ћ≥жнародн≥ в≥дносини > –егулюванн¤ м≥жнародних торг≥вельних в≥дносин, передбачених угодою √ј““
≤снуЇ розвита система дозволу торгових суперечок. ” реал≥зац≥њ цих принцип≥в √ј““ допускаютьс¤ численн≥ виключенн¤, особливо на користь митних союз≥в ≥ зон в≥льноњ торг≥вл≥ ст.24, при надзвичайних обставинах ст. 19, в ≥нтересах крањн, що розвиваютьс¤ Ч ст.18 ≥ ≥н. ” рамках √ј““ вироблений механ≥зм спостереженн¤ за реал≥зац≥Їю рекомендац≥й ≥ р≥шень нарад експортер≥в. ≤нституц≥ональний апарат √ј““ Ч м≥стить у соб≥ пер≥одичн≥ сес≥њ, рада, що складаЇтьс¤ з представник≥в держав-член≥в ≥ секретар≥ат, розташований у ∆енев≥. ќсновне значенн¤ в д≥¤льност≥ √ј““ маЇ задача чи л≥кв≥дац≥њ скороченн¤ митних податк≥в. ѕост≥йна активна робота в цьому напр¤мку дозволила скоротити середню величину митних податк≥в у промислово розвитих крањн з 40-60% у 1945-1947р. до 3-5% до к≥нц¤ 80-х рок≥в. ƒинам≥ку торгових переговор≥в щодо скороченн¤ митних бар'Їр≥в показуЇ таблиц¤ 1. ќдночасно з≥ зменшенн¤м величин митних податк≥в були дос¤гнут≥ визначен≥ усп≥хи в ун≥ф≥кац≥њ правил ≥ умов њхнього застосуванн¤. ” " одекс≥ по техн≥чних бар'Їрах у торг≥вл≥", прийн¤тому в ход≥ "“ок≥о-раунду", поставлена задача усуненн¤ дискрим≥нац≥йного впливу стандарт≥в ≥ техн≥чних бар'Їр≥в у торг≥вл≥, марк≥руванн≥, сертиф≥кац≥њ й ≥спит≥ товару. Ќайб≥льш важливим Ї угода про обм≥н ≥нформац≥Їю, про пропоноване введенн¤ нових стандарт≥в, техн≥чних вимог, систем сертиф≥кац≥њ. Ќовим моментом у д≥¤льност≥ √ј““ стали переговори по л≥берал≥зац≥њ торг≥вл≥ послугами, що почалис¤ на ”ругвайському раунд≥. “аким чином, √ј““ Ч це породжений поточним ходом под≥й ≥нститут ¤кий уз¤в на себе задач≥ нац≥ональноњ орган≥зац≥њ ≥ дом≥гс¤ загального визнанн¤ в п≥вноч≥ координац≥њ м≥жнародноњ торг≥вл≥. “аблиц¤ 1.ѕерел≥к торгових (1947-1994 р.) переговор≥в | ћ≥сце в≥дкритт¤ ≥ проведенн¤ переговор≥в | –оки | ќсновний зм≥ст | | ∆енева (Ўвейцар≥¤) | 1947 | «ниженн¤ митних тариф≥в | | јннес≥ (‘ранц≥¤) | 1949 | «ниженн¤ митних тариф≥в | | “орк≥ (јнгл≥¤) | 1950 | «ниженн¤ митних тариф≥в | | ∆енева | 1956 | «ниженн¤ митних тариф≥в | | ∆енева | 1960-1961 | «ниженн¤ митних тариф≥в | | ∆енева | 1964-1967 ( еннед≥-раунд) | «ниженн¤ тариф≥в, розробка антидемп≥нгового кодексу | | “ок≥о (япон≥¤). –обота проходила в ∆енев≥ | 1973-1979-(“ок≥о- раунд) | «ниженн¤ тариф≥в, розробка кодекс≥в, що розширюють ≥ п≥дсилюють компетенц≥ю √ј““ в област≥ нетарифних бар'Їр≥в | | ≤унта-дель-≈сте (”ругвай)... –обота проходила в ∆енев≥ | 1986-1994 (”ругвайський раунд) | «ниженн¤ митних бар'Їр≥в, удосконалюванн¤ механ≥зм √ј““, угода про створень ¬сесв≥тньоњ торговоњ орган≥зац≥њ. –озробка √енеральноњ угоди по торг≥вл≥ послугами (√ј““) | ѕереваги в≥льноњ торг≥вл≥ незаперечн≥. ќск≥льки структура нац≥ональних ресурс≥в ≥ р≥вень технолог≥й у кожн≥й крањн≥ р≥зн≥, те кожна крањна може робити визначен≥ товари з р≥зними витратами. ƒ≥¤ принципу пор≥вн¤льних переваг змушуЇ крањну робити т≥ товари, витрати на виробництво ¤ких нижче, н≥ж в ≥нших крањнах. ќдночасно в≥льна торг≥вл¤ стимулюЇ конкуренц≥ю й обмежуЇ монопол≥ю. —умарна д≥¤ вс≥х перерахованих фактор≥в стимулюЇ економ≥чний р≥ст. Ќезважаючи на обірунтовану критику под≥бноњ пол≥тики обмежень у зовн≥шн≥й торг≥вл≥, вона пер≥одично проводитьс¤ в р≥зних крањнах. ќбмеженн¤ реал≥зуютьс¤ по наступним основних напр¤мках: 1. Ўл¤хом уведенн¤ митних тариф≥в. ÷е податки на ≥мпорт. “арифи Ч це систематизований перел≥к митних податк≥в, ¤кими обкладаютьс¤ товари. ≤снуЇ два основних типи тариф≥в. ÷е ф≥скальн≥ тарифи, використовуван≥ державою з метою зб≥льшенн¤ припливу грошових ресурс≥в. ≤ протекц≥он≥стськ≥ тарифи, використовуван≥ державою дл¤ захисту нац≥ональноњ промисловост≥ в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ. ¬они робл¤ть ≥ноземну продукц≥ю б≥льш дорогою, чим аналог≥чну в≥тчизн¤ну, котроњ тому споживач≥ ≥ в≥ддають перевагу.
Ќазва: –егулюванн¤ м≥жнародних торг≥вельних в≥дносин, передбачених угодою √ј““
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3759 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
