ћ≥жнародн≥ в≥дносини > –егулюванн¤ м≥жнародних торг≥вельних в≥дносин, передбачених угодою √ј““

–егулюванн¤ м≥жнародних торг≥вельних в≥дносин, передбачених угодою √ј““

ƒл¤ будь-¤коњ крањни роль зовн≥шньоњ торг≥вл≥ важко переоц≥нити. ѕо визначенню ƒж. —акса, Ђеконом≥чний усп≥х будь-¤коњ крањни св≥ту ірунтуЇтьс¤ на зовн≥шн≥й торг≥вл≥. ўе жодн≥й крањн≥ не удалос¤ створити здорову економ≥ку, ≥золювавши в≥д св≥товоњ економ≥чноњ системиї.

“радиц≥йною ≥ найб≥льш розвинутою формою м≥жнародних економ≥чних в≥дносин Ї зовн≥шн¤ торг≥вл¤. Ќа долю торг≥вл≥ приходитьс¤ близько 80 в≥дсотк≥в усього обс¤гам м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.

ћ≥жнародна торг≥вл¤-найстарша форма м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. ¬она ≥снувала ще за довго до формуванн¤ св≥тового господарства ≥ була його безпосередньою попередницею. —аме розвиток м≥жнародноњ торг≥вл≥ створило економ≥чн≥ умови дл¤ розвитку машинного виробництва, що найчаст≥ше могло рости лише на баз≥ ≥мпортноњ сировини ≥ масового заморського попиту.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ займаЇ ведуче м≥сце в систем≥ всесв≥тн≥х економ≥чних в≥дносин. ћ≥жнародноњ торговий обм≥н Ї одночасно ≥ передумовою, ≥ насл≥дком м≥жнародного под≥лом прац≥, виступаЇ важливим фактором формуванн¤ ≥ функц≥онуванн¤ св≥тового господарства. ” своњй ≥сторичн≥й еволюц≥њ в≥н пройшов шл¤х в≥д одиничних зовн≥шньоторговельних операц≥й до довгострокового великомасштабного торгово-економ≥чного сп≥вроб≥тництва. ¬ умовах Ќ“– м≥жнародний торговий обм≥н здобуваЇ усе б≥льше значенн¤. —воЇр≥дн≥сть цих процес≥в у п≥сл¤воЇнний пер≥од особливо рельЇфно в≥дкриваЇтьс¤ при анал≥з≥ довгострокових тенденц≥й, особливостей, форм ≥ метод≥в сп≥льноњ торг≥вл≥.

” сучасних умовах активна участь крањни у св≥тов≥й торг≥вл≥ зв'¤зано з≥ значними перевагами: воно дозвол¤Ї б≥льш ефективно використовувати на¤вн≥ в крањн≥ ресурси, прилучитис¤ до св≥тових дос¤гнень науки ≥ техн≥ки, у б≥льш стиснутий терм≥н зд≥йснити структурну перебудову своЇњ економ≥ки, а також б≥льш повно ≥ р≥зноман≥тно задовольн¤ти потреби населенн¤.

” цьому зв'¤зку значний ≥нтерес представл¤Ї вивченн¤ регулюванн¤ торгових в≥дносин. ќсобливу значим≥сть ц¤ проблема маЇ дл¤ ”крањни й ≥нших крањн, що встали на шл¤х створенн¤ розвитий ринковоњ економ≥ки, ор≥Їнтованоњ на активну участь у св≥тов≥й торг≥вл≥.

ћ≥жнародна торг≥вл¤ Ї центральною ланкою в складн≥й систем≥ св≥тових господарських зв'¤зк≥в, опосередковуючи практично ус≥ види м≥жнародного под≥лу прац≥ ≥ зв'¤зуючи вс≥ крањни св≥ту в Їдину м≥жнародну економ≥чну систему. ¬она ¤вл¤Ї собою сукупн≥сть зовн≥шньоњ торг≥вл≥ вс≥х крањн св≥ту, а њњ обс¤г п≥драховуЇтьс¤ шл¤хом п≥дсумовуванн¤ обс¤г≥в експорту.

—труктурн≥ зрушенн¤, що в≥дбуваютьс¤ в економ≥ц≥ крањн п≥д впливом Ќ“–, спец≥ал≥зац≥¤ ≥ кооперуванн¤ промислового виробництва п≥дсилюють взаЇмод≥ю нац≥ональних господарств. ÷е спри¤Ї актив≥зац≥њ м≥жнародноњ торг≥вл≥. ћ≥жнародна торг≥вл¤ опосередковуюча рух ус≥х м≥ждержавних товарних поток≥в, росте швидше виробництва. ¬≥дпов≥дно до досл≥джень зовн≥шньоторговельного обороту, на кожн≥ 10% роста св≥тового виробництва приходитьс¤ 16% зб≥льшенн¤ обс¤гу св≥товоњ торг≥вл≥. “им самим створюютьс¤ б≥льш спри¤тлив≥ умови дл¤ його розвитку.  оли ж у торг≥вл≥ в≥дбуваютьс¤ збоњ, спов≥льнюЇтьс¤ ≥ розвиток виробництвам

ѕ≥д терм≥ном Ђзовн≥шн¤ торг≥вл¤ї розум≥Їтьс¤ торг≥вл¤ ¤коњ-небудь крањни з ≥ншими крањнами, що складаЇтьс¤ з оплачуваного ввозу (≥мпорту) ≥ оплачуваного вивозу (експорту) товар≥в.

јнал≥зуючи процеси, що прот≥кають у св≥тов≥й торг≥вл≥, варто п≥дкреслити, що л≥берал≥зац≥¤ Ї њњ основною тенденц≥Їю. ¬≥дбулос¤ значне зниженн¤ р≥вн¤ митних податк≥в, скасован≥ багато обмежень, квоти ≥ т.п. ќднак ≥снуЇ ц≥лий р¤д проблем. ќдна з основних - наростанн¤ протекц≥он≥стських тенденц≥й на р≥вн≥ економ≥чних угруповань, торгово-економ≥чних блок≥в крањн, багато в чому конфронтуючих один одному.

—клад дев'¤ти найб≥льших м≥жнародних рег≥ональних торгових блок≥в представлен≥ нижче:

™вропейський союз (™—) - јвстр≥¤, Ќ≥меччина, ¬еликобритан≥¤, ≤тал≥¤, ≤рланд≥¤, ‘ранц≥¤, ≤спан≥¤, ѕортугал≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤, Ўвец≥¤, ƒан≥¤, Ѕельг≥¤, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, √рец≥¤.

™вропейськ≥ сп≥втовариства (™—), чи так називаний Ђ«агальний ринокї Ї об'Їднанн¤м держав, що прагнуть до пол≥тичноњ й економ≥чноњ Їдност≥ при частковому в≥дмовленн≥ в≥д своњх нац≥ональних суверен≥тет≥в.  рањни - члени Ђ«агального ринкуї вважають себе ¤дром майбутн≥х —получених Ўтат≥в ™вропи.

” Ђ«агальний ринокї вход¤ть:

- ™вропейське об'Їднанн¤ вуг≥лл¤ ≥ стали (в≥дпов≥дний догов≥р набрав сили в 1952 роц≥).

- ™вропейське економ≥чне сп≥втовариство (догов≥р набрав сили в 1958 роц≥).

÷≥ договори були доповнен≥ ≥ розширен≥ так називаними ™диними ™вропейськими јктами, що вступили в силу в 1978 роц≥. ™дин≥ ™вропейськ≥ јкти Ї базою пол≥тичного сп≥вроб≥тництва крањн-член≥в Ђ«агального ринкуї.

ѕершим кроком у реал≥зац≥њ ц≥лей Ђ«агального ринкуї з'¤вилос¤ створенн¤ в≥льного Їдиного ринку, ≥ншими словами зд≥йсненн¤ торг≥вл≥ без взаЇмних мит, установленн¤ товарних контингент≥в, ≥ введенн¤ ≥нших обмежень. ќдночасно з цим була введена Їдина система митних податк≥в стосовно трет≥х крањн (митна ун≥¤).

2. ѕ≥вн≥чноамериканська угода про в≥льну торг≥влю (Ќј‘“ј) - —Ўј,  анада, ћексика.

3. ™вропейська јсоц≥ац≥¤ в≥льноњ торг≥вл≥ (≈ј—“) - ≤сланд≥¤, Ќорвег≥¤, Ўвейцар≥¤, Ћ≥хтенштейн.

4. јз≥атсько-“ихоокеанське економ≥чне сп≥вроб≥тництво (ј“≈—) - јвстрал≥¤, Ѕруней, ћалайз≥¤, —≥нгапур, “ањланд, Ќова «еланд≥¤, ѕапуа нова √в≥не¤, ≤ндонез≥¤, ‘≥л≥пп≥ни, “айвань, √онконг, япон≥¤, ѕ≥вденна  оре¤,  итай,  анада, —Ўј, ћексика, „ил≥.

5. Ђћеркосурї - Ѕразил≥¤, јргентина, ѕарагвай, ”ругвай.

6. ѕ≥вденноафриканський ком≥тет розвитку (—јƒ ) - јнгола, Ѕотсвана, Ћесото, ћалав≥, ћозамб≥к, ћаврик≥й, Ќам≥б≥¤, ѕј–, —ваз≥ленд, “анзан≥¤, «≥мбабве.

7. «ах≥дно-африканський економ≥чний ≥ валютний союз (ё≈ћќј) -  ≥т‑ дТ≤вуар, Ѕурк≥на-‘асо, Ќ≥гер≥¤, “ого, —енегал, Ѕен≥н, ћал≥.

8. ѕ≥вденно-аз≥атська асоц≥ац≥¤ рег≥онального сп≥вроб≥тництва (—јј– ) - ≤нд≥¤, ѕакистан, Ўри Ћанка, Ѕангладеш, ћальдиви, Ѕутан, Ќепал.

9. јндский пакт - ¬енесуела,  олумб≥¤, ≈квадор, ѕеру, Ѕол≥в≥¤.

ƒо формуванн¤ под≥бних блок≥в привод¤ть об'Їктивн≥ процеси пол≥тичного, економ≥чного, ≥сторичного характеру. јктив≥зац≥¤ таких процес≥в, з одного боку, спри¤Ї розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ (у рамках зон, блок≥в, рег≥он≥в), а з ≥ншого боку - створюЇ дл¤ нењ р¤д перешкод, властивих будь-¤кому закритому формуванню. Ќа шл¤ху до Їдиноњ, глобальноњ системи св≥тового ринку лежить ще багато перешкод ≥ протир≥ч, що будуть виникати в ход≥ взаЇмод≥њ торгово-економ≥чних угруповань один з одним.

–озпод≥л ризик≥в м≥ж продавцем ≥ п≥дприЇмством виробл¤Їтьс¤ на основ≥ м≥жнародних торгових умов, установлених ћ≥жнародною торговельною палатою, так званих Ђ≤нкотермсї.

÷их м≥жнародних торгових умов нараховуЇтьс¤ досить багато. ¬они часто п≥ддаютьс¤ зм≥нам ≥ регул¤рно публ≥куютьс¤ ћ≥жнародною торговельною палатою. „отирнадц¤ть найб≥льш важливих умов:

Ђex worksї, Ђfree carrierї, ЂFOR/FOTї, ЂFOB airportї, ЂFASї, ЂFOBї, ЂC&Fї, Ђfreight/carriage paid toї, Ђfreight/carriage and insurance paid toї, Ђex shipї, Ђex quayї, Ђdelivered at frontierї, Ђdelivered duty paidї.

 ожне з умов Ђ»нкотермсї позначаЇ особливий розпод≥л ризик≥в, витрат ≥ в≥дпов≥дальност≥ м≥ж продавцем ≥ покупцем, починаючи з т≥Їњ умови, в≥дпов≥дно до ¤кого ус≥ види в≥дпов≥дальност≥ покладаютьс¤ на покупц¤, ≥ к≥нчаючи ≥ншою крайн≥стю, коли, навпаки, ус≥ входить у в≥дпов≥дальн≥сть продавц¤.

¬ажливу роль у регулюванн≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥, в усуненн≥ перешкод дл¤ њњ розвитку, њњ л≥берал≥зац≥њ грають м≥жнародн≥ економ≥чн≥ орган≥зац≥њ. ќдна з основних орган≥зац≥й такого роду - √енеральна угода про тарифи ≥ торг≥влю (√ј““). ƒогов≥р про створенн¤ √ј““ був п≥дписаний 23 крањнами в 1947 р. ≥ набрав сили в 1948 р. 31 грудн¤. 1995 р. √ј““ припинила своЇ ≥снуванн¤, модиф≥кувавши у ¬сесв≥тню торгову орган≥зац≥ю (¬“ќ).

√ј““ - багатосторонню м≥жнародну угоду, що м≥стить принципи, правов≥ норми, правила веденн¤ ≥ державного регулюванн¤ взаЇмноњ торг≥вл≥ крањн-учасниць. √ј““ була одн≥Їњ з найб≥льших м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥й, сфера д≥¤льност≥ ¤коњ охоплювала 94% обс¤гу св≥товоњ торг≥вл≥.

ƒ≥¤льн≥сть √ј““ зд≥йснювалас¤ за допомогою багатоб≥чних переговор≥в, що поЇднувалис¤ в раунди. « початку роботи √ј““ було проведено 8 раунд≥в, результати ¤ких привели до дес¤тикратного скороченн¤ середнього мита. ѕ≥сл¤ 2-й св≥товоњ в≥йни вона складала 40%, у середин≥ 9ќ-х рок≥в - близько 4%.

√енеральне угода з тариф≥в ≥ торг≥вл≥ (General Agreement on Tariffs and Trade) Ч це багатоб≥чний догов≥р, що встановлюЇ загального правила зд≥йсненн¤ м≥жнародних торгових угод, прийн¤тих б≥льш 100 державами.

ќб'Їктивна потреба м≥жнародного регулюванн¤ торг≥вл≥ за допомогою норм ≥ правил з'¤вилас¤ в п≥сл¤воЇнний пер≥од. ¬она вилилас¤ в п≥дписанн¤ тимчасовоњ угоди з питань тариф≥в ≥ торг≥вл≥ (√ј““), що набрало сили 1 с≥чн¤ 1948 року.

√ј““ використовуЇ 3 фундаментальних принципи, за допомогою ¤ких вона прагнути дос¤гти своЇњ мети Ч л≥берал≥зац≥њ св≥товоњ торг≥вл≥.

ѕринцип недискрим≥нац≥њ, виражений у так називаному застереженн≥ про найб≥льше сприйтливих нац≥њ в ст.1 √ј““. «наченн¤ ц≥Їњ угоди пол¤гаЇ в тому, що ¤кщо в ход≥ двосторонн≥х переговор≥в сторона, що договорюЇ, представл¤Ї ≥нш≥й сторон≥ тарифн≥ п≥льги, то, на так≥ ж п≥льги, у принцип≥, мають право вс≥ ≥нш≥ догов≥рн≥ сторони.

ƒогов≥рна сторона вправ≥ використовувати т≥льки ≥мпортн≥ тарифи в тих випадках, коли це необх≥дно дл¤ захисту м≥сцевоњ промисловост≥. Ќетарифн≥ м≥ри, так≥ ¤к к≥льк≥сн≥ обмеженн¤ (квоти) чи стандарти, що нос¤ть дискрим≥нац≥йний характер стосовно ≥мпортних товар≥в, у принцип≥ заборонен≥.

1	2	3

Ќазва: –егулюванн¤ м≥жнародних торг≥вельних в≥дносин, передбачених угодою √ј““
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3759 прочитано)