ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —тан та перспективи м≥жнародного сп≥вроб≥тництва ”крањни в енергетичн≥й сфер≥

—тан та перспективи м≥жнародного сп≥вроб≥тництва ”крањни в енергетичн≥й сфер≥

–озвиток зовн≥шнього сп≥вроб≥тництва, зокрема, в енергетичн≥й сфер≥, Ї надзвичайно важливим чинником функц≥онуванн¤ економ≥ки ”крањни.  онцептуальна невизначен≥сть та низький р≥вень орган≥зац≥йно-економ≥чноњ роботи зовн≥шньопол≥тичних структур щодо м≥жнародного сп≥вроб≥тництва ”крањни в енергетичн≥й сфер≥ перешкоджають украњнським п≥дприЇмствам налагодити пл≥дну сп≥впрацю з ≥ншими крањнами. Ќеефективне сп≥вроб≥тництво з –ос≥Їю Ч основним партнером ”крањни в енергетичн≥й сфер≥ стало приводом, хоча ≥ формальним, дл¤ зм≥ни кер≥вництва украњнського зовн≥шньопол≥тичного в≥домства.

Ќа сьогодн≥ не т≥льки в нац≥ональн≥й св≥домост≥ украњнського народу, а нав≥ть на державному р≥вн≥ не закр≥плен≥ та не розроблен≥ нац≥ональн≥ ≥нтереси ≥ в≥дпов≥дн≥ загрози нац≥ональним ≥нтересам, основн≥ геопол≥тичн≥ пр≥оритети та стратег≥чн≥ партнери. « п≥втора дес¤тка крањн, з ¤кими ”крањна задекларувала стратег≥чне партнерство, майже половина не маЇ сп≥льних з ”крањною ≥нтерес≥в, а сп≥вроб≥тництво в пол≥тичн≥й та економ≥чн≥й сферах ≥з б≥льшост≥ з них маЇ незначний р≥вень. “ому, можна стверджувати, що на сьогодн≥ ”крањна не маЇ стаб≥льних стратег≥чних партнер≥в серед крањн св≥ту. —творенн¤ умов дл¤ пост≥йного та ефективного сп≥вроб≥тництва в ус≥х сферах, та пошук стратег≥чних партнер≥в Ї важливим питанн¤м дл¤ ”крањни в умовах становленн¤ держави.

ѕротир≥чч¤ м≥ж на¤вн≥стю власних енергоресурс≥в крањн та потребами в них, вичерпн≥сть запас≥в паливно-енергетичних ресурс≥в (ѕ≈–) ≥ зростанн¤ масштаб≥в еколог≥чних проблем, повТ¤заних з њхн≥м видобутком, транспортуванн¤м, перетворенн¤м та споживанн¤м, обумовлюють тенденц≥ю до загостренн¤ енергетичних питань у життЇд≥¤льност≥ людства, кожноњ окремоњ крањни. ¬насл≥док цього боротьба за волод≥нн¤ енергоресурсами, право њх транспортуванн¤, вплив на ринок енергонос≥њв стали сьогодн≥ найважлив≥шими чинниками реал≥зац≥њ ≥нтерес≥в держав св≥ту, њхньоњ пол≥тичноњ повед≥нки, базою дл¤ пол≥тичних та економ≥чних союз≥в ≥ нав≥ть джерелом м≥жнародних конфл≥кт≥в.

”крањна належить до енергодеф≥цитних крањн, оск≥льки за рахунок власних джерел ѕ≈– вона задовольн¤Ї своњ потреби лише на 47Ч49%. «а рахунок власного видобутку покриваЇтьс¤ 10Ч12% потреб у нафт≥ та 20Ч25% Ч у природному газ≥. “ому, в≥д того ¤к буде розвиватис¤ св≥това геопол≥тична та геоеконом≥чна ситуац≥¤ в енергетичн≥й площин≥, значною м≥рою будуть залежати умови функц≥онуванн¤ економ≥ки та ѕ≈  ”крањни.

¬ умовах майже повноњ залежност≥ в≥д постачанн¤ енергонос≥њв ≥з –ос≥њ, заходи щодо диверсиф≥кац≥њ джерел надходженн¤ енергонос≥њв, насамперед природного газу та нафти, повинн≥ розгл¤датис¤ ¤к ключовий елемент забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки держави ≥ створенн¤ умов дл¤ сталоњ роботи та розвитку ѕ≈ . ÷е потребуЇ терм≥новоњ розробки концепц≥њ довгостроковоњ енергетичноњ пол≥тики ”крањни, нар≥жним каменем ¤коњ мають стати заходи з диверсиф≥кац≥њ.

Ѕагатовекторн≥сть украњнського зовн≥шньопол≥тичного курсу останн≥м часом викликаЇ багато нар≥кань, ¤к ззовн≥, так ≥ в сам≥й ”крањн≥. ¬ енергетичн≥й сфер≥ вона трактуЇтьс¤ ще б≥льш неадекватно, що маЇ п≥д собою певне п≥дгрунт¤. “ак, представники крайн≥х парт≥й виступають або за миттЇве в≥дТЇд- нанн¤ в≥д рос≥йських газонафтопровод≥в ≥ за сп≥вроб≥тництво т≥льки з Ївропейською та св≥товою сп≥льнотою, або навпаки Ч за пр¤муванн¤ в к≥льватер≥ рос≥йськоњ пол≥тики в над≥њ отримати дешев≥ енергонос≥њ. –езультуючий вектор к≥лькох р≥вних та протилежно спр¤мованих вектор≥в, ¤к в≥домо, дор≥внюЇ нулю. “обто, зовн≥шньопол≥тичний курс не повинен бути запол≥тизованим ≥ спр¤мовуватис¤ т≥льки на «ах≥д, або т≥льки на –ос≥ю. ѕрийн¤тт¤ державних р≥шень повинно визначатис¤ лише при њх в≥дпов≥дност≥ нац≥ональним ≥нтересам ”крањни на основ≥ м≥жнародного права та економ≥чноњ доц≥льност≥. “ака прагматична спр¤мован≥сть ≥ маЇ стати основним вектором украњнського зовн≥шньопол≥тичного курсу.

ћ≤∆Ќј–ќƒЌ≈ —ѕ≤¬–ќЅ≤“Ќ»÷“¬ќ ” —‘≈–≤ ѕ≈ 

”крањнський ѕ≈ , з огл¤ду на ≥снуюч≥ потужност≥, маЇ великий експортний потенц≥ал. ќкр≥м традиц≥йно високого р≥вн¤ наданн¤ транспортних послуг, сьогодн≥ цей потенц≥ал використовуЇтьс¤ вкрай незадов≥льно. Ќайважлив≥шою ланкою нафтогазового комплексу ”крањни Ї нафто- ≥ газотранспортна системи, ¤к≥ забезпечують транспортуванн¤ енергонос≥њв ¤к споживачам в ”крањн≥, так ≥ виконують транзитн≥ поставки рос≥йських газу та нафти до крањн ÷ентральноњ та ѕ≥вденноњ ™вропи.

“рубопров≥дний транспорт. ѕослуги украњнського газонафтопров≥дного транзитного транспорту залишаютьс¤ на довгострокову перспективу важливим елементом експортного потенц≥алу крањни. «авд¤ки виг≥дному географ≥чному розташуванню ”крањни Ч на перехрест≥ торгових шл¤х≥в м≥ж ™вропою та јз≥Їю Ч транзит енергонос≥њв в≥д≥граЇ важливу роль в њњ економ≥ц≥ ≥ маЇ значний потенц≥ал дл¤ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в вантажоперевезень. ¬ажливим Ї також врахуванн¤ Ђтранзитногої фактору ¤к вагомого джерела зм≥цненн¤ економ≥ки, ≥, в≥дпов≥дно, укр≥пленн¤ незалежност≥ ”крањни за рахунок ≥нтеграц≥њ в економ≥ку крањн —Ќƒ ≥ ™вропи.

«а останн≥ к≥лька рок≥в нам≥тилис¤ тенденц≥њ до зменшенн¤ обс¤г≥в транспортуванн¤ енергонос≥њв трубопров≥дним транспортом ”крањни внасл≥док розробки –ос≥Їю стратег≥њ обходу украњнськоњ територ≥њ.

“ривожним симптомом дл¤ ”крањни Ї за¤ва президента ™вроком≥с≥њ –.ѕрод≥ щодо буд≥вництва газопроводу, ¤ке маЇ за мету зменшити проходженн¤ транзитного рос≥йського газу по украњнськ≥й територ≥њ на 16 млрд. куб. м на р≥к, через ѕольщу та —ловаччину з огл¤ду на њх прагненн¤ до ™—. ѕ≥дтримка ц≥Їњ пропозиц≥њ кер≥вниками окремих крањн, чиновниками ™— та менеджерами нафтових компан≥й св≥дчить про њхню занепокоЇн≥сть д≥¤ми ”крањни щодо несанкц≥онованого в≥дбору рос≥йського газу. ÷е не маЇ н≥¤кого пол≥тичного п≥дгрунт¤ ≥ не Ї п≥дтримкою Ђп≥дступнихї план≥в –ос≥њ. “ому, що, наприклад, минулого року (к≥нець листопаду 1999р.) внасл≥док несанкц≥онованого в≥дбору ”крањною рос≥йського транзитного газу, ¤кий призначавс¤ “уреччин≥, тиск газу в њњ трубопроводах впав на 40%. Ќасл≥дками цього стала зупинка трьох великих електростанц≥й, що призвело до масових в≥дключень промислових п≥дприЇмств у великих м≥стах “уреччини.

¬ умовах жорсткоњ конкуренц≥њ перев≥зник≥в в≥дносно транзиту ефективна митна пол≥тика та суворе дотриманн¤ п≥дписаних ”крањною м≥жнародних угод та договор≥в маЇ спри¤ти залученню транзитних поток≥в.

√азопров≥дний транспорт. √азотранспортна система (√“—) ”крањни Ї одн≥Їю з найпотужн≥ших у ™вроп≥ п≥сл¤ рос≥йськоњ. ѓњ щор≥чна пропускна спроможн≥сть становить 290 млрд. куб. м на вход≥ √“— та 170 млрд. куб. м на виход≥. ќбс¤ги транзитного газу у 1999р. становили 119 млрд. куб. м.

¬ажливим напр¤мом сп≥вроб≥тництва з –ос≥Їю Ї розширенн¤ транзитноњ мереж≥ експортуванн¤ рос≥йського газу. ѕерспективними проектами, з точки зору зб≥льшенн¤ пропускноњ спроможност≥ √“—, Ї буд≥вництво компресорних станц≥й на маг≥стральному газопровод≥ “оржокЧƒолина та буд≥вництво газопроводу “альнеЧјнаньњвЧ≤змањл. ¬иконанн¤ ≥нвестиц≥йних проект≥в щодо розширенн¤ √“— дозволить зб≥льшити транзит газу до ™вропи на майже 50 млрд. куб. м.

ƒл¤ запоб≥ганн¤ зменшенн¤ обс¤г≥в транзиту газу з –ос≥њ та у подальшому дл¤ зб≥льшенн¤ його обс¤г≥в необх≥дно враховувати њњ ≥нтереси щодо експлуатац≥њ украњнськоњ газотранспортноњ системи. ќдним ≥з вар≥ант≥в такоњ сп≥льноњ д≥¤льност≥ могло б стати створенн¤ транснац≥ональноњ газотранспортноњ компан≥њ (з метою приватизац≥њ √“—), до ¤коњ би ув≥йшли: ”крањна (не менше 50% плюс одна акц≥¤), –ос≥¤ та стратег≥чний ≥нвестор. Ќа¤вн≥сть третьоњ сторони (нафтова “Ќ ) забезпечить: надходженн¤ кошт≥в на реконструкц≥ю ≥ модерн≥зац≥ю; виключенн¤ можливост≥ прийн¤тт¤ економ≥чно недоц≥льних р≥шень з пол≥тичних м≥ркувань; залученн¤ украњнських п≥дприЇмств та фах≥вц≥в до м≥жнародних проект≥в; прозор≥сть газового б≥знесу та перех≥д на грошов≥ розрахунки; п≥двищенн¤ р≥вн¤ управл≥нн¤ системою; зменшенн¤ енерговитрат при експлуатац≥њ системи; погашенн¤ борг≥в –ос≥њ за спожитий газ тощо.

–озширенн¤ украњнськоњ газотранспортноњ системи та њњ приватизац≥¤ не вир≥шують повн≥стю проблеми стаб≥льного забезпеченн¤ ”крањни газом без диверсиф≥кац≥њ джерел його надходженн¤. ÷¤ проблема Ї, по-перше, питанн¤м налагодженн¤ нормальних стосунк≥в з –‘ дл¤ транспортуванн¤ газу з “уркмен≥стану,  азахстану та ”збекистану через рос≥йську територ≥ю. Ѕез покращанн¤ в≥дносин з –ос≥Їю стаб≥льн≥ та економ≥чно доц≥льн≥ поставки газу з цих крањн неможлив≥, попри п≥дписанн¤ будь- ¤ких угод з ними. ѕо-друге, конче необх≥дним вже у найближчий час Ї створенн¤ м≥жнародних консорц≥ум≥в дл¤ залученн¤ кошт≥в на ф≥нансуванн¤ великими нафтовими “Ќ  та св≥товими ф≥нансовими донорами проект≥в транспортуванн¤ газу в ”крањну з Ќорвег≥њ (через ѕольщу), ≤рану (через ¬≥рмен≥ю, √руз≥ю та –ос≥ю, або через “уреччину, Ѕолгар≥ю, –умун≥ю), јзербайджану (через “уреччину), постачанн¤ зр≥дженого природного газу з ѕрикасп≥йських крањн за умови отриманн¤ низькотемпературних технолог≥й та обладнанн¤. ”крањна самост≥йно не здатна реал≥зувати так≥ диверсиф≥кац≥йн≥ проекти внасл≥док њх високоњ вартост≥.

Ќафтопров≥дний транспорт. ƒовжина маг≥стральних нафтопровод≥в складаЇ близько 4 тис. км загальною потужн≥стю з прийому нафти 125 млн. т на р≥к, по транзиту Ч 65 млн. т на р≥к; прот¤жн≥сть нафтопродуктопровод≥в Ч 4,5 тис. км. «агальн≥ обс¤ги транзитного транспортуванн¤ нафти стаб≥л≥зувалис¤ ≥ в 1999р. склали майже 60 млн. т.

як в≥домо, ще минулого року –ос≥¤ визнала за доц≥льне буд≥вництво г≥лки нафтопроводу Ђ—уходольна¤-–одионовска¤ї в обх≥д ”крањни, що може зменшити обс¤ги транзиту нафти.

ѕостачанн¤ нафти на Ќѕ« ”крањни. ќсновними постачальниками нафти в ”крањну Ї –ос≥¤ та  азахстан (у 1999р. дл¤ Ќѕ« ”крањни поставлено нафти: з –ос≥њ Ч 8,5 млн. т, з  азахстану Ч 1,37 млн. т). ќбс¤ги поставок нафти з  азахстану залежать в≥д квот, що вид≥л¤Ї –ос≥¤ дл¤ транспортуванн¤ через свою нафтопров≥дну систему. «а в≥с≥м м≥с¤ц≥в 2000р. на Ќѕ« поставлено 4,8 млн. т нафти, що складаЇ лише 56% в≥д поставок минулого року (1,68 млн. т Ч власний видобуток, 2,09 млн. т Ч з –ос≥њ та 1,08 млн. т з  азахстану). «авантажен≥сть нафтою украњнських Ќѕ« склала 13,5% проти 22% у минулому роц≥.

1	2	3	4

Ќазва: —тан та перспективи м≥жнародного сп≥вроб≥тництва ”крањни в енергетичн≥й сфер≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2176 прочитано)