ћ≥жнародн≥ в≥дносини > јфрика Ц ”крањна

ќкр≥м того, ѕ≥вденна јфрика сьогодн≥, без сумн≥ву, найрозвинен≥ша держава на „орному континент≥, а той факт, що на частку ѕј– припадаЇ близько 45% (приблизно $140 млрд.) в≥д ¬¬ѕ усього континенту, Ї б≥льш н≥ж красномовним п≥дтвердженн¤м позиц≥й ѕретор≥њ.

ƒо цього можна додати, що ѕј– опинилас¤ в списку держав, ≥з ¤кими ”крањна п≥дписала угоди про в≥йськово-техн≥чне сп≥вроб≥тництво ледь не в першу чергу. “обто вже п≥д час перших крок≥в до ринку озброЇнь украњнськ≥ пол≥тики ≥ торговц≥ зброЇю усв≥домлювали перспективи сп≥вроб≥тництва з ѕј–. ÷е сталос¤ в 1995 р., а ще через два роки угода була ратиф≥кована сторонами. јле на цьому розвиток ¬“— ≥ завмер. Ќе виключено, що саме дл¤ його просуванн¤ на новий р≥вень зав≥тала в  ињв секретар ≥з питань оборони ц≥Їњ крањни ƒженюар≥ ћас≥лела, у склад≥ делегац≥њ ¤коњ Ї начальник служби закуп≥вель озброЇнь ≥ представники держкорпорац≥њ з озброЇнн¤ ARMSCOR.

—тратег≥чна л≥н≥¤ ѕ≥вденноњ јфрики

—л≥д зауважити, що висок≥ гост≥ з далекого заруб≥жж¤ зТ¤вилис¤ в  иЇв≥ не вперше. ” ѕ≥вденн≥й јфриц≥ давно зац≥кавилис¤ ”крањною, ≥ не т≥льки оборонно-промисловою. ўе в 1999 р. планувалос¤, що ѕј– в≥дв≥даЇ з оф≥ц≥йним в≥зитом украњнський в≥йськовий м≥н≥стр. « в≥зитом щось не склалос¤, але у вересн≥ 2000 р.  ињв в≥дв≥дав заступник президента ѕ≥вденно-јфриканськоњ –еспубл≥ки ƒжейкоб «ума. ¬же тод≥ було дос¤гнуто дек≥лька угод в економ≥чн≥й сфер≥, а питанн¤ обм≥ну технолог≥¤ми, проведенн¤ науково-досл≥дних роб≥т, зд≥йсненн¤ ав≥ац≥йних ≥ морських вантажоперевезень потрапили до списку пр≥оритетних.

ўо ж стосуЇтьс¤ ¬“—, то, попри обоп≥льне бажанн¤, зТ¤сувалос¤, що погл¤ди на це сп≥вроб≥тництво все-таки дуже р≥зн≥. ”крањнська сторона акцентувала увагу на пр¤мому збут≥ ѕретор≥њ озброЇнь ≥ в≥йськовоњ техн≥ки, представники ж останньоњ в≥д послуг ”крањни зат¤то в≥дмовл¤лис¤. —ьогодн≥ обидв≥ сторони говор¤ть, що дл¤ цього були ц≥лком обТЇктивн≥ причини. «окрема, пол≥тика ѕј– в царин≥ модерн≥зац≥њ своЇњ арм≥њ пол¤гала ще й у залученн≥ ≥нвестор≥в, а ≥нвестувати виробництво ≥ноземноњ держави ”крањна з≥ зрозум≥лих причин не може соб≥ дозволити.

¬насл≥док особливих п≥дход≥в ѕј– до закуп≥вель ќ¬“ не т≥льки ”крањна ви¤вилас¤ за бортом у дуже Їмних тендерах. Ќав≥ть –ос≥¤, що виставила дл¤ участ≥ в тендерах своњ п≥дводн≥ човни проекту Ђ -636ї, винищувач≥ ћ≥г-29 ≥ тренувальн≥ л≥таки як-130, не зум≥ла домогтис¤ перемоги й укласти угоди. ÷е при тому, що ур¤д ѕј– щор≥чно зб≥льшуЇ в≥йськовий бюджет. Ќаприклад, на 2001Ч2002 р. в≥н був зб≥льшений на 14,5% Ч до 15,8 млрд. ранд≥в проти 13,9 млрд. ранд≥в ($1,8 млрд.) у попередньому роц≥. ” планах ѕретор≥њ Ч зб≥льшити оборонн≥ витрати в 2002Ч2003 р. Ч до 16,8 млрд. ранд≥в, ≥ в 2003Ч2004 р. Ч до 17,9 млрд. ранд≥в. ¬елика частина вс≥х цих витрат йде на одинадц¤тир≥чну програму в≥йськових закуп≥вель, схвалену в листопад≥ 1999 р. у сум≥ 43 млрд. ранд≥в.

ўе в 1999 р. м≥н≥стр оборони ѕј– ћос≥уоа Ћекота п≥дписав довгостроков≥ контракти на суму понад $5 млрд. Ќаприклад, ц≥Їю програмою передбачаЇтьс¤ придбанн¤ чотирьох сторожових корабл≥в, трьох п≥дводних човн≥в, 28 багатоц≥льових шведських винищувач≥в Gripen ф≥рми Saab/BAе, 24 учбово-тренувальних л≥так≥в Hawk-100 ф≥рми BAе Systems на загальну суму $4,77 млрд.

√рег ћ≥ллс, нац≥ональний директор ѕ≥вденноафриканського ≥нституту м≥жнародних справ (SAIIA) на баз≥ ”н≥верситету ¬≥тс у …оганнесбурз≥, вважаЇ, що ключовим чинником у вибор≥ озброЇнь ≥ в≥йськовоњ техн≥ки була однозначна позиц≥¤ ор≥Їнтац≥њ ѕ≥вденноњ јфрики на тенденц≥њ глобальноњ оборонноњ промисловост≥, розд≥леноњ на два блоки, що зТ¤вл¤ютьс¤: Ївропейц≥в ≥ —Ўј. ѕј–, на думку њњ нац≥ональних фах≥вц≥в, отримаЇ б≥льше корист≥, ¤кщо буде поставл¤ти Ївропейц¤м окрем≥ вузли й агрегати ќ¬“, а не буде мати замкнут≥ цикли з виробництва специф≥чноњ продукц≥њ. ÷≥кавим Ї те, що закуп≥вл≥ ќ¬“ провадилис¤ за рахунок зекономлених кошт≥в в≥д скороченн¤ особового складу. ћаючи 42 млн. населенн¤ (практично ст≥льки ж, ск≥льки й ”крањна), ѕј– утримуЇ 80-тис¤чну арм≥ю, у 3,8 разу меншу, н≥ж «— нашоњ держави.

«ате вже сьогодн≥ ѕј– пос≥даЇ головн≥ позиц≥њ з виробництва де¤ких вид≥в озброЇнь. “ак, п≥вденноафриканськ≥ гаубиц≥ ≥ бронетранспортери отримали визнанн¤ в багатьох крањнах св≥ту. як держава, що одн≥Їю з перших поставила п≥дпис п≥д м≥жнародною угодою про заборону п≥хотних м≥н, ѕ≥вденна јфрика маЇ у своЇму розпор¤дженн≥ власн≥ нов≥тн≥ засоби ви¤вленн¤ ≥ знищенн¤ м≥н.

≈ксперти вважають, що одним ≥з ключових чинник≥в усп≥ху Ї допуск на св≥й ринок низки Ївропейських ф≥рм ще наприк≥нц≥ девТ¤ностих. “ак, до к≥нц¤ 1999 р. ADS (African Defense Systems) був ц≥лком придбаний французькою ф≥рмою Ђ“омсон-CSFї. јнгл≥йська ф≥рма VDS (Vickers Defense Systems) ще в жовтн≥ 1999 р. купила за $514 млн. усю власн≥сть в≥дд≥ленн¤ Ђ–ютекї, повТ¤зану з виробництвом легких бронемашин. Ќаприк≥нц≥ того ж 1999 р. шведська ф≥рма Ђ÷ельс≥ус“ехї уже волод≥ла 49% власност≥ п≥вденноафриканськоњ ф≥л≥њ Ђ√р≥нтек јв≥трон≥ксї, що виробл¤Ї системи рад≥оелектронноњ боротьби. ј уповноважена за дорученн¤м група Ђ юн≥н “екнолоджи Ћ≥м≥тедї мала найб≥льший пакет акц≥й усього в≥дд≥ленн¤ п≥вденноафриканськоњ Ђ√р≥нтекї Ч 41,7%. ‘≥рма ЂЅје —истемзї теж про¤вила активн≥сть у ѕј–: нин≥ вона волод≥Ї 100% власност≥ п≥вденноафриканськоњ ф≥рми Ђѕарад≥гм —истемз “екнолоджиї, ¤ка займаЇтьс¤ ав≥акосм≥чною техн≥кою ≥ питанн¤ми орган≥зац≥њ матер≥ально-техн≥чного забезпеченн¤.  р≥м того, ЂЅје —истемзї належить ≥ 20% акц≥й п≥вденноафриканськоњ ЂATEї, що Ї, у свою чергу, постачальником ав≥ац≥йноњ бортовоњ електрон≥ки ≥ виробником безп≥лотних л≥тальних апарат≥в.

ѕор¤д з французькими ф≥рмами Ђјероспась¤ль-ћатраї ≥ Ђ“омсон-CSFї, н≥мецька Ђƒј«јї у червн≥ 1999 р. придбала 33% акц≥й ф≥рми Ђ–юнерт –едар —истемзї, що входить до групи Ђ–ютекї. ћожна не сумн≥ватис¤, цей перел≥к поповнивс¤ й останн≥ми роками. ѕриродно, у таких умовах буде зайвим спод≥ватис¤, що ѕј– закупить украњнську техн≥ку на шкоду британським, н≥мецьким або французьким ≥нтересам.

Ѕ≥л¤ вор≥т јфриканського континенту

≤ все ж актив≥зувати зусилл¤ в сфер≥ ¬“— ≥з ѕј– варто, вважаЇ б≥льш≥сть украњнських фах≥вц≥в. ¬ ”крањни Ї ≥ досв≥д роботи на цьому ринку: минулого року держкомпан≥¤ з експорту й ≥мпорту продукц≥њ та послуг в≥йськового ≥ спец≥ального призначенн¤ Ђ”крспецекспортї серед ≥нших чотирьох дес¤тк≥в претендент≥в брала участь у тендер≥ на постачанн¤ ѕј– наземних систем ѕѕќ. ўоправда, сам≥ представники ”крањни оц≥нюють шанси на усп≥х не надто райдужно: вже дуже тверд≥ позиц≥њ на цьому ринку в низки зах≥дних компан≥й. ’оча участь ”крањни в цьому проект≥, розрахованому на дес¤ть рок≥в, не виключаЇтьс¤. ѕо-перше, тому, що в ѕј– немаЇ власноњ Їдиноњ системи ѕѕќ, а ”крањна на сьогодн≥шн≥й день маЇ досв≥д њњ створенн¤ в ц≥лому р¤д≥ держав. Ќаприклад, дек≥лька рок≥в тому в украњнську столицю прийшов лист ≥з “уркмен≥стану, в ¤кому д¤куЇтьс¤ за в≥дновленн¤ системи ѕѕќ, ще трохи п≥зн≥ше “б≥л≥с≥ попросив  ињв про допомогу в створенн≥ ц≥л≥сноњ системи ѕѕќ дл¤ захисту столиц≥ √руз≥њ. ј по-друге, обТЇктивно варт≥сть роб≥т в ”крањн≥ значно дешевша, н≥ж в ≥нших державах першоњ дес¤тки постачальник≥в зброњ.

” той же час ѕј– указуЇ на необх≥дн≥сть зм≥ни погл¤д≥в на сп≥вроб≥тництво. як говор¤ть представники п≥вденноафриканськоњ сторони, розгл¤датимутьс¤ пропозиц≥њ не про пр¤м≥ закуп≥вл≥ в ”крањн≥, а про розвиток сп≥льних проект≥в. Ќайперспективн≥шими тут уважаютьс¤ сп≥льний вих≥д на ринок косм≥чних послуг ≥ розвиток сп≥вроб≥тництва в галуз≥ ав≥абудуванн¤. ѕершим напр¤мком ≥з 1998 р. займаЇтьс¤ ƒ Ѕ Ђѕ≥вденнеї, ≥, ¤к видно, ¤кщо буде знайдено над≥йного ≥нвестора ≥з трьома сотн¤ми м≥льйон≥в долар≥в, прорив може в≥дбутис¤. ” цьому раз≥ можуть бути використан≥ ¤к украњнськ≥ ракетонос≥њ Ђ÷иклонї, так ≥ украњно-рос≥йськ≥ ракети Ђƒн≥прої, створен≥ на основ≥ м≥жконтинентальних бал≥стичних ракет SS-18. ўо стосуЇтьс¤ другого напр¤мку, то на думку фах≥вц≥в обох держав, сп≥льна робота з таких л≥так≥в ¤к јн-140, јн-70 ≥ јн-74 (за участ≥ ѕј– у комплектац≥њ пов≥тр¤них машин електрон≥кою) може призвести до реальних багатом≥льйонних угод на африканському ринку. Ќе виключено, що ≥ сама ѕј– закупить так≥ машини: парк ¬ѕ— ц≥Їњ крањни маЇ почати модерн≥зуватис¤ в 2007Ч08 рр. Ќарешт≥, був би ц≥лком виправданий сп≥льний вих≥д на ринок гуман≥тарного розм≥нуванн¤. ћожна пригадати, що перший етап л≥ванського тендера ”крањна програла британц¤м, переважно, через нер≥вн≥ позиц≥њ на ринку ≥ не надто вражаюче оснащенн¤. “епер втрачене на л≥ванському ринку мають нам≥р надолужити цив≥льн≥ фах≥вц≥ (в основному з колишн≥х в≥йськових), але це не Їдина держава, де потр≥бн≥ сапери.

ќстанн≥м часом ѕј– демонструЇ не т≥льки активн≥сть на св≥тових ринках, але й надзвичайну гнучк≥сть у робот≥ з м≥жнародними партнерами. —еред останн≥х, безперечно усп≥шних крок≥в ѕј– Ч п≥дписанн¤ в ѕретор≥њ меморандуму про сп≥вроб≥тництво в сфер≥ оборони з  увейтом.  р≥м розширенн¤ в≥йськового сп≥вроб≥тництва в п≥дготовц≥ кадр≥в ≥ проведенн≥ сп≥льних в≥йськових навчань, передбачаЇтьс¤ ≥ взаЇмод≥¤ в сфер≥ обм≥ну в≥йськовими технолог≥¤ми. ўе ран≥ш ѕј– ≥ Ћ≥в≥¤ провели ≥нтенсивн≥ переговори про можлив≥сть двостороннього сп≥вроб≥тництва в сфер≥ виробництва ≥ продажу озброЇнь.

“р≥пол≥ в≥дв≥дав ≥ президент ѕј– “або ћбек≥. ѕри цьому м≥н≥стр державних п≥дприЇмств ƒжеф –адебе п≥дтвердив, що ѕретор≥¤ ≥ “р≥пол≥ вивчають питанн¤ про укладенн¤ угоди на постачанн¤ п≥вденноафриканських озброЇнь у Ћ≥в≥ю. „и варто говорити про те, наск≥льки важливо розвивати сп≥вроб≥тництво з ѕј–, ¤кщо йтиметьс¤ про конкретн≥ контракти з модерн≥зац≥њ пострад¤нських озброЇнь на п≥вноч≥ јфрики.

≤ншими словами, …оганнесбург активно шукаЇ нов≥ шл¤хи дл¤ реал≥зац≥њ своњх ќ¬“ ≥ технолог≥й у р≥зноман≥тних рег≥онах. ” ≤нд≥њ представникам ѕ≥вденноњ јфрики уже вдалос¤ дос¤гти усп≥ху. ™ контракти й у ™вроп≥. —пец≥ал≥сти переконан≥, що на черз≥ Ћатинська јмерика, де представники ѕретор≥њ нин≥ мають нам≥р реал≥зувати модерн≥зован≥ з –ос≥Їю винищувач≥ Ђћ≥ражї або виконати такий проект на територ≥њ замовника.

1	2	3	4

Ќазва: јфрика Ц ”крањна
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4021 прочитано)