ћ≥жнародн≥ в≥дносини > —учасн≥ м≥жнародн≥ кредитн≥ в≥дносини

Ѕ≥льш ¤к половина вс≥х л≥зингових операц≥й припадаЇ на автотранспортн≥ засоби, а частка л≥зингу в нових ≥нвестиц≥¤х в машини ≥ обладнанн¤ в —Ўј ≥ ¬елик≥й Ѕритан≥њ с¤гаЇ одн≥Їњ третини, а в р¤д≥ ≥нших крањн «аходу становить одну п'¤ту. ” загальному обс¤з≥ ≥нвестиц≥й частка л≥зингу оц≥нюЇтьс¤: у Ќ≥меччин≥ Ч 16%, ¬елик≥й Ѕритан≥њ Ч 36, ≤рланд≥њ Ч 46%.

«агальний обс¤г л≥зингових операц≥й 25 крањн Ч член≥в "јсоц≥ац≥њ Ївропейських л≥зингових компан≥й Ч Ћ≥зюроп" у друг≥й половин≥ 90-х рок≥в перевищила 85 млрд. ≈ ё.

якщо в одних крањнах ≥снують спец≥альн≥ закони, ¤к≥ ре≠гулюють л≥зингов≥ операц≥њ (наприклад, у ‘ранц≥њ ≥ Ѕельг≥њ), то в ≥нших д≥ють або спец≥альн≥ законодавч≥ акти (¬елика Ѕритан≥¤ ≥ јвстрал≥¤), або повн≥стю в≥дсутн≥ ¤к спец≥альн≥ закони, так ≥ п≥дзаконн≥ акти (—Ўј, ‘–Ќ).

3. Ћ≥зинг

Ћ≥зинг Ч це особлива форма руху позикового кап≥талу, ¤кий надаЇтьс¤ насамперед у форм≥ кредиту з наступним правом куп≥вл≥ товару.

—еред ≥нших форм л≥зингу найб≥льш поширеним Ї ф≥нан≠совий л≥зинг ¤к р≥зновид довгострокового кредитуванн¤, що за своњми результатами р≥внозначний продажу товару в роз≠строчку. ѕри цьому обладнанн¤ здаЇтьс¤ на терм≥н, ¤кий близький або дор≥внюЇ строку амортизац≥њ.

‘≥нансовий л≥зинг зд≥йснюЇтьс¤, ¤к правило, при придбанн≥ дорогих машин ≥ обладнанн¤. ќсновна частина вартост≥ ма≠шин ≥ обладнанн¤, ¤к≥ здаютьс¤ в оренду, беретьс¤ у третьоњ сторони (звичайно у банка) в кредит. ” ц≥й операц≥њ беруть учать р¤д ос≥б на боц≥ л≥зингоодержувача, л≥зингодавц¤ ≥ по≠зикодавц¤. “ерм≥н оренди тут значний ≥, ¤к правило, аморти≠зуЇтьс¤ вс¤ варт≥сть майна.

ѕри зд≥йсненн≥ м≥жнародних л≥зингових операц≥й важли≠вою проблемою Ї њхн≥ валютн≥ умови. ÷е викликано тривал≥≠стю л≥зингових контракт≥в, особливост¤ми валютного зако≠нодавства, необх≥дн≥стю страхуванн¤ валютних ризик≥в ≥ можливими ускладненн¤ми, ¤к≥ можуть виникнути в май≠бутньому в раз≥ в≥дсутност≥ необх≥дноњ валюти. Ўироко ви≠користовуЇтьс¤ практика виплати орендних платеж≥в у двох валютах. ѕрактикуЇтьс¤ ≥ передача податкових п≥льг в≥д л≥зингодавц¤ до орендатора, ¤к≥ одержан≥ в крањн≥ л≥зинго≠давц¤ ≥ у в≥дпов≥дн≥й валют≥. ”часники м≥жнародного л≥зин≠гу широко використовують податков≥ п≥льги тих держав, ф≥рми ¤ких беруть активну участь у л≥зингових операц≥¤х.

” розвинутих крањнах «аходу л≥зингов≥ операц≥њ монопол≥≠зован≥ великими банками ≥ сильними компан≥¤ми-орендато≠рами. Ќаприклад, у ¬елик≥й Ѕритан≥њ на частку "јсоц≥ац≥њ з

л≥зингу обладнанн¤", куди вход¤ть сильн≥ банки ≥ велик≥ орендатори, припадаЇ до 90% операц≥й на ринку л≥зингу.

” м≥ру поглибленн¤ ≥нтернац≥онал≥зац≥њ св≥тогосподарських зв'¤зк≥в, у тому числ≥ ≥ кредитних, об'Їктивно розвива≠ютьс¤ ≥ посилюютьс¤ р≥зн≥ форми регулюванн¤ м≥жнародно≠го кредиту на м≥жур¤довому та наддержавному м≥жнародно≠му р≥вн¤х. –озробл¤ютьс¤ ун≥ф≥кован≥ системи збору ≥нфор≠мац≥њ про м≥жнародн≥ кредити, сп≥льн≥ умови наданн¤ кре≠дит≥в, режими кредитуванн¤ тощо.

«акордонн≥ кредити, що надаютьс¤ ”крањн≥, реал≥зуютьс¤ через мережу банк≥в, у тому числ≥ ≥ комерц≥йних. ќднак кре≠дитори пред'¤вл¤ють до суб'Їкт≥в валютного ринку досить жорстк≥ умови. “ак, кредитна л≥н≥¤, що надана ”крањн≥ ™вро≠пейським банком реконструкц≥њ ≥ розвитку, реал≥зуЇтьс¤ через мережу комерц≥йних банк≥в. ” н≥й можуть брати участь будь-¤к≥ банки, що в≥дпов≥дають вимогам ≈Ѕ––. ќдн≥Їю ≥з головних умов приЇднанн¤ до кредитноњ л≥н≥њ Ї проходжен≠н¤ украњнським банком аудиторськоњ перев≥рки за м≥жна≠родними стандартами обл≥ку. ћЅ–– проводить жорстку пе≠рев≥рку вс≥х учасник≥в кредитноњ л≥н≥њ. якщо рейтинг ¤ко≠гось ≥з них перебуваЇ на р≥вн≥ м≥жнародних норм, ћЅ–– маЇ право надати такому банку кредити без будь-¤ких гарант≥й.

ћ≥жнародну аудиторську перев≥рку зд≥йснюють спец≥ал≥≠зован≥ аудиторськ≥ ф≥рми, одн≥Їю з ¤ких, що працюЇ на украњн≠ському валютному ринку, Ї ф≥рма "ƒелойт ≥ “уш". ÷е м≥жна≠родна аудиторська компан≥¤, що працюЇ у 123 крањнах св≥ту. ‘≥рма обслуговуЇ транснац≥ональн≥ корпорац≥њ, що пос≥дають важливе м≥сце на валютних ринках. —еред них "ƒженерал моторе", "ћ≥цуб≥с≥", "—ум≥томо", "ƒойче Ѕундесбанк", банк " ред≥ Ћ≥оне" та ≥н. ‘≥рма виступаЇ аудитором 55 ≥з 200 найб≥льших банк≥в св≥ту ≥ 27% банк≥в, величина актив≥в ¤ких перевищуЇ 1 млрд. дол. —Ўј.

«вичайно, дос¤гти р≥вн¤ таких найв≥дом≥ших суб'Їкт≥в св≥тових валютних ринк≥в Ч справа не проста. ќднак, ¤к показують результати аудиторських перев≥рок, украњнськ≥ банки поступово дос¤гають його. ѕершою установою в ”крањн≥, в ¤к≥й ф≥рма "ƒелойт ≥ “уш" виконала аудиторську пере≠в≥рку за результатами роботи у 1993 р. в≥дпов≥дно до м≥жна-

родних стандарт≥в, був "√радобанк", ¤кий усп≥шно њњ пройшов.  р≥м "√радобанку" м≥жнародний аудит усп≥шно пройшли "¬абанк", "ѕриватбанк", "”кр≥нбанк" та банк "јваль".

ќтже, за останн≥ роки все б≥льше суб'Їкт≥в валютного рин≠ку ”крањни наближаютьс¤ до р≥вн¤ пров≥дних учасник≥в м≥жнародних валютних в≥дносин.

2.  риза заборгованост≥

«овн≥шн¤ заборгован≥сть Ч це сума ф≥нансових зобов'¤≠зань крањни ≥ноземним кредиторам, що п≥дл¤гають погашен≠ню в обумовлен≥ терм≥ни. Ќайгостр≥ше проблема зовн≥шньоњ заборгованост≥ стоњть перед крањнами, що розвиваютьс¤, ≥ пе≠реросла нин≥ в проблему кризи заборгованост≥.

 риза заборгованост≥ зумовлена, на перший погл¤д, рухом позикового кап≥талу, кредитних кошт≥в, що видавалис¤ промислово розвинутими крањнами молодим державам. Ќа≠справд≥ њњ причини значно глибш≥. ¬они охоплюють усю си≠стему в≥дносин господарського сп≥лкуванн¤ м≥ж партнерами з приводу руху кап≥тал≥в, товар≥в ≥ послуг. “ому за своЇю пол≥тико-економ≥чною природою криза заборгованост≥ маЇ трактуватис¤ не просто ¤к криза ф≥нансово-кредитних в≥дно≠син розвинутих крањн з молодими державами, а ¤к найб≥льш узагальнюючий про¤в кризи вс≥Їњ системи св≥тогосподарських в≥дносин м≥ж ними. ≤ ¤кщо це так, то ≥ вих≥д з нењ в рамках ≥снуючоњ системи нер≥вноправних в≥дносин неможливий. ќтже, ситуац≥¤ потребуЇ докор≥нноњ зм≥ни цих в≥дносин, њх перебудови на справедлив≥й демократичн≥й основ≥, встанов≠ленн¤ нового м≥жнародного економ≥чного пор¤дку.

«агальний обс¤г зовн≥шньоњ заборгованост≥ крањн, що роз≠виваютьс¤, на к≥нець 90-х рок≥в перевищив 2 трлн. дол. —Ўј. ѕроте т¤гар заборгованост≥ визначаЇтьс¤ нав≥ть не ст≥льки абсолютним обс¤гом боргу, ск≥льки сумою платеж≥в по його погашенню, њх в≥дношенн¤м до валового нац≥онального про≠дукту ≥ експорту.

ѕог≥ршенн¤ умов кредитуванн¤ молодих держав останн≥м часом супроводжувалос¤ б≥льш швидкими темпами зб≥льшен≠н¤ виплат з обслуговуванн¤ боргу, особливо в≥дсотк≥в, н≥ж

зростанн¤ самого боргу. —аме ц¤ обставина в поЇднанн≥ ≥з р≥зким скороченн¤м експорту, пог≥ршенн¤м умов торг≥вл≥, зростанн¤м масштаб≥в неекв≥валентност≥ в обм≥н≥ та поси≠ленн¤м протекц≥он≥стських д≥й “Ќ  не дала змоги крањнам, що розвиваютьс¤, своЇчасно сплачувати заборгован≥сть. ѕро≠блема зовн≥шнього боргу переросла в кризу заборгованост≥.

«овн≥шн¤ заборгован≥сть крањн, що розвиваютьс¤ становила, млрд. дол. —Ўј: 1955 р. Ч 37,1; 1965 р. Ч 72,9; 1975 р. Ч 335,0; 1985 р. Ч 1186,0; 1990 р. Ч 1500,0; 1995 р. Ч 2000,0.

« кожним роком молод≥ держави змушен≥ витрачати все б≥льшу частину своњх експортних надходжень на в≥дшкоду≠ванн¤ боргу ≥ оплату в≥дсотк≥в, що ≥стотно обмежуЇ можли≠вост≥ ≥мпорту потр≥бного цим крањнам виробничого устатку≠ванн¤ та технолог≥њ ≥ негативно позначаЇтьс¤ на перспек≠тивах њхнього економ≥чного розвитку. “ак, ¤кщо в 1975 р. крањни, що розвиваютьс¤, витрачали на в≥дшкодуванн¤ борг≥в ≥ сплату в≥дсотк≥в 13% своњх експортних надходжень, то з 1986 р. Ч понад «ќ, що значно перевищуЇ критичну межу, ¤ка становить 25%. ” Ћатинськ≥й јмериц≥ та јфриц≥ на п≥вдень в≥д —ахари в≥дношенн¤ платеж≥в з боргу до суми експорту становить в≥дпов≥дно 41 ≥ 25%.

” де¤ких крањнах, що розвиваютьс¤, платеж≥ з боргу нав≥ть перевищують експортн≥ надходженн¤. “¤гар платеж≥в з бор≠гу наст≥льки значний, що не лише стримуЇ економ≥чний роз≠виток молодих держав, а й практично не даЇ змоги п≥дтриму≠вати нав≥ть той злиденний р≥вень споживанн¤ в багатьох з них, ¤кий було дос¤гнуто в 70-т≥ роки. ”се це гальмуЇ ≥ нав≥ть парал≥зуЇ економ≥чний прогрес крањн, що розвиваютьс¤, бло≠куЇ п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ населенн¤, в≥дкидаючи його нер≥дко на багато рок≥в ≥ нав≥ть дес¤тир≥чч¤ назад.

 рањни, що розвиваютьс¤, економ≥чно не спроможн≥ спла≠тити величезн≥ борги ≥ в≥дсотки по них. ¬они опинилис¤ у своЇр≥дн≥й пастц≥. ¬одночас ситуац≥¤, що склалас¤, реально загрожуЇ ≥ кредиторам, оск≥льки може викликати ланцюгову реакц≥ю банкрутств, практичний розвал ус≥Їњ ф≥нансово-кре≠дитноњ системи, а тому змушуЇ ур¤ди ≥ кер≥вник≥в м≥жнарод≠них ф≥нансових к≥л зд≥йснювати певн≥ заходи щодо л≥берал≥зац≥њ ф≥нансово-кредитних в≥дносин ≥з крањнами, що розви≠ваютьс¤. ќстаточно подолати кризу заборгованост≥ не можна без прийн¤тт¤ глобальних ≥ разом з тим кардинальних пол≥≠тичних р≥шень, ¤к≥ б враховували ≥нтереси молодих держав ≥ не п≥дривали функц≥онуванн¤ всесв≥тнього господарства, вс≥Їњ системи св≥тогосподарських зв'¤зк≥в.

“ерм≥н "криза заборгованост≥" ц≥лком придатний ≥ дл¤ характеристики стану зовн≥шньоњ заборгованост≥ де¤ких крањн —х≥дноњ ™вропи, передус≥м ѕольщ≥. “ак, прот¤гом 1971Ч 1987рр. ц¤ крањна, отримавши кредит≥в на загальну суму 47 млрд. дол. —Ўј, виплатила за них у рахунок погашенн¤ своЇњ заборгованост≥ 50 млрд. долар≥в ≥ залишалас¤ ще винною близько 40 млрд. дол. —Ўј. ўоправда кредитори ѕольщ≥ за останн≥ роки "подарували" њй значн≥ суми боргу, що при≠вело до суттЇвого зменшенн¤ загальноњ зовн≥шньоњ заборго≠ваност≥. “ак, за де¤кими розрахунками, зовн≥шн≥й борг ѕольщ≥ на початок 1992 р. становив лише 23 млрд. дол. —Ўј.

1	2	3

Ќазва: —учасн≥ м≥жнародн≥ кредитн≥ в≥дносини
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (3099 прочитано)