ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ≤нновац≥йна стратег≥¤ ”крањни

або

D¬Ќѕ =.

¬ищенаведен≥ формули можна трактувати ¤к р≥зн≥ вирази коеф≥ц≥Їнта мультипл≥кац≥њ ≥мпорту. „им в≥н вищий, тим менш≥ можливост≥ дл¤ приросту валового нац≥онального продукту й зростанн¤ Їмност≥ сукупного попиту. Ќа ц≥й п≥дстав≥ базовий граф≥к макроеконом≥чноњ р≥вноваги можна подати у б≥льш конкретному вигл¤д≥ (рис. 2).

–исунок 2

ћакроеконом≥чна р≥вновага з урахуванн¤м
мультипл≥кац≥йного ефекту ≥мпорту

Ћ≥н≥¤ сукупного попиту п≥сл¤ цього набуде вигл¤ду вигнутоњ кривоњ (—ѕ1). “ака вигнут≥сть ≥ була спричинена мультипл≥кац≥йним ефектом ≥мпорту. ’оча при зростанн≥ ¬Ќѕ сукупний попит зб≥льшуЇтьс¤, зростанн¤ стаЇ Ђзгасаючимї, що негативно вплине на макроеконом≥чну динам≥ку й р≥вновагу. ћакроеконом≥чна р≥вновага тепер забезпечуватиметьс¤ при валовому нац≥ональному продукт≥, ¤кий буде меншим в≥д ¬Ќѕ0 ≥ дор≥внюватиме лише обс¤гу ¬Ќѕ1. ÷¤ обставина маЇ безпосереднЇ в≥дношенн¤ до зовн≥шньоеконом≥чних аспект≥в стратег≥њ економ≥чного розвитку крањни.

¬раховуючи вплив ≥мпорту, обовТ¤зково необх≥дно обірунтувати, ¤ким саме товарним групам варто надати перевагу. якщо вони будуть обран≥ без урахуванн¤ мультипл≥кац≥йного ефекту ≥мпорту, то, по-перше, з надходжень в≥д експорту дедал≥ б≥льшу частину доведетьс¤ в≥длучати в≥д стимулюванн¤ галузей та виробництв, ¤к≥ забезпечують крањн≥ ≥нновац≥йн≥ прориви ≥ просуванн¤ Ђпроривних технолог≥йї на св≥тов≥ ринки.

ѕо-друге, за умов високого коеф≥ц≥Їнта мультипл≥кац≥њ ≥мпорту спрацьовуватиме також комутативний ефект[1]. «окрема, п≥дприЇмства вих≥дноњ ланки, функц≥онуванн¤ ¤ких гарантуЇ необх≥дну Їмн≥сть внутр≥шнього ринку, обовТ¤зково в≥дчують деф≥цит ≥нвестиц≥й, а це, безперечно, негативно в≥добразитьс¤ на обс¤гах попиту на ринках споживчих товар≥в.  р≥м цього, поглибитьс¤ диспропорц≥¤ внутр≥шнього й зовн≥шнього сектор≥в економ≥ки, б≥льш загрозливою стане диспропорц≥йн≥сть курсу нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ на зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х ринках.

ѕо-третЇ, ≥гноруванн¤ в≥дм≥нностей у коеф≥ц≥Їнтах мультипл≥кац≥њ ≥мпорту р≥зних товарних груп ≥ на ц≥й п≥дстав≥ неправильний виб≥р пол≥тики ≥мпорту означатиме створенн¤ додаткових перешкод дл¤ позитивноњ спр¤мованост≥ макроеконом≥чноњ динам≥ки. јдже тепер загальна макроеконом≥чна р≥вновага Ц збалансован≥сть сукупного попиту ≥ сукупноњ пропозиц≥њ Ц забезпечуватиметьс¤ при менших обс¤гах ¬Ќѕ. Ѕудь-¤к≥ перевищенн¤ ¬Ќѕ (дос¤гнут≥, наприклад, за рахунок використанн¤ ≥нших чинник≥в) означатимуть порушенн¤ макроеконом≥чноњ р≥вноваги й виникненн¤ Ђрозриву безроб≥тт¤ї (рис. 2).

“ак, у середин≥ 1990-их рр. ”крањна погодилась на значну закуп≥влю ≥мпортноњ техн≥ки, особливо зернозбиральних комбайн≥в. ѕерв≥сна ≥мпортна закуп≥вл¤ породила потужну ланцюгову реакц≥ю, що спровокувало багатократне зб≥льшенн¤ ≥мпорту (прич≥пн≥ знар¤дд¤, комплектуюч≥, запасн≥ частини тощо).

ƒавс¤ взнаки ефект, ¤кий ми пропонуЇмо назвати комутативним. ” наведеному приклад≥ в≥н ви¤вивс¤ надто потужним, що негативно в≥добразилось на обс¤гах сукупного попиту ≥ можливост¤х динам≥чного розвитку дуже великоњ к≥лькост≥ в≥тчизн¤них виробник≥в у металург≥њ, металопрокат≥, машинобудуванн≥, електроприладобудуванн≥ тощо. ≤ все це тому, що принципово неправильною ви¤вилась сама пол≥тика ≥мпорту. «овс≥м не було враховано те, що ц¤ товарна група маЇ в ”крањн≥ один ≥з найвищих коеф≥ц≥Їнт≥в мультипл≥кац≥њ ≥мпорту та значно вищ≥ в≥д середн≥х показники загальноњ ≥ галузевоњ комутативност≥.

 оеф≥ц≥Їнт загальноњ комутативност≥ ( ком.заг.) пропонуЇмо розрахувати за формулою:

 ком.заг. = ,

де D¬¬ѕ Ц абсолютний прир≥ст ¬¬ѕ за анал≥зований пром≥жок часу (р≥к або пТ¤ть рок≥в);

¬¬ѕ0 Ц обс¤г ¬¬ѕ у базовому роц≥;

D¬¬ѕ(≥) Ц абсолютна величина приросту доданоњ вартост≥, створеноњ за анал≥зований пер≥од часу в ≥-й галуз≥;

¬¬ѕ(≥)0 Ц величина доданоњ вартост≥ ≥-њ галуз≥, отриманоњ у базовому роц≥.

”с≥ чотири компоненти формули дл¤ ел≥м≥нуванн¤ впливу зм≥ни ц≥н в анал≥зованому пер≥од≥ потр≥бно скоригувати з застосуванн¤м дефл¤тора. ƒл¤ усуненн¤ впливу чинник≥в короткотерм≥новоњ д≥њ й не повТ¤заних з ефектом комутативност≥ розрахунки варто проводити, враховуючи зм≥ни за певний пер≥од часу (пТ¤ть ≥ б≥льше рок≥в).

–озрахований таким чином коеф≥ц≥Їнт дасть змогу визначити, ¤к зм≥нюЇтьс¤ (зм≥ну можна подати у в≥дсотковому вираз≥) ≥ реагуЇ ¬¬ѕ на кожен пункт (процент, пром≥лю) зм≥ни валового внутр≥шнього продукту (за величиною доданоњ вартост≥), створеного у певн≥й (наприклад, ≥-й) галуз≥. „им в≥н буде вищим, тим щ≥льн≥шим ≥ радикальн≥шим у сенс≥ зм≥н ви¤вл¤Їтьс¤ звТ¤зок даноњ галуз≥ з ус≥Їю макроеконом≥чною системою.

 оеф≥ц≥Їнт галузевоњ комутативност≥ ( ком.гал.) можна розрахувати за формулою:

 ком.гал. = ,

де D¬¬ѕ(j) Ц абсолютна величина приросту доданоњ вартост≥, створеноњ в j-й галуз≥ (або у комплекс≥ певних галузей за анал≥зований пер≥од);

¬¬ѕ(j)о Ц величина доданоњ вартост≥ j-њ галуз≥ (або комплексу певних галузей), створеноњ у базовому роц≥.

якщо коеф≥ц≥Їнт загальноњ комутативност≥ в≥дображаЇ щ≥льн≥сть ≥ характер зм≥н обс¤гу виробництва окремоњ галуз≥ та глибину впливу на загальний макроеконом≥чний ефект (¬¬ѕ крањни), то коеф≥ц≥Їнт галузевоњ комутативност≥ даЇ змогу к≥льк≥сно визначити ступ≥нь впливу зм≥н в обс¤гах виробництва ≥-њ галуз≥ на зм≥ну величини ¬¬ѕ j-њ галуз≥ (або певного галузевого комплексу).

¬≥дТЇмне значенн¤ коеф≥ц≥Їнта означатиме, що за умов зростанн¤ обс¤гу (або процентноњ частки) ≥-њ галуз≥ прир≥ст обс¤гу виробництва (або абсолютне значенн¤ ефекту) ≥-њ галуз≥ чи певного галузевого комплексу зменшуЇтьс¤. ≤ навпаки Ц при зменшенн≥ зб≥льшуЇтьс¤. якщо ж числове значенн¤ коеф≥ц≥Їнта (в≥дТЇмне або додатне) наближатиметьс¤ до нул¤, то це св≥дчитиме про дуже слабкий р≥вень комутативност≥ галузей. „им в≥н вищий, тим щ≥льн≥ший звС¤зок даноњ галуз≥ з ус≥Їю макроеконом≥чною системою ≥ тим глибшими Ї њњ перетворенн¤ та в≥дозм≥ни. «м≥на обс¤гу (або темп≥в приросту) виробництва в одн≥й галуз≥ спричинить зм≥ни у тому ж напр¤мку ≥ значною м≥рою в ≥нш≥й галуз≥ чи галузевому комплекс≥.

“аким чином, коли розробл¤ють зовн≥шньоеконом≥чн≥ аспекти ≥нновац≥йного розвитку, то при обірунтуванн≥ пол≥тики ≥мпорту необх≥дно обирати так≥ товарн≥ групи, ¤к≥ даватимуть м≥н≥мальний комутативний ефект та матимуть ¤комога нижчий коеф≥ц≥Їнт мультипл≥кац≥њ ≥мпорту. “≥льки за таких умов вдаЇтьс¤ Ђвипр¤митиї криву сукупного попиту ≥ максимально наблизити њњ траЇктор≥ю (—ѕ2) до пр¤моњ —ѕ[2].

—л≥д зважити на те, що р≥вновага у точц≥ ≈2 в≥дпов≥датиме б≥льшому обс¤гов≥ валового нац≥онального продукту (¬Ќѕ2), а збалансован≥сть —ѕ2 ≥ —ѕр2 при б≥льшому значенн≥ ¬Ќѕ стимулюватиме позитивну макроеконом≥чну динам≥ку.

” моделюванн≥ процес≥в впливу зовн≥шньоеконом≥чного чинника на стратег≥ю ≥нновац≥йного розвитку не менш важливим Ї зС¤суванн¤ характеру ви¤ву чинника експорту. √оловна проблема зводитьс¤ до того, щоб обірунтувати, ¤к≥ галуз≥, види виробництв ≥ товарн≥ групи необх≥дно вид≥лити та простимулювати дл¤ забезпеченн¤ держав≥ високоефективного просуванн¤ ≥нновац≥йних товар≥в на св≥тов≥ ринки.

« точки зору стратег≥њ ≥нновац≥йного розвитку, помилковим Ї твердженн¤, що будь-¤ка ≥нновац≥йна розробка, ¤кщо вона зд≥йснюЇ ≥нновац≥йний прорив, уже лише на ц≥й п≥дстав≥ заслуговуЇ пр≥оритетного статусу. ќдн≥Їњ такоњ умови недостатньо. “ому дл¤ обірунтуванн¤ критер≥њв вибору необх≥дно розгл¤нути характер ≥ механ≥зм впливу експорту на конструюванн¤ високоефективного функц≥онуванн¤ ≥нновац≥йноњ пол≥тики. ƒл¤ цього введемо пон¤тт¤ Ђгранична схильн≥сть до експортуї (√—≈к). –озрахувати р≥вень √—≈к можна на основ≥ сп≥вв≥дношенн¤ приросту експорту (D≈к) до приросту валового нац≥онального продукту:

√—≈к = .

√ранична схильн≥сть до експорту показуЇ, ¤ку частину приросту ¬Ќѕ використовують дл¤ забезпеченн¤ приросту експорту. —л≥д зважити на те, що, на в≥дм≥ну в≥д чинника ≥мпорту, зм≥на обс¤гу експорту та зм≥на валового нац≥онального продукту ≥ сукупного попиту перебувають у пр¤м≥й залежност≥. ƒо того ж цей звТ¤зок супроводжуЇтьс¤ ефектом мультипл≥кац≥њ експорту. —уть його пол¤гаЇ у тому, що початков≥ експортн≥ замовленн¤ детерм≥нують прир≥ст доход≥в ≥ особи, ≥ ф≥рми, ≥ держави. «а умов певного р≥вн¤ граничноњ схильност≥ до споживанн¤ частина доход≥в витрачаЇтьс¤ на додатков≥ споживч≥ товари, додатков≥ засоби виробництва, додаткову державну закуп≥влю, зумовлюючи прир≥ст виробничого потенц≥алу експортних галузей. ќбс¤г експорту зд≥йснить вторинне (хоча й менше) зростанн¤, знову зумовлюючи додатков≥ прирости доход≥в, ≥ ситуац≥¤ розвиватиметьс¤ за тим самим сценар≥Їм.

ќтже, перв≥сн≥ зм≥ни експорту (так само, ¤к зм≥ни ≥нвестиц≥й у мультипл≥кац≥йн≥й модел≥ ƒж. ћ.  ейнса) зумовл¤ть ланцюгову реакц≥ю, що, звужуючись ≥з кожним черговим циклом, усе ж забезпечить ефект багатократного посиленн¤ початкових зм≥н. ¬раховуючи пр¤мий характер залежност≥ ¬Ќѕ в≥д експорту ≥ на¤вн≥сть мультипл≥кац≥йного ефекту, сам прир≥ст сусп≥льного продукту можна подати таким чином:

1	2	3	4

Ќазва: ≤нновац≥йна стратег≥¤ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2849 прочитано)