ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —учасн≥ м≥жнародн≥ кредитн≥ в≥дносини

—учасн≥ м≥жнародн≥ кредитн≥ в≥дносини

ѕЋјЌ

¬ступ.

‘орми м≥жнародного кредиту.

а) м≥жнародний кредит;

б) комерц≥йний кредит;

в) ф≥нансовий кредит;

г) приватн≥ кредити;

д) ур¤дов≥ кредити;

е) кредити м≥жнародних ≥ реі≥ональних орган≥зац≥й;

Ї) зм≥шан≥ кредити;

ж) виробнич≥ кредити;

з) невиробнич≥ кредити;

и) забезпечен≥ кредити;

й) бланков≥ кредити;

Ћ≥зинг, класиф≥кац≥¤ ≥ форми. ѕричини виникненн¤ кредиту.  риза заборгованост≥.

¬исновок.

—писок використаноњ л≥тератури.

¬—“”ѕ

ќдн≥Їю з основних тенденц≥й розвитку сучасних св≥тогос-подарських зв'¤зк≥в Ї значне поширенн¤ м≥жнародних роз≠рахунк≥в у кредит. ѕричому ц¤ тенденц≥¤ значно посили≠лась останн≥ми дес¤тир≥чч¤ми. “ак, ¤кщо в 1937 р. на умо≠вах розрахунк≥в у кредит експортувалос¤ лише 1,5% машин≠но-техн≥чних товар≥в, то на початку 60-х Ч 50, а на початку 90-х рок≥в Ч 75% експорту ц≥Їњ продукц≥њ в св≥т≥. Ќаданн¤ кредит≥в ≥мпортерам Ї сьогодн≥ досить звичним засобом ре≠ал≥зац≥њ продукт≥в на св≥товому ринку, одн≥Їю ≥з найпошире≠н≥ших форм сучасних св≥тогосподарських зв'¤зк≥в. “ому не випадково на св≥товому ринку експортн≥ кредити Ї нер≥дко б≥льш д≥йовим засобом боротьби за ринки збуту, н≥ж ц≥на, ¤к≥сть товару чи терм≥ни поставок.

2. ‘орми м≥жнародного кредиту

ћ≥жнародний кредит Ч це наданн¤ у тимчасове корис≠туванн¤ грошово-матер≥альних ресурс≥в одних крањн ≥ншим. Ќа практиц≥ в≥н зд≥йснюЇтьс¤ через наданн¤ валютних ≥ то≠варних ресурс≥в на умовах зворотност≥ та виплати в≥дсотк≥в, переважно у вигл¤д≥ позик.

«алежно в≥д об'Їкт≥в кредитуванн¤ м≥жнародн≥ кредити под≥л¤ють на комерц≥йн≥ та ф≥нансов≥.

 омерц≥йний кредит Ч це первинна форма кредиту, в тому числ≥ в зовн≥шн≥й торг≥вл≥, що називаЇтьс¤ також ф≥рмо≠вим кредитом або кредитом постачальним, де позикова опе≠рац≥¤ поЇднана з куп≥влею-продажем товару, а рух позико≠вого кап≥талу Ч з рухом товарного кап≥талу. —аме тому ко≠мерц≥йний кредит, ¤кий Ї найб≥льш "зв'¤заною" формою кре≠диту, все ще досить широко використовуЇтьс¤ в м≥жнародн≥й торг≥вл≥, проте внасл≥док обмеженн¤ ф≥нансових можливос≠тей ц¤ форма кредитуванн¤ практично не використовуЇтьс¤ при взаЇмних поставках ≥нвестиц≥йних товар≥в, ¤к≥ призна≠чаютьс¤ в основному дл¤ модерн≥зац≥њ та реконструкц≥њ ви≠робництва, оновленн¤ його технолог≥чноњ структури.

‘≥нансовий кредит Ч це наданн¤ кошт≥в у грошово-ва≠лютн≥й форм≥: обл≥гац≥йн≥ позики, що розм≥щуютьс¤ на м≥жна≠родному та нац≥ональному ринках позикового кап≥талу за допомогою банк≥в, можуть надаватись у валютах крањни-кре≠дитора та крањни-боржника, а також у трет≥х валютах.

ќдн≥Їю з важливих характеристик сучасних св≥тогосподарських зв'¤зк≥в Ї швидке розбуханн¤ м≥жнародного кре≠диту, перетворенн¤ м≥жнародного ринку позикових кап≥тал≥в на центральний елемент м≥жнародних економ≥чних в≥дно≠син. јдже ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ виробництва та кап≥талу, роз≠ширенн¤ сфери д≥¤льност≥ транснац≥ональних корпорац≥й потребують не т≥льки в≥льного обм≥ну одн≥Їњ валюти на ≥ншу, а й сильних джерел безпереб≥йного м≥жнародного ф≥нансу≠ванн¤ в≥дносно незалежних в≥д нац≥ональних систем. —аме тому досить значного розвитку набув м≥жнародний ринок позикових кап≥тал≥в ¤к система в≥дносин з приводу акуму≠л¤ц≥њ та перерозпод≥лу позикового кап≥талу м≥ж крањнами, що Ї сукупн≥стю кредитно-ф≥нансових заклад≥в ≥ фондових б≥рж, ¤к≥ надають позики ≥ кредити ≥ноземним контрагентам.

ћ≥жнародний ринок позикових кап≥тал≥в не лише про≠довжуЇ зростати абсолютно, а й характеризуЇтьс¤ пост≥йною зм≥ною структури ≥ вдосконаленн¤м механ≥зму. “ак, ще в 70-х р. у зв'¤зку з енергетичною кризою р≥зко зросла роль де¤ких крањн, що розвиваютьс¤, на св≥тових ринках позико≠вого кап≥талу, однак невдовз≥ њх значенн¤ тут пом≥тно ослаб≠ло.  риза платоспроможност≥ переважноњ б≥льшост≥ крањн, що розвиваютьс¤, призвела до практичного вит≥сненн¤ њх з м≥жнародного ринку позикових кап≥тал≥в, де, ¤к ≥ ран≥ше, переважають представники розвинених крањн. ” зв'¤зку з цим з'¤вилис¤ тенденц≥њ до сек'юритизац≥њ Ч переважан≠н¤ на ринку позикових кап≥тал≥в ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в над банк≥вськими кредитами, оск≥льки останн≥ Ї менш привабли≠вими дл¤ представник≥в промислове розвинутих крањн.

«алежно в≥д того, хто виступаЇ кредитором, розр≥зн¤ють кредити приватн≥, ур¤дов≥ та кредити м≥жнародних ≥ реі≥ональних орган≥зац≥й, а також зм≥шан≥.

ѕриватн≥ кредити надаютьс¤ приватними ф≥рмами та банками ≥, в свою чергу, под≥л¤ютьс¤ на ф≥рмов≥ та банк≥вськ≥.

”р¤дов≥ кредити (м≥жур¤дов≥, державн≥ позики) надають ур¤дов≥ кредитн≥ установи.

 редити м≥жнародних ≥ реі≥ональних орган≥зац≥й мо≠жуть бути надан≥ переважно через ћ≥жнародний валютний фонд, структури —в≥тового банку, ™вропейський банк рекон≠струкц≥њ ≥ розвитку (™Ѕ––), рег≥ональн≥ банки розвитку крањн "третього св≥ту" та ≥нш≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути. ѕри≠чому ћ¬‘ та —Ѕ виступають не лише ¤к велик≥ кредитори, а й ¤к координатори м≥жнародного кредиту.

«м≥шан≥ кредити Ч це кредити, в ¤ких беруть участь приватн≥ п≥дприЇмства, компан≥њ ≥ в≥дпов≥дн≥ державн≥ органи.

“ранснац≥ональн≥ корпорац≥њ використовують приватн≥ форми кредиту дл¤ розширенн¤ ринк≥в збуту своњх товар≥в та послуг, ¤к важливий фактор усп≥шного веденн¤ конку≠рентноњ боротьби з ≥ншими крањнами Ч експортерами кап≥≠талу. ¬ останн≥ дес¤тил≥тт¤ р≥зко зросла "прив'¤зан≥сть" кредит≥в до експортних поставок ≥з крањни-кредитора. Ќе≠р≥дко вс¤ позика маЇ бути використана дл¤ придбанн¤ то≠вар≥в виключно в крањн≥, що надаЇ кредит.

ƒержавна форма м≥жнародних кредит≥в, ¤к правило, готуЇ ірунт дл¤ приватних ≥нвестиц≥й, оск≥льки наданн¤ кредиту т≥й чи ≥нш≥й крањн≥ часто пов'¤зуЇтьс¤ з питанн¤м наданн¤ п≥льг нац≥ональним корпорац≥¤м крањни-кредитора, концес≥й на розробку природних багатств в крањн≥-позичальнику.

«а своњм ц≥льовим призначенн¤м м≥жнародн≥ кредити под≥л¤ють на виробнич≥ ≥ невиробнич≥.

ƒо виробничих кредит≥в належать кредити, призначен≥ дл¤ розвитку економ≥ки крањни, що њх одержуЇ: дл¤ закуп≥вл≥ промислового обладнанн¤, матер≥ал≥в, л≥ценц≥й, ноу-хау, оплати виробничих послуг, забезпеченн¤ внутр≥шньоторговельних операц≥й та ≥нших господарських потреб.

Ќевиробнич≥ кредити використовують на утриманн¤ дер≠жавного апарату, арм≥њ, закуп≥вл≥ зброњ, погашенн¤ зовн≥ш≠ньоњ заборгованост≥ за ран≥ше одержаними кредитами тощо. «алежно в≥д строк≥в кредити под≥л¤ють на коротко≠строков≥ (до 1 року); середньостроков≥ (в≥д 1 до 5 рок≥в); довгостроков≥ (понад 5 рок≥в). ” р¤д≥ випадк≥в середньостро-ковими вважаютьс¤ кредити до 7 рок≥в, а довгостроковими Ч понад 7 рок≥в.

ћожлив≥ ≥ ≥нш≥ вар≥анти розпод≥лу кредиту за строками. ѕри цьому терм≥н кредиту може бути повний, коли в≥н роз≠раховуЇтьс¤ в≥д моменту його наданн¤ до повного пога≠шенн¤ ц≥Їњ позики, ≥ середн≥й, коли визначаЇтьс¤ пер≥од, на ¤кий в середньому припадаЇ вс¤ сума кредиту.

«а умовами використанн¤ кредити бувають разов≥, ¤к≥ надаютьс¤ на певну суму ≥ погашаютьс¤ у визначений строк, ≥ поновлювальн≥, коли визначаЇтьс¤ л≥м≥т кредиту ≥ загаль≠ний терм≥н користуванн¤ ним, а погашена частина автома≠тично поновлюЇтьс¤.

«а способом погашенн¤ кредити под≥л¤ютьс¤ на про≠порц≥йн≥ (погашенн¤ кредиту зд≥йснюЇтьс¤ р≥вними частка≠ми прот¤гом певного терм≥ну), прогресивн≥ (суми погашенн¤ наростають) ≥ одночасн≥ (погашенн¤ кредиту зд≥йснюЇтьс¤ в один визначений строк.

«алежно в≥д способу забезпеченн¤ кредити бувають забез≠печен≥ ≥ бланков≥.

«абезпечен≥ кредити Ч кредити, коли формою њх забез≠печенн¤ Ї товари, товарно-розпор¤дч≥ документи, акредитиви, виставлен≥ на користь експортер≥в, акцептован≥ ≥мпортерами тратти чи вексел≥, гарантован≥ трет≥ми особами, гарант≥њ про≠мислових ≥ торговельних компан≥й, банк≥в та ≥н.

Ѕланков≥ кредити не мають забезпеченн¤, а надаютьс¤ п≥д зобов'¤занн¤ ≥мпортера погасити кредит або у визначе≠ний терм≥н, або при настанн≥ певних умов. “ак≥ кредити екс≠портери надають ≥мпортерам при поставках товар≥в з розра≠хунком по в≥дкритому рахунку.

«алежно в≥д умов реал≥зац≥њ кредити бувають гот≥вков≥, коли позика зараховуЇтьс¤ на рахунок ≥мпортера, й акцептн≥, коли позика одержуЇтьс¤ експортером або ≥мпортером че≠рез передачу банку своњх вексел≥в, виставлених на даний банк.

ћ≥жнародний кредит виконуЇ р¤д важливих функц≥й: сти≠мулюЇ експорт товар≥в та послуг, створюЇ спри¤тлив≥ умови дл¤ розширенн¤ приватних ≥ноземних ≥нвестиц≥й, служить важливим знар¤дд¤м одержанн¤ прибутку у вигл¤д≥ в≥дсот≠к≥в в≥д крањн-боржник≥в, спри¤Ї розвитку м≥ждержавних гос≠подарських зв'¤зк≥в та поглибленню процес≥в м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ.

Ќовим ¤вищем у повоЇнний пер≥од стало подовженн¤ терм≥н≥в наданн¤ кредит≥в, а також створенн¤ спец≥альноњ системи довгострокового кредитуванн¤ експорту машин ≥ обладнанн¤, включаючи кредит за л≥зингом (оренда з подаль≠шим викупом обладнанн¤). «начно зросли суми кредит≥в на ф≥нансуванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥, врегулюванн¤ плат≥ж≠них баланс≥в ≥ п≥дтримку основних валют св≥ту.

ўодо обс¤гу м≥жнародних л≥зингових операц≥й, то тут перше м≥сце належить —Ўј, що викликано, насамперед, знач≠ними податковими п≥льгами. ” —Ўј л≥зинговими операц≥¤≠ми мають право займатис¤ банки ≥ њх в≥дд≥ленн¤, л≥зингов≥ ф≥рми, спец≥ал≥зован≥ в≥дд≥ленн¤ по л≥зингу ф≥рм Ч вироб≠ник≥в обладнанн¤, а також страхов≥, ≥нвестиц≥йн≥, брокерськ≥ та ≥нш≥ ф≥рми. Ќайб≥льшими л≥зинговими ф≥рмами Ї "Ѕенк јмер≥лейз √руп", "—ек'юрит≥ ѕасиф≥к  онс≥де  орпорейшн" тощо.

1	2	3

Ќазва: —учасн≥ м≥жнародн≥ кредитн≥ в≥дносини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3099 прочитано)