ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ≤нновац≥йна стратег≥¤ ”крањни

≤нновац≥йна стратег≥¤ ”крањни

¬ступ

¬ робот≥ розгл¤нуто проблеми розробки стратег≥њ ≥нновац≥йного розвитку ”крањни, необх≥дн≥сть та способи застосуванн¤ методу диференц≥йованого п≥дходу до характеристики нац≥ональноњ макроеконом≥чноњ системи ¤к засобу вир≥шенн¤ внутр≥шньоеконом≥чних та зовн≥шньоеконом≥чних суперечностей в реал≥зац≥њ сучасноњ ≥нновац≥йноњ пол≥тики держави. ќбірунтовано зовн≥шньоеконом≥чний ≥мператив моделюванн¤ стратег≥њ товарноњ ≥нновац≥њ.

—тратег≥¤ ≥нновац≥йного розвитку взагал≥ ≥ товарноњ ≥нновац≥њ зокрема за умов посиленн¤ Ївропейського вектора розвитку ”крањни претендуватиме на усп≥х лише у тому випадку, коли буде здатна поЇднати, знайти точки дотику нац≥ональних ≥нтерес≥в з економ≥чними ≥нтересами крањн ™вропейського —оюзу.

Ќеобх≥дно враховувати те, що з позиц≥й ≥нтерес≥в крањн ™— не вс≥ товарн≥ потоки ≥ галуз≥ украњнськоњ економ≥ки мають однозначний характер. ≤з ц≥Їњ точки зору њх доц≥льно розмежувати на три групи. ѕершу групу можуть скласти галуз≥, що продукують товари комплементарного типу. ƒо них можна в≥днести товарн≥ групи, здатн≥ орган≥чно ≥нтегруватис¤ до Ївропейських товарних ринк≥в. «вичайно, дл¤ окремих Ївропейських ф≥рм по¤ва нових продуцент≥в ≥ конкурент≥в на пор≥вн¤но збалансованому ≥ багатому ринку товар≥в не Ї бажаною, але ¤кщо розгл¤дати це ¤вище у широкому аспект≥, враховуючи загальнонац≥ональн≥, м≥жнародн≥ та загальносв≥тов≥ стратег≥чн≥ ≥нтереси, то варто визнати, що ≥снуЇ р¤д галузей, де ”крањна могла би бути корисною дл¤ крањн ™вропейського —оюзу. …детьс¤ про т≥ групи украњнських товар≥в, ¤к≥ доповнили ≥ л≥пше реал≥зували б потреби споживач≥в на ринках ™—, забезпечили б зниженн¤ валових ≥ середн≥х витрат, п≥двищили б продуктивн≥сть ус≥х фактор≥в виробництва, оптим≥зували б використанн¤ природних ресурс≥в, пол≥пшили б структуру споживанн¤ та еколог≥чну ситуац≥ю.

ƒругу групу становл¤ть контрадикторн≥ товари, нарощенн¤ виробництва ¤ких в ”крањн≥ суперечитиме ≥нтересам крањн ™—: порушуватиме загальну р≥вновагу на Ївропейських товарних ринках, внесе розлад у ц≥нову стратег≥ю ф≥рм ™— внасл≥док виникненн¤ або посиленн¤ демп≥нгових процес≥в, пог≥ршить загальноЇвропейську еколог≥чну ситуац≥ю.

ƒо третьоњ групи належатимуть товарн≥ потоки та галуз≥ ≥ндиферентного типу. ≤ндиферентн≥ товари Ц це т≥ украњнськ≥ товари або товарн≥ групи, виробництво ¤ких пр¤мим чином не впливатиме на економ≥чн≥ ≥нтереси крањн ™—.

ќднак у той же час стратег≥чна модель товарноњ ≥нновац≥њ, зважаючи на чинники зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥њ, маЇ бути зор≥Їнтована на реал≥зац≥ю внутр≥шн≥х нац≥ональних економ≥чних ≥нтерес≥в. “ут необх≥дним Ї диференц≥йований п≥дх≥д до характеристики р≥зних товарних груп в≥тчизн¤ного виробництва. ƒоц≥льно, на наш погл¤д, в ус≥й макроеконом≥чн≥й систем≥ ”крањни розр≥зн¤ти галуз≥ вих≥дноњ ланки, галуз≥, ¤к≥ визначають стратег≥чний напр¤мок економ≥чного розвитку ”крањни, Ц галуз≥ так званого Ђтрансм≥с≥йногої характеру.

ƒиференц≥йований п≥дх≥д до розробки стратег≥њ ≥нновац≥йного розвитку крањни, що передбачаЇ в≥дшукуванн¤ точок дотику ≥ визначенн¤ суперечностей нац≥ональних та ≥нтернац≥ональних ≥нтерес≥в, уже здобув визнанн¤ ¤к у св≥тов≥й, так ≥ в≥тчизн¤н≥й економ≥чн≥й науц≥ [1], [4]. ѕроблема пол¤гаЇ в тому, щоб перевести його з площини теоретичних узагальнень у площину практичних рекомендац≥й. –еальним кроком просуванн¤ у цьому напр¤мку може стати моделюванн¤ стратег≥њ ≥нновац≥йного розвитку ”крањни. ќбірунтовуючи цю модель, необх≥дно дати в≥дпов≥д≥ на так≥ запитанн¤:

¤к≥ галуз≥ й сектори в≥тчизн¤ноњ економ≥ки мають отримати ф≥нансов≥, кредитн≥, податков≥, митн≥ та ≥нш≥ преференц≥њ, щоб забезпечити њх ≥нновац≥йну зор≥Їнтован≥сть?;

чи доц≥льно стимулювати групи галузей (аерокосм≥чноњ, л≥такобуд≥вноњ, в≥йськово-техн≥чноњ, приладобуд≥вноњ), ¤к≥ переважно у нас вважають ≥нновац≥йними л≥дерами, лише на т≥й п≥дстав≥, що вони вже тепер здатн≥ виробл¤ти високотехнолог≥чну продукц≥ю? “ут доц≥льно зважити на те, що технолог≥чними л≥дерами ц≥ галуз≥ стали за умов та завд¤ки командн≥й економ≥чн≥й систем≥. „и зможуть њх ≥нновац≥йн≥ розробки стати конкурентоспроможними на св≥тових ринках?;

чи ≥снують галуз≥ й види виробництв, ¤к≥ на даний час хоч ≥ перебувають у зародковому стан≥, у майбутньому можуть стати визначальними при усп≥шному входженн≥ ”крањни до системи св≥тових господарських зв'¤зк≥в?

–озробка стратег≥њ ≥нновац≥йного розвитку, ¤ка враховуватиме д≥ю зовн≥шньоеконом≥чного чинника, потребуЇ макроеконом≥чного моделюванн¤. ¬арто зробити спробу побудувати апроксимац≥йну модель, ¤ка базуватиметьс¤ на показниках агрегативного характеру ≥ використовуватиме не ст≥льки статистичн≥ дан≥, ск≥льки ≥ндикатори тенденц≥йного типу. ¬иб≥р модел≥ апроксимац≥йного типу не Ї випадковим. јпробован≥ св≥товою практикою модел≥ ƒорнбушаЦ‘≥шераЦ—амуельсона,  ругмана, √екшераЦќл≥на, що базуютьс¤ на достов≥рн≥й ≥нформац≥њ про стан експортно-≥мпортноњ д≥¤льност≥, не можна буде високоефективно використати в конкретних умовах на сучасному етап≥ розвитку ”крањни [5], [6], [3], [7]. ѕо-перше, вони Ї ≥манентними лише до усталених економ≥чних систем, що розвиваютьс¤ за обТЇктивною лог≥кою ринковоњ повед≥нки ус≥х субТЇкт≥в. ” нас њњ поки що зам≥нюЇ так зване Ђручне управл≥нн¤ї, безперервн≥ й не завжди посл≥довн≥ зм≥ни у Ђправилах гриї. ѕо-друге, недосконалою Ї статистична база анал≥зу зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, незб≥г одних ≥ тих самих даних, розрахованих за методикою ћ≥н≥стерства статистики та ƒержавного митного ком≥тету ”крањни. ÷е наст≥льки вражаЇ, що, застосовуючи њх у макроеконом≥чних модел¤х, ризикуЇмо отримати абсолютно протилежн≥ висновки щодо преференц≥й окремих товарних поток≥в в експортно-≥мпортн≥й д≥¤льност≥ крањни.

як передоснову такоњ модел≥ пропонуЇмо використати висновки кейнс≥анськоњ теор≥њ загальноњ макроеконом≥чноњ р≥вноваги [2]. —уть ≥деолог≥њ кейнс≥анства пол¤гаЇ, ¤к в≥домо, в активн≥й регул¤торн≥й функц≥њ держави, саме це й враховано при конструюванн≥ модел≥ впливу зовн≥шньоеконом≥чного чинника на стратег≥ю ≥нновац≥йного розвитку крањни. ¬≥дтворимо дл¤ початку в граф≥чн≥й форм≥ так званий Ђкейнс≥анський хрестї (рис. 1). ÷е даЇ змогу показати, що за умов повноњ зайн¤тост≥ й коли обс¤г валового нац≥онального продукту (¬Ќѕ) дор≥внюЇ ¬Ќѕ0, сукупна пропозиц≥¤ товар≥в (—ѕр) ≥ сукупний попит (—ѕ) у масштабах ус≥Їњ макроеконом≥чноњ системи збалансовуютьс¤: —пр0 = —ѕ0. ≤накше кажучи, дос¤гаЇтьс¤ стан макроеконом≥чноњ р≥вноваги.

–исунок 1

ћакроеконом≥чна р≥вновага у кейнс≥анськ≥й верс≥њ

—пираючись на ц≥ загальнов≥дом≥ положенн¤, внесемо певн≥ доповненн¤. ™мн≥сть сукупного попиту, ¤к в≥домо, к≥льк≥сно обмежують величина доход≥в домашн≥х господарств, ¤к≥ використовують ¤к споживч≥ витрати (—); обс¤г доход≥в господарюючих субСЇкт≥в, що набувають форми ≥нвестиц≥й ф≥рм (≤); величина доход≥в держави, ¤к≥ використовують ¤к державн≥ витрати (ƒ) та обс¤г чистого експорту („≈к). “аким чином, отримаЇмо:

—ѕ= — + ≤ + ƒ +„≈к.

Ћ≥н≥¤ —ѕ (рис. 1) починаЇ св≥й рух з точки (по ординат≥) вище в≥д нульовоњ. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що за умов, коли ¬Ќѕ Ї нав≥ть гранично малим, наближеним до нул¤, попит ≥снуватиме. –ух пр¤моњ —ѕ не буде паралельним до руху пр¤моњ —ѕр, а матиме похил≥ший нахил (< 45∞), тому що даЇтьс¤ взнаки д≥¤ закону граничноњ схильност≥ до заощадженн¤. „истий експорт („≈к) Ц структурний компонент сукупного попиту. Ќа ньому ≥ будемо акцентувати увагу, бо саме в≥н у ц≥й модел≥ в≥дображаЇ д≥ю зовн≥шньоеконом≥чного чинника.

ќбс¤г чистого експорту, ¤к в≥домо, визначаЇтьс¤ р≥зницею р≥чного експорту (≈к) та р≥чного ≥мпорту крањни (≤м). «упинимос¤ спочатку на розгл¤д≥ характеру впливу чинника ≥мпорту ≥ на ц≥й п≥дстав≥ спробуЇмо дати конкретн≥ше тлумаченн¤ базовоњ макроеконом≥чноњ модел≥. ƒл¤ цього введемо пон¤тт¤ Ђгранична схильн≥сть до ≥мпортуї (√—≤м). …ого можна подати ¤к сп≥вв≥дношенн¤ приросту ≥мпорту (D≤м) до приросту валового нац≥онального продукту (D¬Ќѕ):

√—≤м =

“аким чином, гранична схильн≥сть до ≥мпорту показуЇ, ¤ку частину приросту ¬Ќѕ використовують на прир≥ст ≥мпорту.

≤мпорт спричин¤Ї редукц≥ю ¬Ќѕ та —ѕ, ≥ в цьому в≥н ви¤вл¤Ї себе так само, ¤к чинник заощадженн¤ в модел≥ ƒж. ћ.  ейнса. «вТ¤зок м≥ж приростом валового нац≥онального продукту та приростом сукупного попиту в≥д зм≥н обс¤гу ≥мпорту Ї оберненим: чим б≥льший прир≥ст ≥мпорту, тим меншими за обс¤гом будуть D¬Ќѕ та D—ѕ. ќднак необх≥дно п≥дкреслити, що вплив зм≥н ≥мпорту на зм≥ни валового нац≥онального продукту ≥ сукупного попиту супроводжуЇтьс¤ мультипл≥кац≥йним ефектом. —аме його сл≥д визначити й враховувати у наш≥й модел≥. —уть мультипл≥кац≥њ ≥мпорту пол¤гаЇ у тому, що перв≥сна зм≥на ≥мпорту завжди зумовлюЇ ланцюгову реакц≥ю, ¤ка, зменшуючи свою величину в кожн≥й наступн≥й ланц≥, у п≥дсумку забезпечуЇ ефект багатократного посиленн¤ початковоњ зм≥ни.

«важаючи на обернений характер залежност≥ приросту валового нац≥онального продукту в≥д приросту ≥мпорту ≥ використовуючи формулу граничноњ схильност≥ до ≥мпорту, можна стверджувати, що:

D¬Ќѕ =D≤м,

або

D¬Ќѕ =,

1	2	3	4

Ќазва: ≤нновац≥йна стратег≥¤ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2849 прочитано)