ћ≥жнародн≥ в≥дносини > јфрика Ц ”крањна

Ќин≥шн≥ переговори з п≥вденноафриканською делегац≥Їю представники ”крањни коментують дуже неохоче (кр≥м того, на момент написанн¤ статт≥ вони ще не були завершен≥). ¬казують, щоправда, на ви¤влен≥ можливост≥ сп≥льноњ роботи в сфер≥ модерн≥зац≥њ ав≥атехн≥ки, створенн¤ легкоњ бронетехн≥ки, рад≥олокац≥њ ≥ засоб≥в ѕѕќ. ѕроте все це потребуЇ проробки. —еред безумовно важливих крок≥в ”крањни назустр≥ч цьому ринку Ч р≥шенн¤ вз¤ти участь у виставц≥ ADD-2002 (Africa Aerospace and Defense-2002) у вересн≥ ц.р. ≥ р≥шенн¤ про призначенн¤ в цю державу в≥йськового аташе. ѕ≥дходи до ¬“— ≥з ѕј– мають зм≥нитис¤, ≥ про це говор¤ть мало не у вс≥х украњнських в≥домствах, що мають в≥дношенн¤ до даноњ сфери.

—ьогодн≥ туризм став одн≥Їю з особливо динам≥чних за темпами розвитку ≥ндустр≥й св≥ту, нав≥ть незважаючи на тимчасовий спад, викликаний терористичними актами вересн¤ 2001 року.

ѕ≥вденна јфрика спромоглас¤ ув≥йти в число найприваблив≥ших туристичних крањн св≥ту. ’арактерн≥ особливост≥ цього рег≥ону Ц повна безпека дл¤ турист≥в, незв≥дана африканська екзотика Ц принади, ¤к≥ неможливо вим≥р¤ти у грошовому екв≥валент≥.

≤ ”крањна, ≥ ѕ≥вденна јфрика ¤к держави, переживають радикальн≥ пол≥тичн≥ зм≥ни, можуть отримати багато корист≥ в≥д усеб≥чного розвитку туристичноњ ≥ндустр≥њ. «окрема на нин≥шньому етап≥ розвитку сусп≥льства туризм прин≥с ѕ≥вденн≥й јфриц≥ чимало корисного, причому головними чинниками усп≥ху стали природн≥ багатства крањни ≥ р≥знобарвна культура народ≥в, що њњ насел¤ють. ¬елику роль в≥д≥граЇ туризм ≥ у становленн≥ нац≥њ, в≥н прискорюЇ зростанн¤ економ≥ки, спри¤Ї промисловому розвитку, удосконаленню ≥нфраструктури ≥ створенню нових робочих м≥сць.

≤ земл¤, ≥ люди ѕ≥вденноњ јфрики прекрасн≥, однак найб≥льшим нашим надбанн¤м залишаютьс¤ саме люди. ” цьому виданн≥ ми знайомимо читач≥в т≥льки з де¤кими еп≥зодами житт¤ нашоњ чар≥вноњ крањни, з ≥њ казковою природою ≥ р≥знобарв'¤м культур ≥ народ≥в.

Sawubona - Ћаскаво просимо до ѕ≥вденноњ јфрики!!

ƒеларей ван “ондер, ѕосол ѕ≥вденно-јфриканськоњ –еспубл≥ки

* * *

«а минулий р≥к к≥льк≥сть украњнських турист≥в, що в≥дв≥дали ѕ≥вденну јфрику, стала рекордною. ÷¤ тенденц≥¤ набираЇ оберт≥в у всьому св≥т≥, що п≥дтверджують дан≥ ¬сесв≥тньоњ ќрган≥зац≥њ “уризму. «а 2001 р≥к темпи росту туристичноњ ≥ндустр≥њ ѕј– були чи не найвищими у св≥т≥, крањна ув≥йшла до двадц¤тки найпопул¤рн≥ших туристичних крањн св≥ту.

”крањнськ≥ туристи вважають нашу крањну ун≥кальним туристичним раЇм, де кожен г≥сть почуваЇ себе в повн≥й безпец≥, в оточенн≥ екзотики ≥ гостинност≥, ¤к≥ не вим≥р¤ти грошима. ќпитуванн¤ украњнц≥в, ¤к≥ в≥дв≥дали ѕ≥вденну јфрику, ви¤вили, що головними принадами, ¤к≥ ставл¤ть нашу крањну в число найпопул¤рн≥ших туристичних рег≥он≥в, так≥:

≈колог≥чний туризм: б≥льш≥сть украњнських турист≥в можна охарактеризувати ¤к екотурист≥в, ¤ких ц≥кавл¤ть захоплив≥ краЇвиди, дика природа численних нац≥ональних ≥ приватних парк≥в-запов≥дник≥в ≥ в≥дпочинок на золотих пл¤жах океанського узбережж¤. ќсобливоњ попул¤рност≥ набуваЇ спостереженн¤ за велетн¤ми-китами. ƒо того ж археолог≥чн≥ знах≥дки б≥л¤ —терхфон-тейну, що неподал≥к в≥д …оганнесбургу, св≥дчать про те, що ѕ≥вденна јфрика Ц це колиска людства, де зародилас¤ людська раса.  рањна також в≥дома ¤к найбагатший у св≥т≥ музей залишк≥в до≥сторичних динозавр≥в.

ѕригодницький туризм: де¤ких турист≥в вабить "адренал≥нова лихоманка" - надзвичайн≥ пригоди, зокрема подорож≥ на пов≥тр¤них кул¤х, альп≥н≥зм, водн≥ види спорту, п≥дводне плаванн¤ ≥ полюванн¤, "банг≥-джамп≥нг", рафтинг ≥ серф≥нг, рибальство й африканське сафар≥.

ѕодорож м≥сц¤ми визвольноњ боротьби та ≥сторичноњ спадщи≠ни: багато украњнц≥в прагне ближче ознайомитис¤ з боротьбою п≥вденноафриканц≥в за свободу ≥ демократ≥ю (адже свого часу украњнц≥ п≥дтримували боротьбу проти апартењду). ќсобливо попул¤рний остр≥в –оббен јйленд, де Ќельсон ћандела пров≥в у в'¤зниц≥ 27 рок≥в, ≥ ћузей јпартењду. ÷≥кавл¤тьс¤ украњнц≥ також багатим минулим крањни, зокрема англо-бурською в≥йною (украњнц≥ теж брали в н≥й участь на боц≥ бур≥в), ≥стор≥Їю голландськоњ колон≥зац≥њ, долею французьких гугенот≥в, ≥ншими драматичними еп≥зодами з ≥стор≥њ крањни.

—трави та вина: украњнц≥в також приваблюють виноградники  апськоњ пров≥нц≥њ, а особливо, в≥дом≥ на весь св≥т п≥вденно-африканськ≥ вина, до ¤ких ≥деально допасовуютьс¤ страви, виготовлен≥ за найр≥зноман≥тн≥шими рецептами народ≥в, що насел¤ють крањну. ќсобливо смакують морепродукти, ¤к≥ можна придбати тут майже задарма.

 ультурний туризм: украњнц≥ ≥з захопленн¤м в≥дв≥дують численн≥ африканськ≥ культурно-етно≠граф≥чн≥ села-музењ, зокрема всесв≥тньо в≥доме передм≥ст¤ —оуето, де вас завжди гостинно зустр≥нуть друз≥, де ви зможете оц≥нити красу народних мелод≥й ≥ насп≥в≥в, у мальовнич≥й крамничц≥ придбати екзотичний сувен≥р в≥д ¤когось славетного африканського рем≥сника, покуштувати справжн≥х шедевр≥в кул≥нарного мистецтва. ≤ все це неймов≥рно дешево!

Ўоп-тури: ус≥ туристи з ”крањни називають ѕ≥вденну јфрику "раЇм дл¤ покупц≥в". ќсобливою попул¤рн≥стю користуЇтьс¤ модельний од¤г ≥ ювел≥рн≥ вироби (купуючи д≥амант, пам'¤тайте чотири головн≥ ознаки ¤кост≥: чистота, гранка, кол≥р ≥ карат!)

 онференц≥њ: представники украњнських державних к≥л ≥ громадських орган≥зац≥й часто беруть участь у м≥жнародних конференц≥¤х, що проход¤ть у ѕ≥вденн≥й јфриц≥, у тому числ≥ нещодавню  онференц≥ю ≥з проблем расизму, а також ¬сесв≥тню  онференц≥ю з питань сталого розвитку, що в≥дбудетьс¤ тут у вересн≥ цього року. ѕередбачаЇтьс¤, що з нагоди ц≥Їњ важливоњ дл¤ всього св≥ту под≥њ крањну в≥дв≥дають близько 50 000 ос≥б.

—портивний туризм: коли в ”крањн≥ настаЇ зима, усе б≥льше видатних украњнських спортсмен≥в њдуть тренуватис¤ ≥ в≥дпочивати до ѕ≥вденноњ јфрики, де на них чекають найсучасн≥ш≥ стад≥они та спортивне обладнанн¤, медичне обслуговуванн¤, готел≥ та гест-хауси, а головне Ц щира гостинн≥сть африканц≥в. “ут можна навчитис¤ грати в гольф на найкращих у св≥т≥ майданчиках. ” 2003 роц≥ ѕ≥вденна јфрика прийматиме чемп≥онат св≥ту з крикету.

Ќавчанн¤: ѕ≥вденну јфрику дедал≥ част≥ше розгл¤дають ¤к крањну, де можна отримати ¤к≥сну осв≥ту ≥ диплом св≥тового зразка за досить невисоку плату. ”се б≥льше украњнц≥в зак≥нчують у вузах ѕј– асп≥рантуру з ≥нформац≥йних ≥ телекомун≥кац≥йних технолог≥й, бухгалтерського обл≥ку, менеджменту та сучасного б≥знесу.

ћедицина: у ѕ≥вденн≥й јфриц≥ працюЇ пле¤да талано≠витих пластичних х≥рург≥в ≥ стомато≠лог≥в. ƒо послуг тих, хто бажаЇ надовго залишатис¤ молодим ≥ вродливим Ц найсучасн≥ш≥ л≥карн≥ та п≥сл¤операц≥йний в≥дпочинок у розк≥шному стил≥зованому котедж≥ в запов≥днику, а об≥йдетьс¤ це њм за п≥вц≥ни пор≥вн¤но з ≥ншими крањнами.

ѕолюванн¤: ѕ≥вденна јфрика пропонуЇ вин¤тков≥ можливост≥ вполювати екзотичн≥ трофењ. ÷ей вид туризму маЇ особливо важливе значенн¤ дл¤ розвитку с≥льських общин ≥ захисту диких тварин, ¤ким загрожуЇ винищенн¤. ≤ нарешт≥, украњнц≥ вважають, що дл¤ турист≥в умови проживанн¤ у ѕј– св≥тового р≥вн¤ ¤кост≥, проте за вин¤тково низькими ц≥нами. “ут на вас чекають всесв≥тньо в≥дом≥ розк≥шн≥ готел≥ ≥ комфортабельн≥ гест-хауси, "сафар≥" ≥ стил≥зован≥ котедж≥, зручн≥ та недорог≥ курорти системи "тайм-шер" ≥ будинки в≥дпочинку на берегах океан≥в.

ѕрекрасну ≥ р≥знобарвну ѕ≥вденну јфрику насел¤ють представники майже двадц¤ти р≥зних етн≥чних груп. «а площею крањна дор≥внюЇ Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ та ≤тал≥њ разом уз¤тих. ѕ≥вденноафриканське м≥сто  ейптаун розташоване на 35 градус≥ п≥вденноњ широти майже на т≥й же в≥дстан≥ в≥д екватору, що й австрал≥йський —≥дней або американський Ћос-јнджелес.

ќкеанське узбережж¤ крањни довжиною 2 954 км, на заход≥ омиваЇтьс¤ холодною Ѕенгуельською теч≥Їю з боку јтлантичного океану, а на сход≥ Ц теплою ћозамб≥кською теч≥Їю (јгульхас).  л≥мат пом≥рний, а ландшафт зм≥нюЇтьс¤ в≥д високог≥рних лук≥в до нап≥впустель ≥ субтроп≥чних бол≥т, ¤к≥ насел¤Ї чи не найбагатша у св≥т≥ за своњм р≥зноман≥тт¤м флора ≥ фауна. ѕ≥вденна јфрика Ц Їдина у св≥т≥ крањна, на територ≥њ ¤коњ представлен≥ вс≥ види рослин "капськоњ файнбоськоњ" флори.

Ѕ≥льш≥сть населенн¤ крањни мешкаЇ у сх≥дних рег≥онах, де випадаЇ найб≥льша к≥льк≥сть опад≥в, там родюч≥ш≥ земл≥, багатш≥ природн≥ ресурси ≥ б≥льше можливостей дл¤ працевлаштуванн¤. ѕонад третини п≥вденноафриканц≥в мешкаЇ в чотирьох найб≥льш заселених рег≥онах: …оганнес≠бург-ѕретор≥¤-¬ер≥н≥г≥нг, пров≥нц≥¤ √отенг; ƒурбан-ѕайн-таун-ѕ≥термар≥цбург, пров≥нц≥¤  вазулу-Ќаталь;  ейптаун ≥з пе≠редм≥ст¤м; ѕорт-≈л≥забет-”≥тен-хейг, пров≥нц≥њ —х≥дний  ейп.

√еограф≥чне положенн¤: два основн≥ рег≥они

 рањна складаЇтьс¤ ≥з двох основних рег≥он≥в: величезне за площею континентальне р≥внинне плато ≥ вузька смуга океанського узбережж¤. ÷≥ два рег≥они в≥докремлен≥ г≥рським пасмом, над ¤ким дом≥нують ƒраконов≥ √ори (Drakensberg). Ќа п≥вдн≥ ≥ заход≥  ейпу лежить ще дек≥лька мальовничих г≥рських масив≥в.

” крањн≥ немаЇ судноплавних р≥чок. ƒе¤к≥ р≥чки в засушливих зонах наповнюютьс¤ водою т≥льки в сезон дощ≥в. ќсновними морськими портами Ї ƒурбан,  ейп≠таун, ѕорт-≈л≥забет, ≤ст-Ћондон, –≥чардс-Ѕей ≥ —алдана-Ѕей.

 л≥мат в основному пом≥рний. «авд¤ки тому, що простори крањни оточен≥ океанами, кл≥мат ѕ≥вденноњ јфрики в основному пом≥рний, проте кл≥матичн≥ умови ≥ к≥льк≥сть опад≥в р≥зних рег≥он≥в суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤. Ќаприклад, кл≥мат «ах≥дного  ейпу взимку нагадуЇ —ередземноморський з його дощами, що супроводжуютьс¤ поривчастим в≥тром. ¬ ≥нших прибережних зонах дощ≥ випадають упродовж усього року, проте 80% опад≥в припадаЇ на л≥тн≥ м≥с¤ц≥ з жовтн¤ по березень. ” цей час нер≥дко бувають грози та град.

1	2	3	4

Ќазва: јфрика Ц ”крањна
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (4021 прочитано)