ћенеджмент > ”досконаленн¤ структури еколог≥чного управл≥нн¤, ф≥нансов≥ аспекти

виплати за дос¤гненн¤ певних еколог≥чних результат≥в ≥ збереженн¤ стану середовища;

продаж еколог≥чних прав на викиди, д≥¤льн≥сть тощо;

ринков≥ сертиф≥кати: еколог≥чн≥ квоти, дозволи на виготовленн¤ (продаж) певних обс¤г≥в продукц≥њ (послуг, роб≥т);

еколог≥чне страхуванн¤ вид≥в д≥¤льност≥, п≥дприЇмницького ризику, еколого-економ≥чних насл≥дк≥в.

«абрудненн¤ навколишнього середовища стало одн≥Їю з основних проблем у —Ўј, повТ¤заною з економ≥чним зростанн¤м. « к≥нц¤ 60-х рок≥в загостренн¤ еколог≥чних проблем дос¤гло в крањн≥ граничноњ меж≥ ≥ ставленн¤ до них кардинально зм≥нилос¤. ” 70-≥ роки були запроваджен≥ стандарти ¤кост≥ навколишнього середовища та еколог≥чна експертиза, у 80-≥ роки Ц еколог≥чне управл≥нн¤ та плануванн¤ заход≥в, повТ¤заних ≥з збереженн¤м необх≥дноњ ¤кост≥ навколишнього середовища та ≥н≥ц≥юванн¤ —Ўј м≥жнародного сп≥вроб≥тництва з охорони навколишнього середовища. —творивши необх≥дний економ≥чний механ≥зм, американц¤м вдалос¤ не лише зупинити подальше забрудненн¤ навколишнього середовища, а й ≥стотно покращити його ¤к≥сть. ” —Ўј ц≥льов≥ заходи охорони довк≥лл¤ встановлюЇ федеральне јгентство з охорони природи, а пот≥м кожний штат окремо пропонуЇ конкретн≥ заходи щодо њх реал≥зац≥њ, повТ¤зуючи з планами розвитку галуз≥. ≈фективним засобом контролю за викидами Ї запровадженн¤ јгенц≥Їю з охорони навколишнього середовища —Ўј Удозвол≥вФ на допустиму к≥льк≥сть забруднюючих речовин, що можуть бути викинут≥ у навколишнЇ середовище. ÷ей зах≥д дав можлив≥сть ф≥рмам, обс¤г викид≥в забруднюючих речовин ¤ких Ї меншим, н≥ж встановлений дл¤ них л≥м≥т, продавати своњ права ≥ншим ф≥рмам. ” держав≥ створивс¤ ринок прав на забрудненн¤ навколишнього середовища. —формувавши банк дозвол≥в на забрудненн¤ навколишнього середовища, ур¤д —Ўј покращив еколог≥чну ситуац≥ю в крањн≥.

ƒо перспективних стимулюючих заход≥в природоохоронноњ д≥¤льност≥ в умовах ”крањни екологи в≥днос¤ть ринкову реал≥зац≥ю права на забрудненн¤. ÷¤ ≥де¤ ≥снуЇ ¤к частина плану заохоченн¤ ф≥рм до використанн¤ високоефективних очисних споруд ≥ ірунтуЇтьс¤ на р≥зниц≥ м≥ж фактичним та еколог≥чно допустимим р≥вн¤ми забрудненн¤.  оли цей р≥вень Ї нижчим в≥д встановленоњ меж≥, то певна компан≥¤ д≥стаЇ право на забрудненн¤ навколишнього середовища у вигл¤д≥ сертиф≥ката, ¤кий може бути проданий ≥ншим ф≥рмам. ¬раховуючи, що штрафи на забрудненн¤ у багато раз≥в перевищують варт≥сть сертиф≥ката, практику використанн¤ ринкового стимулу зниженн¤ р≥вн¤ забрудненн¤ проти встановлених стандарт≥в сл≥д визнати доц≥льною ≥ дл¤ наших умов [2].

ƒо компетенц≥њ орган≥в влади потр≥бно в≥днести:

розробку законодавчих основ регламентац≥њ використанн¤ ≥ охорони екосистем, у тому числ≥ - в зонах надзвичайних еколог≥чних ситуац≥й;

прийн¤тт¤ стратег≥чних р≥шень ≥ розробка державних програм рег≥ональноњ пол≥тики в галуз≥ рац≥онального використанн¤ й охорони навколишнього природного середовища;

координац≥¤ д≥¤льност≥ природоохоронних та ≥нших орган≥в ≥ установ з питань використанн¤ ≥ охорони навколишнього середовища;

встановленн¤ розм≥р≥в ≥ регламентац≥¤ пор¤дку сплати за водокористуванн¤ ≥ штраф≥в за порушенн¤ еколог≥чних вимог; ф≥нансовий та ≥нший контроль за природоохоронною д≥¤льн≥стю.

Ќин≥ в св≥т≥ значна увага прид≥л¤Їтьс¤ охорон≥ природних ресурс≥в ¤к фактора затрат ≥ анал≥зуЇтьс¤ њх склад та напр¤ми на п≥дприЇмств≥.  р≥м пр¤мих, важлив≥ й непр¤м≥ затрати. ƒо них в≥днос¤тьс¤ витрати на зм≥ну еколог≥чного ≥м≥джу п≥дприЇмц¤ (наприклад рекламн≥ компан≥њ), компенсац≥¤ шкоди, завданоњ здоровТю населенн¤ в результат≥ негативного впливу на навколишнЇ середовище, а також витрат роб≥тник≥в (втраченоњ вигоди) внасл≥док неповного завантаженн¤ обладнанн¤, зниженн¤ обс¤г≥в виробництва, повТ¤заних з нерац≥ональним використанн¤м та забрудненн¤м екосистем, на проведенн¤ анал≥зу еколог≥чного ризику при природокористуванн≥, управл≥нн¤ ним тощо.

ќсновними напр¤мами вдосконаленн¤ економ≥чного механ≥зму еколог≥чного управл≥нн¤ Ї модерн≥зац≥¤ ≥снуючих регул¤тор≥в, зд≥йснювана одночасно з розробкою ≥ впровадженн¤м у практику нових ринкових ≥нструмент≥в. —в≥товий досв≥д св≥дчить, що система еколог≥чного менеджменту залежить в≥д ефективност≥ економ≥чного механ≥зму природокористуванн¤, ¤кий базуЇтьс¤ на збалансованому поЇднан≥ регул¤тор≥в примусово-обмежувального характеру з регул¤торами стимулюючо-компенсац≥йного характеру, ¤к≥, в свою чергу, забезпечують спри¤тлив≥ш≥ умови дл¤ природозбереженн¤, а також дл¤ забезпеченн¤ еколог≥чно безпечних технолог≥й ≥ метод≥в господарюванн¤. ” багатьох крањнах св≥ту щодо вир≥шенн¤ еколого-економ≥чних проблем природокористуванн¤ нагромаджений значний досв≥д: створен≥ ефективн≥ орган≥зац≥йн≥ структури та д≥Ївий механ≥зм правового регулюванн¤ охорони та рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в. “≥ в≥дом≥ модел≥ управл≥нн¤, ¤к≥ ≥снують нин≥ в япон≥њ, —Ўј, де¤ких крањнах «ах≥дноњ ™вропи, Ї здобутком багатор≥чних пошук≥в, спроб ≥ помилок.

” крањнах «ах≥дноњ ™вропи, починаючи ще з 1973 року, розроблен≥ спец≥альн≥ програми охорони природи, у ¤ких загальне визнанн¤ здобула ≥де¤ ст≥йкого розвитку, в≥дпов≥дно до ¤коњ еколог≥чн≥ та економ≥чн≥ ц≥л≥ в динам≥ц≥ зб≥гаютьс¤, а на р≥вн≥ ™вропейського —оюзу крањни-члени розробили принципи та загальн≥ заходи дл¤ законодавчих акт≥в у сфер≥ охорони природи. ” Ќ≥меччин≥ й крањнах ™— одним ≥з найважлив≥ших напр¤м≥в еколог≥чноњ модерн≥зац≥њ Ї розробка ≥ реал≥зац≥¤ стратег≥њ еколог≥чно ор≥Їнтованого менеджменту й еколог≥чного п≥дприЇмництва. ÷ьому спри¤ють: розвиток еколог≥чного законодавства ≥ посиленн¤ впливу еколог≥чного права на ц≥л≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; зростанн¤ рол≥ еколог≥чних ¤костей ≥ характеристик товар≥в та продукт≥в на ринку ¤к передумови њх виробництва ≥ реал≥зац≥њ; посиленн¤ тиску громадськост≥ на п≥дприЇмц≥в дл¤ дотриманн¤ еколог≥чних ≥нтерес≥в населенн¤. ƒо складу державних стандарт≥в ввод¤тьс¤ еколог≥чн≥ стандарти ¤кост≥ водного середовища, еколог≥чноњ безпеки, еколог≥чноњ експертизи. ” багатьох крањнах з урахуванн¤м еколог≥чних проблем сформовано систему сертиф≥кац≥њ виробництв та окремих вид≥в продукц≥њ тощо.

√енезис статистики охорони ≥ в≥дтворенн¤ довк≥лл¤ ≥ндустр≥ально розвинутих крањн пол¤гаЇ в ¤к≥сному розвитку статистичних поток≥в Ц в≥д збору даних про природноресурсний потенц≥ал до ≥нформац≥йного забезпеченн¤ з приводу забрудненн¤ навколишнього середовища та шкоди, ¤ка завдаЇтьс¤ сусп≥льству при деградац≥њ екосистем, ≥ до макроеконом≥чноњ оц≥нки впливу еколог≥чного фактора й повноц≥нних розрахунк≥в еколого-економ≥чних втрат (доход≥в). «вичайно, увага прид≥л¤Їтьс¤ проблем≥ ≥нтеграц≥њ еколог≥чноњ статистики з економ≥чними ≥ндикаторами ≥ навпаки. “ому досить активно розвиваЇтьс¤ база статистичного мон≥торингу, нарощуЇтьс¤ масив макро≥нформац≥њ про стан, ¤к≥сть, продуктивн≥сть природних ресурс≥в, динам≥ку споживанн¤, в≥дтворенн¤ та еволюц≥ю екосистем на локальному, рег≥ональному, нац≥ональному ≥ м≥жнародному р≥вн¤х.

” звТ¤зку з виникаючими новими проблемами у сфер≥ охорони довк≥лл¤ в останн≥ роки почали за¤вл¤тись нов≥ ≥нституц≥йн≥ структури, - при ёЌ≈— ќ створено ком≥тет з б≥оетики; в япон≥њ орган≥зовано ƒосл≥дницький центр ≥нновац≥йних технолог≥й дл¤ «емл≥; створено ќрган≥зац≥ю нових енергетичних ≥ промислових технолог≥й при ћ≥н≥стерств≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ≥ промисловост≥, одним з основних напр¤м≥в роботи ¤коњ Ї екотехнолог≥њ; з 1991 року реал≥зуЇтьс¤ програма ќќЌ з питань охорони навколишнього середовища ёЌ≈ѕ, ¤ка передбачаЇ т≥сне сп≥вроб≥тництво з банк≥вським сектором.

” 1991 роц≥ —в≥товим Ѕанком сп≥льно з ёЌ≈ѕ була створена ф≥нансова природоохоронна орган≥зац≥¤ - √лобальний еколог≥чний фонд (GEF), членами ¤коњ на 1 с≥чн¤ 1998 року були 155 держав св≥ту, в тому числ≥ ≥ ”крањна. √оловною метою створеного ‘онду Ї розробка та реал≥зац≥¤ ф≥нансового механ≥зму наданн¤ крањнам, ¤к≥ отримують в≥дпов≥дн≥ гранти п≥льгових кредит≥в дл¤ реал≥зац≥њ проект≥в, повТ¤заних ≥з вир≥шенн¤м глобальних еколог≥чних проблем.

”крањна завжди брала активну участь у розробках проект≥в м≥жнародних орган≥зац≥й, повТ¤заних з охороною довк≥лл¤. Ќа сьогодн≥ вона Ї учасницею понад 20 м≥жнародних конвенц≥й, повТ¤заних з охороною навколишнього середовища, а також понад дес¤ти двосторонн≥х угод у ц≥й галуз≥.

Ќегативними моментами управл≥нн¤ природокористуванн¤м Ї те, що його економ≥чний механ≥зм не спроможний зац≥кавити товаровиробник≥в у проведенн≥ природоохоронних заход≥в за рахунок власних кошт≥в, недостатньо ефективно й оперативно реагуЇ на динам≥ку економ≥чних та еколог≥чних процес≥в у держав≥ та не поЇднуЇтьс¤ повною м≥рою ≥ншими економ≥чними показниками ≥ важел¤ми господарськоњ д≥¤льност≥.

”твердженн¤ економ≥чних (ринкових) п≥дход≥в до управл≥нн¤ природокористуванн¤м означаЇ наукову розробку ≥ практичне впровадженн¤ над≥йних економ≥ко-правових механ≥зм≥в оздоровленн¤ навколишнього середовища на вс≥х р≥вн¤х господарюванн¤. ѕричому застосуванн¤ економ≥чного механ≥зму регулюванн¤ природокористуванн¤м повинно зд≥йснюватис¤ шл¤хом не адм≥н≥стративного тиску, а створенн¤м таких умов дл¤ виробничоњ д≥¤льност≥, при ¤ких господарюючим субТЇктам стало б виг≥дним дос¤гненн¤ еколог≥чних ц≥лей.

≤снують розробки, присв¤чен≥ розвитку еколог≥чного б≥знесу, коли природоохоронна д≥¤льн≥сть може приносити додатковий дох≥д. « точки зору розвитку украњнськоњ еколог≥чноњ пол≥тики ц≥кавою Ї класиф≥кац≥¤ роб≥т ≥ послуг у сфер≥ еколог≥чного б≥знесу. Ќаприклад, розд≥л У¬одн≥ ресурси ≥ очистка сток≥вФ включаЇ так≥ напр¤ми, ¤к Узб≥р ≥ транспортуванн¤ забруднених сток≥вФ, Утехнолог≥њ очистки ст≥чних водФ, Утехнолог≥њ ≥ прилади дл¤ видаленн¤ твердого осаду ≥ шлак≥вФ та ≥нш≥, в тому числ≥ технолог≥њ й системи оборотного ≥ повторно-посл≥довного водозабезпеченн¤, застосуванн¤ б≥отехнолог≥й, проведенн¤ виставок, сем≥нар≥в, конгрес≥в ≥з вказаноњ тематики.

1	2	3	4

Ќазва: ”досконаленн¤ структури еколог≥чного управл≥нн¤, ф≥нансов≥ аспекти
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2495 прочитано)