ћ≥жнародн≥ в≥дносини > јфрика Ц ”крањна

јфрика Ц ”крањна

јбсолютна б≥льш≥сть африканських крањн (51) визнали ”крањну ¤к незалежну державу ≥ встановили з нею дипломатичн≥ в≥дносини. ѕроте лише в јлжир≥, ™гипт≥, ѕј– д≥ють украњнськ≥ посольства. ” б≥льшост≥ ≥нших крањн јфрики украњнськ≥ дипломати були акредитован≥ по сум≥сництву, що св≥дчить про низький р≥вень налагодженн¤ в≥дносин з африканськими крањнами.

Ѕезпосередн≥ торговельн≥ контакти встановлен≥ лише з обмеженою к≥льк≥стю п≥вн≥чноафриканських держав. ѕереважну б≥льш≥сть товар≥в, вироблених на јфриканському континент≥, ”крањна закуповуЇ на м≥жнародних б≥ржах. ¬ ц≥лому пр¤ма торг≥вл¤ ”крањни з јфрикою не перевищувала за роки незалежност≥ 2Ц3 в≥дсотк≥в загального обс¤гу товарооб≥гу.

якщо говорити про економ≥чний аспект ≥нтерес≥в ”крањни, то јфриканський континент поки що нещ≥льно ≥нтегрований у глобальну економ≥ку ≥ його роль у св≥тов≥й торг≥вл≥ вим≥рюЇтьс¤ к≥лькома в≥дсотками, це величезний ринок, ¤кий не варто ≥гнорувати. «важаючи на те, що найважлив≥шою складовою реальноњ торговельноЦеконом≥чноњ пол≥тики ”крањни повинна бути ц≥леспр¤мована ≥нтеграц≥¤ крањни у св≥тове господарство на основ≥ нарощуванн¤ обс¤г≥в вивезенн¤ готовоњ продукц≥њ на св≥товий ринок, розвиток сп≥вроб≥тництва з африканськими крањнами мав би стати стратег≥чним завданн¤м.

ѕ≥сл¤ розпаду –ад¤нського —оюзу сировинна база украњнськоњ економ≥ки значно звузилас¤. —коротилис¤ обс¤ги надходжень матер≥ал≥в, життЇво важливих дл¤ переробного сектору, зазнали ≥стотних зм≥н ¤к умови њх постачанн¤, так ≥ ¤к≥сн≥ характеристики. ¬ ”крањн≥ немаЇ достатньоњ к≥лькост≥ марганцевих ≥ хромових руд, бар≥ю, де¤ких ≥нших корисних копалин. —лабко орган≥зована база з переробки свинцю, цинку, танталу. —координувати д≥¤льн≥сть тих або ≥нших украњнських г≥рничовидобувних компан≥й, нац≥лити њх на вир≥шенн¤ проблеми ресурсозабезпеченн¤ за рахунок р≥зних вид≥в торговоЦеконом≥чного сп≥вроб≥тництва з африканськими партнерами може т≥льки держава. ” цьому контекст≥ особливоњ привабливост≥ набувають контакти з тими африканськими державами, ¤к≥ волод≥ють значними покладами корисних копалин.

”крањн≥ також варто розвивати сп≥вроб≥тництво з крањнамиЧпостачальниками, насамперед, енергетичноњ сировини Ч нафти ≥ газу. —еред крањнЦекспортер≥в енергонос≥њв перспективними дл¤ сп≥вроб≥тництва Ї крањни ѕ≥вн≥чноњ јфрики, ¤к≥ експортують вуглеводн≥ до крањн ™вропи ≥ њхнЇ значенн¤ у найближч≥ роки зростатиме, адже 56 % розв≥даних запас≥в вуглеводневоњ сировини перебуваЇ саме у ц≥й частин≥ африканського континенту. Ќаближен≥сть до ™вроп≥, а також зручн≥ й пор≥вн¤но дешев≥ шл¤хи транспортуванн¤ нафти через —ередземне море робл¤ть цей субрег≥он дуже привабливим ≥ перспективним.

—ьогодн≥ јлжир, ™гипет ≥ Ћ≥в≥¤ дом≥нують у ѕ≥вн≥чн≥й јфриц≥ в галуз≥ видобутку та переробки нафти. ќднак, все б≥льше конкурують з ними ћарокко ≥ “ун≥с. ” “ун≥с≥, наприклад, понад 50 ≥ноземних компан≥й вже ≥нвестували своњ кошти у пошук ≥ наступну розробку родовищ нафти ≥ газу. “ут спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до пост≥йного зростанн¤ кап≥таловкладень. ћ≥сткий ринок цих крањн м≥г би стати додатковим споживачем украњнськоњ високоЦ ≥ середньотехнолог≥чноњ продукц≥њ.

—еред ≥нших напр¤м≥в ≥ форм украњнськоЦафриканського сп≥вроб≥тництва не можна не торкнутис¤ такоњ перспективноњ форми розширенн¤ постачань високотехнолог≥чноњ продукц≥њ на африканський ринок, ¤ким Ї в≥йськовоЦтехн≥чне сп≥вроб≥тництво (¬“—).

ƒо 1991 р. ¬“— розгл¤далос¤ африканськими крањнами ¤к важливий чинник у створенн≥ умов њхньоњ пол≥тичноњ й економ≥чноњ незалежност≥. —–—– був головним постачальником зброњ низц≥ африканських крањн, серед ¤ких Ч јнгола, ћозамб≥к, ≈ф≥оп≥¤, јлжир, Ћ≥в≥¤, Ѕен≥н, Ѕотсвана,  абоЦ¬ерде, Ќ≥гер≥¤. ”крањна може запропонувати своњ послуги цим державам у модерн≥зац≥њ ними величезних запас≥в озброЇнь рад¤нського виробництва. јдже п≥льгов≥ умови цього виду сп≥вроб≥тництва забезпечували близько 44 % ≥мпортних потреб африканських держав у в≥йськов≥й техн≥ц≥, озброЇнн≥ й спор¤дженн≥. «вТ¤зки —–—– у в≥йськовоЦтехн≥чн≥й сфер≥, до ¤ких входили постачанн¤ озброЇнь, виконанн¤ роб≥т ≥ послуг по спорудженню в≥йськових обТЇкт≥в, п≥дтримувалис¤ з 21 африканською крањною. ћасштаби сп≥вроб≥тництва з де¤кими з них були дуже значними. Ќаприклад, в≥дпов≥дно до м≥жур¤довоњ угоди в≥д 1979 року, лише у Ћ≥в≥њ на умовах техн≥чного спри¤нн¤ в буд≥вництв≥, доустаткуванн≥ й пуску в експлуатац≥ю —–—– зобовТ¤зувавс¤ збудувати спец≥альних обТЇкт≥в на загальну суму понад 2 млрд долар≥в.

ѕодальшому розширенню сп≥вроб≥тництва у в≥йськов≥й сфер≥, безумовно, спри¤ло б зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ м≥ждержавних угод з р¤дом платоспроможних африканських крањн.

≤снуЇ широкий спектр можливостей украњнськоЦафриканського сп≥вроб≥тництва у сфер≥ ≥нфраструктури, розвиток буд≥вництва та транспорту. ™ вс≥ передумови дл¤ розвитку украњнськоњ присутност≥ на ринку ав≥ац≥йних пасажироперевезень та вантажоперевезень.

јле зусилл¤  иЇва будуть малоефективними без ор≥Їнтац≥њ на встановленн¤ т≥сних пол≥тичних, господарчих та техн≥чних контакт≥в з крањнами Ч субрег≥ональними центрами сили. “ака пол≥тика у¤вл¤Їтьс¤ доц≥льною з огл¤ду на д≥ю низки фактор≥в обТЇктивного характеру, що Ї пох≥дним в≥д особливого статусу згаданих держав. —аме ц≥ крањни волод≥ють б≥льшою часткою природних ресурс≥в, засоб≥в виробництва та ≥нфраструктури материка.

ћаючи значний вплив в окремих районах јфрики, вони спроможн≥ моб≥л≥зувати пол≥тичний потенц≥ал рег≥он≥в в рамках м≥ждержавних орган≥зац≥й ≥ ¤к осередки ≥нтеграц≥йних процес≥в можуть спри¤ти утвердженню присутност≥ ”крањни на ринках член≥в в≥дпов≥дних економ≥чних обТЇднань. ƒо таких держав сл≥д в≥днести јлжир, ™гипет, ѕ≥вденноЦјфриканську –еспубл≥ку, Ќ≥гер≥ю,  ен≥ю, √в≥нею.

“реба визнати, що з метою усуненн¤ на¤вних протир≥ч м≥ж конТюктурними ≥ стратег≥чними ц≥л¤ми украњнськоЦафриканських торговельноЦеконом≥чних звТ¤зк≥в, дл¤ усп≥шноњ реал≥зац≥њ ≥стотного потенц≥алу украњнськоЧафриканських в≥дносин необх≥дна пол≥тична, правова ≥ кредитноЦф≥нансова п≥дтримка учасник≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ з боку державних структур. «а в≥дсутност≥ державноњ допомоги ≥ п≥дтримки розширенн¤ економ≥чного сп≥вроб≥тництва ”крањни з крањнами јфрики навр¤д чи можливо вир≥шенн¤ таких завдань:

Х модерн≥зац≥¤ де¤ких ран≥ше побудованих промислових ≥ енергетичних обТЇкт≥в;

Х розширенн¤ експорту промисловоњ продукц≥њ, зокрема в≥йськовоњ техн≥ки, на комерц≥йн≥й основ≥;

Х створенн¤ умов дл¤ стаб≥льного ≥ довгострокового одержанн¤ на взаЇмовиг≥дн≥й основ≥ необх≥дних украњнськ≥й економ≥ц≥ де¤ких вид≥в м≥неральноњ сировини ≥ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ;

Х обТЇднанн¤ розр≥знених учасник≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ у таку орган≥зац≥йну структуру, ¤ка б забезпечила просуванн¤ на африканський ринок нов≥тн≥х украњнських технолог≥й.

¬ажливого значенн¤ набуваЇ вивченн¤ специф≥ки африканського ринку, проблем економ≥чного розвитку крањн јфрики, њхнього експортного потенц≥алу ≥ перспективних потреб у тих або ≥нших видах ≥мпортноњ продукц≥њ.

ќтже, умовою реал≥зац≥њ потенц≥йних можливостей торговельноЦеконом≥чних в≥дносин ≥ сп≥вроб≥тництва Ї розробка концепц≥њ зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин ”крањни з крањнами јфрики. ѕершочерговими завданн¤ми ц≥Їњ концепц≥њ доц≥льно визнати розвиток сп≥вроб≥тництва з африканськими крањнамиЦпостачальниками насамперед енергетичноњ сировини Ч нафти та газу.

Ќайперспективн≥шим дл¤ розгортанн¤ украњнськоЦафриканського сп≥вроб≥тництва Ї весь п≥вденноафриканський рег≥он, де пор≥вн¤но м≥цну економ≥ку мають ѕј–, Ѕотсвана, Ќам≥б≥¤, «≥мбабве, швидко прогресуЇ ћозамб≥к. Ќа баз≥ встановлених ≥ пор≥вн¤но розвинутих украњнськоЧЇгипетськ≥ в≥дносин варто просуватис¤ в ≥нш≥ держави рег≥ону вздовж русла р≥чки Ќ≥л Ч —удан,  ен≥ю, ”ганду й ≈ф≥оп≥ю. ”крањн≥ варто вз¤ти активну участь у вир≥шенн≥ африканськими крањнами њхнього стратег≥чного завданн¤ Ч подолати соц≥альноЦеконом≥чну в≥дстал≥сть у розвитку продуктивних сил, допомогти у п≥двищенн≥ р≥вн¤ осв≥ти ≥ фаховоњ п≥дготовки населенн¤. ¬арт≥ також посиленоњ уваги зусилл¤ контингенту Ублакитних шолом≥вФ з ”крањни. ѕодальша робота у цьому напр¤м≥ ≥, зокрема, те, чи вдастьс¤ украњнським миротворц¤м зробити реальний внесок у процес врегулюванн¤ пол≥тичноњ ситуац≥њ у —ьЇрраЦЋеоне, визначатиме майбутнЇ зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни не т≥льки в ц≥й держави, але й у субрег≥он≥ в ц≥лому.

Ќарешт≥, проблема безпеки й силового њњ забезпеченн¤ на вибухонебезпечному јфриканському континент≥ завжди була гострою й залишатиметьс¤ такою в ос¤жн≥й перспектив≥. Ќа озброЇнн≥ арм≥й низки африканських крањн, серед ¤ких Ч јнгола, ћозамб≥к, ≈ф≥оп≥¤, јлжир, Ћ≥в≥¤, Ѕен≥н, Ѕотсвана, Ќ≥гер≥¤, у величезн≥й к≥лькост≥ залишаЇтьс¤ збро¤ рад¤нського виробництва, ¤ка нин≥ потребуЇ ремонту та модерн≥зац≥њ у великих обс¤гах. ”крањна маЇ у цьому неаби¤к≥ перспективи.

” –јѓЌј-ѕј–: ƒќ¬√ј ƒќ–ќ√ј ” ƒёЌј’

ƒн¤ми украњнську столицю в≥дв≥дала представницька делегац≥¤ з ѕ≥вденноњ јфрики Ч дл¤ проведенн¤ в  иЇв≥ другого зас≥данн¤ м≥жур¤довоњ украњнсько-п≥вденноафриканськоњ ком≥с≥њ з питань в≥йськово-техн≥чного сп≥вроб≥тництва. « одного боку, ”крањна проводить так≥ заходи з ц≥лою низкою держав, ≥ так≥ зустр≥ч≥ далеко не завжди дають конкретн≥ результати у вигл¤д≥ збройових угод. ≤ навпаки, працюючи тихою сапкою на ринках де¤ких крањн, ”крањна часом без зайвого галасу продаЇ зброњ б≥льше, н≥ж у випадках, коли ¬“— огорнуте щ≥льним туманом PR.

ѕроте питанн¤ сп≥вроб≥тництва з ѕј– мають, щонайменше, дек≥лька ≥стотних особливостей, ¤к≥ створюють основу дл¤ пильноњ уваги з боку спостер≥гач≥в. ѕочати, мабуть, варто з того, що практично жодна у св≥т≥ держава не зробила за останн≥ пТ¤ть-с≥м рок≥в такого ¤к≥сного стрибка на св≥товому ринков≥ озброЇнь, ¤к ѕретор≥¤. ≤ р≥ч зовс≥м не в значному зб≥льшенн≥ обс¤г≥в експорту озброЇнь та в≥йськовоњ техн≥ки, а в орган≥зац≥њ стратег≥чних партнерських ≥ кооперац≥йних звТ¤зк≥в ≥з технолог≥чно найсильн≥шими державами. ѕро феномен ѕј– в сфер≥ застосуванн¤ високих технолог≥й дл¤ створенн¤ нових озброЇнь ≥ в≥йськовоњ техн≥ки сьогодн≥ говор¤ть на вс≥х континентах. ѕри цьому ѕ≥вденна јфрика зум≥ла не лише ≥стотно модерн≥зувати свою оборонну промислов≥сть, але й залучити значну к≥льк≥сть ≥ноземних ≥нвестор≥в.

1	2	3	4

Ќазва: јфрика Ц ”крањна
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4021 прочитано)