ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ≤нновац≥йна стратег≥¤ ”крањни
D¬Ќѕ =  , де (м)ек Ц коеф≥ц≥Їнт мультипл≥кац≥њ експорту. ” найб≥льш загальному вигл¤д≥ цей мультипл≥кац≥йний коеф≥ц≥Їнт дор≥внюватиме сп≥вв≥дношенню приросту ¬Ќѕ до приросту експорту  . ¬≥н Ї величиною, оберненою до граничноњ схильност≥ до експорту, тому: D¬Ќѕ =  або D¬Ќѕ =   . ” конструюванн≥ модел≥ зовн≥шньоеконом≥чного впливу на стратег≥ю ≥нновац≥йного розвитку виникаЇ потреба у конкретизац≥њ виразу коеф≥ц≥Їнта мультипл≥кац≥њ експорту з метою в≥дображенн¤ в ньому ¤комога б≥льшоњ к≥лькост≥ чинник≥в. ƒл¤ цього скористаЇмос¤ загальнов≥домою формулою валового нац≥онального продукту: ¬Ќѕ = — + ≤ + ƒ + „≈к. ” структур≥ ¬Ќѕ ту його частину, що характеризуЇтьс¤ сумою доход≥в домашн≥х господарств, ф≥рм ≥ держави (— + ≤ + ƒ), можна подати (за умов абстрагуванн¤ в≥д чинника непр¤мих податк≥в ≥ д≥¤льност≥ нац≥ональних ф≥рм за кордоном та закордонних ф≥рм усередин≥ крањни) ¤к продукт внутр≥шн≥й. …ого, користуючись методолог≥Їю ейнса, розгл¤дають ¤к суму поточного споживанн¤ (—п) ≥ Ђв≥дкладеногої у час≥ споживанн¤, або ≥нвестиц≥й (≤н). —поживанн¤ та ≥нвестиц≥њ у цьому випадку мають принципово р≥зне значенн¤ пор≥вн¤но з тим, ¤к ми њх подавали у формул≥ ¬Ќѕ. “епер споживанн¤ (за ейнсом) розгл¤дають ¤к поточне споживанн¤ домашн≥х господарств (особисте споживанн¤ продовольства, од¤гу, предмет≥в довготерм≥нового користуванн¤, товар≥в тощо), ф≥рм (поточне споживанн¤ на¤вних засоб≥в виробництва), держави (поточне споживанн¤ сусп≥льством через державу певного набору послуг ≥ матер≥альних ц≥нностей). ≤нвестиц≥њ (≤н) Ц це таке в≥дтерм≥новане у час≥ споживанн¤, ¤ке даЇ змогу нарощувати споживанн¤ у майбутньому. ќдна частина ≥нвестиц≥й Ц споживанн¤ благ, ¤к≥ належатимуть домашн≥м господарствам ≥ держав≥ та ¤к≥ не використовують у поточному пер≥од≥, а в≥дкладають про запас (≥нвестиц≥њ дл¤ нагромадженн¤ запас≥в). ≤нша частина ≥нвестиц≥й Ц це ресурси, спр¤мован≥ на розширенн¤ виробництва (кап≥таловкладенн¤ у буд≥вл≥, споруди, машини тощо). Ќа ц≥й п≥дстав≥ формулу ¬Ќѕ можна подати у такому вигл¤д≥: ¬Ќѕ = —п + ≤н + „≈к або ¬Ќѕ = —п + ≤н + ≈к Ц ≤м. якщо це правильно, то D¬Ќѕ = D—п + D≤н + D≈к Ц D≤м. «в≥дси: D≈к = D¬Ќѕ Ц D—п Ц D≤н + D≤м. ѕ≥дставивши значенн¤ D≈к у базову формулу коеф≥ц≥Їнта мультипл≥кац≥њ експорту, отримаЇмо: (м)ек =  . ѕод≥ливши чисельник ≥ знаменник даного дробу на величину D¬Ќѕ, одержимо: (м)ек = . ” такому випадку: D¬Ќѕ =   . ¬ираз  , ¤к в≥домо, в≥дображаЇ граничну схильн≥сть до споживанн¤. ќчевидно, що при моделюванн≥ стратег≥њ ≥нновац≥йного розвитку сл≥д спиратись на т≥ галуз≥ ≥ товарн≥ потоки, що забезпечуватимуть максимально високу граничну схильн≥сть до споживанн¤. јдже чим б≥льшим буде значенн¤ дробу (при незм≥нност≥ ≥нших параметр≥в), тим б≥льшим стане мультипл≥катор експорту, а тому б≥льшими також будуть прир≥ст ¬Ќѕ та прир≥ст сукупного споживанн¤. ¬ираз ( ) к≥льк≥сно характеризуЇ граничну схильн≥сть до заощадженн¤. ¬раховуючи це, ≥нновац≥йна пол≥тика здобуде усп≥х, ¤кщо вона ор≥Їнтуватиметьс¤ на преференц≥йний розвиток галузей ≥ товарних груп ≥з м≥н≥мальними значенн¤ми граничноњ схильност≥ до заощадженн¤. ¬ираз  характеризуЇ граничну схильн≥сть до ≥нвестуванн¤, ≥ за суттю його можна ≥дентиф≥кувати ¤к обернену величину коеф≥ц≥Їнта мультипл≥кац≥њ ≥нвестиц≥й, ¤кий розробив ейнс. ¬≥домо, що чим б≥льше значенн¤ в≥н отримаЇ (за умов незм≥нност≥ ≥нших параметр≥в), тим вищими будуть показники приросту сусп≥льного продукту ≥ сукупного попиту. “ому проблему вибору товарних поток≥в у моделюванн≥ стратег≥њ ≥нновац≥йного розвитку крањни потр≥бно вир≥шувати шл¤хом пошуку таких галузей ≥ високотехнолог≥чних виробництв, преференц≥йний розвиток ¤ких забезпечуватиме максим≥зац≥ю . «важаючи на вищесказане, економ≥чний зм≥ст виразу маЇ бути в≥домим. ’арактер впливу зм≥н граничноњ схильност≥ до ≥мпорту на обірунтуванн¤ ≥нновац≥йноњ пол≥тики вже було зТ¤совано. Ќа ц≥й п≥дстав≥ виникаЇ можлив≥сть дл¤ подальшоњ конкретизац≥њ й побудови граф≥ка макроеконом≥чноњ р≥вноваги. Ќа попередньому етап≥ сходженн¤ в≥д абстрактного до конкретного (рис. 2) базова кейнс≥анська граф≥чна модель макроеконом≥чноњ р≥вноваги (Ђкейнс≥анський хрестї) була конкретизована ≥з доповненн¤м впливу ≥мпорту. Ќа даному етап≥ вона маЇ набути б≥льш конкретноњ форми виразу з урахуванн¤м впливу також чинника експорту (рис. 3). –озгл¤даючи д≥ю чинника ≥мпорту, ми зТ¤сували, що при вдал≥й ≥мпортн≥й пол≥тиц≥ (м≥н≥мальних значенн¤х загальноњ ≥ галузевоњ комутативност≥ та найнижчих значенн¤х коеф≥ц≥Їнта мультипл≥кац≥њ ≥мпорту) крива сукупного попиту була Ђвипр¤мленаї (наск≥льки њй це дали змогу зробити ефекти мультипл≥кац≥њ та комутативност≥) й набула вигл¤ду кривоњ —ѕ2. «а таких умов точка р≥вноваги зм≥стилась ≥з ≈1 до ≈2, а це означаЇ, що макроеконом≥чна р≥вновага при високоефективн≥й ≥мпортн≥й пол≥тиц≥ була забезпечена б≥льшим, н≥ж ¬Ќѕ1, обс¤гом валового нац≥онального продукту. «балансоване функц≥онуванн¤ макроеконом≥чноњ системи (—ѕ2 = —ѕ–2) почало дос¤гатис¤ за умов, коли валовий нац≥ональний продукт став в≥дпов≥дати значенню ¬Ќѕ2. –исунок 3 ћакроеконом≥чна р≥вновага
з урахуванн¤м мультипл≥кац≥йного ефекту
≥мпорту й експорту та ефекту комутативност≥ 
“епер, конкретизуючи граф≥чну модель макроеконом≥чноњ р≥вноваги, доповнимо њњ д≥Їю чинника експорту. «а умов високоефективноњ експортноњ пол≥тики, що ор≥ЇнтуЇтьс¤ на висок≥ показники загальноњ ≥ галузевоњ комутативност≥ й максимально велик≥ значенн¤ коеф≥ц≥Їнта експортноњ мультипл≥кац≥њ, крива сукупного попиту зм≥ститьс¤ вгору й л≥воруч. ¬она набуде вигл¤ду кривоњ —ѕ3, що в≥дпов≥датиме вищому показников≥ Їмност≥ сукупного попиту. ƒуже важливо, що тепер р≥вновага у точц≥ ≈3 в≥дпов≥датиме ще б≥льшому, н≥ж ран≥ше, обс¤гу валового нац≥онального продукту (¬Ќѕ3), а збалансован≥сть —ѕ3 ≥ —ѕр3 при б≥льшому значенн≥ ¬Ќѕ стане додатковим поштовхом дл¤ позитивних зм≥н у макроеконом≥чн≥й динам≥ц≥. ” п≥дсумку щодо апроксимац≥йноњ модел≥ стратег≥њ товарноњ ≥нновац≥њ можна сформулювати так≥ висновки: моделюванн¤ стратег≥њ ≥нновац≥йного розвитку крањни може бути усп≥шним лише за умови, ¤кщо воно дасть змогу орган≥чно поЇднати д≥ю внутр≥шньоеконом≥чних ≥ зовн≥шньоеконом≥чних чинник≥в; процес моделюванн¤ впливу зовн≥шньоеконом≥чних чинник≥в маЇ передбачати спочатку анал≥з, а тод≥ синтез впливу чинник≥в ≥мпорту й експорту. –езультатом цього маЇ стати зТ¤суванн¤ не т≥льки сут≥, а й форм к≥льк≥сного визначенн¤ ефекту комутативност≥ та ефекту мультипл≥кац≥њ ≥мпорту й експорту. ÷е даЇ змогу обірунтувати методику розрахунку коеф≥ц≥Їнт≥в загальноњ й галузевоњ комутативност≥ та коеф≥ц≥Їнт≥в мультипл≥кац≥њ ≥мпорту й експорту; моделюванн¤ впливу чинника ≥мпорту на ≥нновац≥йну стратег≥ю маЇ супроводжуватись обірунтуванн¤м критер≥њв вибору та ≥мпортних преференц≥й певних галузей ≥ товарних поток≥в. ѕеревагу необх≥дно надавати тим секторам, ¤к≥ гарантуватимуть м≥н≥м≥зац≥ю комутативного ефекту й ¤комога нижч≥ значенн¤ мультипл≥кац≥њ ≥мпорту; моделюванн¤ впливу чинника експорту даЇ змогу довести, що преференц≥йного розвитку мають набути галуз≥ й т≥ високотехнолог≥чн≥ виробництва, що забезпечують максимальний комутативний ефект; характеризуютьс¤ ¤комога вищими значенн¤ми мультипл≥кац≥њ експорту; гарантують максимально високий показник граничноњ схильност≥ до споживанн¤; передбачають ¤комога нижч≥ значенн¤ граничноњ схильност≥ до заощадженн¤; мають максимально високий коеф≥ц≥Їнт мультипл≥кац≥њ ≥нвестиц≥й. ”се вищесказане даЇ змогу, ≥нтегруючи зовн≥шньоеконом≥чн≥ та внутр≥шньоеконом≥чн≥ чинники, не лише забезпечити позитивну спр¤мован≥сть показник≥в макроеконом≥чноњ динам≥ки, а й гарантувати п≥дтриманн¤ загальноњ макроеконом≥чноњ р≥вноваги, долаючи при цьому на¤вн≥ диспропорц≥њ та структурн≥ деформац≥њ нашоњ економ≥чноњ системи.
Ћ≥тература јнал≥тична записка ѕТ¤тоњ м≥жнародноњ конференц≥њ Ђѕроблеми економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ ”крањни в ™вропейський —оюз: Ївропейськ≥ студ≥њї // ¬≥сник “јЌ√. Ц “ерноп≥ль, 2000. Ц є 15. ейнс ƒж. ћ. ќбща¤ теори¤ зан¤тости, процента и денег. Ц ћ.: √елиос, 1999. Ц —. 89Ц130. —авельЇв ™. ¬. ћ≥жнародна економ≥ка: теор≥¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ ≥ ф≥нанс≥в: ѕ≥дручник. Ц “ерноп≥ль: ≈коном≥чна думка, 2001. Ц —. 116.
Ќазва: ≤нновац≥йна стратег≥¤ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2849 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
