ћ≥жнародн≥ в≥дносини > –егулюванн¤ м≥жнародних торг≥вельних в≥дносин, передбачених угодою √ј““

” м≥жнародн≥й торг≥вл≥ режим найб≥льшого спри¤нн¤ означаЇ пор¤док, при ¤кому р≥вень митних пошлин ≥ ≥нших збор≥в, ст¤гнутих при ≥мпорт≥ товар≥в ≥з крањни, що користаЇтьс¤ таким режимом, не повинний бути вище аналог≥чних пошлин ≥ збор≥в, що накладаютьс¤ на товари будь-¤коњ ≥ншоњ крањни. “е ж в≥дноситьс¤ ≥ до р≥зним, зв'¤заним з торг≥влею формальност¤ми ≥ процедурам. ≤ншими словами режим найб≥льшого спри¤нн¤ передбачаЇ лише р≥вний з ≥ншими торговими партнерами (не дискрим≥нац≥йний) статус, а не ¤к≥-небудь особлив≥ претенз≥њ ≥ п≥льги. –ежим найб≥льшого спри¤нн¤ представл¤Їтьс¤ на взаЇмн≥й основ≥, ¤к правило в рамках двосторонн≥х ≥ багатоб≥чних торгових договор≥в ≥ угод ≥ Ї загальноприйн¤тою нормою в м≥жнародн≥й торг≥вл≥, заф≥ксованоњ в статут≥ √ј““ "будь-¤ка крањна, приЇднуючи до угоди, зобов'¤зуЇтьс¤ забезпечувати дотриманн¤ принцип≥в режиму найб≥льшого спри¤нн¤ стосовно вс≥х ≥нших його учасник≥в".

як правило, р≥вн≥ митного обкладанн¤ вс≥х крањн не залишаютьс¤ незм≥нними, а м≥н¤ютьс¤ в залежност≥ в≥д ступен¤ м≥жнародного под≥лу прац≥, ≥нтеграц≥йних процес≥в ≥ так дал≥. ” ц≥лому ж характерна тенденц≥¤ (дл¤ розвитих крањн, ¤к приклад у розвитку) до поступового зниженн¤ митних податк≥в. “ак за останн≥ 40 рок≥в њхн≥й р≥вень знизивс¤ б≥льш н≥ж на «/4.

2. ƒо загального дл¤ вс≥х крањн формам регулюванн¤ зовн≥шньоторговельноњ д≥¤льност≥ в≥днос¤тьс¤ нетарифн≥ м≥ри. ¬≥дпов≥дно до прийн¤того в ќќЌ класиф≥кац≥њ до них в≥днос¤тьс¤ м≥ри, спр¤мован≥ на непр¤ме й адм≥н≥стративне обмеженн¤ ≥мпорту з метою захисту визначених галузей нац≥онального виробництва. —юди в≥днос¤тьс¤: л≥цензуванн¤ ≥ контенгуванн¤ ≥мпорту, антидемп≥нгов≥ ≥ компенсац≥йн≥ мита, ≥мпортн≥ депозити, так називан≥ "добров≥льн≥ експортн≥ обмеженн¤", компенсац≥йн≥ збори, система м≥н≥мальних ≥мпортних ц≥н ≥ т.п. –озгл¤немо основн≥ з них б≥льш докладно.

ѕ≥д л≥ценз≥Їю розум≥Їтьс¤ дозв≥л, видаване державними органами на право т≥Їњ чи ≥ншоњ д≥¤льност≥. —истема л≥ценз≥й виникла ще в пер≥од меркантил≥зму ≥ використовувалас¤ дл¤ регулюванн¤ торгового балансу. ћинуле час зм≥нив њњ характер. «наченн¤ л≥ценз≥њ зросло в пер≥од св≥товоњ кризи 1929-1933 р., а пот≥м Ч п≥д час другоњ св≥товоњ в≥йни. ¬ п≥сл¤воЇнн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ л≥берал≥зац≥¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥, ¤ка призвела до ослабленн¤ рол≥ л≥ценз≥й у регулюванн≥ експорту й ≥мпорту, скороченню к≥лькост≥ л≥цензованих товар≥в.

Ћ≥ценз≥¤ ¤к форма регулюванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ ¤вл¤Ї собою документ на право чи увозу вивозу товар≥в, видавана чи ≥мпортеру експортеру державним органом. ѓњ використанн¤ дозвол¤Ї держав≥ впливати на зовн≥шню торг≥влю крањни, обмежуючи њњ розм≥ри, а в р¤д≥ випадк≥в ≥ ц≥лком заборон¤ючи чи експорт ≥мпорт окремих товар≥в.

–озр≥зн¤ють два основних види зовн≥шньоторговельних л≥ценз≥й:

1.¬≥дкрита генеральна л≥ценз≥¤ (автоматична) Ч це опубл≥коване в печатц≥ дозв≥л в≥дпов≥дного державного органа на чи ув≥з вив≥з товару на певний строк. “овари, включен≥ в список в≥дкритих генеральних л≥ценз≥й, можуть чи увозитис¤ вивозитьс¤ безперешкодно.

2.Ќа чи вив≥з вв≥з ≥нших товар≥в необх≥дне одержанн¤ кожним експортером ≥ндив≥дуальних л≥ценз≥й (неавтоматичн≥), що видаютьс¤ на чи експорт ≥мпорт окремих товар≥в ≥ на строго визначений пер≥од часу.

ѕор¤д з л≥цензуванн¤м застосовуЇтьс¤ таке к≥льк≥сне обмеженн¤, ¤к квотуванн¤ (контенгуванн¤). ÷е обмеженн¤ к≥лькост≥ ≥мпортованих товар≥в визначеного найменуванн¤ ≥ виду. ѕод≥бно протекц≥он≥стським тарифам квоти знижують ≥ноземну конкуренц≥ю на внутр≥шньому ринку у визначен≥й галуз≥.  воти бувають:

Х ≥ндив≥дуальний, обмежуючий ув≥з (вив≥з) в одну конкретну крањну;

Х груповими, що встановлюють обс¤г увозу (вивозу) у визначену групу крањн;

Х глобальними, коли ≥мпорт (експорт) обмежуЇтьс¤ без указ≥вки крањн, на ¤к≥ це обмеженн¤ поширюЇтьс¤.

¬ взаЇмних в≥дносинах справа ≥нод≥ доходила ≥ до введенн¤ ембарго. ≈мбарго-повна заборона на торг≥влю з визначеною державою, на ув≥з визначеного товару. Ќаприклад, п≥сл¤ вторгненн¤ ≤раку в  увейт крањни-члени ќќЌ проголосували за введенн¤ ембарго на ≥ранську нафту.

¬ останн≥ роки м≥ж р≥зними крањнами укладено понад сто угод про "добров≥льне" обмеженн≥ експорту ≥ про встановленн¤ м≥н≥мальних ≥мпортних ц≥н. "ƒобров≥льне" експортне обмеженн¤ - це обмеженн¤, коли ≥ноземн≥ ф≥рми "добров≥льно" обмежують обс¤г свого експорту у визначен≥ крањни. ¬они дають цю згоду проти своЇњ вол≥, у розрахунку на запоб≥ганн¤ б≥льш твердих торгових бар'Їр≥в. “ак, у япон≥њ автомоб≥лебуд≥вництво п≥д погрозою введенн¤ в —Ўј б≥льш високих чи тариф≥в низьких ≥мпортних квот погодилис¤ на введенн¤ "добров≥льних" експортних обмежень на св≥й експорт у —Ўј. —пециф≥ка "добров≥льних" експортних обмежень, ¤к ут≥м, ≥ встановленн¤ м≥н≥мальних ≥мпортних ц≥н пол¤гаЇ в тому, що торговий бар'Їр, що захищаЇ крањну Ч ≥мпортера, уводитьс¤ на границ≥ що експортуЇ, а не ≥мпортуЇ крањною. “ут, наприклад, у випадку, зниженн¤ експортноњ ц≥ни нижче м≥н≥мального р≥вн¤, що ≥мпортуЇ крањна вводить антидемп≥нгове мито, застосуванн¤ ¤кого може унеможливити подальший експорт товар≥в на ринок даноњ крањни.

ƒемп≥нг (англ. dumping буквально - скиданн¤) Ц демп≥нг, продаж товар≥в на зовн≥шн≥х ринках за ц≥нами б≥льш низьким, чим на внутр≥шньому ринку (¤к правило, нижче витрат виробництва), один ≥з засоб≥в конкурентноњ боротьби монопол≥й за зовн≥шн≥ ринки. –≥зновид Ц валютний демп≥нг: експорт товар≥в по пониженим ц≥нах ≥з крањн з≥ знец≥неною валютою в крањни з б≥льш стаб≥льною валютою.

јнтидемп≥нгов≥ мита ¤к нетарифний ≥нструмент регулюванн¤ ≥мпорту застосовуЇтьс¤ при ≥мпорт≥ товару за ц≥нами нижче пропонованих витрат на њхнЇ виробництво.

” де¤ких випадках крањни застосовують так називан≥ компенсац≥йн≥ коли встановлено, що експортер товару одержав державну субсид≥ю на його виробництво. ” де¤ких випадках застосовуЇтьс¤ регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в за допомогою м≥р адм≥н≥стративного характеру, так≥ ¤к: техн≥чн≥ норми ≥ стандарти, митн≥ формальност≥, сан≥тарн≥ ≥ ветеринарн≥ норми, вимоги до упакуванн¤ ≥ марк≥руванн¤ товару ≥ так дал≥.

ѕотр≥бно в≥дзначити, що визначена л≥беризац≥¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ була дос¤гнута. ќднак поле д≥¤льност≥ величезне. ¬елик≥ додатки зусиль знадобл¤тьс¤ на м≥й погл¤д надал≥ удосконаленн≥ митного тарифу - основного ≥нструмента регулюванн¤ ≥мпорту. Ќа сьогодн≥шн≥й день ставки митних податк≥в наст≥льки висок≥, що змушують ≥мпортер≥в шукати обх≥дн≥ шл¤хи митного оформленн¤. ѕриведу к≥лька приклад≥в. ѕрипустимо, що ми хочемо купити за кордоном дорог≥ мебл≥. ћито в цьому випадку 30 %, ѕƒ¬ - 20%. ќсновний плат≥ж, не вважаючи митних збор≥в, у цьому випадку складе 56 % в≥д митноњ вартост≥. Ќабагато г≥рше ситуац≥¤, коли закуповувана мебл≥ дешева. “од≥ мито розраховуЇтьс¤ ¤к 2 ≈ ё за 1 кг. ѕрипустимо, що вантаж коштуЇ 20 000 $, вага вантажу 18 000 кг. ћито складе ~ 39 600 $, ѕƒ¬ в≥дпов≥дно (20 000 + 39 600) * 0,2 = 11 920 $.

“обто сумарний плат≥ж складе 39 600 + 11 920 = 51 520 $. ” результат≥ митного оформленн¤ вантаж подорожчав ~ 2,6 рази, що на м≥й погл¤д н≥¤к не стимулюЇ. “аке положенн¤ речей змушуЇ ≥мпортер≥в або узагал≥ в≥дмовл¤тис¤ в≥д д≥¤льност≥, або вишукувати Ђчорн≥ї чи Ђ с≥р≥ї схеми митного оформленн¤. ” результат≥ чого митниц¤ грошей не доодержуЇ.

јле ¤кщо роль ”крањни у св≥тов≥й торг≥вл≥ невелика, то дл¤ самоњ ”крањни значенн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ сфери дуже ≥стотно. «овн≥шн¤ торг≥вл¤ залишаЇтьс¤ важливим джерелом надходженн¤ ≥нвестиц≥йних товар≥в, а також в≥д≥граЇ велику роль у постачанн≥ населенн¤ ”крањни продовольством ≥ р≥зними товарами. ≤ тому дуже важливо знати регулюванн¤ м≥жнародних торгових в≥дносин.

—писок л≥тератури:

јвдокушин ≈.‘. ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини. Ќавчальний пос≥бник. ћ.: ћаркетинг, 1997.

√ерчикова ».Ќ. ћ≥жнародна комерц≥йна справа: ѕ≥дручник дл¤ ¬узов. ћосква: ёнити. 1996р.

—пиридонов ».ј. —в≥това економ≥ка. ћ.: »Ќ‘–ј-ћ, 1998 р.

“ерещенко —. –егулюванн¤ м≥жнародних торгових угод// ‘≥нансова консультац≥¤. 1997. є 23.13 жовтн¤

‘омичев ¬.». ћ≥жнародна торг≥вл¤. ћ.: »Ќ‘–ј-ћ, 1998 р.

‘омишин —.¬. ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини: Ќавчальний пос≥бник.  ињв.:1997р.

1	2	3

Ќазва: –егулюванн¤ м≥жнародних торг≥вельних в≥дносин, передбачених угодою √ј““
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3759 прочитано)