ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —тан та перспективи м≥жнародного сп≥вроб≥тництва ”крањни в енергетичн≥й сфер≥

ƒл¤ забезпеченн¤ украњнських Ќѕ« нафтою найважлив≥шим завданн¤м маЇ стати вир≥шенн¤ проблемних питань знов-таки з –ос≥Їю. ѕрот¤гом останн≥х рок≥в –‘ пост≥йно зб≥льшувала ставки вив≥зного мита на нафту при цьому у в≥дпов≥дност≥ до рос≥йського законодавства компан≥њ, ¤к≥ експортують нафту в ”крањну, не в≥дшкодовуЇтьс¤ ѕƒ¬. 30 вересн¤ поточного року рос≥йський премТЇр- м≥н≥стр ћ. ась¤нов п≥дписав постанову про чергове п≥двищенн¤ ставок експортного мита на нафту та нафтопродукти: мито на нафту вже складаЇ EUR34 за 1 т (зараз EUR27 за 1 т), на дизпаливо Ч EUR32 (зараз EUR25), на мазут Ч EUR27 (зараз EUR20).

¬ таких умовах ”крањн≥ необх≥дно диверсиф≥кувати джерела надходженн¤ нафти. ѕроблема диверсиф≥кац≥њ джерел постачанн¤ нафти в ”крањну маЇ вир≥шуватись, на в≥дм≥ну в≥д проблеми поставок газу, в б≥льш широкому аспект≥, з урахуванн¤м стану Ќѕ« (глибини переробки нафти) ≥ конкуренц≥њ при ≥мпорт≥ нафтопродукт≥в з –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥, Ћитви, јзербайджану, Ѕолгар≥њ, √рец≥њ.

√еограф≥чне розташуванн¤ ”крањни теоретично дозвол¤Ї зад≥¤ти р≥зноман≥тн≥ джерела поставки нафти, а саме: јзербайджан,  азахстан, крањни Ѕлизького та —ереднього —ходу та ≥нш≥. јле економ≥чну доц≥льн≥сть постачанн¤ нафти визначають транспортн≥ видатки та глибина переробки нафти на украњнських Ќѕ«.

ќдним з найб≥льш реальних шл¤х≥в ≥нтеграц≥њ ”крањни до загальноЇвропейського ринку нафти Ї створенн¤ ™вро-јз≥атського нафтотранспортного коридору ЅакуЧ—упсаЧќдесаЧЅродиЧ™вропа (™јЌ“ ), завд¤ки ¤кому можливо транспортувати касп≥йську нафту в ”крањну та дал≥ до ≥нших Ївропейських крањн. ¬ир≥шальним важелем впливу дл¤ залученн¤ касп≥йськоњ нафти до украњнського транзитного маршруту Ї низьк≥ транзитн≥ тарифи та збереженн¤ ¤кост≥ нафти.

Ќа думку експерт≥в, найб≥льш економ≥чно привабливим дл¤ ”крањни Ї маршрут в≥д Ѕрод≥в ≥ дал≥ по ≥снуючому нафтопроводу Ђƒружбаї безпосередньо до Ќѕ« крањн ™вропи, ≥з подальшим виходом на порт ќм≥шаль (’орват≥¤) на јдр≥атичному мор≥. ÷ей порт може приймати танкери дедвейтом до 0,5 млн. т (у 3Ч4 рази б≥льше н≥ж порти Ѕалт≥њ та „орного мор¤), що дозвол¤Ї зд≥йснити м≥жконтинентальн≥ перевезенн¤ нафти до —Ўј.

Ќа жаль, у найближч≥ к≥лька рок≥в перспективи усп≥шноњ реал≥зац≥њ проекту ™јЌ“  мають досить низьку ≥мов≥рн≥сть, тобто виконанн¤ проекту може значно затриматис¤. ѕо-перше, в≥дсутн≥ конкретн≥ домовленост≥ (угоди та договори) щодо забезпеченн¤ необх≥дних обс¤г≥в нафти, закуп≥вл≥ транзитноњ нафти та в≥дносно буд≥вництва звТ¤зувальних трубопровод≥в поза територ≥Їю ”крањни. ѕо- друге, у найближч≥ пТ¤ть рок≥в жодна окремо вз¤та ѕрикасп≥йська крањна не в змоз≥ забезпечити украњнський нафтопров≥д нафтою в обс¤гах, ¤к≥ б дозволили рентабельно його експлуатувати. ѕо-третЇ, проект не маЇ достатнього ф≥нансуванн¤, та в сам≥й ”крањн≥ ще й дос≥ точатьс¤ суперечки щодо його доц≥льност≥. ѕо-четверте, ≥снують конкурентн≥ маршрути прокладанн¤ нафтопроводу, ¤к≥ мають значн≥ переваги Ч менш прот¤жний маршрут через ≤ран; проект ЅакуЧƒжейхан, що п≥дтримують —Ўј, незважаючи на його значн≥ недол≥ки. —л≥д в≥дм≥тити, що кандидат у президенти —Ўј ƒж.Ѕуш вважаЇ пол≥тику адм≥н≥страц≥њ президента —Ўј Ѕ. л≥нтона у  асп≥йському рег≥он≥ щодо спр¤муванн¤ касп≥йськоњ нафти до турецького ƒжейхану помилковою.

“аким чином, реал≥зац≥¤ проекту ™јЌ“  може вир≥шити стратег≥чне питанн¤ ¤к диверсиф≥кац≥њ транзитних маршрут≥в, так ≥ диверсиф≥кац≥њ поставок нафти на Ќѕ« ”крањни. ” звТ¤зку з чим треба терм≥ново вир≥шити питанн¤ ≥з зац≥кавленими крањнами щодо: п≥дписанн¤ в≥дпов≥дних договор≥в з компан≥¤ми, ¤к≥ видобувають та купують нафту, ≥ м≥ждержавних угод з крањнами-експортерами та ≥мпортерами нафти; буд≥вництва зТЇднувальних трубопровод≥в на територ≥њ ≥нших крањн та п≥дключенн¤ до них украњнського нафтопроводу; ф≥нансуванн¤ буд≥вництва ≥ терм≥н≥в введенн¤ зазначених обТЇкт≥в в експлуатац≥ю.

ѕри цьому ”крањн≥ необх≥дно дещо зм≥нити акценти у переговорному процес≥ щодо вир≥шенн¤ питанн¤ поставок нафти: з јзербайджану в  азахстан, оск≥льки вже через 7Ч9 рок≥в розрив м≥ж обс¤гами видобутку нафти двох крањн може скласти 70Ч80 млн. т нафти на р≥к на користь  азахстану; з м≥ждержавних в≥дносин з  азахстаном та јзербайджаном на нафтов≥ “Ќ , оск≥льки в цих крањнах ≥ноземним компан≥¤м належить б≥л¤ 75Ч80% родовищ нафти. “акож треба враховувати, що питанн¤ постачанн¤ нафти на Ќѕ« в ”крањн≥ внасл≥док приватизац≥њ та передач≥ в управл≥нн¤ р¤ду Ќѕ« Ї значною м≥рою проблемою господарюючих субТЇкт≥в ≥нших крањн, насамперед –ос≥њ. “обто держава може впливати на приватизован≥ Ќѕ« переважно непр¤мими методами. ¬одночас, нав≥ть п≥сл¤ приватизац≥њ рос≥йськими компан≥¤ми украњнських Ќѕ«, нов≥ володар≥ нафтопереробних завод≥в, ¤кими би впливовими вони не були, не здатн≥ протисто¤ти державн≥й дискрим≥нац≥йн≥й пол≥тиц≥ –‘ щодо ”крањни.

≈кспорт-≥мпорт нафтопродукт≥в. √еограф≥¤ експортно-≥мпортних операц≥й з нафтопродуктами в ”крањн≥ охоплюЇ дес¤тки крањн ≥ демонструЇ, здеб≥льшого, пр≥оритети украњнських трейдер≥в, ¤к≥ визначаютьс¤ недосконал≥стю державноњ пол≥тики та пост≥йними зм≥нами законодавчого пол¤ в ц≥й сфер≥.

”крањна ≥мпортуЇ нафтопродукти з понад двадц¤ти крањн св≥ту. «начне зменшенн¤ поставок нафтопродукт≥в у 1999р. (≥мпортовано майже 1,75 млн. дизельного палива, що менше на 9% у пор≥вн¤нн≥ з 1998р., ≥ 1,65 млн. т бензин≥в, що менше на 22% н≥ж у 1998р.) в≥д традиц≥йних постачальник≥в Ч –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥ та Ћитви Ч було компенсовано надходженн¤ нафтопродукт≥в з Ћатв≥њ, ≈стон≥њ, –умун≥њ, √рец≥њ, јзербайджану. ¬агоме зменшенн¤ надходжень з –ос≥њ Ї результатом загостренн¤ в≥дносин ≥з п≥вн≥чним сус≥дом, п≥двищенн¤ нею тариф≥в на нафту та нафтопродукти ≥ зростанн¤ ц≥н на нафту на св≥товому ринку.

ƒосв≥д Ђавар≥йногої постачанн¤ нафтопродукт≥в з јзербайджану та √рец≥њ за п≥дтримки азербайджанського президента та грецького мультим≥льйонера ¬.¬ард≥но¤н≥са дл¤ потреб украњнського агропромислового комплексу на прот¤з≥ двох останн≥х рок≥в ви¤вив њх неефективн≥сть. “ак, наприклад, у червн≥ 2000р. ц≥на азербайджанського мазуту перевищувала його ц≥ну на украњнському ринку майже на 15%, що спричинило прийн¤тт¤ ¬–” п≥льгового режиму ввезенн¤ нафтопродукт≥в в ”крањну, внасл≥док чого виникли проблеми з його реал≥зац≥Їю. ”крањнський оператор поставок Ђ”крнафтопродуктї внасл≥док проблем з реал≥зац≥Їю палива пост≥йно зривав його проплату. «битки цього п≥дприЇмства внасл≥док курсовоњ р≥зниц≥, ¤ка виникла, в основному, ≥з-за накопиченн¤ борг≥в при продажу дизельного палива з √рец≥њ, у першому п≥вр≥чч≥ склали б≥л¤ $20 млн.

ƒержавна пол≥тика, ¤ка базуЇтьс¤ т≥льки на встановленн≥ особистих в≥дносин м≥ж кер≥вниками крањн або ур¤д≥в, ≥ немаЇ економ≥чного п≥дгрунт¤, Ї неефективною. ÷е обумовлено, в основному, нев≥дпов≥дн≥стю серйозних пол≥тичних поступок незначним економ≥чним здобуткам ≥ недовгов≥чн≥стю такоњ пол≥тики.

ћинулого року найб≥льш показовим аспектом зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ украњнських компан≥й, що займаютьс¤ експортом нафтопродукт≥в, було його р≥зке зб≥льшенн¤ (в к≥лька дес¤тк≥в крањн Ч в≥д Ѕагам та ¬≥рг≥нських остров≥в до Ѕельг≥њ та ≤рланд≥њ). ≈кспорт бензину минулого року перевищив 2 млн. т (у 1998р. експорт бензин≥в склав: пр¤м≥ поставки Ч б≥л¤ 200 т, з давальницькоњ сировини Ч майже 10 тис. т), а мазуту Ч 2,3 млн. т (у 1998р. 1,1 млн. т). ќсновними крањнами-≥мпортерами нафтопродукт≥в з ”крањни були ≤рланд≥¤, Ѕельг≥¤, √рец≥¤, –умун≥¤, ¬елика Ѕритан≥¤ та де¤к≥ ≥нш≥.

«розум≥ло, що реально н≥хто не зд≥йснював поставки нафтопродукт≥в на Ѕагами.  ардинальне зб≥льшенн¤ експорту нафтопродукт≥в минулого року ≥ не було п≥дтримкою в≥тчизн¤ного виробника тому, що воно лише спри¤ло робот≥ оффшорних компан≥й ≥ засв≥дчило низьку приваблив≥сть в≥тчизн¤ного ринку дл¤ украњнських нафтопереробних п≥дприЇмств.

” 2000р. створено б≥льш-менш р≥вн≥ умови дл¤ нафтотрейдер≥в (насамперед, п≥сл¤ прийн¤тт¤ закону щодо заборони Ђперев≥зницькоњї д≥¤льност≥ компан≥й з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми, ¤к≥ мали п≥льги по оподаткуванню). ≤ надал≥ державне втручанн¤ у роботу ринку нафтопродукт≥в маЇ бути б≥льш виваженим.

≈Ћ≈ “–ќ≈Ќ≈–√≈“» ј

«а часи —–—– ”крањна була значним експортером електроенерг≥њ, але сьогодн≥ ринки колишньоњ –≈¬ втрачено. ≈кспорт електроенерг≥њ до крањн ÷ентральноњ ™вропи сьогодн≥ зд≥йснюЇтьс¤ при застосуванн≥ недосконалих техн≥чних схем, що мають низьку потужн≥сть, ¤к≥сть та над≥йн≥сть. “ак за в≥с≥м м≥с¤ц≥в 2000р. ƒѕ Ђ”кр≥нтеренергої експортувало лише 1,65 млрд. к¬т годин електроенерг≥њ на суму $39 млн.

 ардинальне зб≥льшенн¤ експорту електроенерг≥њ з ”крањни можливе лише за умови обТЇднанн¤ з Ївропейською енергосистемою (UPTE/CENTREL). ÷е потребуЇ ¤к модерн≥зац≥њ украњнськоњ енергосистеми (створенн¤ техн≥чних можливостей дл¤ експорту та резервних потужностей, стаб≥л≥зац≥њ роботи енергосистеми тощо), так ≥ певноњ зовн≥шньоеконом≥чноњ роботи в умовах жорсткоњ конкуренц≥њ та безперечного дотриманн¤ ус≥х вимог до учасник≥в Ївроенергосистеми.

¬ажливим питанн¤м дл¤ ”крањни Ї постачанн¤ ¤дерного палива, збер≥ганн¤ та переробка в≥дпрацьованого палива, ¤ке на 100% зд≥йснюЇтьс¤ –ос≥Їю. ѕ≥дписанн¤ м≥жур¤дових угод м≥ж ”крањною та —Ўј стосовно мирного використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ та квал≥ф≥кац≥њ ¤дерного палива дл¤ украњнських ј≈— дозвол¤Ї п≥сл¤ реал≥зац≥њ сп≥льного проекту з американською компан≥Їю Westinghouse використовувати ¤дерне паливо ≥нших крањн. ÷ей проект разом з ф≥нансуванн¤м розробки “≈ќ модерн≥зац≥њ системи теплопостачанн¤ м.’аркова (јгентство розвитку та торг≥вл≥ —Ўј та де¤к≥ ≥нш≥ ≥нвестори мають нам≥р вид≥лити $535 тис.) в рамках сп≥льноњ украњно-американськоњ програми Ђ’арк≥вська ≥н≥ц≥ативаї, попри њх важлив≥сть дл¤ ”крањни, не Ї достатньою компенсац≥Їю за в≥дмову в≥д ЂЅушерського проектуї, нав≥ть на думку американських експерт≥в.

1	2	3	4

Ќазва: —тан та перспективи м≥жнародного сп≥вроб≥тництва ”крањни в енергетичн≥й сфер≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (2176 прочитано)