтьс¤ багатьма факторами, серед ¤уих значне м≥сце займаЇ недосконал≥сь системи управл≥нн¤. “урбулентний характер негативних зм≥н в економ≥ц≥ (≥нфл≥ц≥¤, р≥ст ц≥н на сировинута матер≥али, висок≥ процентн≥ ставки за кредит, зниженн¤ куп≥вельноњ спроможност≥ населенн¤ ≥ ≥н.) ≥ висока складн≥сть вир≥шуваних нин≥ завдань посилюють роль наукового управл≥нн¤ у стабвл≥зац≥њ соц≥ально-економ≥чних процес≥в ≥ забезпеченн≥ високоњ ефективност≥ ус≥х вид≥в п≥дприЇмн≥цькоњ д≥¤льност≥.

”продовж двадц¤того стол≥тт¤ м≥жнародний менеджмент сформувавс¤ на науков≥й основ≥ ¤к самост≥йна галузь людських знань, узагальнивши св≥тову практику ≥ мистецтво управл≥нн¤. ƒосл≥дженн¤ проблем менеджменту значно розшорило у¤вленн¤ про управл≥нн¤, спри¤ли формуванню його наукового апарату: ц≥л≥, принципи, задач≥ та методи њх реал≥зац≥њ. –озробки наукового м≥жнародного менеджменту ви¤вилис¤ корисними не т≥льки дл¤ еком≥ки ≥ б≥знесу, але й дл¤ сфер людськоњ д≥¤льност≥.

ћенеджмент став нев≥дТЇмною частиною ус≥х вид≥в орган≥зованоњ людськоњ д≥¤льност≥, його принципи, п≥дходи ≥ механ≥зми нин≥ активно використвуютьс¤ в орган≥зац≥¤х науки, осв≥ти, охорони здоровТ¤, в рел≥г≥њ, мистецтв≥, пол≥тиц≥ ≥ м≥жнародн≥й д≥¤льност≥. ћенеджмент став набутт¤м переважноњ б≥льшост≥ крањн св≥ту ≥ поширивс¤ на м≥жнародну д≥¤льн≥сть.

 урсова робота складаЇтьс¤ з чотирьох розд≥л≥в, в ¤ких детально розгл¤даютьс¤ питанн¤ стосовно пон¤ть м≥жнародних стратег≥й, основних етап≥в розробки м≥жнародних стратег≥й; а також проведений анал≥з стратег≥њ експорту ≥ ≥мпорту на п≥дприЇмств≥ ≥ розроблен≥ концептуальн≥ основи проведенн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни.

÷≥ллю курсовоњ роботи ¤вл¤Їтьс¤ вивченн¤ стратег≥њ ≥ њњ плануванн¤ на п≥дприЇмсвах, ¤к≥ займаютьс¤ м≥ждународною д≥¤льн≥стю; тобто детально ознайомитис¤ з ус≥ма стад≥¤ми розробки старатег≥њ на п≥дприЇмств≥, встановити доц≥льн≥сть њх використанн¤ та розробити шл¤хи вдосконаленн¤.

«адач≥, ¤к≥ розгл¤даютьс¤ при написанн≥ курсовоњ роботи:

вивченн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ стратег≥њ ”крањни;

детальний розгл¤д етап≥в розробки м≥жнародних стратег≥й;

розгл¤д стратег≥њ експорту ≥ ≥мпорту на п≥дриЇмств≥.

“ема курсовоњ роботи Ї актуальною в наш час тому, що розробка стратег≥й м≥ждународноњ д≥¤льност≥ ф≥рми все б≥льше набуваЇ великого значенн¤, адже провод¤чи цю пол≥тику п≥дприЇмство отримуЇ б≥льш≥ прибутки ≥ розширюЇ ринки збуту своЇњ продукц≥њ.

1. ѕон¤тт¤ та види м≥жнародних стратег≥й.

ѕон¤тт¤ стратег≥¤ уже щ≥льно ув≥йшло в лекс≥кон управл≥нськоњ д≥¤льност≥. —лово Устратег≥¤Ф, в переклад≥ з грецькоњ означаЇ Умистецтво розгорненн¤ в≥йськ в битв≥Ф, на прот¤з≥ останн≥х двадц¤ти рок≥в широко ув≥йшло в теор≥ю практику ≥ менеджмента. « точки зору сучасних у¤влень про управл≥нн¤, стратаг≥¤ це не абстрактний предмет, це сильна д≥лова концепц≥¤ плюс наб≥р реальних д≥й, ¤кий здатний привести цю д≥лову концепц≥ю (б≥знес-концепц≥ю) до створенн¤ реальноњ конкурентноњ переваги.

¬ умовах м≥ждународноњ конкуренц≥њ в р≥зних галуз¤х на п≥дприЇмствах необх≥дно ч≥тко визначити м≥жнародн≥ стратег≥њ, щоб компан≥њ боролис¤ ефективн≥ше з≥ своњми конкурентами. ќтже, перейдемо бепосередньо до вид≥в м≥жнародних стратег≥й.

≤снують сл≥дуюч≥ вар≥анти зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ ф≥рми на заруб≥жних ринках ≥нших крањн:

ѕередача права на використанн¤ власних технолог≥й, на виробництво чи збут њњ продукц≥њ ≥ноземним ф≥рмам;

ѕосиленн¤ нац≥онального виробництва ≥ вив≥з продукц≥њ на ≥ноземн≥ ринки з застосуванн¤м власних ≥ ≥нших збутових канал≥в;

¬икористанн¤ багатонац≥ональноњ стратег≥њ, в рамках ¤коњ розроблюЇтьс¤ окрема стратег≥¤ дл¤ кожноњ крањни, ¤ка в≥дпов≥даЇ попиту споживачам ≥ конкурентним умовам крањн. ƒ≥¤льн≥сть ф≥рми в одн≥й крањн≥ не залежать в≥д д≥¤льност≥ ф≥рми в ≥нш≥й крањн≥;

¬икористанн¤ глобальноњ стратег≥њ низьких витрат, при ¤к≥й ф≥рма ор≥ЇнтуЇтьс¤ на малозатратне виробництво на вс≥х стратег≥чно важливих ринках св≥ту. ÷≥ль Ц створити низький р≥вень витрат пор≥вн¤но з конкурентами в рамках св≥тового ринка;

¬икористанн¤ глобальноњ стратег≥њ диференц≥ац≥њ, при¤к≥й ф≥рма диференц≥юЇ св≥й товар по одним ≥ тим же характеристикам в р≥зних крањнах з ц≥лю створенн¤ пост≥йного ≥м≥джу на св≥товому ринку; проводитьс¤ жорстка координац≥¤ д≥¤льност≥ в вс≥х крањнах;

¬икористанн¤ глобальноњ стратег≥њ фокусуванн¤ Ц д≥¤льн≥сть координуЇтьс¤ на основ≥ низьких витрат ≥ диференц≥ац≥њ.

ѕродаж л≥ценз≥й буде вдалим в тому випадку, коли ф≥рма маЇ вагом≥ технолог≥чн≥ розробки, але не може самост≥йно зд≥йснувати свою д≥¤льн≥сть в ≥нших крањнах тому, що недостаньо ресурс≥в чи в≥дсутн≥сть ≥ноземних орган≥зац≥йних структур.

¬ ¤кост≥ хорошоњ початковоњ стратег≥њ з ц≥ллю подальшого зб≥льшенн¤ прдажу на св≥товому ринку виступаЇ розвиток м≥сцевого виробництва ≥ експорт продукц≥њ в ≥нш≥ крањни. ÷е знижуЇ ризик ≥ потребу в ф≥насових ресурсах, що дозволить м≥н≥зувати пр¤м≥ ≥нвестиц≥њ в ≥ноземн≥ крањни.

Ѕаготонац≥ональна стратег≥¤ заключаЇтьс¤ в тому, що ф≥рма намагаЇтьс¤ приспособити свою стратег≥ю до умов кожноњ крањни, де д≥Ї крањна. ÷е означаЇ створенн¤ в ц≥льових крањнах юридично незалежних компан≥й, при м≥н≥мальн≥й координац≥њ д≥й. ƒана стратег≥¤ характерезуЇтьс¤ також ор≥Їнтац≥Їю на м≥сцевих постачальнтк≥в ≥ повною адаптацаЇю до специф≥ки нац≥ональго попиту, культури ≥ звичањв крањни. ќсновною ц≥ллю багатонац≥ональноњ стратег≥њ ¤вл¤Їтьс¤ забезпеченн¤ м≥сцевих вимог крањни, а не конкурентноњ переваги на св≥товому чи нав≥ть рег≥ональному масштаб≥.

¬ галуз¤х з глобальною стратег≥Їю позиц≥¤ ф≥рми в одн≥й крањн≥ не впливаЇ суттЇво на њњ позиц≥њ в ≥нших крањнах.  окурентн≥ переваги ф≥рми, ¤к≥ вона завоювала на нац≥ональному ринку доповнюютьс¤ перевагами набутими в ≥нших крањнах. ѕродаж товар≥в зд≥йснюЇтьс¤ в б≥льшост≥ крањн, ¤к≥ виступають важливими ринками збуту товар≥в ф≥рми.

√лобальна стратег≥¤ користуЇтьс¤ двома методами, за допомогою ¤ких ф≥рми можуть дос¤гнути кокурентноњ переваги чи компенсувати недол≥ки роботи в ¤к≥сь крањн≥: по-перше, розм≥щенн¤ окремих вид≥в д≥¤льност≥ в р≥зних крањнах дл¤ найкращоњ роботи на ринку багатьох крањн; по-друге, координац≥¤ д≥¤льност≥ окремих в≥дд≥л≥в ф≥рми.

÷≥ два метода направлен≥ на дос¤гненн¤ найкращих результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, максим≥зац≥ю ц≥нностей. « ц≥Їњ точки зору кожний учасних технолог≥чноњ цепочки, довод¤чоњ товар до споживача, добавл¤Ї ¤кусь ц≥нн≥сть. ¬ першому метод≥ зб≥льшенн¤ ц≥нност≥ дос¤гаЇтьс¤ за рахунок використанн¤ переваг даноњ крањни, а в другому - за допомогою кращоњ орган≥зац≥њ д≥¤льност≥ ф≥рми.

ƒ≥¤льн≥сть, ¤ка направлена на роботу з покупц¤ми, повинна бути направлена ¤к на найменшу в≥дстань м≥ж виробником ≥ споживачем (маркетинг, розповсюдженн¤ товар≥в). ќкрем≥ види виробництва пивинн≥ знаходитись ¤к можна ближче до покупц¤, що повТ¤зано з високими транспортними розходами.

якщо п≥дприЇмство займаЇтьс¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю, то воно повинно ч≥тко визначитись щодо веденн¤ ц≥Їњ пол≥тики. « св≥товоњ практики в≥домо чотири способа кер≥вництва зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю компан≥њ:

—тратег≥чне плануванн¤. √оловний оф≥с корпорац≥њ повн≥стю приймаЇ участь в процес≥ визначанн¤ стратег≥њ розвитку кожного п≥дрозд≥лу, ¤кий д≥Ї в зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льн≥ст≥. ѕереваги даного способу управл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю:

дозвол¤Ї вести систему контрол¤ ≥ взаЇмовТ¤зку з сторони головного оф≥са в процес≥ розробки стратег≥њ конкретним п≥дрозд≥лом;

≥нтеграц≥¤ стратег≥й р≥зних п≥дрозд≥л≥в в едину зовн≥шньоеконом≥чну стратег≥ю ф≥рми;

створюЇ стимул дл¤ розробки довгостроковоњ стратег≥њ розвитку, ¤ка може принести конкурентн≥ переваги ф≥рм≥ на м≥ждународних ринках.

Ќо разом з тим ≥снують ≥ слабк≥ сторони даного п≥дхода:

консультац≥њ з кер≥вництвом в ход≥ розробки стратег≥њ можуть зан¤ти дуже багато часу, ≥, таким чином, сама стратег≥¤ стар≥Ї;

в психолог≥чному план≥ цеможе привести до того, що кер≥вництво п≥дрозд≥л≥в будуть в≥дчувати себе меньш в≥дпов≥дальними за виконанн¤ нам≥ченого плану, так ¤к вони не приймали ¤части в його розробц≥;

головний оф≥с корпорац≥њ може не мати повноњ ≥нформац≥њ про те, що проходить на конкретному ринку;

ч≥м б≥льше часу займаЇ процес прийн¤тт¤ р≥шень, тим б≥льша ймов≥рн≥сть зниженн¤ ефективнист≥ рпрац≥ п≥дрозд≥л≥в.

‘≥нансовий контроль ¤вл¤Ї собою повну протилежн≥сть стратег≥чному плануванню. ¬ даному випадку кер≥вництво п≥дрозд≥л≥в саме розроблюЇ стратег≥ю розвитку з тњЇю умовою, що вони повинн≥ вкладатись в рамки бюджету. ѕерваги даного способу сл≥дуюч≥:

велика зац≥кавлен≥сть кер≥вництва п≥дрозд≥л≥в в вдосконаленн≥ розробленоњ на короткостроковий пер≥од зовн≥шньоеконом≥чноњ стратег≥њ;

так ¤к кер≥вник сам розроблюЇ стратег≥ю, то в випадку виникненн¤ проблем њх р≥шенн¤ в≥н шукаЇ в розроблен≥й њм статег≥њ;

даний спос≥б кер≥вництва комнан≥њ найб≥льш ефективний на дуже великих диверсиф≥цированих ф≥рмах, де головний оф≥с не маЇ ≥нформац≥њ проте, ¤ка ситуац≥¤ ≥снуЇ в конкретн≥й галуз≥ на конкретному ринку.

1	2	3	4	5

Ќазва: —тратег≥¤ ≥ плануванн¤ в систем≥ м≥жнародного менеджменту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (5988 прочитано)