ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —тан та перспективи м≥жнародного сп≥вроб≥тництва ”крањни в енергетичн≥й сфер≥

¬”√≤ЋЋя

ѕопри велик≥, за св≥товими м≥рками, вуг≥льн≥ ресурси, ”крањна не може отримати в≥д розробки цього виду енергонос≥њв позитивного економ≥чного ефекту через важк≥ г≥рничо-геолог≥чн≥ умови. —таб≥льна робота та розвиток вуг≥льноњ промисловост≥ можлив≥ лише за умови пост≥йного наданн¤ державноњ п≥дтримки. ¬ свою чергу, енергетичний баланс ”крањни потребуЇ ≥мпортуванн¤ вуг≥лл¤ з –ос≥њ та ѕольщ≥.

ѕоглибленн¤ кризового стану у вуг≥льн≥й промисловост≥, що супроводжувалос¤ пад≥нн¤м обс¤г≥в вуглевидобутку та зниженн¤м ¤кост≥ вуг≥лл¤, призвело до р≥зкоњ зм≥ни у торг≥вельному баланс≥ ”крањни на ринку вуг≥льноњ продукц≥њ. ” 1995р. ≥мпорт вуг≥льноњ продукц≥њ перевищив њњ експорт у с≥м раз≥в ≥ дос¤г найвищоњ позначки Ч 15,97 млн. т. ≤ хоча обс¤г ≥мпорту вуг≥льноњ продукц≥њ прот¤гом 1995Ч1999рр. зменшивс¤ з майже 16 до 4,7 млн. т, в≥н продовжуЇ перевищувати експорт майже в чотири рази.

—ьогодн≥ вуг≥льна галузь не в змоз≥ забезпечити енергетичним вуг≥лл¤м ”крањну ¤к по к≥лькост≥, так ≥ необх≥дноњ ¤кост≥. ƒеф≥цит вуг≥лл¤ у поточному роц≥ складаЇ близько 3 млн. т. ƒл¤ вир≥шенн¤ цього питанн¤ ур¤д ”крањни в≥д≥брав 15 постачальник≥в вуг≥лл¤ з –ос≥њ та ѕольщ≥ ≥ створюЇ необх≥дну схему кредитуванн¤.

Ќа експорт рос≥йського вуг≥лл¤ в ”крањну негативно впливаЇ р≥шенн¤ –‘ зб≥льшити з 1 серпн¤ тарифи на вантажн≥ перевезенн¤ зал≥зничним транспортом. ѕонад 30% зб≥льшенн¤ вартост≥ перевезень не в≥дпов≥даЇ ≥нтересам н≥ ”крањни, н≥ –ос≥њ (виникне поступова переор≥Їнтац≥¤ на польське вуг≥лл¤).

Ќезважаючи на нерентабельн≥сть вуг≥льноњ галуз≥, нац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни диктують необх≥дн≥сть збереженн¤ галуз≥ в склад≥ економ≥ки, здатноњ зб≥льшити видобуток вуг≥льноњ продукц≥њ при одночасному закритт≥ особливо збиткових шахт та розр≥з≥в. “аким чином, забезпеченн¤ ”крањни вуг≥лл¤м грунтуЇтьс¤ на максимальному задоволенн≥ потреби держави за рахунок видобутку власноњ вуг≥льноњ продукц≥њ через економ≥чно обгрунтоване зб≥льшенн¤ обс¤г≥в власного видобутку при збереженн≥ м≥н≥мально можливого р≥вн¤ ≥мпорту вуг≥лл¤.

√≈ќ√–ј‘≤я ≈Ќ≈–√≈“»„Ќќ√ќ —ѕ≤¬–ќЅ≤“Ќ»÷“¬ј

–ос≥йська ‘едерац≥¤. ”крањно-рос≥йськ≥ в≥дносини мають формуватис¤ за принципом р≥вноправност≥ партнер≥в, про що св≥дчать ѕрограма економ≥чного сп≥вроб≥тництва на 1998Ч2007рр., ƒогов≥р про дружбу, сп≥вроб≥тництво ≥ партнерство. ќбс¤ги украњнсько-рос≥йськоњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ б≥льш≥ н≥ж у 10 раз≥в перевищують р≥вень сп≥впрац≥ з будь-¤кою ≥ншою крањною Ч у 1999р. товарооб≥г склав майже $8 млрд., послугами Ч майже $2,4 млрд.). јле внасл≥док в≥дсутност≥ нормальних в≥дносин економ≥чн≥ втрати минулого року у пор≥вн¤нн≥ з 1998р., наприклад, по експорту украњнських товар≥в в цю крањну склали майже $510 млн.

” контекст≥ забезпеченн¤ енергетичноњ безпеки ”крањни важливе значенн¤ мають в≥дносини д≥йсно стратег≥чного партнерства з –ос≥Їю. –‘ збереже дом≥нуюч≥ позиц≥њ на Ївропейському газовому ринку щонайменше у перш≥й чверт≥ наступного стор≥чч¤ та залишитьс¤ важливим експортером нафти на св≥тов≥ ринки (частка –‘ 5%). ƒл¤ ”крањни –ос≥¤ залишитьс¤ основним постачальником нафти та газу на довгострокову перспективу, зважаючи на њх велик≥ запаси та м≥н≥мальн≥ в≥дстан≥ дл¤ транспортуванн¤.

¬одночас, вир≥шенн¤ питанн¤ диверсиф≥кац≥њ джерел надходженн¤ газу, нафти та ¤дерного палива дл¤ ”крањни означаЇ, певною м≥рою, ≥ полишенн¤ жорстких Ђоб≥йм≥вї –ос≥њ Ч свободу пол≥тичного вибору та передумову ≥нтеграц≥њ в Ївропейськ≥ структури.

¬≥дновленн¤ повномасштабного взаЇмовиг≥дного економ≥чного сп≥вроб≥тництва з –ос≥Їю дозволить вир≥шити найскладн≥ш≥ питанн¤ роботи галузей ѕ≈ : завантажити понад 80% потужностей Ќѕ«, зб≥льшити експорт товар≥в та обладнанн¤, забезпечити газом населенн¤ та промислов≥сть, прийн¤ти участь украњнським п≥дприЇмствам у рос≥йських та сп≥льних з –‘ м≥жнародних проектах, створити потужн≥ ‘ѕ√ тощо.

 онче необх≥дно розробити нову пол≥тику взаЇмов≥дносин, ¤ка маЇ базуватис¤ на виконанн≥ вже ≥снуючих домовленостей та договор≥в. ÷е потребуЇ трансформуванн¤ пол≥тичних декларац≥й та нам≥р≥в у пол≥тичну волю, ц≥леспр¤мовану прагматичну пол≥тику та конкретн≥ заходи.

—Ўј. —п≥вроб≥тництво з≥ —Ўј, ¤к≥ надають ”крањн≥ найб≥льшу пр¤му та опосередковану (через орган≥зац≥њ розвитку) ф≥нансову п≥дтримку, Ї стратег≥чним пр≥оритетом у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥. ѕодальш≥ реформи в економ≥ц≥ та енергетиц≥ мають стати руш≥йною силою дл¤ поновленн¤ та розширенн¤ ф≥нансуванн¤ украњнських енергопроект≥в з боку —Ўј, ћ¬‘, —Ѕ, ≈Ѕ–– та ≥нших орган≥зац≥й розвитку.

ѕевн≥ зрушенн¤ вже Ї. ” перш≥й декад≥ жовтн¤ цього року ”крањна та ™Ѕ–– п≥дписали кредитну угоду щодо наданн¤ останн≥й позики на закуп≥влю палива дл¤ чотирьох украњнських енергогенеруючих компан≥й на суму $100 млн. —в≥товий банк найближчим часом маЇ вид≥лити ”крањн≥ чергов≥ два транш≥ на суму $70 млн. дл¤ реструктуризац≥њ вуг≥льноњ галуз≥.

ѕодальше сп≥вроб≥тництво ”крањни з м≥жнародними донорськими орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ понад 8 рок≥в розробл¤ють та п≥дтримують украњнськ≥ реформи, потребуЇ суттЇвоњ перебудови. ѕрактика сп≥вроб≥тництва показуЇ, що досв≥ду бракуЇ не т≥льки украњнським фах≥вц¤м, а й прац≥вникам орган≥зац≥й-донор≥в. «начна к≥льк≥сть запропонованих реформ не маЇ ч≥тких механ≥зм≥в њх реал≥зац≥њ. ¬ умовах в≥дсутност≥ детальних план≥в реал≥зац≥њ проект≥в, браку тривалих та багатосторонн≥х консультац≥й щодо р≥шень, ¤к≥ приймаютьс¤, впровадженн¤ реформ гальмуЇтьс¤. ¬≥дсутн≥сть публ≥чних обговорень трансформац≥йних процес≥в п≥дриваЇ у населенн¤ ”крањни в≥ру в приватний б≥знес та реформи, взагал≥.

™вропейський союз. –озвиток багатостороннього та двостороннього сп≥вроб≥тництва в енергетичн≥й сфер≥ з крањнами ™— ≥ створенн¤ передумов в енергетичн≥й та еколог≥чн≥й сфер≥ дл¤ набутт¤ ”крањною повноправного членства в ™— Ї також важливим напр¤мом д≥¤льност≥.

¬елика к≥льк≥сть енергетичних проект≥в в ”крањн≥ виконуЇтьс¤ за п≥дтримки ™— по програмах ЂINOGATEї, Ђ“–ј—≈ јї та ЂTACISї. Ќаприклад, по програмах ЂTACISї т≥льки на п≥двищенн¤ безпеки украњнських ј≈— було вид≥лено понад EUR110 млн. ѕ≥др¤дниками по цих проектах в ”крањн≥ виступають пров≥дн≥ м≥жнародн≥ компан≥њ.

≤нтеграц≥¤ ”крањни в св≥тову економ≥ку та Ївропейський виб≥р ”крањни, п≥дтриманий з боку св≥товоњ сп≥льноти, маЇ п≥дкр≥плюватис¤ поступовим дос¤гненн¤м Ївропейських стандарт≥в р≥вн¤ житт¤, в т.ч. енергоефективност≥, енергоозброЇност≥, ≥ поступовим виконанн¤м вимог ™— до крањн-претендент≥в у сфер≥ ѕ≈  та сум≥жних еколог≥чних питанн¤х. ѕриведенн¤ законодавства ”крањни в сфер≥ енергетики до стандарт≥в ≈— передбачаЇ зменшенн¤ впливу держави в цьому сектор≥ економ≥ки, л≥берал≥зац≥ю ринк≥в енергонос≥њв, залученн¤ ≥ноземного кап≥талу до ѕ≈  за рахунок створенн¤ прийн¤тного ≥нвестиц≥йного кл≥мату, приватизац≥ю б≥льшост≥ п≥дприЇмств ѕ≈ , створенн¤ стратег≥чних запас≥в нафти (нафтопродукт≥в) тощо.

« огл¤ду на складн≥сть завдань щодо виконанн¤ вимог ™— до крањн-кандидат≥в, нав≥ть т≥льки в енергетичн≥й та еколог≥чн≥й сферах, реальний терм≥н вступу ”крањни до ц≥Їњ орган≥зац≥њ може розт¤гнутис¤, на думку експерт≥в, до 15 рок≥в.

¬ажливими зовн≥шньоеконом≥чними напр¤мами сп≥вроб≥тництва ”крањни також Ї його посиленн¤ в рамках рег≥ональних та субрег≥ональних структур (÷ентральноЇвропейська ≥н≥ц≥атива, ќрган≥зац≥¤ „орноморського економ≥чного сп≥вроб≥тництва тощо) з метою п≥двищенн¤ рол≥ ”крањни ¤к важливоњ держави-транзитора енергонос≥њв.

—Ќƒ. —тратег≥чно важливим напр¤мом зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањни Ї крањни —п≥вдружност≥ Ќезалежних ƒержав. ќкр≥м сп≥вроб≥тництва в рамках обТЇднанн¤ √””јћ, ¤ке ще не набуло економ≥чного наповненн¤, таке сп≥вроб≥тництво сьогодн≥ в≥дбуваЇтьс¤, в основному, на двосторонн≥й основ≥.

¬ажливим рег≥ональним пр≥оритетом ”крањни залишаЇтьс¤ подальший розвиток двостороннього та багатостороннього сп≥вроб≥тництва в рамках —Ќƒ та √””јћ, насамперед, з  азахстаном, “уркмен≥станом, јзербайджаном та √руз≥Їю.

—п≥вроб≥тництво ”крањни в сфер≥ енергетики маЇ ор≥Їнтуватис¤ на широкомасштабне залученн¤ до паливно-енергетичного балансу вуглеводневих ресурс≥в  азахстану, “уркмен≥стану, јзербайджану та ”збекистану ¤к пр≥оритетного напр¤му м≥жнародного сп≥вроб≥тництва. “ому активна участь у створенн≥ Ївраз≥йських нафтогазових транспортних коридор≥в у „орноморсько- асп≥йському рег≥он≥ дл¤ диверсиф≥кац≥њ джерел постачанн¤ енергонос≥њв в ”крањну стаЇ життЇво необх≥дною умовою забезпеченн¤ енергетичноњ безпеки ”крањни.

 азахстан. —еред основних напр¤м≥в сп≥вроб≥тництва м≥ж двома крањнами можна виокремити: постачанн¤ казахстанськоњ нафти на украњнськ≥ Ќѕ«, насамперед сп≥льна робота на ’ерсонському Ќѕ«, поставки скрапленого газу; постачанн¤ украњнського нафтогазового обладнанн¤ ≥ трубопрокату до  азахстану.

ѕерспективним напр¤мом сп≥вроб≥тництва також Ї: ремонт та зам≥на б≥льш сучасним обладнанн¤м значноњ к≥лькост≥ ран≥ше встановленого обладнанн¤; науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво у нафтогазов≥й сфер≥.

јзербайджан. ƒв≥ крањни, хоча ≥ мають значний потенц≥ал, але сп≥вроб≥тництво Ї уривчастим та в≥дбуваЇтьс¤ в основному у сфер≥ постачанн¤ азербайджанських нафтопродукт≥в в ”крањну.

“уркмен≥стан. ”крањна стаб≥льно п≥дтримуЇ економ≥чн≥ звТ¤зки з ц≥Їю крањною. ј“ Ђ”кргазбудї виграло тендер на буд≥вництво газопроводу прот¤жн≥стю 50 км в “уркмен≥стан≥, варт≥сть проекту $10 млн. ÷е п≥дприЇмство також маЇ нам≥р вз¤ти участь у тендер≥ на буд≥вництво газового переходу (газопроводу) через затоку  ара-Ѕогаз-√ол варт≥стю $5 млн. ўороку Ђ”кргазбудї виконуЇ буд≥вельно-монтажн≥ роботи на суму понад $15Ч20 млн. в рахунок виплати боргу ”крањни за поставлений туркменський газ.

“уркмен≥стан маЇ ус≥ п≥дстави стати стаб≥льним постачальником природного газу до ”крањни в обс¤гах до 25Ч30 млрд. куб. м щороку. Ќайб≥льшими перепонами цьому Ї низька платоспроможн≥сть украњнських споживач≥в та в≥дсутн≥сть нормальних в≥дносин ≥з –ос≥Їю ¤к крањною-транзитором.

1	2	3	4

Ќазва: —тан та перспективи м≥жнародного сп≥вроб≥тництва ”крањни в енергетичн≥й сфер≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2176 прочитано)